висота приміщення встановлюється з урахуванням розміщення над основним обладнанням крана необхідних підіймальних засобів (кранів, талів тощо);

відстань від стін приміщення до лебідок і між лебідками має бути не менше 800 мм; для мостових кабельних кранів дозволяється зменшення відстані між стіною приміщення і лебідкою до 200 мм за умови забезпечення безпечного підходу до частин лебідки, що потребують обслуговування;

розміри дверей приміщення мають дозволяти переміщення найбільш крупних нерознімних елементів обладнання; висота дверей має бути не менше 1800 мм.

  1. Машинне приміщення, кабіна, головки башт крана мають бути споряджені телефонним зв’язком, що дозволяє вести одночасну розмову між усіма пунктами.
  2. У машинному приміщенні крана, у кабіні і на опорах мають бути вивішені таблички із зазначенням вантажопідіймальності крана, реєстраційного номера та дати наступного технічного огляду.
  3. Для огляду несучих канатів і підтримок у прогоні крана вантажні візки споряджаються площадками.

Площадки мають бути завширшки не менше 750 мм з перилами заввишки не менше 1100 мм з проміжною перекладиною на відстані 500 мм від поручня та суцільним бордюром понизу висотою не менше 100 мм, закріпленим на відстані не більше 10 мм від пішохідного рівня. Місця входу на площадку повинні мати жорсткі огорожі з замком, що не допускає довільного його відмикання.

  1. На опорах крана має бути площадка для підтягування несучих канатів, обслуговування обладнання та входу на вантажний візок. Ширина площадок має бути не менше 1000 мм, а їх перила відповідати вимогам цих Правил.
  2. Крани з хитними опорами мають обладнуватися спеціальними площадками та монтажними блоками для посадки противаги хитної башти. Площадки мають бути розраховані на навантаження від маси опори в разі зняття несучих канатів.
  3. Тип канатів кранів кабельного типу вибирається відповідно до вимог НД.
  4. Несучі канати мають застосовуватися закритої конструкції та бути виконані з одного шматка.

На кранах, призначених для монтажних робіт, як несучі канати дозволяється застосування канатів одинарної звивки (спіральних) або канатів подвійної звивки з металевим осердям.

У разі, коли вантажний візок рухається в обмеженій зоні прогону, дозволяється поза зазначеною зоною зрощувати несучий канат з’єднувальною муфтою, але не більше ніж в одному місці.

Для підвіски електрокабелів і зворотних віток робочих канатів мають застосовуватися канати з металевим осердям, переважно оцинковані.

  1. Для підіймальних канатів і тягових канатів пересування візка і підтримок, канатів пересування опор мають застосовуватися канати подвійної звивки з органічним осердям. Для підіймальних канатів і канатів пересування опор дозволяється застосування канатів із металевим осердям.

Для підіймальних канатів слід застосовувати канати хрестової звивки. Дозволяється застосування канатів односторонньої звивки, якщо розкручування канатів або завивка віток поліспаста унеможливлені.

Для тягових канатів пересування вантажного візка, підтримок і опор слід переважно застосовувати канати односторонньої звивки.

  1. Пристрій для кріплення несучого каната на опорах має бути шарнірним і дозволяти регулювання натягу каната. У разі застосування кількох несучих канатів забезпечується рівномірний натяг канатів.
  2. Несучий канат має кріпитися в муфті клинами або заливкою металевим сплавом.

На кранах із змінним прогоном дозволяється кріплення несучого каната затискачами, у цьому разі кріплення має бути розраховане на зусилля, що дорівнює розривному зусиллю каната в цілому.

  1. Діаметр барабанів і напрямних блоків для вантажних, тягових і грейферних (підтримуючих і замикаючих) канатів визначається за формулою

D> h ■ d,(8)

де D - діаметр барабана чи блока по середній лінії навитого каната, мм;

d - діаметр каната, мм;

h - коефіцієнт вибору діаметра барабана або блока.

Мінімальні значення коефіцієнта використання каната Zp і коефіцієнта вибору діаметра h приймаються за табл. 8.

  1. Підіймальні, тягові канати, канати підтримок і канати для підвіски електричних кабелів мають бути цілими (без зрощуваних ділянок). У окремих випадках за проектом і технологією, розробленими відповідно до вимог НД, дозволяється зрощування канатів. Довжина ділянок, що зрощуються, має становити не менше 1000 діаметрів каната.

