Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів

кантування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин мають проводитися на кантувальних майданчиках або в спеціально відведених місцях. Виконання цієї роботи дозволяється тільки за заздалегідь розробленою та затвердженою підприємством, що здійснює цю роботу, тех­нологією, де визначається послідовність виконання операцій, способи стро- пування вантажів і заходи з безпечного виконання робіт;

підіймання і переміщення вантажів з води стріловими самохідними кранами проводиться за технологічними картами, розробленими та затвер­дженими підприємством, що здійснює цю роботу, де визначається послідов­ність виконання операцій, способи стропування вантажів і заходи з безпеч­ного виконання робіт;

підіймання і переміщення вантажів стріловими самохідними кра­нами мають виконуватися відповідно до технологічних карт. До початку ро­біт автомобільним краном працівником, відповідальним за безпечне прове­дення робіт вантажопідіймальними кранами, мають бути заповнені карти- прив’язки технологічної карти до місцевих умов.

Під час роботи вантажопідіймального крана чи машини не до­зволяється:

вхід на вантажопідіймальний кран під час його руху;

перебування біля стрілового або баштового крана, що працює, для запобігання затиску між поворотною та неповоротною частинами крана;

підіймання вантажу, що знаходиться в нестійкому положенні, або вантажу, підвішеного за один ріг дворогого гака;

підіймання і переміщення вантажу з людьми, що знаходяться на ньому. Підіймання працівників вантажопідіймальними кранами для вико­нання робіт дозволяється за умови використання для цього спеціальних ко­лисок і розроблення ПВР, який установлює порядок проведення робіт і захо­ди щодо здійснення безпечного виконання цих робіт. Зазначений ПВР підля­гає в установленому порядку експертизі з питань охорони праці;

підіймання вантажу, що засипаний землею або примерз до землі, за­кладеного іншими вантажами, закріпленого болтами або залитого бетоном, а також металу і шлаку, який захолонув у печі або приварився після зливання;

підтягування вантажу по землі, підлозі або рейках гаком крана за похилого положення вантажних канатів, а також переміщення залізничних вагонів, платформ, вагонеток або візків гаком без застосування напрямних блоків, які забезпечують вертикальне положення вантажних канатів, за винят­ком кранів, що працюють на лісозаготівлях. В останньому випадку викону­ються правила охорони праці на лісозаготівлях і під час вирубування лісу;

звільнення за допомогою вантажопідіймальних кранів і машин зати- снених вантажів, стропів, канатів або ланцюгів;

відтягування вантажу під час підіймання, переміщення та опускан­ня. Для розвороту довгомірних і громіздких вантажів під час їх підіймання, переміщення та опускання застосовуються довгомірні гаки або відтяжки;

вирівнювання вантажу, що підіймається, переміщується та опуска­ється вагою тіла працівника, а також поправлення стропів з підвішеним ван­тажем;

подавання вантажу у віконні прорізи та на балкони без спеціальних приймальних площадок або спеціальних пристроїв;

навантаження та розвантаження автомашин, якщо в кабіні або ку­зові перебувають люди;

використання кінцевих вимикачів як робочих органів для автоматич­ної зупинки механізмів за винятком випадку, коли мостовий кран підходить до посадкової площадки, улаштованої в торці споруди;

робота з виведеними з ладу або несправними приладами безпеки та гальмами;

увімкнення механізмів вантажопідіймального крана під час перебу­вання працівників на крані поза його кабіною (галереї, машинному примі­щенні, стрілі, противазі тощо). Дозволяється знаходження працівників, що ведуть огляд і регулювання механізмів та електрообладнання. У цьому разі вмикання механізмів проводиться за сигналом працівника, що проводить огляд.

ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАННЯ АВАРІЙ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце під час мон­тажу, демонтажу, експлуатації, ремонту, налагодження чи обслуговування ван­тажопідіймальних кранів і машин, здійснюється відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворю­вань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 , Деякі питання розслідування та ведення облі­ку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ

Особи, винні в порушенні вимог цих Правил, несуть відповідальність згідно з покладеними на них функціями відповідно до чинного законодавства України.

Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду

Держгірпромнагляду В. І. Іванченко

Додаток 1

до пункту 4.1.2 Правил будови і безпечної експлуатації ван­тажопідіймальних кранів

Визначення групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і механізмів у цілому

Г рупа класифікації (режиму роботи) кранів у цілому визначається за табл. 1.1 - залежно від класу використання (U₀ - U₉), що характеризується величиною максимального числа циклів за заданий термін служби, та режи­му навантаження (Q1-Q4).

