10.1.9. Роботи по огляду, ремонту та очищенню ємкостей потрібно проводити бригадою у складі не менше 2-х чоловік (працюючий і спостерігач), не рахуючи відповідального за проведення газонебезпечних робіт.
10.1.10. У ємкостях дозволяється працювати одному чоловіку. При необхідності роботи у ємкостях двох або більше чоловік повинні бути прийняті додаткові заходи безпеки, які визначаються на місці проведення робіт і записуються в наряді-допуску. За кожним працюючим у ємкості потрібно закріпити спостерігача, який повинен знаходитись біля ємкості в такому ж спорядженні, як і працюючий (ізольований протигаз в положенні «на готові»).
10.1.11. Працівник, який знаходиться всередині апарата, повинен бути забезпечений спецодягом та спецвзуттям, рятівним поясом з прикріпленим до нього мотузком. Мотузок повинен мати вузли через кожні 0,5 м і бути надійно прив'язаний (другим кінцем) до трубопроводу, перил або інших закріплених предметів.
Другий працівник (спостерігач) повинен невідлучно знаходитися поза апаратом біля люка (лаза).
10.1.12. Роботи всередині апаратів негайно припиняються при сигналі, який сповіщає про аварію або пожежу в цеху при раптовому появленні запаху шкідливих речовин.
10.1.13. Доступ працівників всередину апаратів і резервуарів, що мають верхні і нижні люки, потрібно здійснювати через нижній люк, а спуск у резервуари, що не мають нижніх люків, - через верхній люк по стаціонарній або переносній драбині, яка має зверху гаки для зачіплення за люк.
10.1.14. У аварійних випадках, при роботі в апараті з недостатнім обміном повітря, а також при можливості присутності в апараті задушливого або отруйного газу (сульфі-татор, конденсатор тощо) робітник повинен бути забезпечений справним шланговим протигазом з гофрованим шлангом який виходить із апарата не менше ніж на 2 м. Кінець шлан-га повинен бути виведений у зону чистого повітря і закріпле-ний на заздалегідь вибраному місці. Використовувати фільтруючі протигази не дозволяється.
Працівник, який спостерігає, повинен також мати при соб протигаз. Час перебування робітника у протигазі без перерви не повинен перевищувати 15 хв. Потім робітник повинен відпочити на чистому повітрі не менше 15 хв.
10.1.15. Якщо в середині апарату або ємкості працюючий в ній втратив свідомість, дублер зобов'язаний негайно викликати допомогу і вжити всіх заходів для того, щоб вилучити потерпілого із ємкості, не спускаючись в неї. При необхідності спускання в апарат або ємкість для рятування потерпілого дублер має право зробити це тільки в присутності осіб, які прийшли на допомогу.
10.1.16. Після закінчення роботи із апарата або ємкості повинні бути вилучені інструменти, інвентар та всі інші матеріали, що використовувались при ремонті.
Раніше ніж закрити люки, відповідальний за проведення роботи або начальник зміни повинен особисто впевнитись в тому, що апарат або ємкість відремонтовані, в них не зали-шились люди і не забуті інструмент і матеріал.
10.2. Проведення робіт в силосах і бункерах
10.2.1. Внутрішній огляд, очищення та ремонт силосів і бункерів, які заповнені сипучими продуктами, потрібно проводити при наявності наряду-допуску та безперервному нагляду особи, яка відповідає за безпечність виконання цих робіт.
10.2.2. Для обслуговування бункерів та силосів повинні бути передбачені люки. Кришки люків належить закривати на замки, ключі від яких повинні знаходитись у начальника зміни.
10.2.3. Бункери зерна, крохмалю, сухого корму повинні бути обладнані решітчатим настилом і запобіжним огородженням, які виключають можливість падіння робітників у бункер.
10.2.4. Для спуску людей у силоси застосовується спеціальна лебідка, яка щорічно підлягає технічному обстеженню.
10.2.5. Лебідки з ручним приводом, призначені для підіймання людей, повинні бути обладнані безпечними рукоятками, конструкція яких допускає підіймання та опускання тільки шляхом безперервного обертання рукоятки, при цьому швидкість опускання не повинна перевищувати 20 м/хв.
Лебідка з електричним приводом повинна бути обладнана колодочним гальмом, автоматично діючим при відключенні двигуна.
