---

однопрогонових плівкових теплиць з двошаровим огородженням

слід приймати для районів:

І - 100 Па (10 кгс/м2);

ІІ- 150 Па (15 кгс/м2).

При проектуванні весняних плівкових теплиць з одношаровим

огородженням - 100 Па (10 кгс/м2) для всіх районів України

Районування території України за вагою снігового покриву для

проектування теплиць приведено в обов'язковому додатку 2.

Коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на горизонталь-

ній поверхні землі до нормативного навантаження на покриття теплиць

та схеми розподілу снігового навантаження необхідно приймати згід-

но з обов'язковим додатком 1. Розрахункове снігове навантаження

на покриття теплиць повинно прийматися з коефіцієнтами переванта-

ження 1,4;

б) швидкісний тиск вітру на відкритій місцевості слід приймати

змінним за висотою з коефіцієнтом 1 на висоті 10 м; 0,6 на

висоті 2 м і менше.

Для проміжних значень висот коефіцієнти визначаються ліній-

ною інтерполяцією.

В районах міської забудови, лісових масивів та іншій місце-

вості, на якій рівномірно розташовані перепони заввишки більше

як 10 м і знаходяться з підвітряного боку теплиці на відстані

не більше 30 h (h - висота теплиці), навантаження від швидкісного

тиску знижується на 30% від навантаження на відкритій місцевості.

Для плівкових теплиць вказані навантаження від швидкісного

тиску вітру зменшуються на 20%.

в) нормативне навантаження на несучі конструкції теплиць від шпа-

лер з підвішеними рослинами слід приймати рівним 150 Па

(15 кгс/м2) і відносити до короткочасного з коефіцієнтом

перевантаження 1,3;

г) водовідвідні лотки (металеві та дерев'яні) покриття багатопрого-

нових зимових теплиць необхідно перевіряти на нормативне зосе-

реджене вертикальне навантаження 1000 Н (100 кг);

весняних теплиць з плівковим покриттям - на два зосереджених

вертикальних навантаження 1000 Н/100 кг/кожне (прикладені на

відстані між ними 1 м ) з коефіцієнтом перевантаження 1,2;

д) навантаження від технологічного обладнання (установок електро-

обладнання, трубопроводів та ін.) слід приймати згідно з дани-

ми відповідних частин проекту.

2.13. Розрахункові величини короткочасних навантажень або

відповідних їм зусиль слід перемножувати на коефіцієнти сполу-

чення 0,8 при поєднанні двох і 0,7 при поєднанні трьох та більше

навантажень.

2.14. Теплиці в сейсмічних районах повинні проектуватися без

урахування сейсмічного впливу.

2.15. Товщину сталевих гнутих профілів для огороджувальних

конструкцій теплиць необхідно приймати згідно з розрахунком, але

- 5 -

не менше як 1 мм, деталей кріплення скла та плівки - не менше як

0,4 мм.

2.16. Гнучкість стислих сталевих елементів каркасу теплиць не

повинна перебільшувати 180, розтягнутих сталевих елементів і в'язів

згідно з величинами, вказаними в СНиП ІІ-23-81 * (вид. 1990 р.).

Гнучкість дерев'яних елементів каркасу теплиць не повинна перебіль-

шувати величин, вказаних в СНиП ІІ-25-80.

2.17. Прогини сталевих конструкцій теплиць повинні відповіда-

ти вимогам СНиП 2.01.07-85 розділ 10. При цьому вертикальні від-

носні прогини елементів засклених теплиць не повинні бути більше:

- для шпросів - 1/150;

- прогонів, ригелів, ферм, не завантажених технологічним

устаткуванням, залежно від довжини, при l = 1 м - 1/120,

l = 3 м - 1/150, l = 6 м - 1/200;

- лотків - 1/300;

- ферми, на яких розташоване технологічне обладнання з

управлінням з підлоги - 1/250 їх прогону.

Відносний прогин елементів плівкових теплиць, що згинаються,

не повинен перебільшувати 1/75 їх прольоту.

2.18. При розрахунках сталевих конструкцій теплиць з гнутих

профілів завтовшки 3 мм та менше при двох і бульше згинах у попе-

речному розрізі та при відношенні висоти стінки або ширини полиці

до радіусу згину менш за 30, величини розрахункового опору сталі

на розтяг, стиск та вигин слід збільшувати на 10%.

2.19. Дерев'яні конструкції теплиць слід проектувати відпо-

відно до вказівок СНиП ІІ-25-80. При цьому величина розрахункового

опору деревини елементів каркасу плівкових теплиць в розрахунках

їх на вплив вітрового і снігового навантаження слід множити на

коефіцієнт умов праці, що дорівнює 1,3 (для всіх видів опору).

