---

найбільш холодного місяця за період експлуатауції, знижену на-

половину максимальної добової амплітуди температури повітря,

середню відносну вологість та середню швидкість вітру в цьому

місяці. Тривалість опалювального періоду та середню температуру

за цей період для зимових теплиць приймати по періоду з серед-

ньою добовою температурою повітря нижче 10 град. С;

б) в теплий період року (для всіх теплиць) - середню температуру

та середню відносну вологість найбільш жаркого місяця, серед-

ню швидкість вітру за липень.

4.7. Опалення та вентиляцію теплиць та парників слід проек-

тувати з урахуванням надходження теплоти, акумульованої грунтом

в денні години (холодний період року) та від сонячної радіації

(теплий період року).

При розрахунку водяного опалення необхідно враховувати про-

менисту складову тепловіддачі нагрівальних приладів (труб) та

зміну тепловіддачі за їх довжиною.

4.8. В зимових теплицях слід передбачати водяне опалення

або водяне в поєднанні з повітряним (комбіноване опалення) та

водяне обігрівання грунту або підбасейнове обігрівання в гідро-

понних теплицях. Комбіновану систему опалення необхідно передба-

чати, як правило, в зонах з зовнішньою температурою найбільш хо-

лодної доби мінус 20 град.С та нижче, в інших районах його засто-

сування повинно бути обгрунтовано. Теплову потужність повітряно-

го обігрівання в системі комбінованого опалення рекомендується

приймати в однопрогонових теплицях 35-50%, в багатопрольотних -

20-40% загальних витрат теплоти на розрахунковий період.

Частина витрат теплоти на повітряне обігрівання може уточнюва-

тись техніко-економічним обгрунтуванням.

У весняних теплицях, як правило, слід передбачати повітряне

опалення від калориферів і теплогенераторів, при обгрунтуванні -

водяне опалення з регістрами з труб.

4.9. При проектуванні систем опалення теплиць температуру

теплоносія слід приймати не більше як 150 град. С.

4.10. Прилади опалення в теплицях слід розміщувати:

- у верхній зоні - під покриттям, водостічними жолобами,

карнизами, під теплозахисними екранами при їх наявності;

- в середній зоні - біля зовнішніх стін, на внутрішніх

колонах каркасу, затяжках рам або нижніх поясах ферм

та між рядами рослин;

- в нижній зоні - на грунті між рядами рослин, по контуру

зовнішніх стін на глибині 0,1-0,2 м та для обігрівання

грунту до верху труб опалення або під шаром субстрату

для його обігрівання.

4.11. Труби для обігрівання грунту слід розміщувати рів-

номірно на площі теплиць на відстанях, що визначаються тепло-

технічним розрахунком.

4.12. Для водяного опалення теплиць приймаються опалювальні

прилади (в залежності від температури теплоносія): скляні, пласт-

масові, сталеві гладкі та ребристі труби з відповідним антикоро-

зійним захистом. Застосовувати сталеві труби для підземного обі-

грівання не допускається.

4.13. Системи опалення та вентиляції повинні забезпечувати

рівновмірно температуру та швидкість руху повітря відповідно до

технологічних норм. Для цього рекомендується: в зону заввишки

1 м від поверхні грунту подавати не менше як 40% загальної кіль-

- 9 -

кості теплоти, включаючи теплоту обігрівання грунту; в решті

зони питома (на 1 м2 поверхні огородження) тепловіддача опалю-

вальних приладів, що розміщуються на вертикальних огородженнях

(стінах), повинна бути на 25% більше ніж тепловіддача приладів,

розміщених на похилих огородженнях (покритті).

4.14. Запірна та регулювальна арматура повинні забезпечувати

роздільне включення (виключення) та регулювання тепловіддачі

приладів опалення, розміщених у верхній, середній та нижній зонах

теплиці.

4.15. Теплиці мають бути обладнані системою вентиляції.

Розрахунок вентиляції теплиць слід виконувати з урахуванням

вилучення теплонадлишків від сонячної радіації в теплий період ро-

ку.

4.16. В теплицях необхідно передбачати, як правило, природну

вентиляцію. Якщо вона не забеспечує потрібних параметрів внутріш-

нього повітря, допускається застосовувати змішану вентиляцію ( в

поєднанні природної з механічною) та випарне охолодження із зволо-

женням повітря.

