Осідання можуть з’явитися через відсутність перехідних плит, зсув перехідних плит або їх руйнування, а також внаслідок перезволоження або розмиву ґрунту насипу, наявність в насипі недренуючого або слабоущільненого грунту.
В зоні деформаційних швів необхідно виявляти характер і причини руйнування покриття по кромках прогонових будов.
При огляді тротуарів, перил, захисних огороджень звертати увагу на стан тротуарних плит, блоків і вузлів кріплення поручнів і захисних огороджень до плити проїзної частини. В місцях закладення стійок перил і захисних огороджень, а також в тротуарних плитах необхідно виявляти відколи, тріщини і руйнування бетону, а також проломи в самій плиті. Крім того, слід перевіряти вертикальність, безперервність і повноту заповнення перильного огородження, а також забезпеченість відведення води з покриття тротуарів і з тротуарних блоків.
В захисних огородженнях необхідно перевіряти їх прямолінійність, виявляти місця відриву горизонтальних елементів від стійок, пошкодження огороджень в результаті механічних дій.
Визначити стан і функціонування системи водовідведення: виявляти місця накопичення води на покритті і ділянки з ухилами покриття, що не забезпечують стік води і її скидання, місця засмічення або руйнування системи водовідведення, загальну забрудненість покриття проїзної частини, а також достатність довжини трубок для відведення і скидання води за межі конструкції.
Забезпечення гідроізоляції несучих конструкцій встановлюються перевіркою:
відповідності поздовжніх і поперечних ухилів покриття проїзної частини і тротуарів вимогам СНиП 2.05.02;
наявності і стану водовідвідних трубок;
наявності місць застоїв води на проїзній частині і тротуарах;
стану деформаційних швів;
наявності слідів просочування води знизу плити проїзної частини і тротуарів;
наявності забруднення верху опор і опорних частин.
Стан гідроізоляції встановлюється за зовнішніми ознаками плити проїзної частини і, при необхідності, шляхом її розкриття у вибіркових місцях.
На нижній поверхні плити проїзної частини виявляються ознаки фільтрації води через тріщини, щілини і “вікна” замонолічування в плиті, які проявляються в період тривалих або інтенсивних дощів.
В суху погоду порушення гідроізоляції можна встановити по утворенню знизу плити слідів вилуговування цементного каменю у вигляді плям або сталактитів білого або жовтого кольору. При цьому слід враховувати, що подібні плями можуть утворитися також в період будівництва моста до укладання гідроізоляції, якщо була значна перерва в роботі.
Характерні місця порушення гідроізоляції знаходяться, як правило, біля трубок водовідводу, під тротуарами, біля бордюрів і деформаційних швів, біля швів об’єднання збірних елементів плити і деформаційних швів.
Пр и виявленні пошкодження гідроізоляції проїзної частини мостів і шляхопроводів із попередньо напруженою арматурою, розташованою у верхній частині плити, для усунення дефектів слід вживати негайних заходів, аж до закриття руху.
В деформаційних швах, якщо їх конструкція доступна для обстеження, слід перевіряти загальний стан, забезпеченість вільного переміщення кінців прогонових будов при зміні температури і дії тимчасових навантажень, плавність сполучення деформаційних швів з покриттям проїзної частини, роботу системи водовідведення в межах шва.
В швах закритого типу необхідно перевіряти герметичність шва (вода з проїзної частини не повинна потрапляти на опори через шов), стан мастики і компенсатора, а також забруднення зазору. Тріщини в покритті над швом або випинання асфальтобетону свідчать про недеформативність заповнення або забруднення зазорів шва.
Якщо шов влаштований з розривом асфальтобетону над ним, слід перевіряти також стан крайок шва і прилеглих ділянок покриття, облямівок і гумових вкладишів.
В швах відкритого типу слід перевіряти цілісність конструкції шва, якість кріплення елементів, стан металу ковзних листів, облямівок, облаштувань водовідведення, правильність сполучення горизонтальних листів шва з покриттям проїзної частини. При огляді швів необхідно виявляти такі дефекти, як обрив перекриваючого (ковзного) листа, корозію сталевих елементів, забруднення лотків, руйнування сталевих облямівок, порушення водовідведення.
В шарнірному сполученні температурно-нерозрізних прогонових будов слід перевіряти герметичність і стан конструкції проїзної частини над опорою; ознакою порушення нормальної роботи цієї зони є тріщини або виколи покриття проїзної частини, а ознакою порушення герметизації - зволоження нижньої поверхні плити проїзної частини.
