Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів

Кранові підйомники, колиски і методи їх випробування мають відповідати вимогам НД.

У кабіні кранового підйомника та біля дверей нижньої посадко­вої площадки мають бути встановлені таблички з правилами користування підйомником.

Лебідки з ручним приводом мають бути споряджені запобіжни­ми рукоятками, конструкція яких допускає підіймання або опускання тільки шляхом безперервної дії на рукоятку, у цьому випадку швидкість опускання не повинна перевищувати 0,33 м/с.

Лебідки з електричним приводом мають бути споряджені галь­мом нормально закритого типу, що автоматично замикається під час вими­кання приводу. Коефіцієнт запасу гальмування має бути не менше 2.

Зв’язок вала електродвигуна з валом барабана має здійснювати­ся за допомогою зубчастої або черв’ячної передачі. Використовувати для цієї мети пасові та фрикційні передачі, фрикційні та кулачкові муфти не дозволя­ється.

Лебідки мають бути укріплені на фундаменті або споряджені баластом, виготовленим відповідно до вимог пункту 4.14.1 цих Правил, для забезпечення їх стійкості під час дії подвійного робочого навантаження.

Лебідки з електричним приводом із швидкістю підіймання й опускання більше 0,33 м/с мають забезпечувати плавне посадження колиски, закріпленої до каната лебідки.

Стаціонарна лебідка з електричним приводом має бути обладна­на кінцевим вимикачем, що вимикає електродвигун у разі наближення колис­ки до верхнього робочого положення.

Керування стаціонарною лебідкою з електричним приводом має провадитися з колиски шляхом безперервного натискання на кнопку апа­рата керування. Після припинення натискання на кнопку лебідка має зупиня­тися.

Розрахунок канатів та блоків повинен провадитися за умов групи класифікації (режиму роботи) М8.

Колиски мають споряджуватися з неробочих боків огорожею (перилами) заввишки не менше 1200 мм, а з боку фронту роботи - не менше 1000 мм. Огорожа (перила) мають оснащуватися проміжною перекладиною відповідно до пункту 4.16.13 цих Правил і суцільним бордюром понизу висо­тою не менше 150 мм. Улаштування дверцят в огорожі не дозволяється. Конструкція колиски має забезпечувати кріплення карабінів запобіжних поя­сів працівників і фалів для інструменту.

Спосіб підвішування колиски для підіймання працівників має унеможливлювати її перекидання та довільне відчеплення.

Елементи підвішування колиски повинні мати коефіцієнт запасу розрив­ного зусилля відносно навантаження окремої вітки не менше 9.

У разі підвішування колисок до гака останній споряджується запобіжним замком, що унеможливлює падіння колиски.

Консольні колиски повинні мати противагу, що забезпечує відхилення робочої платформи колиски від горизонталі не більше 5°, під час пересування працівників і вантажу вздовж робочої платформи.

Колиски, які підвішуються до спредера, мають бути оснащені запобіж­ними пристроями, що унеможливлюють повертання головки поворотного за­мка спредера в кутових фітингах колиски після її з’єднання зі спредером.

У разі, якщо можливе зачеплення колиски за частини споруди, що виступають, а також якщо швидкість руху колиски перевищує 0,33 м/с, мають бути встановлені жорсткі або гнучкі напрямні та вжиті заходи для за­хисту працівників, що підіймаються, від можливого їх зачеплення за частини споруди, що виступають.

Лебідки після встановлення, перед пуском в роботу, а також періодично через кожні 12 місяців мають піддаватися повному технічному огляду.

Статичне випробування лебідок проводиться навантаженням, що перевищує їхнє тягове зусилля під час підіймання на 50 %, а динамічне - на 10 %.

Під час технічного огляду кранового підйомника необхідно проводити:

візуальний контроль;

випробування на холостому ходу;

випробування під час переміщення підйомника вручну (якщо це пе­редбачено конструкцією підйомника);

статичне випробування;

динамічне випробування;

випробування на спрацьовування уловлювачів.

Статичне випробування кранових підйомників проводиться на­вантаженням, що перевищує їх номінальну вантажопідіймальність на 100 %, а динамічне - на 10 %.

Додаткові вимоги безпеки до кранів-маніпуляторів

До кранів-маніпуляторів застосовуються вимоги, викладені в цих Правилах, з урахуванням вимог, викладених у пункті 4.23 цих Правил.

Секції стріли з ручним висуванням повинні мати пристрій для їхньої фіксації від мимовільного руху під час роботи і транспортуванні кранів-маніпуляторів.

У здвоєних поліспастах механізмів підіймання і висування сек­цій стріли має бути встановлений зрівняльний блок або важіль.

Дозволяється застосувати як зрівняльний пристрій нерухливий сектор з профілем, що повторює рівчак канатного блоку, у цьому разі кут сектора і йо­го розташування має забезпечувати сходження з нього каната без перегинів.