Таблиця 8. Мінімальні значення коефіцієнта використання каната Zp і коефіцієнта вибору діаметра h

Призначення каната

h

zp

Несучий

-

3,0

Підіймальний:

гаковий монтажний

30

5,0

40

4,5

50

4,0

гаковий перевантажувальний

30

5,5

40

5,0

50

4,5

грейферний перевантажувальний*

30

6,0

40

5,5

50

5,0

Тяговий:

пересування вантажного візка, опори крана та

підтримок

30

4,0

Для утримання крана (опори) від угону під дією вітру в не-

робочому стані

30

2,5

Для поліспастів заякорювання несучих канатів

30

6,0

Для підвіски кулачкових підтримок, відтяжки щогл і опор,

підвіски електричних кабелів

-

3,0

Монтажний:

ручний привод

12

4,0

машинний привод

20

4,0

* Приймається, що маса грейфера з матеріалом рівномірно розподілена на

всі канати

  1. Норми бракування сталевих канатів мають бути наведені в настанові з експлуатації крана.

Несучі канати підлягають заміні, коли обірвані поруч два суміжні дроти зовнішнього шару.

У разі припинення роботи крана з хитною опорою через спрацювання несучих канатів остання має бути встановлена на монтажний фундамент.

  1. Статичне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 25 % його паспортну вантажопідіймальність. Вантажний візок установлюється посередині прогону, вантаж підіймається на висоту від 100 мм до 200 мм і витримується в такому положенні протягом 30 хвилин. Після цього проводиться перевірка стану анкерування несучих канатів у муфтах і загального стану крана.
  2. Динамічне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 10 % його паспортну вантажопідіймальність. Під час динамічного випробування крана від 5 до 8 разів виконують:

підіймання і опускання вантажу із зупинками на різних висотах;

пересування вантажного візка з вантажем із зупинками у різних точках прогону;

пересування крана в різних напрямках на різну відстань (крім стаціонарних кранів);

підіймання або опускання вантажу з одночасним пересуванням вантажного візка.

  1. Для реєстрації крана в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці до його паспорта, крім документів, зазначених у пункті 7.1.3 цих Правил, додаються:

акти приймання металоконструкцій (у виробника та на монтажному майданчику);

акт випробування металоконструкцій, якщо таке випробування передбачене проектом;

проект кранової колії;

акт приймання фундаментів і кранових колій із інструментально перевіреними позначками та прив’язками;

акт на анкерування канатів у муфтах (у разі кріплення канатів у муфтах);

акт вимірювання провису несучих канатів;

акт вимірювання натягу у відтяжках опор;

акт перевірки канатів за допомогою дефектоскопа;

акт перевірки положення хитної опори.

  1. Провис несучого каната вимірюється від впливу вантажу, маса якого дорівнює паспортній вантажопідіймальності крана, та маси вантажного візка в разі його розташування посередині прогону. Фактична величина провису не повинна відрізнятися від проектної на величину, що перевищує встановлений допуск. Перевірка відповідності положення хитної опори проектному провадиться за умови розташування порожнього візка біля нехитної опори.

Під час перевірки кранових колій вимірюють кут нахилу (для похилих рейкових кранових колій), горизонтальність і прямолінійність колій, відстань між коліями однієї опори, відстань між коліями протилежних опор (тільки для пересувних паралельних кранів).

Перевірка стану рейкових кранових колій (тільки для пересувних кранів), анкерування канатів у муфтах і вимірювання натягу у відтяжках опор, а також перевірка відповідності проекту положення хитної опори (тільки для кранів із хитною опорою) і провису несучих канатів впродовж експлуатації здійснюється під час кожного технічного огляду крана.

Зазначені перевірки проводяться монтажною організацією.

  1. Додаткові вимоги безпеки до кранів-штабелеукладальників мостових
  2. До кранів-штабелеукладальників мостових застосовуються вимоги, викладені в цих Правилах, з урахуванням вимог, викладених у пункті 4.21 цих Правил.
  3. Вантажні візки кранів-штабелеукладальників мостових обладнуються зворотними підхватами, що перешкоджають відриву коліс візка в разі наїзду нижньої частини колони чи захватом на перешкоду. Для кранів- штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю більше 2 т і кранів- штабелеукладальників мостових, керованих з кабіни, підхвати мають включати пристрої, що забезпечують поступове наростання навантаження.
  4. Механізм підіймання кранів-штабелеукладальників мостових обладнується обмежниками вантажопідіймальності, слабини каната, а також двома обмежниками висоти підіймання, що спрацьовують послідовно.
  5. Кабіна має бути закритою й обладнаною обертально- розкривними назовні дверима, а також уловлювачами, що спрацьовують від обмежника швидкості опускання кабіни. Канат обмежника швидкості опускання кабіни споряджається блокуванням, що унеможливлює зменшення його натягу.
  6. Внутрішні розміри кабіни мають бути не менше: висота - 1800 мм, глибина - 800 мм, ширина - 800 мм. У робочій зоні машиніста в кабіні не повинно бути піднімальних стекол і фрамуг.
  7. Кабіна має переміщуватися вздовж спеціальних напрямних за допомогою підхвату на рухомій частині колони (вантажопідйомнику) чи власного механізму підіймання. Посадка в кабіну і вихід з неї здійснюються тільки в нижньому положенні кабіни. У цьому випадку відстань по вертикалі від підлоги кабіни до підлоги приміщення не повинна перевищувати 250 мм.
  8. Передбачаються блокування, що унеможливлюють увімкнення механізмів крана в разі:

незамкнених зсередини дверей кабіни;

ослаблення каната обмежника швидкості опускання кабіни;

спрацьовування будь-якого з двох обмежників верхнього положення захвата;

спрацьовування уловлювачів кабіни;

спрацьовування обмежника слабини вантажного каната;

спрацьовування обмежника вантажопідіймальності;

відриву коліс візка від рейок, викликаного наїздом нижньої частини колони, захвата чи вантажу на перешкоду.

