Елементи підвішування колиски повинні мати коефіцієнт запасу розривного зусилля відносно навантаження окремої вітки не менше 9.

  1. У разі підвішування колисок до гака останній споряджується запобіжним замком, що унеможливлює падіння колиски.

Консольні колиски повинні мати противагу, що забезпечує відхилення робочої платформи колиски від горизонталі не більше 5°, під час пересування працівників і вантажу вздовж робочої платформи.

Колиски, які підвішуються до спредера, мають бути оснащені запобіжними пристроями, що унеможливлюють повертання головки поворотного замка спредера в кутових фітингах колиски після її з’єднання зі спредером.

  1. У разі, якщо можливе зачеплення колиски за частини споруди, що виступають, а також якщо швидкість руху колиски перевищує 0,33 м/с, мають бути встановлені жорсткі або гнучкі напрямні та вжиті заходи для захисту працівників, що підіймаються, від можливого їх зачеплення за частини споруди, що виступають.
  2. Лебідки після встановлення, перед пуском в роботу, а також періодично через кожні 12 місяців мають піддаватися повному технічному огляду.
  3. Статичне випробування лебідок проводиться навантаженням, що перевищує їхнє тягове зусилля під час підіймання на 50 %, а динамічне - на 10 %.
  4. Під час технічного огляду кранового підйомника необхідно проводити:

візуальний контроль;

випробування на холостому ходу;

випробування під час переміщення підйомника вручну (якщо це передбачено конструкцією підйомника);

статичне випробування;

динамічне випробування;

випробування на спрацьовування уловлювачів.

  1. Статичне випробування кранових підйомників проводиться навантаженням, що перевищує їх номінальну вантажопідіймальність на 100 %, а динамічне - на 10 %.
  2. Додаткові вимоги безпеки до кранів-маніпуляторів
  3. До кранів-маніпуляторів застосовуються вимоги, викладені в цих Правилах, з урахуванням вимог, викладених у пункті 4.23 цих Правил.
  4. Секції стріли з ручним висуванням повинні мати пристрій для їхньої фіксації від мимовільного руху під час роботи і транспортуванні кранів-маніпуляторів.
  5. У здвоєних поліспастах механізмів підіймання і висування секцій стріли має бути встановлений зрівняльний блок або важіль.

Дозволяється застосувати як зрівняльний пристрій нерухливий сектор з профілем, що повторює рівчак канатного блоку, у цьому разі кут сектора і його розташування має забезпечувати сходження з нього каната без перегинів.

  1. Кріплення гака до траверси має унеможливлювати мимовільне відгвинчування гайки. Якщо стопоріння гайки здійснюється планкою, то вона повинна вкладатися в пази, профрезовані у верхній частині хвостовика гака і гайки, та фіксуватися в пазах болтом (болтами) з унеможливленням мимовільного відгвинчування. Дозволяється стопоріння гайки гаків вантажопідйомністю менше 5 т здійснювати штифтами.
  2. Змінні вантажозахватні органи з гідроприводом повинні мати пристрої для їх підключення до гідросистеми крана-маніпулятора.
  3. Сталеві канати повинні бути перевірені розрахунком за формулою (3). Мінімальні коефіцієнти використання каната (мінімальні коефіцієнти запасу міцності каната) Zp мають відповідати коефіцієнтам, зазначеним у табл. 9.

Таблиця 9. Мінімальні коефіцієнти використання канатів Zp

Г рупа класифікації (режиму роботи) механізму відповідно до додатка 1 цих Правил

Рухомі канати

Нерухомі канати

ZP

М3

3,55

3,0

М4

4,00

3,5

М5

4,50

4,0

М6

5,60

4,5

  1. Мінімальні коефіцієнти запасу міцності зварних вантажопідіймальних ланцюгів зазначені в табл. 5.
  2. На механізмах пересування рейкових кранів-маніпуляторів мають установлюватися гальма нормально закритого типу.
  3. На механізмах повертання кранів-маніпуляторів, що працюють просто неба, а також на кранах-маніпуляторах групи класифікації (режиму роботи) М3 і вище відповідно до додатка 1 цих Правил мають бути встановлені гальма нормально закритого типу.

