зв'язок, вид зв'язку визначаються розробниками проекту в залежності

від особливостей технологічних процесів, умов виробництва, категорії

його вибухопожежонебезпеки і інших факторів.

6.5.2. Підприємства повинні мати обладнання внутрішнього теле-

фонного зв'язку і міської АТС.

6.5.3. Прямий телефонний зв'язок повинен бути між власником

підприємства і керівниками цехів і служб.

6.5.4. Основні і підсобні виробничі приміщення (ремонтні

приміщення, машинне відділення холодильного устаткування, парокотель-

ня і інші дільниці) повинні мати телефонний зв'язок. Відділення, між

якими підтримується постійний виробничий взаємозв'язок, повинні бути

обладнані телефонним, диспетчерським або селекторним зв'язком в за-

лежності від умов виробництва, розміщення споруд і виробничих діль-

ниць на території підприємства.

6.5.5. Місця робіт, пов'язані послідовністю або одночасністю

виконуваних операцій, повинні бути забезпечені двосторонньою звуковою

або світловою сигналізацією (дзвінок, сирена, переговірна трубка,

лампочка).

6.5.6. Розміщення систем зв'язку і сповіщення здійснюється у

місцях, зручних і безпечних для обслуговування, де повинні бути вик-

лючені: вібрація, забруднення продуктами технології, механічні та

інші діяння, що впливають на точність, надійність і швидкість дії.

Сигнальні пристрої повинні бути розміщені так, щоб забезпечу-

валась видимість і чутність сигналу за умов праці цієї дільниці.

6.5.7. Виробничі приміщення, в яких може виникнути небезпека

для працюючих, що там перебувають, внаслідок виділення газів або

підвищення тиску в апаратах і посудинах понад допустимий, повинні бу-

ти обладнані аварійною звуковою і світловою сигналізацією, що вми-

кається від відповідних газоаналізаторів, манометрів і термометрів.

При цьому всі випадки загазованості повинні фіксуватися.

6.5.8. У вибухонебезпечних зонах електрообладнання зв'язку і

засобів автоматичної сигналізації повинно бути у вибухозахищеному ви-

конанні.

6.5.9. Вибухонебезпечні технологічні об'єкти обладнуються сис-

темами двостороннього гучномовного і телефонного зв'язку, а взаємо-

пов'язані технологічні об'єкти, в необхідних випадках - сигналі-

зацією про роботу пов'язаних між собою агрегатів.

6.5.10. Системи зв'язку і сповіщення маркуються з нанесенням

відповідних написів, що чітко відображають їх функціональне призна-

чення.

6.5.11. Роботи з монтажу, налагодження, ремонту, регулювання і

випробування систем зв'язку і сповіщення у вибухонебезпечних примі-

щеннях повинні виключати іскроутворення.

На проведення таких робіт у вибухонебезпечних зонах оформляє-

ться наряд-допуск, розробляються заходи, що гарантують безпеку орга-

нізації і виконання робіт.

6.5.12. При знятті засобів зв'язку і сповіщення для ремонту,

налагодження або повірки повинна виконуватись негайна заміна знятих

засобів на ідентичні з усіх параметрів.

6.6. Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря

6.6.1. Загальні положення

6.6.1.1. Вентиляція, опалення і кондиціювання повітря виробни-

чих, побутових і адміністративних приміщень, споруд і будівель повин-

ні забезпечувати на постійних робочих місцях і в робочій зоні під час

проведення основних і ремонтних (допоміжних) робіт метеорологічні

умови (температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря), а

також концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони у відпо-

відності з додатками 1,2.

6.6.1.2. Водопостачання камер зрошення, зволоження і дозволо-

ження, які використовуються для обробки припливного рециркуляційного

повітря, необхідно здійснювати водою питної якості за ГОСТ 2874-82.

Воду, яка циркулює в камерах зрошення і інших апаратах систем

вентиляції і кондиціювання повітря, слід фільтрувати, а при підви-

щених санітарних вимогах - передбачати бактеріцидне очищення.

Мокрі пилоуловлювачі витяжних систем (окрім рециркуляційних)

постачаються водою технічної якості.

6.6.2. Опалення

6.6.2.1. Системи опалення, опалювальні прилади, теплоносій

і його граничні показники температури слід приймати згідно з вимога-

ми СНиП 2.04.05-91. Для систем опалення і внутрішнього теплопостачан-

ня необхідно застосовувати в якості теплоносія, як правило, воду.

6.6.2.2. Опалення електричною енергією з безпосередньою транс-

формацією її в теплову або за допомогою теплових насосів допускається

застосовувати при техніко-економічному обгрунтуванні.

