При огляді несучих конструкцій прогонових будов з попередньо напруженого залізобетону необхідно враховувати підвищену небезпеку корозії високоміцної арматури і схильність конструкцій до розвитку загальних деформацій за рахунок повзучості бетону. У таких конструкціях варто виділяти поздовжні тріщини в зоні розташування дротяної високоміцної арматури і нормальні тріщини в розтягнутій зоні, що свідчать про повну або часткову втрату попереднього напруження в арматурі. При виявленні в розтягнутій зоні нормальних тріщин з розкриттям 0,1 мм і більше (необхідно перевірити значення прогину або вигину елемента, виявити причини утворення дефекту і визначити можливість і умови подальшої експлуатації конструкції.
У попередньо напружених балках необхідно також перевіряти наявність тріщин в опорних вузлах, у місцях анкерування арматури, що напружується, і в зоні стиків збірних блоків, що найбільш характерно для сухих стиків. Такі тріщини свідчать про місцеві перенапруження бетону.
У мостах з підвісними прогоновими будовами варто виявляти також наявність тріщин і сколів бетону в місцях опирання підвісних прогонових будов, а в нерозрізних і консольних прогонових будовах - поперечних тріщин у надопорних ділянках. Аналогічні тріщини потрібно виявляти в цих конструкціях при заклинюванні рухомих опорних частин або нерівномірному осіданні опор.
При огляді масивних кам’яних, бетонних і залізобетонних арок і склепінь необхідно насамперед перевіряти ділянки (перерізи), що відповідають замку, чверті і п’яті арки, де можуть бути тріщини. Якщо над аркою або склепінням є суцільна кладка, то тріщини можуть виникнути по всій її висоті. Тріщини в стійках надаркової будови можуть виникати при відсутності в них шарнірів і невеликій їхній довжині.
У плитних прогонових будовах варто перевіряти стан плит і швів між плитами. Найбільш правильно оцінити стан швів можна шляхом завантаження прогонової будови тимчасовим навантаженням і вимірюванням прогинів у середині прогону по ширині моста. Стрибкоподібний розподіл прогинів між плитами свідчить про незадовільний стан швів.
Оглядаючи прогонові будови, варто звертати увагу на порушення опирання їх на опорні частини й опори, тому що неправильне встановлення (розміщення) балок (дефект, як правило, будівельників) призводить до відколів ригеля під балками і торців балок, а також до порушення роботи прогонових будов на температурні впливи при відсутності зазору між балками сусідніх прогонів та ін.
Дані оцінки корозійних пошкоджень металевих конструкцій мостів, елементів металевих ферм
При огляді несучих конструкцій металевих і сталезалізобетонних прогонових будов варто перевіряти стан елементів конструкцій, захисних покрить (фарбування) і металу елементів, прикріплень і стиків, а також стан зварних швів і навколошовної зони, заклепкових і болтових з’єднань [4, 5, 7, 21].
Необхідно звертати увагу на місця, де найбільш ймовірне скупчення бруду і води і можливе пошкодження металу корозією: корито - і Н - подібні елементи, де відсутні дренажні отвори або вони розташовані на великій відстані один від одного; опорні ділянки конструкцій (поперечні балки, зв’язки і пояси), де можливе скупчення бруду і води в результаті незадовільної роботи деформаційних швів; місця, де вода через шви між залізобетонними плитами проїзної частини, вікна замонолічування плит, тріщини в плиті стікає на металеві елементи.
У основному металі і зварних швах варто виявляти тріщини, що утворюються в результаті перенапруження металу в місцях концентрації напружень розтягу, залишкових напружень від зварювання, а також у результаті холодноламкості металу при низьких негативних температурах і його старінні. Такі тріщини можуть бути виявлені переважно в місцях з різкою зміною перерізу (наприклад, місця обриву листів, кінці швів і накладок, біля заклепкових отворів), у місцях примикання ребер жорсткості, діафрагм, фасонок, у зоні зварних швів з дефектами у навколошовній зоні, а також в місцях підрізу металу.
Тріщини можна знайти при ретельному огляді металу через лупу, а найбільш великі - неозброєним оком. Зовнішніми ознаками тріщин, що виникли, можуть бути підтьоки іржі і лущення фарби. Ділянку, де підозрюється тріщина, варто очистити від фарби й іржі і відшліфувати наждаковим папером, потім поверхню протравити 10-15%-ним розчином азотної кислоти, промити водою і протерти насухо чистою ганчіркою. Після цього оглянути чисту поверхню металу. Можна також гострим ножем зняти тонку стружку металу уздовж передбачуваної тріщини, при цьому поздовжній поділ стружки буде свідчити про наявність тріщини.