Дозволяється не встановлювати гальма на рейкові механізми повертання. У обґрунтованих випадках дозволяється встановлення додаткового пристрою для плавного гальмування.

  1. Виносні опори кранів-маніпуляторів мають бути оснащені підп’ятниками і за необхідності додатковими підкладками. Балки виносних опор повинні мати пристрої для надійного їх фіксування в транспортному положенні. У разі ручного висування балки повинні мати ручки.
  2. Крани-маніпулятори з машинним приводом мають бути обладнані такими обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки:

вантажозахоплювального органа крана-маніпулятора з канатною підвіскою в крайніх верхньому і нижньому положеннях;

механізму пересування рейкового крана-маніпулятора;

механізму повертання для обмеження обертання, крім рейкових механізмів.

  1. На кранах-маніпуляторах з піднімальною кабіною має бути встановлений пристрій, що запобігає робочим рухам і підійманню (опусканню) кабіни у разі незачинених дверей кабіни.
  2. Крани-маніпулятори для попередження їх руйнування і (або) перекидання мають бути обладнані обмежником вантажопідіймальності (обмежником вантажного моменту), що автоматично вимикає механізми підіймання вантажу і зміни вильоту у випадку підіймання вантажу, маса якого перевищує вантажопідіймальність для даного вильоту більш ніж на 10 %.

Дозволяється не обладнувати обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту) крани-маніпулятори вантажопідіймальністю до 1 т включно або вантажним моментом до 40 кН-м включно. У цьому разі захист від перевантаження мають виконувати запобіжні клапани гідросистеми, які мають спрацьовувати в межах робочих перевантажень крана від 100 % до 110 % розрахункової вантажопідіймальності.

  1. На бічних поверхнях секцій стріли з ручним висуванням мають бути нанесені написи, що вказують номінальну вантажопідіймальність крана- маніпулятора в різних положеннях висунутих секцій. Написи мають бути чітко видимі з робочого місця машиніста крана.
  2. Якщо в кабіну до апаратів подається напруга більше 42 В, то на підлозі кабіни має бути влаштований настил з ізоляційного матеріалу, покритий діелектричним килимком.
  3. Внутрішні розміри кабін стаціонарних і причіпних кранів - маніпуляторів мають бути не менше: висота - 2 м, ширина - 0,9 м, довжина в зоні важелів керування - 1,3 м.

Внутрішні розміри кабін самохідних кранів-маніпуляторів мають бути не менше: висота - 1,8 м, ширина - 0,92 м, довжина в зоні важелів керування - 1,5 м.

У обґрунтованих випадках дозволяється зменшувати висоту кабіни до 1,45 м, ширину до 0,7 м, довжину в зоні важелів керування до 1,1 м.

  1. У разі використання для керування краном-маніпулятором більше одного пульта керування мають бути передбачені пристрої, що унеможливлюють одночасну роботу з двох пультів, за винятком випадків, коли органи керування пов’язані один з одним механічно.
  2. Кожний пульт управління крана з електроприводом має бути обладнаний пристроєм аварійної зупинки, який вимикає всі механізми крана- маніпулятора. Усі пульти керування незалежно від типу приводу мають бути обладнані кнопкою звукового сигналу.
  3. Сидіння машиніста, розташоване на висоті (у кранах- маніпуляторах без кабіни), повинне мати пом’якшене, теплоізолювальне і таке, що не промокає, покриття як безпосередньо на сидінні та спинці, так і на підлокітниках. У транспортному положенні крісло має бути встановлене так, щоб на його поверхні не накопичувалась волога (атмосферні опади). Несучі металоконструкції сидіння і його кріплення до крана маніпулятора повинні без залишкових деформацій витримувати вертикальне навантаження 1600 Н, що діє на горизонтальну поверхню сидіння. Регулювання сидіння по горизонталі повинно здійснюватися без застосування будь-якого інструменту.
  4. Настил площадок і проходів має відповідати вимогам пункту 4.16.11 цих Правил.

