Примітка: якщо при вимірюванні стандартним щупом глибина заміру складає менше 26 мм, то необхідно використовувати білу сторону щупа і відняти „30 мм” від показу приладу або використати менший щуп з комплекту обладнання.

7.4.2 Визначення ймовірності корозії арматури

Сучасні методи технічної діагностики дозволяють оцінити ступінь корозії арматури без її розкриття

Метод вимірювання ймовірності корозії арматури базується на використанні приладу „Resi”, який складається з:

  • плати для контрольних вимірювань

  • щуп-електрод з пористими провідниками

  • вимірювальний блок діапазон, з діапозоном від 0 до 99 кОм-см,

з абсолютною похибкою ±1

н

180

омінальний струм, р.А,



частота, Гц,

72

10

9(1,5-6)

3

від мінус 10 до плюс 60

2,2

33x30x11


п

Рисунок 7.7 - Прилад „Resi” для вимірювання ймовірності корозії арматури

овний опір, МОм, електропостачання, В, тривалість експлуатації, год, температура експлуатації, °С вага, кг, габарити, см,

Визначення ймовірності корозії арматури залізобетонної конструкції приладом „RESI”:

1) Прилад ввести в експлуатацію: приєднати щуп-електрод до вимірювального блоку. Натиснути клавішу “ON”: на дисплеї відображається: серійний номер, встановлена версія програмного забезпечення, індикатор заряду акумулятора (якщо на дисплеї нічого не з’являється - замінити акумулятор).

2)Змочити пористі провідники щупа-електрода водою.

  1. Виконати тестове контрольне вимірювання перед проведенням на бетоні. Притиснути щуп-електрод до контрольної плати. Дочекатись стабілізації показів. При задовільній роботі приладу значення визначеного питомого опору плати має збігатися з величиною, що вказана на ній.

  2. Виконати настройку приладу, натискаючи клавішу «START», за параметрами: вивід даних, номер об’єкту і мови, роблячи вибір за допомогою клавіш Л”. Кінець настройки - натиск клавіші «END».

  3. Виконати вимірювання. Змочити водою пористі провідники. Прикласти щуп до бетонної поверхні. Контролювати якість контакту між щупом і поверхнею бетону за показником на дисплеї “Струм” (таблиця 7.5).

Таблиця 7.5 - Контрольна величина струму для проведення вимірювань

Значення електричного струму, %

Якість контакту

50 ... 100

Вимірювання “ОК”

20 ... 50

“Значення не точне”

до 20

Контакт дуже поганий



  1. Притиснути пористий провідник до бетонної поверхні до сталої величини виміру. Вимірювані величини зберігати натискаючи клавішу “STORE”. Місце наступної вимірюваної величини автоматично з’являється на дисплеї (Увага, після вимірювання повинні бути видимі вологі плями)

  2. Виконати обробку даних вимірювань за таблицею 7.6.

Таблиця 7.6 - Ступінь корозії у залежності від величини питомого опору

бетону

Величина питомого опору бетону, кОм/см

Ймовірність корозії

< 8

велика

8 ... 12

можлива

> 12

малоймовірна

8) За результатами замірів скласти журнал, карту-схему місць виконання замірів, нанести отримані величини і вказати зони корозії арматури.



7.4.3 Визначення ступеню корозії арматури

Метод вимірювання ступеню корозії арматури передбачає використання приладу „Canin”, до складу якого входять:

  • блок управління

з енергонезалежною пам'яттю для 120000 вимірів (72об'єкти),Мбит,

п

10

±999±1

9(1,5-6)

60

від мінус 10 до плюс 60

2,2

33х30х11

овний опір, МОм,

діапазон вимірювань, мВ, електричне постачання, В, тривалість експлуатації, годин температура експлуатації, °С, вага, кг,

габарити, см,

  • електрод стрижневий з ковпаком поліетиленовим.

  • електрод стрижневий з ковпаком поліетиленовим для тарування

  • електрод 4-х стрижневий у зборі

котушка переносна з кабелем довжиною 25 м- банка поліетиленова з порошком сульфату міді

- подушка поролонова, шт,



Рисунок 7.8 - Прилад „Canin” для вимірювання ступеню корозії арматури

5


Визначення ступеню корозії арматури приладом „Canin”.