4.17. Прорізи для природної вентиляції (приплив та видалення

повітря) в багатопрогонових теплицях завширшки більше як 25 м

слід розміщувати в покритті - вздовж гребенів, у всіх однопрого-

нових та багатопрогонових завширшки менше як 25 м - в зовнішніх

стінах (для припливу) та в покритті (для видалення).

Відкривання та закривання вентиляційних прорізів повинно бути

механізованим.

В теплицях з повітряним опаленням необхідно передбачати вико-

ристання вентиляторів опалення для вентиляції в теплий період року.

Вентиляція парників здійснюється підніманням (відкриванням)

парникових рам або плівкового покриття.

4.18. В однопрогонових теплицях площі припливних та витяжних

прорізів для природної вентиляції слід визначати розрахунком.

В багатопрогонових теплицях, призначених для вирощування

овочів, загальну площу прорізів для природної вентиляції необхід-

но приймати не менше як 30% загальної поверхні огородження теплиць.

В багатопрогонових теплицях, призначених для вирощування

розсади (що потім висаджується у відкритий грунт), загальну площу

прорізів для природної вентиляції слід приймати у відповідності

з потребами технології.

4.19. Розрахунки паропроводів для термічного знезараження

грунту, тиск пари та її температуру, середні витрати пари на 1м2

площі теплиці приймати згідно з нормами технологічного проекту-

вання.

Кількість та місця розміщення підключень на паропроводах

визначається технологічними вимогами та архітектурно-планувальним

рішенням теплиці.

Теплові пункти в теплицях влаштовувати згідно з СНиП

2.04.07-86.

5. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЯ ТА

ВИРОБНИЧИЙ ЗВ'ЯЗОК

5.1. Електротехнічне обладнання слід проектувати відповідно до

правил влаштування електроустановок (ПВЕ).

5.2. Згідно із ступенем надійності електропостачання теплич-

них підприємств до споживачів ІІ категорії надійності відносять-

ся: індивідуальні приблочні котельні, насосні групи теплових

пунктів тепличних блоків, насосні системи водопостачання та кана-

лизації, центральні теплові пункти, насосні для подачі живильного

розчину в гідропонних теплицях.

До І категорії надійності енергопостачання слід відносити

приймальні станції охоронної та пожежної сигналізації. Решта

електроспоживачів тепличних комбінатів відноситься до споживачів

ІІІ категорії.

- 10 -

5.3. В проїздах теплиць та коридорах слід передбачати штуч-

не освітлення, переважно люмінесцентними лампами. Освітлення на

рівні підлоги повинно бути не більше як 10 лк.

5.4. Опромінення рослин повинно виконуватись високоефектив-

ним опромінювальним обладнанням відповідно до вимог норм техно-

логічного проектування теплиць для вирощування різних видів

сільськогосподарської продукції.

Відстань між опромінювальним обладнанням та висотою його

підвіски повинна визначатися розрахунком.

5.5. Прокладання в теплицях розподільчих мереж, кабелів

та проводів в пластмасових трубах слід виконувати відкрито в

лотках.

5.6. В теплицях слід передбачати, як правило, автоматичне

регулювання та контроль параметрів життєздатного середовища для

рослин, встановлених нормами технологічного проектування з вико-

ристанням методів регулювання від простих контактів до ЕВМ в за-

лежності від енергоспоживання теплиць та вимог завдання на про-

ектування.

5.7. На тепличних підприємствах слід передбачати адміні-

стративно-господарський зв'язок. Директорський - на підприємствах

площею 6,0-12,0 га; диспетчерський - на підприємствах площею

18,0 га та більше.

5.8. Проектування систем автоматизації та зв'язку виконувати

згідно з діючими нормативними документами.

6. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

6.1. Організація будівельного виробництва тепличних підпри-

ємств та окремих теплиць повинна бути спрямована на вирішення орга-

нізаційних, технічних та технологічних питань для досягнення

кінцевого результату - введення в дію об'єкта з необхідними якостя-

ми та в установлені строки.

6.2. При будівництві великих тепличних підприємств площею

більше як 3,0 га повинно передбачатись, як правило, їх будівництво

та введення в експлуатацію пусковими чергами, які передбачені про-

ектом.

6.3. При організації будівельного виробництва повинно забез-

печуватись виконання будівельних, монтажних і спеціальних робіт

потоковими методами з витриманням технологічної послідовності і

їх технічно обгрунтованого сумісництва.