Кріплення гака до траверси має унеможливлювати мимовільне відгвинчування гайки. Якщо стопоріння гайки здійснюється планкою, то во­на повинна вкладатися в пази, профрезовані у верхній частині хвостовика га­ка і гайки, та фіксуватися в пазах болтом (болтами) з унеможливленням ми­мовільного відгвинчування. Дозволяється стопоріння гайки гаків вантажопі­дйомністю менше 5 т здійснювати штифтами.

Змінні вантажозахватні органи з гідроприводом повинні мати пристрої для їх підключення до гідросистеми крана-маніпулятора.

Сталеві канати повинні бути перевірені розрахунком за форму­лою (3). Мінімальні коефіцієнти використання каната (мінімальні коефіцієн­ти запасу міцності каната) Z_p мають відповідати коефіцієнтам, зазначеним у табл. 9.

Таблиця 9. Мінімальні коефіцієнти використання канатів Z_p

Г рупа класифікації (режиму роботи) механізму відповідно до додатка 1 цих Правил

Рухомі канати

Нерухомі канати

Z_P

М3

3,55

3,0

М4

4,00

3,5

М5

4,50

4,0

М6

5,60

4,5

Мінімальні коефіцієнти запасу міцності зварних вантажопідій­мальних ланцюгів зазначені в табл. 5.

На механізмах пересування рейкових кранів-маніпуляторів ма­ють установлюватися гальма нормально закритого типу.

На механізмах повертання кранів-маніпуляторів, що працюють просто неба, а також на кранах-маніпуляторах групи класифікації (режиму роботи) М3 і вище відповідно до додатка 1 цих Правил мають бути встанов­лені гальма нормально закритого типу.

Дозволяється не встановлювати гальма на рейкові механізми повертан­ня. У обґрунтованих випадках дозволяється встановлення додаткового при­строю для плавного гальмування.

Виносні опори кранів-маніпуляторів мають бути оснащені підп’ятниками і за необхідності додатковими підкладками. Балки виносних опор повинні мати пристрої для надійного їх фіксування в транспортному положенні. У разі ручного висування балки повинні мати ручки.

Крани-маніпулятори з машинним приводом мають бути облад­нані такими обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для авто­матичної зупинки:

вантажозахоплювального органа крана-маніпулятора з канатною підвіс­кою в крайніх верхньому і нижньому положеннях;

механізму пересування рейкового крана-маніпулятора;

механізму повертання для обмеження обертання, крім рейкових механі­змів.

На кранах-маніпуляторах з піднімальною кабіною має бути встановлений пристрій, що запобігає робочим рухам і підійманню (опускан­ню) кабіни у разі незачинених дверей кабіни.

Крани-маніпулятори для попередження їх руйнування і (або) перекидання мають бути обладнані обмежником вантажопідіймальності (об­межником вантажного моменту), що автоматично вимикає механізми підій­мання вантажу і зміни вильоту у випадку підіймання вантажу, маса якого пе­ревищує вантажопідіймальність для даного вильоту більш ніж на 10 %.

Дозволяється не обладнувати обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту) крани-маніпулятори вантажопідіймальністю до 1 т включно або вантажним моментом до 40 кН-м включно. У цьому разі захист від перевантаження мають виконувати запобіжні клапани гідросистеми, які мають спрацьовувати в межах робочих перевантажень крана від 100 % до 110 % розрахункової вантажопідіймальності.

На бічних поверхнях секцій стріли з ручним висуванням мають бути нанесені написи, що вказують номінальну вантажопідіймальність крана- маніпулятора в різних положеннях висунутих секцій. Написи мають бути чіт­ко видимі з робочого місця машиніста крана.

Якщо в кабіну до апаратів подається напруга більше 42 В, то на підлозі кабіни має бути влаштований настил з ізоляційного матеріалу, покри­тий діелектричним килимком.

Внутрішні розміри кабін стаціонарних і причіпних кранів - маніпуляторів мають бути не менше: висота - 2 м, ширина - 0,9 м, довжина в зоні важелів керування - 1,3 м.

Внутрішні розміри кабін самохідних кранів-маніпуляторів мають бути не менше: висота - 1,8 м, ширина - 0,92 м, довжина в зоні важелів керування - 1,5 м.

У обґрунтованих випадках дозволяється зменшувати висоту кабіни до 1,45 м, ширину до 0,7 м, довжину в зоні важелів керування до 1,1 м.

У разі використання для керування краном-маніпулятором біль­ше одного пульта керування мають бути передбачені пристрої, що унеможли­влюють одночасну роботу з двох пультів, за винятком випадків, коли органи керування пов’язані один з одним механічно.

Кожний пульт управління крана з електроприводом має бути обладнаний пристроєм аварійної зупинки, який вимикає всі механізми крана- маніпулятора. Усі пульти керування незалежно від типу приводу мають бути обладнані кнопкою звукового сигналу.

