---

15 травня 1968 р.

- 31 серпня 1973 р.

4 липня 1978 р.

Рисунок 5.7 - Проміри глибини підмостового русла

При зіставленні даних, отриманих в різний час обстежень, виявляються характер і розміри розмиву русла під мостом, в тому числі і біля опор.

Профіль слід знімати кожного разу від одного і того ж репера, розташованого біля моста, і в точках, які дають уявлення про зміну конфігурації дна русла.

Звичайно в кожному створі призначаються основні точки через 2-10 м і біля опор з обох боків. При повторних обстеженнях русло вимірюється в тих же точках.

Відстані між точками промірів визначаються:

при отворі моста до 20 м - через кожні 3-4 м;

при отворі моста від 20 до 50 м - через кожні 5 м;

при отворі моста понад 50 м - через кожні 10 м.

Влітку глибини вимірюються з човна, а зимою - з льоду, що окріпнув. Доцільно в створі замірів натягнути трос з відміченими прапорцями точками і по них вимірювати глибини ліскою з грузилом або рейкою. В зимовий період в місцях вимірювань необхідні лунки в льоду.

Заплавну частину слід нівелювати.

При огляді берегів і їх укріплення слід виявляти місця підмивів, фільтрації води через насип, а також пошкодження і руйнування берегів і укосів насипів, конусів, берм, рисберм, виїмок.

При укріпленні берегів кам’яним накидом або мощенням оглядом необхідно виявляти характерні пошкодження у вигляді просідання або вимивання ґрунту, винесення каменя в русло, а в габіонному укріпленні - корозію і розриви дротяних сіток з винесенням каменя, і фашинному укріпленні - винесення каменя з матів і пошкодження тюфячних матів.

В укріпленнях плитами із збірного або монолітного залізобетону необхідно виявляти корозію арматури в стиках, руйнування швів, тріщин в плитах і їх просідання (звичайно в місцях підмиву ґрунту під плитою), а також ділянки зсуву плит і інші дефекти.

При сповзанні укосів насипу в русло необхідно перевіряти правильність закладення укосу і характеристики ґрунту насипу. Для цього вимірюються профіль укосу і його закладення. Вимірювання рекомендується проводити за допомогою двох вішок, що утворюють прямий кут, на одній з яких (горизонтальній) закріплений рівень.

При оглядах підходів до моста і регуляційних споруд встановлюють:

• основні параметри підходів: ширину проїзної частини, повну ширину земляного полотна, закладення укосів підходів, протяжність підходів в межах розрахункового рівня високих вод;

• стан покриття проїзної частини;

• чистоту проїзної частини і узбіч;

• наявність на підходах дорожніх знаків і огороджень;

• наявність (відповідно до проекту) і стан закріплення бетонних лотків і водоприймальних колодязів на підходах із затяжними подовжніми ухилами;

• наявність перед спорудою габаритних воріт там, де це необхідно;

— наявність сходу, оформлених з'їздів.

При проведенні обстеження необхідно приділяти увагу якісному виконанню фотографій, які дають наглядне представлення про споруду. В звіті з обстеження і випробування необхідно наводити ту кількість фотографій, яка максимально буде відтворювати інформацію про всі конструктивні елементи споруди.

Обов'язкові фотографії загального характеру:

1. Загальний вигляд фасаду моста (шляхопроводу) з верхового боку;

2. Загальний вигляд фасаду моста з низового боку (для шляхопроводу - з протилежного боку);

3. Загальний вигляд прогонової будови і однієї з опор знизу;

4. Загальний вигляд кожної опори на всю висоту з фасаду (всі опори моста, крайні опори представляти разом з конусом). Фотографії опорних частин на опорах;

5. Загальний вид пойм і русла з верхової і низової сторони. Для шляхопроводу фіксують комунікації, що пересікаються. Зйомка проводиться зі споруди (характерні ракурси).

6. Загальний вид підходів з обох сторін;

7. Мостове полотно (один характерний ракурс);

8. Схеми розміщення всіх приладів при статичних і динамічних випробуваннях;

9. Схеми розташування тимчасового навантаження при статичному випробуванні споруди (проміжна і максимальна ступень навантаження);

10. Фрагменти динамічних випробувань споруди;

Фотографії дефектів

Відобразити всі зафіксовані дефекти (кількість фотографій не обмежується).