  1. Під час керування краном-штабелеукладальником мостовим з підлоги підвісний пульт не повинен кріпитися до поворотної частини вантажного візка.
  2. Під час розроблення проектів установлення кранів штабелеукладальників мостових виконуються такі умови:

а) відстань по вертикалі від підлоги чи від верху платформи транспортних засобів до нижньої точки невисувної частини колони має бути не менше 100 мм;

б) відстань по вертикалі від нижньої точки моста крана до верху стелажів, розташованих у зоні роботи крана, має бути не менше 100 мм;

в) під час роботи кранів у проходах між стелажами бічні зазори між частинами крана, що перебувають у проході (з вантажем на захваті), мають бути не менше:

150 мм на кожен бік - у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах, а також за довжини вантажу до 4 м (для кранів- штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю до 1 т, кранів- штабелеукладальників мостових, керованих з підлоги, у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах дозволяється 75 мм на кожен бік);

200 мм на кожен бік за довжини вантажу від 4 м до 6 м;

300 мм на кожен бік за довжини вантажу більше 6 м.

  1. У зоні роботи крана-штабелеукладальника мостового присутність людей не дозволяється (крім машиніста під час керування зпідлоги).

Транспортні засоби, що в’їжджають у зону роботикрана-

штабелеукладальника мостового, мають розташовуватися на спеціально позначеному майданчику.

  1. Крани-штабелеукладальники мостові, призначені для роботи на одній крановій колії в стелажних складах, обладнуються пристроями, що унеможливлюють їх зіткнення.
  2. Додаткові вимоги безпеки до кранових підйомників, лебідок і колисок для підіймання працівників
  3. До кранових підйомників, лебідок і колисок для підіймання працівників застосовуються вимоги, викладені в цих Правилах, з урахуванням вимог, викладених у пункті 4.22 цих Правил.
  4. Кранові підйомники, колиски і методи їх випробування мають відповідати вимогам НД.
  5. У кабіні кранового підйомника та біля дверей нижньої посадкової площадки мають бути встановлені таблички з правилами користування підйомником.
  6. Лебідки з ручним приводом мають бути споряджені запобіжними рукоятками, конструкція яких допускає підіймання або опускання тільки шляхом безперервної дії на рукоятку, у цьому випадку швидкість опускання не повинна перевищувати 0,33 м/с.
  7. Лебідки з електричним приводом мають бути споряджені гальмом нормально закритого типу, що автоматично замикається під час вимикання приводу. Коефіцієнт запасу гальмування має бути не менше 2.
  8. Зв’язок вала електродвигуна з валом барабана має здійснюватися за допомогою зубчастої або черв’ячної передачі. Використовувати для цієї мети пасові та фрикційні передачі, фрикційні та кулачкові муфти не дозволяється.
  9. Лебідки мають бути укріплені на фундаменті або споряджені баластом, виготовленим відповідно до вимог пункту 4.14.1 цих Правил, для забезпечення їх стійкості під час дії подвійного робочого навантаження.
  10. Лебідки з електричним приводом із швидкістю підіймання й опускання більше 0,33 м/с мають забезпечувати плавне посадження колиски, закріпленої до каната лебідки.
  11. Стаціонарна лебідка з електричним приводом має бути обладнана кінцевим вимикачем, що вимикає електродвигун у разі наближення колиски до верхнього робочого положення.
  12. Керування стаціонарною лебідкою з електричним приводом має провадитися з колиски шляхом безперервного натискання на кнопку апарата керування. Після припинення натискання на кнопку лебідка має зупинятися.
  13. Розрахунок канатів та блоків повинен провадитися за умов групи класифікації (режиму роботи) М8.
  14. Колиски мають споряджуватися з неробочих боків огорожею (перилами) заввишки не менше 1200 мм, а з боку фронту роботи - не менше 1000 мм. Огорожа (перила) мають оснащуватися проміжною перекладиною відповідно до пункту 4.16.13 цих Правил і суцільним бордюром понизу висотою не менше 150 мм. Улаштування дверцят в огорожі не дозволяється. Конструкція колиски має забезпечувати кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту.
  15. Спосіб підвішування колиски для підіймання працівників має унеможливлювати її перекидання та довільне відчеплення.