При виявленні тріщин необхідно встановити за ними спостереження, тобто періодично вимірювати її параметри, ширину, довжину і положення. У залежності від характеру тріщини
й
інтенсивності її розвитку необхідно визначати умови подальшої експлуатації елемента, у якому вона виявлена.
При огляді зварних з’єднань необхідно перевіряти стан заводських і монтажних швів. Особливу увагу варто звертати на шви розтягнутих і стиснено-розтягнутих елементів наскрізних ферм і розтягнутої зони суцільних балок.
У цих елементах необхідно оглядати стикові шви, наприклад, що з’єднують пояси і стінку елемента. Дефектами зварних швів є тріщини, непровар, підрізи, шлакові включення, пори, напливи шва, невиведені і незабиті кратери.
У стиснутих зонах варто оглядати: місця примикання вузлових фасонок зв’язків і кріплень балок проїзної частини, фасонки, шви кріплення балок проїзної частини і фасонок поперечних і поздовжніх зв’язків, шви в поздовжніх і поперечних балках і кріплення їх до головних несучих елементів-балок і ферм.
При огляді заклепкових з’єднань варто перевіряти стан робочих заклепок: у вузлах, стиках і кріпленнях і, особливо, у місцях розташування заклепок з дефектами, при великій товщині склепаних пакетів (три і більше листів); у стиснено-розтягнених елементах, що працюють на знакозмінні навантаження, у прикріпленнях гнучких елементів (середні розкоси ферм, зв’язки), а також поздовжніх балок до поперечних.
д
еж
Рисунок 5.5 - Дефекти заклепок в з'єднанні: а - не щільно притиснута головка до листа; б -
зарублена головка при а> 1 мм; в - головка збита з осі при b> 0,1d; г - головка не влаштована
частково чи по всьому контуру; д - маломірна головка; е - наявність вінця біля головки при а>3 мм
і b<1,5 мм; ж - зарублений метал елементів, що з'єднуються; з - нерівна, тріщинувата чи пориста
головка при глибині пор 5>0,5 мм
Якість заклепок необхідно перевіряти зовнішнім оглядом і простукуванням голівок молотком масою близько 200 гр. Слабкі заклепки при ударі видають глухий деренчливий звук.
Ознаками слабких заклепок можуть бути також підтьоки іржі з-під головок або із зазорів між елементами, що з’єднуються, тріщини у фарбуванні біля голівок (рисунок 5.5).
У з’єднаннях на високоміцних болтах варто перевіряти щільність пакетів, що стягаються, стан болтів, гайок і шайб. Щільність стягування листів необхідно визначати щупом товщиною 0,3 мм. При нормальному положенні щуп не повинен входити між частинами пакета по крайках елементів і деталей.
При зовнішньому огляді варто виявляти відрив головок болтів, зріз гайок, тріщини в гайках і болтах, зминання шайб і головки болта, недостатність довжини різьби болта. Після повного закручування гайки болт повинен виступати не менше, ніж на один виток.
У прогонових будовах з наскрізними ґратками необхідно перевіряти прямолінійність елементів, стан елементів ґратки, планок і їх кріплення, виявляти викривлення більше 1/500 довжини стиснутих елементів, зв’язків між фермами і балками, а також викривлення більше 1/300 довжини розтягнутих елементів у результаті їх механічних пошкоджень або перегріву металу.
У несучих конструкціях прогонових будов із суцільною стінкою варто перевіряти місця можливого випучування вертикальної стінки й особливо місця, де випучування перевищує 1/250 найменшої відстані між ребрами жорсткості або поличками балки.
При візуальному огляді необхідно виявляти і заміряти також короблення елементів, пробоїни, вм’ятини й інші дефекти. Прямолінійність елемента перевіряється натягуванням дроту уздовж крайок елемента і закріпленням або струбцинами до недеформованих ділянок (рисунок 5.6). При зовнішньому огляді поверхні конструкцій необхідно встановлювати стан фарбування металу.
Рисунок 5.6 - Схема розташування струбцин і епюра викривлення осі металевого елемента
Нормальним станом фарбування варто вважати покриття, що утворює рівну плівку без пропусків і підтьоків, через яку не просвічується метал, ґрунтовка або нижче розташований шар. Усі заглибини і щілини в цьому випадку повинні бути забиті шпаклівкою і зафарбовані. Найбільш характерні дефекти у фарбуванні металу - тріщини, міхури, лущення, розм’якшення, механічне пошкодження.
У залізобетонній плиті проїзної частини сталезалізобетонних прогонових будов варто приділяти увагу стану стиків об’єднання плити з головними або поперечними балками (у мостах з фермами при їзді понизу). Зовнішня ознака порушення об’єднання плити з балками — руйнування бетону в зоні розташування сталевих упорів. Часткове порушення об’єднання може бути виявлено підрядною організацією при випробуванні прогонової будови.