Режим навантаження крана характеризується величиною коефіцієн­та розподілу навантажень K_p,, що визначається за формулою

n

£ 8>(W"

Lv maxj

І =1

де C_i - середня кількість робочих циклів з частинним рівнем маси вантажу Р_І;

C_T - сумарне число робочих циклів за весь термін служби крана:

n

С г = I Q ; і =1

Р_і - значення мас окремих вантажів (рівні навантаження) при типовому використанні крана;

Pmax - маса найбільшого вантажу (номінальний вантаж), який дозволя­ється піднімати краном;

m = 3.

Група класифікації (режиму роботи) механізмів у цілому визнача­ється за табл. 1.2 залежно від класу використання механізму (Т₀ - Т₉), що ха­рактеризується загальною тривалістю використання механізму (у годинах), та режимом навантаження (L1 - L4).

Режим навантаження механізму характеризується величиною коефі­цієнта розподілу навантаження K_m, що визначається за формулою

n

і =1

де t_i - середня тривалість використання механізму при частинних рівнях навантаження РІ; t_T - загальна тривалість при всіх частинних рівнях навантаження:

n

І =1

Рі - значення частинних навантажень (рівні навантажень), характерних для застосування даного механізму;

P_max - значення найбільшого навантаження, що прикладається до механізму;

m = 3.

Режим навантаження

Коефіцієнт навантаження К_р

Характерис­тика вантажів, що підій­маються кра­нами

Клас використання

нерегулярне використання

регулярне викорис­тання за легких умов

регулярне викорис­тання з пе­рервами

регуляр­не інтен­сивне ви- корис­тання

інтенсивне

використання

U0

Ui

U2

U3

U4

U5

U6

U7

и₈

U9

Максимальна кількість робочих циклів

1,610⁴

3,210⁴

6,310⁴

1,2510⁵

2,510⁵

510⁵

1-10⁶

2^10⁶

410⁶

Понад

410⁶

Q1-

легкий

0,125

легкі - регу­лярно, а номі­нальні - зрідка

А1

А2

А3

А4

А5

А6

А7

А8

Q2-

серед­

ній

0,25

середні - регулярно, а номінальні - досить часто

А1

А2

А3

А4

А5

А6

А7

А8

Q3-

важкий

0,5

важкі - регу­лярно, а но­мінальні - часто

А1

А2

А3

А4

А5

А6

А7

А8

Q4-

дуже

важкий

1,0

близькі до номінальних - регулярно

А2

А3

А4

А5

А6

А7

А8

3

Таблиця 1.2. Групи класифікації (режиму роботи) механізмів у цілому

Режим навантаження

Номінальний коефіці­єнт навантаження К_м

Характеристика дій навантажень, яких за­знають механізми

Клас використання механізмів

нерегулярне викорис­тання

регулярне викорис­тання за ле­гких умов

регулярне викорис­тання з перервами

регулярне

інтенсивне

викорис­

тання

інтенсивне

використання

T0

Ті

Т2

Тз

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Загальна тривалість використання, годин

200

400

800

1600

3200

6300

12500

25000

50000

100000

Ll-

легкий

0,125

малі регулярно, а найбільші - зрідка

Ml

M2

M3

M4

M5

M6

M7

M8

L2-

серед­

ній

0,250

помірні - регулярно, а найбільші - досить часто

Ml

M2

M3

M4

M5

M6

M7

M8

L3-

важкий

0,5

великі - регулярно, а найбільші - часто

Ml

M2

M3

M4

M5

M6

M7

M8

L4-

дуже

важкий

1,0

найбільші - регулярно

M2

M3

M4

M5

M6

M7

M8

4

Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду

Держгірпромнагляду В. І. Іванченко

до пункту 4.19.8 Правил будови і безпечної експлуатації ванта­жопідіймальних кранів

Граничні відхилення рейкових колій від проектного положення

Таблиця 2.1. Граничні відхилення рейкових колій для опорних кранів

Крани

Графічне зображення відхилення

Відхилення

козлові, напів- козлові

переванта­

жувачі

баштові

мостові

портальні

S

Різниця позначок головок рейок в одному поперечно­му перерізі Р₁, мм

(S - розмір колії, м)

45-60 (для S=4,5-6 м)

40

40

40

50

10

Різниця позначок рейок на сусідніх колонах Р₂, мм

т

50

50

' сп

+

. 5о

Звуження або розширення рейкової колії (відхилення величини прогону S у пла­ні) Р₃, мм

15

10

15

15

20

Р 4

а.