10.2.6. Лебідка повинна комплектуватись сталевим вантажним тросом діаметром не менше 7,7 мм, до якого кріпиться колиска або сідло. До стрижня колиски або сідла повинен бути прикріплений запобіжний пояс, яким робітник повинен закріпитись перед спуском у силос.
10.2.7. Запобіжний канат повинен бути прядив'яний діаметром 25 мм або із легкого міцного синтетичного матеріалу діаметром 7,9 мм. Довжина канату повинна бути на 5 м більше висоти силосу або бункера. Запобіжні пояси і канати також підлягають технічному обстеженню.
10.2.8. Драбини, по яких спускають людей в бункер, і страхувальні канати запобіжних поясів потрібно кріпити за металеві скоби та кільця, які є поблизу люків.
10.2.9. Забороняється опускати людей у силоси та бункери висотою понад 3 м за допомогою мотузкових драбин.
10.2.10. Відповідальний за проведення робіт перед спуском повинен провести інструктаж з безпечного виконання робіт із всіма працівниками, які будуть брати участь у цих роботах, і перевірити справність обладнання, яке використовують при спусканні в силос.
10.2.11. Роботи всередині бункерів допускаються тільки в присутності працівників, які знаходяться зовні.
Кількість спостерігачів за персоналом, що знаходиться у бункері, визначає керівник роботи із розрахунку не менше одного за кожним працюючим.
Роботи по очищенню силосів потрібно виконувати бригадою із чотирьох чоловік: один спускається в силос, другий управляє лебідкою, третій спускає запобіжний канат, четвертий забезпечує роботу повітродувної машини.
10.2.12. Перед початком робіт силос або бункер потрібно провітрити. Для цього необхідно відкрити верхній лазовий люк та по можливості нижній.
10.2.13. Під час перебування працівника в силосі та бункері потрібно припинити завантаження і розвантаження крохмалю або інших продуктів, а на випускному пристрої потрібно вивісити плакат з написом «Не відкривати, у бункері працюють люди!».
10.2.14. Для освітлення силосів і бункерів потрібно застосовувати переносні вибухонебезпечні світильники напругою не більше 42 В - для залізобетонних бункерів і напругою 12 В - для металевих.
Включення та виключення світильників у силосах та бункерах, а також використання відкритого вогню забороняється.
10.2.15. Працівник, який безперервно спускається у силос, повинен пройти медичну комісію, яка дає висновок, що дозволяється за станом здоров'я виконувати цю роботу. Робота в силосі повинна проводитись тільки з письмової згоди працівника.
10.2.16. Працівник повинен знаходитись у силосі або бункері не більше ЗО хв.
10.2.17. Якщо на стінах силосу або бункеру є склепіння злежаного продукту, не дозволяється робітнику опускатись у силос або бункер нижче рівня прилипшої до стіни маси продукту. Злежаний продукт руйнується металевим шестом з дерев'яним наконечником. Використовувати електроінструменти, а також пристрої, які виділяють іскри, забороняється.
10.2.18. Працювати в бункерах та силосах потрібно в суконному костюмі, шльомі, штанах навипуск, чоботях, рукавицях, окулярах, распіраторі та касці.
Взуття персоналу повинно бути без сталевих підківок і гвіздків, а у відсутності такого взуття потрібно одягати калоші. Носити білизну із синтетичних матеріалів забороняється.
10.2.19. Інструмент для роботи у силосах та бункерах повинен бути із кольорового металу, що виключає можливість іскроутворення.
10.2.20. Після закінчення роботи начальник цеху (зміни) зобов'язаний перевірити відсутність у силосі або бункері людей, інвентарю та інструменту.
10.3. Вогневі роботи
10.3.1. Вогневі роботи на території підприємств, в цехах і установках слід проводити відповідно до вимог «Правил пожежної безпеки в Україні».
10.3.2. Вогневі роботи можна проводити тільки при наявності наряду-допуску, який підписаний власником підприємства або іншою особою, призначеною наказом по підприємству.
У аварійних випадках наряд-допуск на проведення вогневих робіт може видавати начальник цеху або особа, яка його заміщає. В цьому випадку вогневі роботи потрібно проводити під безпосереднім керівництвом особи, яка видала наряд-допуск на їх проведення з повідомленням керівництва підприємства та служби охорони праці.
10.3.3. Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктах (табл.6.3.1) з врахуванням місцевих умов, допускаються у виняткових випадках, коли ці роботи неможливо виконувати у спеціально відведених для цього постійних місцях.
Вогневі роботи на вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних об'єктах потрібно проводити тільки в денний час (за винятком аварійних випадків).