Дані оцінки пошкоджень кам’яних мостів
Важливою особливістю обстеження кам’яних (аркових) мостів є встановлення їх точних геометричних розмірів. При виконанні обмірів заміряються загальні розміри аркових мостів: габаритні - зверху моста, розрахунковий прогін, повна довжина моста, ширина склепіння, стріла підйому склепіння [5, 7, 25].
Габаритні розміри включають ширину проїзної частини Г, ширину тротуарів Т або смуг безпеки до перил, якщо тротуарів нема.
Повна довжина моста L визначається по довжині щокових стінок.
Ширина склепіння В заміряється внизу.
Для визначення розрахункового прогону склепіння Lp і його стріли підйому необхідно знайти розташування реальних п’ят склепіння. Вважається, що реальні п’яти склепіння розміщені під кутом a > 25° до горизонту. Для визначення розташування реальних п’ят склепіння застосовується шаблон-ватерпас. Шаблон прикладають до внутрішньої поверхні склепіння поки висок не переміститься до риски на катеті шаблону, положення реальної п’яти відмічають на склепінні навпроти риски на гіпотенузі шаблону.
Розрахунковий прогін склепіння міряють на рівні реальних п’ят між центрами склепіння в п’ятах; стрілу підйому склепіння міряють по відстані від прямої, яка з’єднує центри реальних п’ят, до склепіння в замку.
До окремих розмірів відносяться: товщина склепіння в реальній п’яті dn і в ключі dk, висота над склепінням в ключі hk і в п’яті hn. Крім того, міряють: прогін в світлі Lo, кут нахилу п’яти в натурі ап, товщину п’яти в натурі ао.
Крім вказаних розмірів визначають тип і товщину дорожнього одягу. Товщину дорожнього одягу міряють при розрізі його біля в’їзду на міст.
В аркових мостах визначають матеріал склепіння, щокових стінок і забутки; можуть зустрітися склепіння - кам’яні, бетонні і залізобетонні, щокові стінки - кам’яні, бутобетонні і бетонні, забутка - з легкого бетону, піску, а інколи з залитого розчином будівельного сміття.
Міцнісні характеристики бетону конструкцій щокових стін і склепіння встановлюють випробуваннями із застосуванням неруйнуючих методів.
Міцнісні характеристики кам’яної кладки встановлюють лабораторними випробуваннями зразків.
Дані оцінки пошкоджень дерев’яних мостів
При огляді дерев’яних мостів варто визначати стан елементів конструкції проїзної частини (настилу, поперечок, бордюрів, поруччя й ін.), прогонів, ферм, поперечних балок і зв’язків, всіх елементів опор (насадок, паль, схваток, ряжів і ін.); виявляти дефекти в елементах конструкції і з’єднаннях (тріщин у деревині, зазори між елементами, зминання і сколювання деревини, розлад стиків, провисання елементів і ін.), місця забруднення, джерела загнивання і неприпустимі дефекти деревини, виявляють наявність антисептування опор у зоні перемінної вологості й інших елементів, а також ослаблення болтових, нагельних, шпонкових і інших з’єднань у елементах конструкцій [4, 5, 7].
Особливу увагу варто приділяти перевірці захисту деревини від загнивання в місцях перемінного зволоження і забруднення.
У необхідних випадках варто вимірювати дефекти, зазори і зсуви, а також брати проби для перевірки якості деревини. Щільність врубок, шпонок і інших з’єднань потрібно перевіряти як при навантаженні на мосту, так і при його відсутності.
Стан болтових, нагельних шпонок і інших з’єднань потрібно перевіряти зовнішнім оглядом і вибірковим простукуванням не менш 25% від їх загальної кількості.
У дошато-цвяхових фермах варто перевіряти будівельний підйом за допомогою геодезичних інструментів, виявляючи провисання ферм, стан усіх тяжів і їх натяг, а також вузлів і стиків. При цьому особливу увагу необхідно приділяти вузлам опорним і в розтягнутих зонах.
При огляді ферм насамперед варто звертати увагу на зрушення подушок і розкосів, зминання подушок під розкосами і їх сколювання, утворення зазорів між зворотними розкосами і подушкою, а також у врубках шпонок у стиках нижніх поясів із гребінчатими сталевими накладками і між накладками і поясами. У поперечних складених балках необхідно насамперед виявляти зминання і відкол деревини між шпонками або колодками, а в місцях кріплення тяжів- зминання і сколювання підгаєчника під тяжем.
У дошато-цвяхових фермах варто звертати увагу на тріщини в дошках поясів по лінії нагелів і цвяхового ряду, а також ослаблення нагелів у гніздах. Аналогічні дефекти можуть виникати й у стикових накладках.