В мостах з дерев’яним настилом проїзної частини слід визначати ступінь зносу дощок, виявляти нерівності і злами, нещільність в місцях опирання на нижче розташовані елементи, стан нижнього настилу і поперечин, а також наявність механічних пошкоджень і розщеплень бордюрних брусів, загнивання деревини в місцях сполучення настилу з поперечинами.
За наявності на мосту комунікацій або освітлення необхідно перевіряти їх стан, надійність і кріплення до елементів моста, виявляти негативний вплив комунікацій на умови експлуатації моста. При виявленні дефектів комунікацій перед їх власниками повинно ставитися питання про негайне їх усунення. При огляді слід перевіряти стан протипожежного устаткування на мосту, елементів заземлення, огороджень контактної мережі, площадок-сховищ, оглядових пристосувань і інших експлуатаційних облаштувань.
Ознаками аварійного стану мостового полотна є:
наявність сітки тріщин в плиті проїзної частини, що “дихають” під рухом автотранспорту;
наявність проломів плити;
наявність прогинів тротуарних консолей в монолітній залізобетонній плиті прогоновиї будови;
наявність тріщин в корені консолі тротуарної плити понизу (в стиснутій зоні);
зруйноване кріплення перильного огородження;
відхилення перильного огородження від вертикального положення;
зміщення тротуарних блоків з утворенням консолей більших від проектних.
При виявленні аварійної ситуації заходи з обмеження руху приймаються негайно експлуатаційною організацією.
Огляд проїзної частини проводиться в сигнальних жилетах, з огородженням місць проведення робіт в разі необхідності.
Забезпечення міцності несучих елементів мостового полотна визначається:
виявленням дефектів, які свідчать про недостатність несучої здатності окремих елементів;
перевірочним розрахунком конструкцій за результатами замірів.
5.5 Дані дефектів споруди
Дані оцінки дефектів залізобетонних споруд
При огляді залізобетонних, бетонних, кам’яних прогонових будов варто перевіряти стан несучих конструкцій, правильність сполучення збірних елементів і опирання прогонових будов на опорні частини, виявляти місця зволоження і забруднення несучих елементів, ушкодження бетону й арматури, а також видимі неозброєним оком загальні деформації - провисання головних балок, зміщення і вигини з вертикальної площини несучих елементів [4, 5, 6, 26, 27].
В елементах конструкцій варто виявляти місця фільтрації води і вилуговування бетону, плями іржі на бетонній поверхні, тріщини, раковини і відколи в бетоні і кладці, руйнування окремих ділянок масиву і стиків, оголення і корозію арматури і закладних деталей, порушення й пошкодження в місцях сполучення збірних елементів, відшарування захисного шару бетону і зовнішніх покривних шарів (штукатурки, торкретбетону, розчину), залишки дерева опалубки в бетоні і ділянки руйнування бетону й арматури, викликані ударами транспорту й інших механічних впливів.
В усіх випадках необхідно звертати увагу на ділянки бетонної поверхні з плямами іржі, що вказує на порушення водонепроникності бетону або на недостатній захисний шар арматури. Такі ділянки - джерела руйнування бетону внаслідок корозії арматури.
Особливу увагу варто звертати на тріщини, що з’явилися, у бетоні і кладці, а при виявленні тріщин з’ясувати причину їхнього утворення і характер розвитку. Необхідно мати на увазі наступні обставини:
усадочні тріщини з’являються в період твердіння бетону і, згодом стабілізуючись, носять безладний характер;
температурно-усадочні тріщини виникають на границі зіткнення матеріалів (бетонів) з різними коефіцієнтами лінійного розширення;
вони змінюють своє розкриття у визначеному діапазоні (у залежності від коливань температури) і, як правило, з часом вони розвиваються дуже повільно;
силові тріщини утворяться від впливу силових факторів і можуть розвиватися в часі з різною інтенсивністю. Як правило, вони розташовані нормально до дії сили в розтягнутій зоні і паралельно або під кутом у стиснутій.
Досліджуючи тріщини, необхідно враховувати, що усадочні і температурно-усадочні можуть впливати в основному на довговічність конструкцій, а силові - як на довговічність, так і на вантажопідйомність.
При виявленні тріщин варто перевіряти розмір їхнього розкриття, тому що зі збільшенням ширини тріщини зростає небезпека корозії арматури. У конструкціях зі звичайною стрижневою арматурою безпечними від корозії можна вважати тріщини з розкриттям до 0,3 м у звичайних умовах і до 0,2 мм при агресивному навколишньому середовищі. Однак зі зменшенням діаметра і підвищенням міцності арматури небезпека корозії зростає.
Виявлені тріщини варто фіксувати і заміряти їх максимальне розкриття. Для виміру можуть бути використані мікроскопи і щупи (набір тонких пластин різної товщини). Використовуючи пластини, можна перевірити ширину тріщини в двох-трьох місцях по її довжині.