6.6.2.3. Пічне опалення приміщень категорій за вибухопожежною

та пожежною небезпекою А, Б і В не допускається.

В приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпе-

кою А і Б слід, як правило, влаштовувати повітряне опалення. Допуска-

ється застосування систем водяного або парового опалення з місцевими

опалювальними приладами, за винятком приміщень, в яких зберігаються

або застосовуються речовини, які створюють при контакті з водою або

водяними парами вибухонебезпечні суміші або речовини, здатні до само-

займання або вибуху у взаємодії з водою.

6.6.2.4. Прокладання транзитних трубопроводів систем опалення

не допускається через приміщення сховищ, електротехнічні приміщення,

пішохідні галереї і тунелі.

6.6.2.5. Відстань (в просвіті) від поверхні трубопроводів,

опалювальних приладів і повітронагрівачів з теплоносієм температурою

понад 105■ С до поверхні конструкцій з горючих матеріалів необхідно

приймати не менше 0.1 м; при меншій відстані слід передбачати теплову

ізоляцію цих конструкцій з негорючих матеріалів.

6.6.2.6. Трубопроводи в місцях перетинань з перекриттями,

внутрішніми стінами і перегородками слід прокладати в гільзах з него-

рючих матеріалів; кінці гільз повинні бути на одному рівні з поверх-

нею стін, перегородок і стель, але на 0.03 м вище поверхні чистої

підлоги. Закладання зазорів і отворів в місцях прокладання трубопро-

водів слід передбачати негорючими матеріалами, що забезпечують нормо-

вану межу вогнестійкості огорожень.

6.6.2.7. Прокладання або перехрещення в одному каналі трубоп-

роводів опалення з трубопроводами горючих рідин, парів і газів з тем-

пературою спалаху парів 170■ С і менше або агресивних парів і газів

не допускається.

6.6.2.8. В приміщеннях категорій А, Б і В опалювальні прилади

систем водяного і парового опалення слід застосовувати з гладкою по-

верхнею, яка допускає легке очищення: радіатори секційні або панельні

одинарні, опалювальні прилади з гладких сталевих труб; для приміщень

категорій В, в яких відсутнє виділення горючого пилу, можливе засто-

сування конвекторів.

6.6.2.9. Опалювальні прилади в приміщеннях категорій А, Б і В

слід розміщувати на відстані (в просвіті) не менше 0.1 м від поверхні

стін; розміщувати опалювальні прилади у нішах не допускається.

6.6.2.10. Опалювальні прилади слід розміщувати, як правило,

під світловими прорізами в місцях, доступних для огляду, ремонту та

очищення.

6.6.2.11. Опалювальні прилади у виробничих приміщеннях з пос-

тійними робочими місцями на відстані 2 м або менше від вікон в міс-

цях з розрахунковою температурою зовнішнього повітря у холодну пору

року мінус 15■ С і нижче (параметри Б) слід розміщувати під світло-

вими прорізами (вікнами) для захисту працюючих від холодних потоків.

6.6.2.12. В приміщеннях для наповнення та зберігання балонів

зі стисненим і зрідженим газами, а також в приміщеннях складів кате-

горій А, Б і В і коморах горючих матеріалів або в місцях, відведених

в цехах для складування горючих матеріалів, опалювальні прилади слід

огороджувати екранами з негорючих матеріалів, забезпечуючи доступ до

опалювальних приладів для їх очищення. Екрани слід встановлювати на

відстані не менше 0.1 м (в просвіті) від приладів опалення. Конвекто-

ри з кожухом огороджувати екранами не слід.


6.6.3. Вентиляція та кондиціювання повітря

6.6.3.1. У виробничих, громадських, адміністративних і побуто-

вих приміщеннях без виділення шкідливих речовин і речовин з різко ви-

раженими неприємними запахами, у приміщеннях технічних поверхів, ту-

нелів, складів тощо, призначених для періодичної роботи або пересу-

вання людей, періодично діючу вентиляцію (провітрювання) з природним

збуджуванням за рахунок вікон і прорізів, які відчиняються, або зі

штучним збуджуванням допускається передбачати зовнішнім повітрям, що

не підігрівається холодної пори року, забезпечуючи при періодичній

роботі або переміщенні людей температуру повітря в робочій зоні не

нижче 5■ С і не вище 32■ С.

6.6.3.2. Вентиляцію зі штучним збуджуванням слід передбачати

для приміщень і зон без природного провітрювання, якщо мікрокліма-

тичні умови і чистота повітря не можуть бути забезпечені вентиляцією

з природним збуджуванням або періодичним провітрюванням.

Допускається передбачати змішану вентиляцію з частковим вико-

ристанням природного збуджування для припливу або видалення повітря.