Інші коефіцієнти умов праці, що враховують вплив короткочасних

навантажень, приймати не слід.

2.20. В розрахунках плівкових огорож теплиць на дію вітрово-

го навантаження розрахунковий опір поліетіленової плівки

(ГОСТ 10354) на розтяг слід приймати 5 МПа (50 кгс/см2), модуль

пружності 75 МПа (750 кгс/см2), на вплив снігового навантаження

або одночасно снігового та вітрового навантаження величину роз-

рахункового опору та модуля пружності слід множити на коефіцієнт

1,5.

2.21. Для теплиць слід застосовувати скло (ГОСТ 111) уніфі-

кованих розмірів; товщину скла слід призначати згідно з розра-

хунками, але не більше як 4 мм. Вибір скла завтовшки понад 4 мм

повинен бути техніко-економічно обгрунтований.

2.22. В розрахунках огороджувальних конструкцій теплиць зі

скла слід приймати: величину розрахункового опору скла на вигин

4

12,5 МПа (125 кгс/см2), модуль пружності 7,3 х 10 МПа

5

(7,3 х 10 кгс/см2) та коефіцієнт поперечної деформації 0,22.

При цьому розрахунковий опір скла слід множити на такі коефіцієн-

ти умов праці:

- в разі закріплення скла безперервно по всьому контуру

- 1;

- в разі закріплення в окремих точках контуру (клямерами і

т.п.) - 0,8. Величину розрахункового опору скла вертикаль-

них огорож необхідно множити додатково на коефіцієнт умов

праці, що дорівнює 1,2.

3. ВОДОПРОВІД, ВОДОСТОКИ ТА ДРЕНАЖ

3.1.Норми та режим водоспоживання, якість та температуру во-

ди для поливання і для інших технологічних цілей слід приймати у

відповідності з технологічними і санітарними нормами проектування.

3.2. При проектуванні систем водозабезпечення і каналізації

- 6 -

теплиць та парників слід керуватися вказівками діючих нормативів

на проектування СНиП 2.04.01-85,СНиП 2.04.02-84 та СНиП 2.04.03-85

з урахуванням вимог цього розділу.

3.3. Для поливання в теплицях и парниках та для інших вироб-

ничих цілей, як правило, необхідно використовувати технічну воду

з поверхневих джерел, яка не забруднена шкідливими хімічними та

біологічними компонентами. Якщо її не вистачає, допускається

використання питної води при умові належного обгрунтування.

Якщо в мережу виробничого водопроводу подаються добрива або

інші речовини, ця мережа повинна з'єднуватись з господарсько-

питним водопроводом з розривом струменя не менше 50 мм від

максимального рівня води у баку або в резервуарі до низу трубо-

проводу, який подає воду.

3.4. Внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння теплиць та парників

не передбачати, якщо таке пожежогасіння не потрібне для склад-

ських та допоміжних будівель.

3.5. Внутрішній водопровід теплиць повинен підключатися до

зовнішнього, як правило, єдиним вводом.

3.6. Водопровід в теплицях повинен бути обладнаний форсун-

ками або крапельницями для поливання грунту, форсунками та іншими

технічними засобами для зволожування повітря, а також кранами для

поливання, миття проїздів та для інших технологічних цілей. Дозво-

ляється транзитна прокладка крізь теплиці на опорах трубопроводів

систем господарсько-питного водопроводу без роздавальних кранів.

В теплицях, призначених для вирощування овочів на штучних

субстратах, водопровід повинен бути обладнаний у відповідності з

потребами технології.

Водопровід парників повинен мати крани для поливу.

3.7. Постійний вільний напір в трубопроводах біля форсунок та

крапельниць, зони їх дії та інші характеристики, необхідні для

проектування, слід приймати згідно з даними заводів-виготовлювачів

обладнання.

3.8. Крани для поливання повинні мати умовний діаметр 20 мм.

Радіус зони обслуговування одним краном не повинен бути більше як

45 м.

3.9. Внутрішні мережі водопроводу та водостоків теплиць

слід проектувати, як правило, з неметалевих труб; гребінки, фа-

сонні частини, їх з'єднання, а при обгрунтуванні магістральні

трубопроводи, що прокладаються в коридорах та теплицях, - з мета-

лу.

3.10. Внутрішні мережі водопроводу та водостоків теплиць

допускається прокладати на поверхні грунту та в грунті.

Трубопроводи повинні мати обладнання для спорожнення системи.

3.11. На вводах в теплиці слід передбачати водоміри. Допус-

кається установка водомірів для блоку теплиць.

3.12. Запірну арматуру необхідно встановлювати на вводах в

теплиці та на відгалуженнях магістральних трубопроводів теплиць

та парників.