Настил має витримувати навантаження 1500 Н, прикладене в колі діаметром 125 мм у будь-якому місці на поверхні, без залишкових деформацій. Пружна деформація настилу не повинна перевищувати 2 % відстані між опорами або 10 мм.

  1. Площадки мають бути обгороджені перилами відповідно до вимог пункту 4.16.13 цих Правил.

Поручні мають витримувати без залишкових деформацій горизонтальне навантаження 300 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація поручня не повинна перевищувати 2 % відстані між стійками або 10 мм.

  1. Засоби доступу на площадки кранів маніпуляторів мають відповідати вимогам пункту 4.16.20 цих Правил.

Щаблі та східці засобів доступу повинні витримувати без залишкових деформацій навантаження до 1500 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація щаблів і східців не повинна перевищувати 2 % відстані між стійками або 10 мм.

  1. ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ, МОДЕРНІЗАЦІЇ, РЕМОНТУ, МОНТАЖУ, ДЕМОНТАЖУ І НАЛАГОДЖЕННЯ
    1. Виготовлення
      1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара та колиски мають виготовлятися суб’єктами господарювання, які одержали дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, які виконуються під час виготовлення зазначених виробів, відповідно до вимог Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631 (із змінами) (далі - НПАОП 0.00-4.05-03).
      2. Поставлення на виробництво вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних ванта- жозахоплювальних пристроїв, тари та колисок здійснюється відповідно до вимог НД.
      3. Для перевірки якості виготовлених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних ван- тажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок, відповідності їх вимогам цих Правил і технічних умов виробник повинен проводити їх випробування (приймальні, приймально-здавальні, типові, періодичні, сертифікаційні тощо), під час яких мають проводитися статичне та динамічне випробування з такими коефіцієнтами навантаження відносно номінальної вантажопідіймальності чи тягового зусилля (крім зазначених у пунктах 4.22.17, 4.22.19 і 5.1.16 цих Правил):

а) коефіцієнт статичного навантаження вантажопідіймальних кранів та машин з:

ручним приводом - 1,5; машинним приводом - 1,25;

б) коефіцієнт динамічного навантаження вантажопідіймальних кранів та машин - 1,1.

  1. Приймальні випробування дослідного зразка, виробів одиничного виробництва або головного зразка, якщо виготовляється партія виробів, проводяться в установленому порядку за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.
    1. Програма і методика приймальних випробувань має бути узгоджена зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.
      1. Приймально-здавальні випробування кожного виготовленого вантажопідіймального крана та машини або їх складових частин, призначених для самостійного постачання, проводяться виробником за затвердженою ним програмою і методикою випробувань. Результати випробувань мають бути записані в паспорті виробу або в документі про якість.
      2. Періодичні та типові випробування вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, що виготовляються серійно, проводяться виробником за програмою і методикою випробувань в установленому порядку за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці. Періодичним випробуванням піддається один із серійно виготовлених виробів один раз на три роки. Періодичні випробування кранів вантажопідіймальністю 100 т і більше проводяться не рідше одного разу на п’ять років.
      3. Сертифікаційні випробування вантажопідіймальних кранів і машин проводяться в порядку відповідно до вимог НД за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.
      4. Технічні умови на виготовлення повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплю- вальні пристрої, тара та колиски, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і готового виробу в цілому, а та- кож відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають застосовуватися під час виготовлення.

Технічні умови мають бути узгоджені зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

  1. Виготовлені вантажопідіймальні крани та машини, а знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара та колиски в разі встановлення таких вимог в НД мають бути споряджені такими експлуатаційними документами:

паспортами, зразки яких залежно від типу вантажопідіймального крана або машини наведені в додатках 5-8 цих Правил; настановою з експлуатації;

інструкцією з монтажу, пуску, регулювання та обкатки (якщо буде потрібен монтаж, налагоджування вантажопідіймального крана чи машини), а також іншою документацією, передбаченою технічними умовами на конкретний вантажопідіймальний кран або машину;

сертифікатом відповідності (у разі проведення сертифікації).