10.3.4. Апарати, машини, ємкості, трубопроводи та інше устаткування, на яких потрібно проводити вогневі роботи, повинні бути зупинені, звільнені від вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних продуктів, відключені заглушками від діючих апаратів і трубопроводів (про що потрібно зробити запис у журналі установлення та знімання заглушок) і підготовлені до проведення вогневих робіт. Пускова апаратура, призначена для включення машин і механізмів, повинна бути знеструмлена та вжиті заходи, що виключають раптовий пуск машин і механізмів.
10.3.5. Площадки, металоконструкції, конструктивні елементи будівель, які знаходяться в зоні проведення вогневих робіт, повинні бути очищені від вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин (пилу тощо).
10.3.6. Місце для проведення вогневих робіт повинно бути обладнане необхідними первинними засобами пожежогасіння.
10.3.7. Для проведення вогневих робіт потрібно призначити відповідальну особу із числа фахівців цеху, які не зайняті в цей час веденням технологічного процесу, атестовану на право ведення вогневих робіт.
10.3.8. Під час проведення вогневих робіт потрібно здійснювати контроль за станом повітряного середовища в апаратах, ємкостях, комунікаціях, на яких проводяться зазначені роботи, і в небезпечній зоні шляхом експрес-аналізу з використанням газоаналізаторів.
10.3.9. Вогневі роботи дозволяється починати при відсутності вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин у повітряному середовищі або наявності їх не вище гранично допустимої концентрації, згідно з діючими санітарними і протипожежними нормами.
10.3.10. У випадку підвищення вмісту горючих речовин у небезпечній зоні, всередині апарату або трубопроводі вогневі роботи необхідно негайно припинити.
Ці роботи можна поновити тільки після виявлення та усунення причин загазованості та відновлення нормального повітряного середовища згідно з ГОСТ 12.1.005-88*.
10.3.11. Під час проведення вогневих робіт технологічному персоналу потрібно вжити заходів, які виключають можливість виділення в повітряне середовище вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних речовин.
10.3.12. Допуск на проведення вогневих робіт здійснює особа, яка відповідає за проведення вогневих робіт, після прийняття устаткування від особи, яка відповідає за підготовку до вогневих робіт, та при задовільному стані приміщення і повітряного середовища.
10.3.13. Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення (ділянки, установки, території тощо), де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення робіт протягом 2-х годин після їх закінчення.
Про приведення місця робіт в пожежобезпечний стан виконавець і відповідальна за пожежну безпеку особа роблять відповідну відмітку в наряді-допуску.
10.3.14. Під час перерви у роботі, а також в кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатись від електромережі, шланги - відокремлюватись і звільнюватись від горючих рідин і газів, а у паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений. Після закінчення роботи апаратура і устаткування повинні бути прибрані у спеціально відведене приміщення.
10.3.15. При проведенні вогневих робіт не дозволяється:
- приступати до роботи з несправною апаратурою;
- розміщати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях;
- допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, котрі не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення;
- проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби;
- виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом та рукавицями зі слідами масел та жирів, бензину, гасу і інших ГР;
- зберігати у зварювальних кабінах одяг, ГР та інші горючі предмети і матеріали;
- допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими, розчинними газами;
- виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими й токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, пари та повітря або під електричною напругою;
- проводити вогневі роботи на елементах будівель, виготовлених із легких металевих конструкцій з горючими і важкогорючими утеплювачами.
10.4. Газонебезпечні роботи
10.4.1. Газонебезпечні роботи потрібно проводити по наряду-допуску установленої форми і тільки після виконання підготовчих робіт.
10.4.2. До газонебезпечних відносяться роботи, які пов'язані з технічним обслуговуванням, очищенням, продуванням та промиванням, ремонтом, демонтажем устаткування, газопроводів, апаратів та ємкостей, колекторів, колодязів, та інші роботи у загазованому середовищі або у місцях можливого виходу (появлення) газу.
На кожному підприємстві крохмале-патокової промисловості повинен бути складений перелік газонебезпечних робіт, затверджений власником.
10.4.3. До організації, керівництва та виконання газонебезпечних робіт допускають тільки спеціально навчений персонал, який пройшов практичне стажування по виконанню газонебезпечних робіт, вміє користуватись засобами індивідуального захисту (ізольованим шланговим протигазом та рятівним поясом), володіє засобами надання першої долікарняної допомоги.
