а) падінням вантажу, зіткненням, перекиданням крана (машини) унаслідок:
недостатньої стійкості крана чи машини;
неконтрольованого завантаження, перевантаження, перевищення перекидного вантажного моменту;
неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складових частин крана;
несподіваного або непередбаченого руху вантажу; невідповідних вантажозахоплювальних органів, пристроїв і тари; зіткнення декількох кранів чи машин;
б) доступом працівників до вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари і колисок;
в) сходом крана чи машини з рейок;
г) недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;
ґ) невідповідною конструкцією шківів та барабанів;
д) неправильним вибором ланцюгів, канатів, вантажозахоплю- вальних органів, пристроїв, тари і колисок та їх неправильним установленням (навішуванням) на кран чи машину;
е) неконтрольованим опусканням вантажу механізмом з фрикційним гальмом;
є) невідповідними умовами для установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації;
ж) дією вантажу на працівників (нанесення удару вантажем або противагою);
а) здавлювання;
б) поріз;
в) розітнення чи відсікання;
г) намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок
тощо;
ґ) удар;
д) укол або проколювання;
е) розбризкування рідини під високим тиском;
є) утрата стійкості елементів;
ж) ковзання, спотикання або падіння (на крані чи з крана) працівників;
а) контакту працівників з частинами, що звичайно перебувають під напругою (прямий контакт);
б) контакту працівників з частинами, що перебувають під напругою через несправність (непрямий контакт);
в) наближення працівників до частин, що перебувають під високою напругою;
г) непридатності ізоляції для передбачених умов використання; ґ) електростатичних процесів, наприклад контакту працівників з
електрично зарядженими частинами;
д) термічного випромінювання або таких процесів, як розбризкування розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких замикань, перевантажень тощо;
е) удару блискавки;
а) контактом працівників з предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;
б) полум’ям або вибухом;
в) випроміненням джерел тепла;
г) роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі;
а) тривалого порушення гостроти слуху;
б) дзвону у вухах;
в) утоми, стресу тощо;
г) інших наслідків, наприклад до порушень рівноваги, послаблення уваги тощо;
ґ) перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо;
а) їх вдихання, заковтування обслуговувальним і ремонтним персоналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолей, парів та пилу, а також їх контакту зі шкірою, очима і слизовою оболонкою, проникнення через шкіряний покрив;
б) вогне- і вибухонебезпечності;
а) незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне навантаження на організм працівника;
б) знехтування засобами індивідуального захисту;
в) недостатнє місцеве освітлення;
г) розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою крана чи машини або технічного обслуговування в межах їх використання за призначенням;
ґ) помилки, неправильне поводження працівника;
д) незручна конструкція, розміщення або марковання елементів керування;
е) незручна конструкція або розміщення приладів контролювання;
а) виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;
б) припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;
в) зовнішнього впливу на електрообладнання;
г) інших зовнішніх впливів (сила ваги, вітер тощо); ґ) помилки в програмному забезпеченні;
д)помилки машиніста крана чи машини (через недостатню відповідність крана чи машини здібностям та навикам машиніста);
а) утомного руйнування;
б) неприпустимої величини деформації;
в) критичного спрацювання;
г) корозії;
а) рух під час запускання двигуна;
б) рух за відсутності машиніста на своєму місці;
в) рух за відсутності надійного закріплення всіх складових частин, деталей;
г) занадто висока швидкість крана, машини, вантажного візка, керованих з підлоги;
ґ) занадто високі коливання (крана, вантажу) під час руху;
д) недостатня спроможність крана чи машини до вповільнення, вимикання, зупинки та тримання;
а) падіння під час спроби зайняти або покинути робоче місце;
б) викидання газів або брак кисню на робочому місці;
в) пожежа (займистість кабіни, нестача засобів вогнегасіння);
г) механічні види небезпеки на робочому місці (контактування з колесами, наїзд, падіння предметів, проникнення предметів, поломка деталей, які обертаються з високою швидкістю, контактування працівників зі складовими частинами, деталями крана чи машини);
ґ) недостатній огляд з робочого місця;
д) невідповідне освітлення;
е) незручне місце для сидіння; є) шум на робочому місці;
ж) вібрація на робочому місці;
з) недостатні можливості евакуювання або аварійного виходу;
а) неправильне розміщення органів керування;
б) неправильна конструкція органів керування та неправильний режим їх роботи;
а) небезпека, пов’язана з двигуном та акумулятором;
б) небезпека, пов’язана з передаванням енергії між обладнанням крана чи машини;
в) небезпека, пов’язана із з’єднаннями та буксируванням;
а) несанкціонований запуск або експлуатація;
б) відсутність або невідповідність візуальних або звукових попереджувальних сигналів;
а) вітрове навантаження;
б) снігове навантаження;
в) ожеледиця, зледеніння;
г) сейсмічне навантаження;
ґ) грозові електричні розряди;
Під час розроблення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок повинен бути проведений аналіз прогнозованої небезпеки, небезпечних ситуації та небезпечних випадків, породжуваних механічним, електричним, хімічним (від сировини, матеріалів і інших речовин), термічним (тепловим) впливом, а також порушенням вимог ергономіки та іншими причинами.
а) дотримання вимог проектування та технології виготовлення (облік і обмеження навантажень, розрахунки на міцність і стійкість, вибір конструкційних матеріалів тощо);
б) зниження шкідливих впливів на обслуговувальний персонал;
в) правильний вибір захисних, запобіжних пристроїв і огороджень;
г) виключення наявності гострих крайок, кутів, частин, що виступають,
тощо;
ґ) виконання вимог ергономіки;
д) урахування вимог безпеки під час розроблення та виготовлення систем керування;
е) унеможливлення виникнення небезпеки, пов’язаної з гідравлічним і пневматичним обладнанням;
є) забезпечення пожежо- і електробезпеки тощо;
ж) забезпечення інструкціями обслуговувального і ремонтного персоналу та контроль виконання вимог інструкцій.
Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухонебезпечної суміші зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, а також у настанові з експлуатації.
Розрахунок стійкості вантажопідіймальних кранів повинен проводитися відповідно до вимог НД за умови дії випробувального навантаження, дії вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість), раптового знімання навантаження та дії монтажних (демонтажних) навантажень.
Вантажопідіймальні крани, під час експлуатації яких передбачене опускання ненавантаженої стріли в горизонтальне положення, мають бути стійкими з таким положенням стріли.
У металоконструкціях мають передбачатися заходи проти накопичування в них вологи.