Сидіння машиніста, розташоване на висоті (у кранах- маніпуляторах без кабіни), повинне мати пом’якшене, теплоізолювальне і та­ке, що не промокає, покриття як безпосередньо на сидінні та спинці, так і на підлокітниках. У транспортному положенні крісло має бути встановлене так, щоб на його поверхні не накопичувалась волога (атмосферні опади). Несучі металоконструкції сидіння і його кріплення до крана маніпулятора повинні без залишкових деформацій витримувати вертикальне навантаження 1600 Н, що діє на горизонтальну поверхню сидіння. Регулювання сидіння по горизон­талі повинно здійснюватися без застосування будь-якого інструменту.

Настил площадок і проходів має відповідати вимогам пункту 4.16.11 цих Правил.

Настил має витримувати навантаження 1500 Н, прикладене в колі діаме­тром 125 мм у будь-якому місці на поверхні, без залишкових деформацій. Пружна деформація настилу не повинна перевищувати 2 % відстані між опо­рами або 10 мм.

Площадки мають бути обгороджені перилами відповідно до вимог пункту 4.16.13 цих Правил.

Поручні мають витримувати без залишкових деформацій горизонтальне навантаження 300 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація по­ручня не повинна перевищувати 2 % відстані між стійками або 10 мм.

Засоби доступу на площадки кранів маніпуляторів мають від­повідати вимогам пункту 4.16.20 цих Правил.

Щаблі та східці засобів доступу повинні витримувати без залишкових деформацій навантаження до 1500 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація щаблів і східців не повинна перевищувати 2 % відстані між стій­ками або 10 мм.

ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ, МОДЕРНІЗАЦІЇ, РЕМОНТУ, МОНТАЖУ, ДЕМОНТАЖУ І НАЛАГОДЖЕННЯ

Виготовлення

Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара та колиски мають виготовлятися суб’єктами господарювання, які одержали дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, які виконуються під час виготовлення зазначених виробів, відповідно до вимог Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631 (із змінами) (далі - НПАОП 0.00-4.05-03).

Поставлення на виробництво вантажопідіймальних кранів і ма­шин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних ванта- жозахоплювальних пристроїв, тари та колисок здійснюється відповідно до вимог НД.

Для перевірки якості виготовлених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних ван- тажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок, відповідності їх вимогам цих Правил і технічних умов виробник повинен проводити їх випробування (приймальні, приймально-здавальні, типові, періодичні, сертифікаційні тощо), під час яких мають проводитися статичне та динамічне випробування з таки­ми коефіцієнтами навантаження відносно номінальної вантажопідіймальнос­ті чи тягового зусилля (крім зазначених у пунктах 4.22.17, 4.22.19 і 5.1.16 цих Правил):

а) коефіцієнт статичного навантаження вантажопідіймальних кранів та машин з:

ручним приводом - 1,5; машинним приводом - 1,25;

б) коефіцієнт динамічного навантаження вантажопідіймальних кранів та машин - 1,1.

Приймальні випробування дослідного зразка, виробів одинич­ного виробництва або головного зразка, якщо виготовляється партія виробів, проводяться в установленому порядку за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпе­ки та охорони праці.

Програма і методика приймальних випробувань має бути узго­джена зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

Приймально-здавальні випробування кожного виготовленого ван­тажопідіймального крана та машини або їх складових частин, призначених для самостійного постачання, проводяться виробником за затвердженою ним програмою і методикою випробувань. Результати випробувань мають бути записані в паспорті виробу або в документі про якість.

Періодичні та типові випробування вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, що виготовляються серійно, проводяться ви­робником за програмою і методикою випробувань в установленому порядку за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці. Періодичним ви­пробуванням піддається один із серійно виготовлених виробів один раз на три роки. Періодичні випробування кранів вантажопідіймальністю 100 т і бі­льше проводяться не рідше одного разу на п’ять років.

Сертифікаційні випробування вантажопідіймальних кранів і машин проводяться в порядку відповідно до вимог НД за участю представ­ників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

Технічні умови на виготовлення повинні містити вимоги, показ­ники і норми, яким мають відповідати вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплю- вальні пристрої, тара та колиски, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги без­пеки, порядок приймання складових частин і готового виробу в цілому, а та- кож відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають застосовува­тися під час виготовлення.

Технічні умови мають бути узгоджені зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

Виготовлені вантажопідіймальні крани та машини, а знімні ва­нтажозахоплювальні пристрої, тара та колиски в разі встановлення таких ви­мог в НД мають бути споряджені такими експлуатаційними документами:

паспортами, зразки яких залежно від типу вантажопідіймального крана або машини наведені в додатках 5-8 цих Правил; настановою з експлуатації;

інструкцією з монтажу, пуску, регулювання та обкатки (якщо буде потрібен монтаж, налагоджування вантажопідіймального крана чи машини), а також іншою документацією, передбаченою технічними умовами на конкрет­ний вантажопідіймальний кран або машину;

сертифікатом відповідності (у разі проведення сертифікації).

Для кранів стрілового типу, які оснащені реєстраторами робочих пара­метрів і проходять приймально-здавальні випробування у виробника в складе­ному вигляді, до паспорта має додаватися роздруківка результатів проведених робіт.