На основі отриманих результатів обстеження і паспортизації споруд заповняють електронні форми бази даних ы вносять їх в систему управління мостами, які містять в собі всі основні характеристики по споруді: генеральні параметри споруди (рисунок 5.8), дані по регуляційних спорудах, прогонових будовах, опорах та інших конструктивних елементах споруди (рисунки 5.9 - 5.14), а також всі зафіксовані дефекти з оцінкою обєктів та дискретних станів (Додаток К).Рисунок 5.8 - Довідник мостів з переліком

генеральних даних, які заповнюються за результатами обстеження (на прикладі ш/п на км 209+100 а/д Київ - Одеса)

Рисунок 5.9 - Заповнення даних по споруді,

що стосуються перешкод та регуляційних споруд

Рисунок 5.10 - Заповнення даних по споруді, що стосуються проїзної частини, тротуарів

Рисунок 5.11 - Заповнення даних по споруді стосовно водовідводу та огородженняРисунок 5.13 - Форма для заповнення

даних по прогоновій будові

Детальне обстеження виконується з метою уточнення вихідних даних, необхідних для виконання перевірочних розрахунків й оцінки технічного стану конструкції.

При детальному обстеженні конструкцій визначається міцність бетону, вид і міцнісні властивості арматури, геометричні розміри, армування й товщина захисного шару, глибина нейтралізації бетону захисного шару, ширина розкриття тріщин у бетоні, прогин конструкції, ступінь корозії арматури, закладних деталей і зварних швів вузлових з'єднань, фактичні навантаження й експлуатаційні впливи, уточнюються розрахункові схеми, дефекти й пошкодження.

В процесі детального обстеження конструкцій при необхідності відбираються зразки бетону й арматури для проведення фізико-механічних і фізико-хімічних досліджень у лабораторних умовах. Місця відбору проб визначаються в найменш напружених зонах, щоб несуча здатність конструкції була забезпечена з урахуванням послаблення, або повинне бути передбачене посилення в процесі відбору зразків приварюванням до арматури рівноміцних накладок й оббетонуванням.

Міцність бетону може визначатися як неруйнуючими, так і руйнуючими методами: випробуванням вибурених або випиляних зразків (ГОСТ 10180), ультразвуковим методом (ГОСТ 17624), методом відриву зі сколюванням, методом сколювання ребра конструкції, методом відриву, методом пластичної деформації й пружного відскоку (ГОСТ 22690).

Для зменшення впливу недоліків кожного з методів на кінцевий результат рекомендується поєднувати методи відриву зі сколюванням, сколювання ребра, випробування кернів з методами пружного відскоку, пластичної деформації, а також прилади різного принципу дії, наприклад - механічні й акустичні.

При визначенні міцності бетону ультразвуковим методом, методом пластичної деформації або пружного відскоку потрібна обов'язкова прив'язка градуйованих залежностей паралельним випробуванням відібраних зразків або методами місцевих руйнувань для конкретних груп або ділянок конструкцій.

Фактична міцність залежно від стану бетону для групи однотипних конструкцій, однієї конструкції або окремої її зони визначається із середнього значення (прискорена оцінка) або при достатній кількості випробувань із середнього значення й коефіцієнта варіації міцності (статистична оцінка) конкретних випробувань бетону.

Об'єм випробування варто приймати:

• при оцінці міцності однієї конструкції або окремої зони конструкції не менш 3-х ділянок у розрахункових перерізах або в зоні зі зниженою міцністю конструкції;

• при оцінці середньої міцності групи однотипних конструкцій не менш 9-ти ділянок у розрахункових перерізах конструкцій;

• при оцінці середньої міцності й коефіцієнта варіації міцності бетону групи однотипних конструкцій не менш 30-ти ділянок, якщо як одиничне значення приймається міцність бетону ділянки або 9 ділянок (по 3 ділянки на конструкцію), якщо як одиничне значення, приймається середня міцність бетону конструкції або її зон.