  1. Приготувати мідносульфатний електрод порівняння до роботи: відгвинтити пробку з мідним стрижнем, засипати у електрод 1Л чайної ложки сульфату міді (для колесоподібного електроду - 2 чайних ложки). Заповнити робочий об’єм електроду порівняння насиченим розчином сульфату міді (40:100 сульфату міді до дистильованої води). Повільно загвинтити пробку. Увага! Перед вимірюванням електрод з розчином потрібно витримати впродовж 15 хвилин, - термін зарядки обов'язковий

  2. Виконати функціональний контроль електродів. З’єднати наступні
    елементи: електрод-порівняння, кабель електроду, кабель у котушці, блок
    управління (вхід „А”).

  3. Натиснути клавішу “ON” - на дисплеї відображається: серійний номер, встановлена версія програмного забезпечення, індикатор заряду акумулятора (якщо на дисплеї нічого не з’являється - замінити акумулятор).

  4. Виконати настройку приладу:

  • натиснути клавішу “MENU” (меню) для введення у дію параметрів тексту

  • натиснути “START” (пуск)

  • вибрати діапазон роботи: можливий - від плюс 200 мВ до мінус 950 мВ. Оптимальний - від 0 до мінус 350 мВ

  • електрод: помістити курсор в положення “way encoder” (кодування засобу)

  • вибирати “NO” (ні), кількість електродів для використання, “Automatic measure” (автоматичне вимірювання). Така настройка автоматично зчитує покази, починаючи з (-50мВ)

  • виберіть крок сітки (X-Y Grid). Груба сітка являє собою вибрану сітку Х-Y, помножену на ціле число разів. Вікно стану показує “R” - груба сітка.

- натиснути клавішу “END” (кінець) - початок вимірювання

  1. Послідовність вимірювання:

Вимірювання одним електродом: помістити електрод на бетон і притиснути, забезпечуючи максимальний контакт з поверхнею. Звуковий сигнал підтверджує готовність до вимірювання (Волога зона повинна бути явно видима після вимірювання; якщо ні - електрод наситити водою ще раз);

  • почати з точки, вказаної курсором і рухатись зліва направо (напрям „Х”);

  • у кінці ряду натисніть клавішу „Ф”, курсор переміститься під останнє вимірювання і стрілка змінить свій напрям. Тепер вимірювання проводиться у ряду, який паралельний першому набору показів. У кінці цього ряду курсор автоматично переміститься на ряд нижче. Тепер вимірювання проводяться зліва направо.

Вимірювання з чотирма стрижневими електродами:

  • притиснути електроди до поверхні бетону (електроди залишати у контакті з бетоном приблизно протягом 0,5 с доки світить сірий плоский індикатор. Звуковий “писк” - завершення операції);

  • починати перше вимірювання з верхнього лівого кута;

  • наступні вимірювання проводити у напрямку „Y” як шлях вимірювання. (шлях вимірювання у напрямку „Х” неможливий);

  • для початку вимірювання - натиск клавіші “START”;

  • для завершення шляху вимірювання натисніть клавішу „^”;

  • кінець вимірювання - натиск клавіші “END”;

  • вимірювання з вісьмома електродами виконують аналогічно;

  • за отриманими величинами різниць потенціалів визначати ймовірність корозії (таблиця 7.7).

Таблиця 7.7 - Ступінь корозії арматури у залежності від різниці потенціалів

Значення різниці потенціалів, мВ

Ймовірність корозії, %

<- 350

> 90

-350 ... -200

не визначена

>-200

< 10



  1. Типові тріщини. Причини появи тріщин. Каталог типів тріщин

Умовно всі тріщини в залежності від їх впливу на роботу конструкції можна розділити на три групи [8, 10]:

  • група 1 - тріщини, що не знижують довговічність;

  • група 2 - тріщини, що знижують довговічність;

група 3 - тріщини, що знижують несучу здатність

.

Слід зазначити, якщо своєчасно не вжити заходів до усунення тріщин, це може привести до переходу їх з однієї групи до іншої. На рис. 5.9 показані характерні типи тріщин в прогонових будовах, на рисунку 7.10 - характерні тріщини в опорах мостів, а у таблиці 7.8 наведені причини їх виникнення.