Оцінюючи небезпеку тріщин, варто враховувати їх розташування, інтенсивність розвитку і загальний стан конструкції. Зовнішніми ознаками, що характеризують небезпечний розвиток тріщин, служать підтьоки іржі на поверхні бетону або білі підтьоки вилуговування розчину по тріщинах, а також відколи бетону біля тріщин і надмірні деформації конструкцій.
Інтенсивність розвитку тріщин необхідно визначати за даними тривалих спостережень або за результатами порівняння натурних вимірів при останньому огляді з більш ранніми.
Для перевірки якості бетону конструкції варто визначати його щільність або міцність, використовуючи для цього: еталонні молотки (типу молотка Кашкарова), склерометри (типу Шмідта) ультразвукові прилади (УК 14П) і ін. Для більш точного визначення міцності бетону необхідно вирізати зразки з конструкції. При відсутності відповідних приладів або можливості вилучити зразки з масиву міцність бетону може бути визначена дуже приблизно за допомогою звичайного молотка, яким наносять удари по бетонній поверхні. Якщо в цьому випадку на бетонній поверхні утворяться глибокі сліди (ум’ятини), то бетон має марку до 100. При марці в межах 100 - 200 бетон зазвичай, має помітний слід і дзвінкий звук, а при більш високої - слід малопомітний.
Приховані дефекти поблизу поверхні такі, як пустоти, відшарування бетону чи дуже слабкий бетон можуть бути виявлені шляхом відстукування поверхні бетону тим же молотком. Щільний бетон видасть дзвінкий звук, а із зазначеними дефектами - глухий.
Для визначення стану арматури в бетоні або її розташування окремі ділянки бетону розкривають до арматури. Така необхідність виникає, як правило, у випадку, якщо фактичну вантажопідйомність встановлюють при відсутності проектної документації або визначають характер пошкодження арматури (її корозії або розриву) при надмірних деформаціях елемента (при тріщинах більше 0,5 мм, підтьоках іржі й ін.).
Необхідно оглядати всі місця сполучення й об’єднання збірних елементів між собою і з монолітними конструкціями і звертати особливу увагу на місця, де були допущені при будівництві відхилення від проекту. При цьому необхідно в сполученнях і об’єднаннях виявляти наявність таких дефектів, як слабкий або неущільнений бетон омонолічування, тріщини і відколи, неспіввісне об’єднання елементів, відсутність закладних деталей або зварних накладок в об’єднаннях, неякісне виконання монтажних зварних швів (непровар, пористість або переривчастість шва, „прихватка” і ін.).
При огляді несучих конструкцій балкових прогонових будов необхідно перевіряти стан плити проїзної частини (головним чином, нижньої її поверхні), головних балок, діафрагм або поперечних балок.
У цих конструкціях насамперед варто виявляти наявність тріщин у бетоні: поперечних у розтягнутій зоні, поздовжніх і косих у стиснутій зоні, похилих у приопорних ділянках, поздовжніх уздовж арматури, що напружується, у місцях її анкерування, опорних вузлах, діафрагмах, стиках складеної конструкції.
У головних балках особливу увагу варто звертати на появу тріщин і сколів в бетоні стиснутої зони, великої кількості нормальних тріщин у зоні розтягнутої арматури з розкриттям більше 0,3 мм і похилих наскрізних тріщин у балках і діафрагмах, що свідчить про порушення нормальної роботи елемента і необхідності термінового його ремонту або посилення.
Велика кількість нормальних тріщин, в розтягнутій зоні згинаних елементів, зі звичайного залізобетону при розкритті більше 0,5 мм служать ознакою серйозного пошкодження елемента. При наявності таких дефектів необхідно визначити можливість подальшої експлуатації елемента.
У збірних балкових прогонових будовах варто перевіряти стан стиків балок по діафрагмах або по плиті проїзної частини (при бездіафрагмових прогонових будовах), тому що порушення співвісності напівдіафрагм, погана якість ущільнення бетону замонолічування, відсутність зварних з’єднань напівдіафрагм або неякісне їх виконання ведуть до порушення проектної схеми роботи прогонової будови в цілому, тобто до зміни розподілу зусиль між балками.
Ознаками порушення розрахункової схеми роботи головних балок прогонової будови служать наскрізні тріщини по усій висоті діафрагм, розриви зварних з’єднань або відсутність об’єднання балок, а в бездіафрагмових прогонових будовах - поздовжні тріщини по довжині стика в плиті між сусідніми балками. Роботу таких прогонових будов необхідно перевіряти випробуваном.