Середнє значення міцності бетону обчислюється як середнє арифметичне результатів конкретних випробувань бетону:

- 1 ^н

(5.3)

де n - кількість випробувань.

При прискореній оцінці міцності бетону, виходячи із середньої міцності, повинна виконуватися умова:

* , (5.4)

де q - коефіцієнт, що враховує обсяг випробувань, визначається за таблицею 5.1

Таблиця 5.1 - Коефіцієнт q, що враховує об'єм випробування

Якщо умова (5.4) не виконується, рекомендується збільшити кількість випробувань або виключити з розрахунку максимальну міцність.

При достатньому для статистичної оцінки міцності бетону обсязі випробувань, крім середнього значення міцності обчислюється середнє квадратичне відхилення:

(5.5)

У результаті хімічного аналізу встановлюється марка сталі. При цьому визначається вміст у сталі вуглецю, марганцю, кремнію, сірки й фосфору. Відбір стружки для хімічних аналізів виконується відповідно до ГОСТ 7565 з наступним відновленням перерізу арматури шляхом приварки додаткових рівноміцних накладок.

Наявність, кількість і розташування арматури, товщина захисного шару в залізобетонних конструкціях визначається магнітним методом (ГОСТ 22904) за допомогою приладів типу ИЗС, СМ52, радіографічним методом (ГОСТ 17625) із застосуванням малогабаритних бетатронів ПМБ-6 і МІБ-4 або шляхом розкриття.

Глибина нейтралізації бетону захисного шару визначається шляхом сколювання бетону захисного шару в заданому місці, змочування свіжоутвореної поверхні відколу 0,1%-м спиртовим розчином фенолфталеїну виміром товщини безбарвної ділянки.

Площа поперечного перерізу арматури конструкції визначається з урахуванням фактичного зменшення в результаті корозії. Ступінь корозії арматури характеризується глибиною й площею пошкоджень.

Ступінь ослаблення поперечного перерізу арматури в результаті корозії визначається за формулою:

2

-d

-100

%

(5.6)

,

де - вихідний діаметр арматури; d - середній, збережений діаметр прокородорованої арматури із заданою довірчою ймовірністю, визначається за результатами вимірів на найбільш прокородорованих ділянках.

5.10 Звіт з обстеження

Підсумки роботи з обстеження та аналізу їх результатів слід оформляти у вигляді технічного звіту спеціалізованої організації, що виконувала обстеження.

Технічний звіт містить вихідні дані, обґрунтування і рекомендації з режиму пропуску навантажень по мосту, утриманні і ремонту моста без розробки проектів підсилення, реконструкції або ремонту.

За додатковою згодою і відповідному технічному завданні в технічний звіт входять вихідні дані по конструктивних елементах моста, необхідні для проектування ремонту або реконструкції регуляційних споруд.

Кожний технічний звіт повинен містити наступні основні розділи:

загальні дані;

дані по споруді з врахуванням результатів обстеження;

відомість дефектів;

розрахунок вантажопідйомності споруди;

випробування споруди;

висновок (рекомендації по режиму пропуску навантажень, утриманні і ремонту моста).

Якщо підписаний додатковий договір, то в звіт входить або випускається окремим документом розділ “рекомендації для розробки проекту ремонту споруди”.

Випробування споруд проводяться у випадках, передбачених ДБН В.2.3-6.

Крім основних розділів, вказаних вище, технічний звіт за результатами обстеження моста повинен містити:

§ титульний лист;

§ список виконавців;

§ реферат;

§ зміст;

§ перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів з їх визначеннями - перед основними розділами;

список використаної літератури;

додатки.

Всі основні розділи повинні бути зв’язані логічним ланцюжком. Результати попереднього розділу є вихідними даними для наступних.

Зміст основних розділів технічного звіту і вимоги по забезпеченню достовірності інформації, яку одержують при обстеженні.

Загальні дані

Тип штучної споруди. Інформація повинна включати: матеріал прогонових будов, опор, статичну схему, кількість прогонів. Інформація підтверджується результатами обстеження (посилання на ілюстрації).