- сушити спецодяг, взуття, інші матеріали на котлах і паропроводах.

6.6.6. Експлуатаційний та протипожежний режими роботи об'єктів та цехових опалювальних установок (систем) та вентиляції повинні визначатися інструкціями по експлуатації. В цих інструкціях повинні бути передбачені заходи щодо пожеж-ної безпеки, термін очищення димоходів, печей, повітроходів, фільтрів, вогнезатримуючих клапанів та іншого обладнання, а також визначений порядок дії обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі або аварії.

6.6.7. У виробничих приміщеннях метеорологічні умови в робочій зоні (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря) повинні відповідати нормам, зазначеним в табл. 6.6.1, а вміст газів, пари і пилу в робочій зоні повинен бути не більше величин, зазначених в табл. 6.6.2.

6.6.8. Опалення газовими або електричними приладами не

допускається в приміщеннях категорій А, Б і В, будівель III, ІІІа, ІІІб, IV, ІVа та V ступеней вогнестійкості з температурою на поверхні тепловіддачі більше 110°С. У всіх тимчасових спорудах, підвальних, цокольних приміщеннях слід, по можливості, влаштовувати центральне опалення.

6.6.9. При установці печей місцевого опалення необхідно дотримуватись всіх вимог «Правил пожежної безпеки в Україні».

Пічне опалення в підвалах, цокольних і технічних приміщеннях (венткамери, електрощитові) з виробництвами, віднесеними до категорій А, Б, В, не дозволяється.

Пічне опалення допускається передбачати в приміщеннях категорій Г і Д площею не більше 500 м2.

6.6.10. В сушильному і пакувальному відділеннях, а також в допоміжних приміщеннях безтарного зберігання крохмале-продуктів повинно застосовуватися водяне або парове опалення низького тиску з радіаторами, панелями або замоноліченими в стінах нагрівальними елементами. Місцеві нагрівальні прилади повинні мати рівну поверхню, яка легко очищається.

6.6.11. Гарячі поверхні опалювального і вентиляційного устаткування, трубопроводів, що розміщені в приміщеннях, в яких вони створюють небезпеку загорання газів, пари, аеро-золей або пилу, слід ізолювати, передбачаючи температуру на поверхні теплоізоляційної конструкції не менше ніж на 20% нижче температури їх самозаймання.

6.6.12. У виробничих корпусах при наявності вікон та ліхтарів і при відсутності виділення шкідливих газів, пари і пилу потрібно передбачати періодично діючу природну вентиляцію.

6.6.13. В місцях обслуговування технологічного обладнання, в яких неможливо створення нормативних санітарних умов за рахунок загальнообмінної вентиляції потрібно передбачати механічну припливну вентиляцію.

6.6.14. Припливно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням повинна бути в мийному, сушильному відділеннях, на площадці фільтрів, в приміщенні складу крохмалю, в приміщенні щитів управління.

6.6.15. У складських приміщеннях для тарного зберігання крохмалю та іншої продукції слід передбачати природну припливно-витяжну вентиляцію.

6.6.16. У вибухопожежонебезпечних приміщеннях крім природної вентиляції повинна бути вентиляція із штучним спонуканням.

Таблиця 6.6.1.

Допустимі метеорологічні параметри повітряного середовища у робочій зоні

(ГОСТ 12.1.005-88)

 

 

 

 

 

Виробничі приміщення, ділянки і робочі, місця

 

Холодний і перехідний періоди року (температура зовнішнього повітря нижче 100 С)

 

Теплий період року (температура повітря 100 С і вище)

 

Температура повітря, 0С

 

Віднос-на во-логість %, не більше

 

Швидкість руху повітря, м/с, не більше

 

Температура повітря, 'С

 

Відносна вологість, % не більше

 

Швидкість руху повітря, м/с не більше

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

6

 

7

 

Виробництво картопляного і кукурудзяного крохмалю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Цех сирого крохмалю (кукурудзяного)

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

2. Відділення сушіння крохмалю

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

3. Відділення пакування і фасування крохмалю

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

 

 

4. Склад сухого картопляного і кукурудзяного крохмалю

 

13-19

 

75

 

0,5

 

15-26

 

75 при 24'С і нижче

 

0,2-0,4 0,2-0,6

 

5. Елеватор і робоча башта, башта обмолоту

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

6. Цех сирого кукурудзяного крохмалю. Відділення замочування кукурудзи, подрібнення, ситове і сепараторне

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

Виробництво патоки і кристалічної глюкози

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Відділення вимірників крохмального молока

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

2. Відділення гідролізу крохмалю

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

3. Відділення нейтралізації

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

4. Фільтрувальне відділення

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

5. Випарне відділення

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

6. Відділення кристалізації

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

7. Відділення центрифуг

 

17-23

 

75

 

0,5

 

15-26

 

75 при 24'С і нижче

 

0,2-0,6

 

8. Відділення сушіння кристалічної глюкози

 

13-19

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

9. Відділення пакування і фасування

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

10. Склади готової продукції

 

17-23

 

75

 

0,5

 

15-26

 

75 при 24'С і нижче

 