2

2

2

2

3

Взаємне зміщення торців рейок, що стикуються, у плані та за висотою Р4, мм

Відхилення

Графічне зображення відхилення

Крани

мостові

баштові

козлові,

напівко-

злові

портальні

переванта­

жувачі

Зазори у стиках рейок Р₅ (при температурі 0 °С і довжині рейки 12,5 м), мм

Р5

ф ф ф ф ф ф

6

6

6

6

6

Відхилення рейки від гори­зонтальності (різниця висот­них позначок головок рейок) на довжині 10 м рейкової ко­лії Р₆, мм

40

а,

10 м

-

40

30

20

30

Відхилення рейки від прямо­лінійності на ділянці 10 м: з жорсткими ходовими рамами;

з балансирними візками

20

25

20

25

20

25

20

25

20

25

2

Примітки:

Під час експлуатації слід дотримуватися зазначених граничних величин відхилень. Допуски на укладення повинні бути вказані в проектній документації на рейкову колію.

Вимірювання відхилень Р\ і Р₃ здійснюють на всій ділянці можливого руху крана через інтервали не більше 6 м.

У разі зміни температури на кожні 10 °С допуск на зазор Р5 змінюють на 1,5 мм. Наприклад, при температурі плюс 20 °С зазор між рейками має бути 3 мм, а при температурі мінус 10 °С - 7,5 мм.

Відхилення для рейкових колій козлових кранів прогоном ЗО м і більше визначають за нормами для перевантажувачів.

Таблиця 2.2. Граничні відхилення рейкових колій підвісних вантажопідіймальних машин

Відхилення

Прогон^

Вантажопідіймаль­на машина

у прогоні

3

Різниця позначок ниж­ньої їздової полиці на суміжних опорах (уз­довж колії), мм

Різниця позначок нижніх їздових полиць сусід­ніх балок у прогонах в одному поперечному перерізі, мм

на опорах

Зміщення перерізу бал­ки від поздовжньої роз­подільної осі колії, мм

під час монтажу

під час експлуатації

під час монтажу

під час екс­плуатації

під час монтажу

під час експлуатації

під час монтажу

під час експлуатації

Талі ручні та елек­тричні, однорейко­ві візки

1/1500 L

1/1000 L

Підвісні крани

6

10

10

15

± 3

± 4

Те саме зі стикови­ми замками

2

3

2

3

± 3

± 4

Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду

Держгірпромнагляду В. І. Іванченко

до пункту 4.19.8 Правил будови і безпечної експлуатації ванта­жопідіймальних кранів

Критерії бракування рейкових колій

Таблиця 3.1.

Найменування

колії

Пошкодження та дефекти

Рейкова колія опорних ван- тажопідіймаль- них кранів

У рейках:

тріщини будь-яких розмірів;

сколення головки або підошви;

вертикальне, горизонтальне або наведене (вертикальне плюс половина горизонтального) спрацювання головки рей­ки більше 15 % величини відповідного розміру неспрацьова- ного профілю.

У залізобетонних шпалах:

сколення бетону до появи арматури, а також інше ско­лення бетону на ділянці завдовжки більше 250 мм;

суцільні, що оперізують, або поздовжні тріщини довжи­ною більше 100 мм з розкриттям більше 0,3 мм.

У дерев’яних напівшпалах:

злам, поперечні тріщини завглибшки більше 50 мм і завдовжки більше 200 мм;

поверхнева трухлявина розміром більше 20 мм під накладками та більше 60 мм на інших поверхнях.

Відхилення рейкових колій у плані і профілі, значення яких перевищують зазначені у додатку 2 цих Правил

Рейкова колія підвісних ван- тажопідіймаль- них кранів і машин

Тріщини та сколення будь-яких розмірів.

Зменшення ширини полиці рейки внаслідок спрацю­вання - АВ > 0,05В (рисунок 3.1).

Зменшення товщини полиці рейки внаслідок спрацю­вання - А 8> 0,28 з одночасним відгином полиці /і < 0,15 8

Відгин полиці рейки /і > 0,25 А з одночасним спрацю­ванням полиці А8< 0,18

t

В - первинна ширина полиці; t - товщина стінки; АВ - спрацювання полиці;

/і - відгин полиці; 8- первинна товщина полиці на відстані (В - / )/4 від краю; А8- зменшення товщини полиці через спрацювання

Рис. 3.1. Схема проведення вимірювань величини спрацювання та відгину полиці монорейки під час проведення його дефектації

Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду

Держгірпромнагляду В. І. Іванченко

Додаток 4

до пункту 4.19.11 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів

Акт

здавання-приймання наземної кранової рейкової колії

в експлуатацію

(організація)

20 р.

Адреса об’єкта

Тип крана, його заводський і реєстраційний номери

Кранова рейкова колія

Довжина колії, м