6.4. Основній роботі по зведенню тепличних підприємств та

окремих теплиць повинні передувати роботи підготовчого періоду:

- створення геодезичної розбивочної основи, зрізка рослинного

шару грунту та забезпечення його зберігання, вертикальне

планування території, створення під'їзних автошляхів, про-

кладання інженерних мереж, забезпечення будівельного май-

данчика протипожежним водопостачанням.

6.5. При вертикальному плануванні території в межах теплиць

виривають котлован до позначки мінус 0,600, а також створюють

проектний ухил до дренажної мережі.

6.6. Після закінчення робіт по вертикальному плануванню

слід виконати роботи по влаштуванню основи (штучної або природ-

ної згідно з СНиП 3.02.01-87).

В тому випадку, коли передбачається проектом виконання спец-

ціальних робіт (просадність грунтів, розроблені території та ін.)

по влаштуванню основи, вони повинні виконуватить до вертикального

планування території.

6.7. Точність розбивки осей теплиць повинна відповідати вимо-

гам, встановленим СНиП 3.01.03-84.

6.8. Розбивку місць влаштування стовпчастих фундаментів вико-

- 11 -

нувати етапами: спочатку вносяться маякові ствопчасті фундаменти,

а потім рядові.

6.9. Відхилення позначки верхнього рівня змонтованих стовп-

частих фундаментів від проектних не повинні перевищувати 13 мм,

зміщення від осей - 15 мм і повинно складати не більше як 36 мм

на всю довжину теплиці.

6.10. Зворотну засипку фундаментів виконувати з пошаровим

трамбуванням грунту.

6.11. Монтаж металоконструкцій теплиць слід вести у відпо-

відності з монтажними схемами заводів-виготовлювачів, вказівками

проекту організації будівельних та монтажних робіт з обов'язковим

забезпеченням стійкості всієї споруди та окремих її частин.

6.12. Укрупнене складання металевих рам блокових теплиць

слід виконувати на окремому майданчику, що знаходиться поруч, а

ангарних теплиць - вздовж зовнішніх осей теплиці.

6.13. Скління покрівлі теплиць слід виконувати потоковим ме-

тодом, починаючи з боку переважаючих вітрів і тільки після монта-

жу систем опалення та скління торців та бокових сторін.

6.14. Забороняється проводити скління теплиць в зимовий пе-

ріод та залишати засклену теплицю в зимовий період без опалення.

6.15. Захист будівельних конструкцій теплиць від корозії

слід виконувати згідно з вимогами СНиП 3.04.03-85.

6.16. При виконанні будівельно-монтажних робіт слід дотриму-

ватися правил з техніки безпеки в будівництві згідно з вимогами

СНиП ІІІ-4-80*, 1989 р.

7. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕПЛИЦЬ

7.1. Для уникнення руйнування конструкцій та скла теплиць від

снігового навантаження забороняється залишати засклену теплицю в

зимовий період без опалення. Снігонакопичення на теплиці забороня-

ється. При снігопадах, щоб уникнути перебільшення розрахункового

навантаження від снігу, необхідно форсувати систему опалення.

7.2. В процесі експлуатації теплиць слід ретельно стежити за

станом антикорозійного покриття металоконструкцій. Пошкоджені міс-

ця повинні бути пофарбовані після зачищення та шпатлювання. Забо-

роняється застосовувати фарби та лаки, основою яких є кам'янову-

гільні смоли, бо вони містять речовини, шкідливі для рослин.

7.3. Необхідно ретельно стежити та своєчасно ремонтувати

стики скла, їх герметичність, або уникнути втрат тепла крізь не-

щільності.

7.4. Технологія заміни грунту або його замінника повинна ви-

ключати можливість руйнування труб, які знаходяться в грунті для

його обігрівання.

7.5. Слід своєчасно виконувати ремонтні роботи металоконструк-

цій після дезинфекції приміщень сполуками сірки (S).

7.6. Максимальна та мінімальна температура внутрішнього по-

вітря в теплицях не повинна перевищувати або бути меншою за вста-

новлену нормами технологічного проектування. При перегріванні

слід включати вентиляцію (природну або примусову) для охолодження

внутрішнього повітря.

Для зниження температури внутрішнього повітря в теплицях

влітку слід використовувати теплозахисні екрани та екрани для за-

темнення, які зменшують надходження сонячної радіації або забілен-

ня скла різними барвниками (крейда, вапно, ультрамарин).

7.7. У весняних теплицях на зимовий период слід демонтувати

- 12 -

плівкові огороджувальні конструкції та металеві повітроводи.

Плівкові повітроводи на літній період демонтують та консер-