3.13. Управління поливанням слід передбачати, як правило,

дистанційним згідно з заданою програмою.

3.14. Категорія надійності систем водопостачання теплиць по-

винна бути не нижче ІІ, парників - не нижче ІІІ згідно з класи-

фікацією СНиП 2.02-84. Зменшення подачі води на технологічні

потреби на період ліквідації аварії систем водопостачання визна-

чається технологічними вимогами.

Категорія надійності в енергозабезпеченні насосних станцій

для пожежогасіння там, де це необхідно, повинна бути І категорії.

3.15. Багатопрогонові зимові теплиці слід проектувати, як

- 7 -

правило, з внутрішніми водостоками для відведення атмосферних

опадів з лотків покриття. Багатопрогонові весняні та однопрогонові

весняні і зимові теплиці необхідно проектувати без внутрішніх

водостоків. З теплиць площею до 0,2 га допускається, при обгрунту-

ванні, відведення дощових вод внутрішніми водостоками на вимощення

і рельєф місцевості.

3.16. Розрахункові витрати дощових вод при гідравлічному

розрахунку лотків на покрівлі теплиць та мереж внутрішніх водо-

стоків слід визначати за методом граничних інтенсивностей.

При цьому період одноразового перебільшення інтенсивності дощу

в розрахунках внутрішніх водостоків необхідно приймати, як правило,

рівним 0,5 року. Інтенсивність дощу (л/сек. на 1 га місцевості)

приймати на протязі 20 хвилин. Допускається влаштування однієї

водозливної воронки в одному розжолобку при забезпеченні прийман-

ня розрахункової кількості дощових вод.

3.17. В залежності від гідрогеологічних умов майданчика бу-

дівництва необхідно передбачати закритий дренаж в зимових групо-

вих теплицях та розсадних відділах весняних теплиць.

Відстань від проектної позначки поверхні грунту до верху дре-

нажу повинна бути не менше як 0,7 м. Влаштування дренажу в парни-

ках не дозволяється.

3.18. Дренаж повинен забезпечувати оптимальний повітряно-во-

логий режим шару, де знаходиться коріння рослин, своєчасне відве-

дення дренажних стоків згідно з вимогами норм технологічного про-

ектування, а також запобігати забрудненню грунтових вод пестици-

дами та мінеральними добривами.

В особливих природно-кліматичних умовах (просадні, набряклі

грунти, розроблені території, наявність підземних вод ІІ-го

поясу зони санітарної охорони для запобігання попаданню дренажних

вод в грунти і підземні води (необхідно передбачати гідроізоля-

ційний екран).

3.19. Спосіб поливання рослин в теплицях та витрати води при

поливанні рослин визначаються нормами технологічного проектування.

3.20. Промивні та дренажні стічні води тепличних підприємств

можуть вміщувати залишки пестицидів. Вони підлягають обов'яз-

ковому очищенню та знешкодженню у водонепроникних ємкостях.

4. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ

4.1. Опалення та вентиляція теплиць та парників слід проекту-

вати відповідно до вказівок СНиП 2.04.05-91 та з урахуванням норма-

тивів цього розділу.

4.2. Опалення та вентиляція теплиць і парників разом з іншими

системами повинні забезпечувати в них параметри мікроклімату

(температуру повітря і грунту, відносну вологість та швидкість

руху внутрішнього повітря), встановлені вимогами норм технологіч-

ного проектування теплиць для вирощування різних видів сільсько-

господарської продукції.

Необхідність влаштування системи опалення теплиць і парників,

а також її потужність слід визначати розрахунком.

4.3. Теплопостачання теплиць і парників, як правило, повинно

здійснюватися за рахунок використання вторинних енергоресурсів

промислових підприємств, ТЕС, ТЕЦ, АЕС, газокомпресорних станцій,

теплоти геотермальних вод, інших джерел, а при їх відсутності -

від власних джерел теплоти.

4.4. В разі використання для опалення теплиць вторинних

енергоресурсів дозволяється застосовувати схеми теплопостачання з

використанням пікової котельні. При цьому загальна потужність її

не повинна перебільшувати 50% максимальних годинних витрат тепло-

ти.

4.5. Розрахункові параметри внутрішнього повітря та темпера-

туру грунту теплиць слід приймати у відповідності з вимогами норм

- 8 -

технологічного проектування теплиць для вирощування різних видів

сільськогосподарської продукції.

4.6. Розрахункові параметри зовнішнього повітря слід приймати

згідно з СНиП 2.01.01-82:

а) в холодний період року для зимових теплиць - середню температу-

ру найбільш холодної доби з забезпеченням 0,92, середню від-

носну вологість найбільш холодного місяця та середню швидкість

вітру за січень; для весняних теплиць - середню температуру