Рисунок 7.9 - Характерні тріщини в прогонових будовах мостів



Рисунок 7.10 - Характерні тріщини в опорах мостівТип та номер тріщини на рис.5.9, 5.10

Причини виникнення

Група

1 - усадочні поверхневі тріщини

Високий вміст цементу, стисненість усадки

1

2 - похилі в опорних зонах

Високий рівень головних розтягуючих напруг

3

3 - у місцях сполучення плити і ребра

Порушення у технології будівельного виробництва

3

4 - у плиті

Збільшення початкових контрольованих напруг відносно проектних. Порушення технології будівництва.

3

2 (у разі закриття від тимчасових навантажень)

5 - у нижній розтягненій зоні

У напружених балках за рахунок відхилення початкових контрольованих напруг від проектних значень.

Від усадки в балках із звичайною арматурою

При корозії арматури - 3

без корозії - 2

при ширині розкриття до 0,2 мм - 1

при ширині розкриття > 0,2 мм -

2

6 - поздовжні у нижній розтягненій зоні

Надмірне обтискування бетону

При наявності корозії 3, в інших випадках - 2

7 - у зоні опорних частин

Заклинювання опірних частин

2

8 - у зоні відгину пучків на торцях балки

Місцеві напруги в старих конструкція, які не мали місцевого армування анкерної зони

2

9 - у зоні стиків коробчатих блоків

Конструктивний недолік - шорсткість поверхні сухих стиків блоків

3

10 - склепіння арки

Деформації опор

2-3

11 - глибокі, наскрізні

Надмірна вологість насипу

2

12 - у місцях опорних частин

Заклинювання опорних частин

2

13 - у тілі масивних опор

Поява розтягуючих напруг у верхній зоні опор широких мостів від зусиль єдиного пальового поля

3

14 - у ригелях опор та у верхній частині масивних опор

Балка спирається надто близько до краю ригеля

3

15 - поверхневі у стоянах

Різниця температур масивної частини та стоянів опори

1

16 - у тілі масивної опори та льодорізах

Навал суден

2

  1. Порушення суцільності елементів конструкції

Порушення суцільності елементів - це сколи, раковини, корозія арматури та бетону, руйнування поздовжніх стиків, а також тріщини. В даному розділі у табл.5.9 наводяться конкретні причини та наслідки появи цих дефектів.

Таблиця 7.9 - Дефекти залізобетонних мостів

Дефект

Причини

Наслідки

Поверхневі неглибокі

сколи у бетоні

Зчеплення бетону з опалубкою.

У ненапружених балках через велике насичення арматурою при жорсткому піддоні. Тривала перерва у бетонуванні

Накопичення води,

вилуговування бетону

Внутрішні раковини

Недостатнє ущільнення бетону, скидання бетону з висоти /опори/

Зниження вантажопідйомності

Оголення та корозія арматури

Погане ущільнення бетону.

Насичення арматурою.

Карбонізація захисного шару.

Недостатня товщина захисного шару

Втрата несучої здатності

Відколи консольних

виступів балочно-

консольних мостів

Густе армування консолей. Застосування тангенціальних

опірних частин

Руйнування опорних

майданчиків, руйнування

підвісок

Корозія бетону

/вилуговування/

Протікання води через проїзну частину

Втрата довговічності, а надалі і несучої здатності

Раннє заморожування

бетону /опори/,

підфермові зливи

Низька якість виконання робіт, відсутність тепляків за мінусових температур

Зниження довговічності

Зміщення діафрагм у плані та профілі в діафрагмових прогонових будовах

Дефект виготовлення -

розбіжності у геометричних розмірах

Зміна розподілу тимчасового навантаження, зміна

розрахункової схеми роботи плити



Для оцінки технічного стану залізобетонних елементів конструкцій споруд складена таблиця найбільш характерних дефектів, кожному з яких присвоєний свій код (додаток Б).

Всі перераховані вище дефекти в залежності від відсотку зносу поділені на дискретні стани з відповідними кодами (додаток В) і пропозиціями з ремонтних робіт, перелік яких наведено в додатку Г.

Для формування вихідних даних для АЕСУМ з метою єдиної класифікації дефектів і пошкоджень розроблені форми реєстрації дефектів прогонових будов мостів за результатами обстежень (додаток Ж).

  1. Дефекти стальних мостів