0,2-0,6

 

Виробництво екстракту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Відділення замочування кукурудзи

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

2. Випарне відділення

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

3. Склад увареного екстракту

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

Виробництво кормів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вакуум-фільтраційне відділення

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

2. Відділення фільтрації

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

3. Відділення сушіння кормів

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

4. Склад кормів

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

Виробництво кукурудзяної олії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Експелерне і форпресове відділення

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

2. Фільтрпресове відділення

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

3. Склад олії

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

Виробництво декстрину

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Відділення підкислювачів декстрину

 

Т7-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

2. Відділення декстринізаторів

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

3. Відділення пакування декстрину

 

17-23

 

75

 

0,3

 

18-27

 

65 при 26'С

 

0,2-0,4

 

4. Склад декстрину

 

13-19

 

75

 

0,5

 

15-26

 

75 при 24'С і нижче

 

0,2-0,6

 

Примітка.

Велика швидкість руху повітря в теплий період року відповідає максимальній температурі повітря, менша -меншій температурі повітря. Для проміжних величин температури повітря швидкість його руху може бути визначена інтерполяцією.

Таблиця 6.6.2

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих

речовин в повітрі робочої зони крохмале-патокових

заводів (ГОСТ 12.1.005-88*)

Речовини

 

Величина гранично допусти-мих концентрацій, мг/м3

Клас небезпеки

 

Агрегатний стан

 

1

 

2

 

3

 

4

 

Ангідрид сірчастий

10

 

3

 

п

 

Акропант

 

0,7

 

3

 

п

 

Аміак

 

20

 

4

 

п

 

Анілін

 

0,1

 

2

 

п

 

Ацетон

 

200

 

4

 

п

 

Алітен

 

0,1

 

2

 

п

 

Аміларізин-фермент

 

1

 

3

 

п

 

Бенаїн, уайт-спірит, леграін, керосин, мінеральне масло

100

 

4

 

п

 

Миш'яковий і миш'яковистий ангідриди

0,3

 

2

 

п

 

Неграничні спирти жирного ряду (алліловий, кротониловий та інші)

2

 

3

 

п

 

Вуглекислий газ

ЗО

 

4

 

п

 

Окис вуглецю

 

20*

 

4

 

п

 

Ртуть металева

 

0,01

 

1

 

п

 

Свинець і його неорганічні сполуки

0,01/0,05

 

1

 

п

 

Кислота азотна

 

2

 

3

 

п

 

Сірчана кислота і сірчаний ангідрид

1,0

 

2

 

п

 

Сірчастий ангідрид (сірчастий газ)

10

 

2

 

п

 

Сірководень

 

10

 

3

 

п

 

Сірковуглець

 

10

 

2

 

п

 

Спирти: аміловий

 

10

 

3

 

п

 

бутиловий

 

10

 

3

 

п

 

метиловий

 

0,5

 

3

 

п

 

пропиловий

 

10

 

3

 

п

 

етиловий

 

1000

 

3

 

п

 

Озон

 

0,1

 

1

 

п

 

Фенол

 

5,0

 

2

 

п

 

Формальдегід

 

0,5

 

2

 

п

 

Фосфорний ангідрид

 

1,0

 

1

 

п

 

Фурфурол

 

1,0

 

3

 

п

 

Хлорид водню і соляна кислота

 

5

 

3

 

п

 

Хлор

 

0,1

 

3

 

п

 

Чавун в суміші з електрокорундом до 20%

 

6

 

4

 

а

Луги їдкі розчинні (в перерахунку на NaОН)

0,5

 

2

 

а

 

Ціанистий водень і солі синильної кислоти (в перерахунку на СN)

0,3

 

 

2

 

п

 

Чотирихлористий вуглець

 

20

 

2

 

п

 

Етиловий (діетиловий) ефір

 

300

 

2

 

п

 

Оцтова кислота

 

5

 

2

 

п

 

Ефіри оцтової кислоти:

 

 

 

 

метилацетат

100

 

2

 

п

 

етилацетат

 

200

 

2

 

п

 

пропилацетат

 

200

 

2

 

п

 

бутилацетат

 

200

 

2

 

п

 

амилацетат

100

 

2

 

п

 

Пил рослинного і тваринного походження (крохмальний, глюкозний, кормовий, декстрину):

 

 

 

а) з домішками двоокису кремнію більше 10%

2**

 

4

 

а

 

б) з домішками двоокису .кремнію від 2 до 10%

4

 

4

 

а

 

в) з домішками двоокису кремнію менше 2%

6

 

4

 

а

 

г) зерновий

4

 

4

 

а

 

Кремнію диоксид аморфний в суміші з оксидами марганцю у вигляді аерозолю концентрації з вмістом кожного з них не більше 10%

1

 

3

 

а

 

Марганець в зварних аерозолях при його вмісті до 20%

 

0,2

 

4

 

а

 

Силікатовмісний пил, силікати, алюмосилікати

 

4

 

4

 

а

 

Сода кальцинована

 

4 2

 

4

 

а

 

Тетраетилсвинець

 

0,005

 

1

 

п