6.6.3.3. Припливно-витяжну або витяжну вентиляцію зі штучним

збуджуванням слід передбачати для приямків глибиною 0.5 м і більше, а

також оглядових канав, що потребують щоденного обслуговування і роз-

ташовані у приміщеннях категорій А і Б або в приміщеннях, в яких ви-

діляються шкідливі гази, пари або аерозолі, питома вага яких більша

питомої ваги повітря.

Оздоровчі пункти повинні бути розміщені на першому поверсі ад-

міністративних, побутових або виробничих будівель із забезпеченням

зручного під'їзду санітарного автомобіля.

Розміщення і розміри дверей у приміщенні оздоровчого пункту

повинні прийматися з урахуванням можливості переміщення хворих на но-

шах.

6.6.3.4. В тамбур-шлюзи приміщень категорій А і Б, а також

приміщень з виділенням шкідливих газів і парів 1 і 2-го класів небез-

пеки слід передбачати подачу зовнішнього повітря від окремої установ-

ки з резервним вентилятором, розрахунково, але не менше ніж

250 куб.м/г.

6.6.3.5. Концентрація горючих газів, парів, аерозолей і пилу у

повітрі, яке видаляється системами місцевих відсмоктувачів, не повин-

на перевищувати 50% нижньої концентраційної межі розповсюдження по-

лум'я при температурі суміші, що видаляється.

6.6.3.6. Системи витяжної загальнообмінної вентиляції зі штуч-

ним збуджуванням для приміщень категорій А та Б, а також системи міс-

цевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей необхідно передбачати

з одним резервним вентилятором, якщо в разі зупинки вентилятора не

може бути зупинене технологічне устаткування та припинене виділення

шкідливих або горючих газів, парів та аерозолей.

6.6.3.7. Аварійну вентиляцію виробничих приміщень, до яких

можливе раптове надходження значних кількостей шкідливих або горючих

газів, парів та аєрозолей, необхідно передбачати на вимоги техноло-

гічної частини проекту, враховуючи несумістність часу аварії техноло-

гічного та вентиляційного устаткування.

За відсутності таких даних аварійна вентиляція зі штучним

збуджуванням повинна забезпечувати в приміщеннях видалення не менше

50 куб.м/г на 1 кв. м площі підлоги приміщення та робочих площадок,

окрім приміщень насосних та компресорних станцій категорій А та Б,

для котрих витрата повітря - 60 куб.м/г на 1 кв. м.

У приміщеннях насосних та компресорних станцій категорій А та Б

аварійна вентиляція повинна забезпечувати вказаний повітрообмін до-

датково до повітрообміну, що створюється основними системами.

Аварійну вентиляцію в приміщеннях категорій А і Б слід викону-

вати із штучним збуджуванням.

6.6.3.8. Вентиляційне устаткування, яке обслуговує приміщення

категорій А та Б та розташоване в цих приміщеннях, витяжні системи

загальнообмінної витяжної вентиляції приміщень категорій В, Г, Д, які

видаляють повітря з 5-метрової зони навколо устаткування, що містить

горючі речовини, а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебез-

печних сумішей повинне бути у вибухозахищеному виконанні. Це устатку-

вання не допускається розташовувати у приміщеннях підвалів. В примі-

щеннях для устаткування цих систем не слід передбачати місць для теп-

лових пунктів, водяних насосів, ремонтних робіт, регенерації масел та

іншої мети. Якщо температура, категорія та група вибухонебезпечної

суміші горючих газів, парів, аерозолів, пилу з повітрям не відповідає

технічним вимогам на вибухозахищені вентилятори, слід застосовувати

ежекторні установки.

6.6.3.9. Устаткування, окрім устаткування повітряних та

повітряно-теплових завіс, не допускається розміщувати в приміщен-

нях, які обслуговуються:

- складів категорій А, Б та В;

- адміністративно-побутових будівель, за винятком устаткування з

витратою повітря 10 тис. куб. м/г і менше.

Устаткування систем аварійної вентиляції та місцевих відсмок-

тувачів допускається розміщувати в приміщеннях, що ними обслуговують-

ся.

6.6.3.10. Транзитні повітроводи для систем тамбур-шлюзів при

приміщеннях категорій А та Б, а також систем місцевих відсмоктувачів

вибухонебезпечних сумішей слід виконувати з межею вогнестійкості

0.5 години.

6.6.3.11. Транзитні повітроводи не слід прокладати крізь схо-

дові клітини та приміщення сховищ.

6.6.3.12. Повітроводи для приміщень категорій А та Б та систем

місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід прокладати

у підвалах чи підпільних каналах.

6.6.3.13. Місця проходу транзитних повітроводів крізь стіни,

перегородки та перекриття будівель (у тому числі у кожухах та шахтах)