11.1.20. Ширина проїздів для автонавантажувачів повинна бути не менше 3 м.
11.1.21. Ширина проїздів уздовж країв сортувальної рампи повинна бути 3,6 м.
11.1.22. Рух транспортних засобів у місцях проведення вантажно-розвантажувальних робіт потрібно організувати за схемою, затвердженою власником підприємства, з установленням відповідних дорожних знаків, а також знаків, які прийняті на залізничному транспорті за ГОСТ 10807-87.
11.1.23. На ділянках вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути обладнані кімнати для приймання їжі, обігрівання, гардеробні, душові, санвузли, організований питний режим у відповідності до СНиП 2.09.04-87.
11.1.24. На кожному підйомному механізмі повинні бути позначені реєстраційний номер, вантажопідйомність та дата наступного випробування.
11.1.25. Установлення, реєстрацію, випробування, технічне обстеження та експлуатацію підйомно-транспортного обладнання і вантажозахватних пристроїв потрібно здійснювати відповідно до «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів».
11.1.26. Вантаж повинен бути розміщений, а при необхідності - закріплений на транспортному засобі так, щоб він: не завдавав небезпеки водію та оточуючим; не обмежував водію оглядовість;
не порушував рівновагу транспортного засобу; не закривав світлові та сигналізаційні прилади, а також номерні знаки і реєстраційні номери.
11.1.27. Ручні вантажні візки повинні відповідати вимогам ГОСТ 13188-67.
11.1.28. Візки і тачки для ВРТС робіт повинні виготовлятись за типовим кресленням на роликових або шарикових підшипниках.
11.1.29. Рукоятки візків повинні бути-обладнані запобіжними скобами для захисту рук робітників від травмування.
11.1.30. Сходні шириною не менше 1 м потрібно виготовляти із дощок (риштування) не нижче 2-го сорту, товщиною не менше 60 мм. та закріплювати з нижньої сторони металевими або дерев'яними планками, які установлені з інтервалом не більше 0,5 м.
Гвіздки потрібно забивати з верхньої сторони, а кінці їх з нижньої сторони слід загнути і забити.
11.1.31. Переносні драбини, містки, сходні, накати тощо повинні відповідати вимогам ГОСТ 23120-78, ГОСТ 26887-86.
11.1.32. Вантажно-розвантажувальний інвентар та інструменти повинні бути у справному стані і зберігатись у коморі укладеними на стелажах і у гніздах.
11.1.33. Рукоятки інструменту повинні бути виготовлені із міцних порід та чисто оброблені (без задирок).
11.1.34. Плоскі, стоячні, ящичні піддони повинні відповідати вимогам ГОСТ 19822-82 і ГОСТ 9078-84.
11.1.35. Пристрої, інвентар, інструмент, такелаж повинні бути закріплені за бригадами, робітниками та іншими особами, що відповідають за їх збереження та справний стан.
11.1.36. Для пересування неподільних вантажів масою від 80 до 500 кг потрібно використовувати візки.
11.2. Заходи безпеки при пересуванні вантажів
11.2.1. Вантажно-розвантажувальні роботи потрібно виконувати механізованим способом за допомогою кранів, навантажувачів, штабелеукладачів та інших машин, а також засобів малої механізації (талей, блоків, лебідок тощо).
11.2.2. Забороняється навантаження в один вагон небезпечних вантажів різних класів.
11.2.3. При відкриванні та закриванні дверей вагонів, люків (нижніх та верхніх), замків, бортів платформи тощо потрібно використовувати спеціальні пристрої.
11.2.4. При відкриванні бортів платформи потрібно спо-
чатку відкрити середні закладки запору платформи, а потім крайні. Робітник при цьому повинен стояти збоку від борту. При одночасному розвантажуванні декількох вагонів їх потрібно розвантажувати через один.
11.2.5. При завантаженні (розвантаженні) бункерів, башт, силосних та інших ємкостей навалювальними вантажами верхи, ємкостей повинні бути закриті спеціальними пристроями (ре-шітками, люками, огородженнями), що виключають падіння робітників у ємкості.
11.2.6. Для переходу працівників по навальному вантажу, який має велику пливучість і здатність засмоктувати, потрібної установлювати трапи або помости з перилами на всьому шляху пересування.
Для пересування по навальному матеріалу працюючим необхідно видавати пояси із страхувальним канатом (тросом).
11.2.7. При забиранні навалювальних вантажів із штабелю не слід допускати утворення підкопів для запобігання обвалу.
11.2.8. Штабелі навалювальних вантажів повинні мати схилі що відповідає куту природного схилу для вантажу даного виду, або бути огороджені міцними підпірними стінками.
11.2.9. Вантажі в тарі та кіпах потрібно укладати у стійкії штабелі, висота яких повинна бути визначена ГОСТ 12.3.010-82.
Крупногабаритні й великовагові вантажі повинні бути ук-ладені в один ряд на підкладках.
11.2.10. При ВРТС роботах із штучними вантажами потрібної застосовувати їх пакетування з використанням піддонів, контейнерів та інших пакетоутворювальних засобів. Вантажі у пакетах повинні бути скріплені.
11.2.11. Розвантажені на узбіччя залізниці матеріали, вантажі і паливо необхідно розміщувати із додержанням розри-1 ву 1,5 м до найближчої рельси.
11.2.12. Підготовлений до завантаження вантаж повинен бути розташований не ближче 2 м від найближчої рельси.
11.2.13. Вантажі у ящиках, мішках і кіпах дозволяється укладати у штабелі: вручну - на висоту не більше 3 м, за допомогою механізмів - до 6 м (19 рядів), з дотримуванням форми визначеного перерізу штабелю, що виключає розвал.)
11.2.14. ВРТС роботи з вантажами, які перекочуються, потрібно, як правило, виконувати механізованим способом. У виключних випадках допускається виконувати вручну під-німання вантажу на висоту за допомогою нахилених площа-док та лажів з утриманням вантажу канатами з протилежної сторони. Робітники при цьому повинні знаходитись збоку вантажу, що піднімається або опускається.
11.2.15. Запаковані вантажі повинні мати обв'язку та кріплення, що виключають можливість розвалювання пакета або випадання окремих вантажів із пакета при складуванні.
11.2.16. Всі операції з великоваговими вантажами (технологічне устаткування, залізобетонні вироби, машини, рельси, труби, колоди, стовпи тощо) потрібно проводити під безпосереднім керівництвом особи, яка відповідає за безпечне виконання робіт.
11.2.17. Великовагові вантажі з масою окремого місця понад 500 кг при завантаженні та розвантаженні потрібно переміщати тільки за допомогою вантажопідйомних машин.
11.2.18. Розвантаження та переміщення великовагових вантажів потрібно проводити при дотримуванні таких умов:
шляхи переміщення повинні бути вільними, предмети, що заважають, прибраними;
при слабкому грунті та нерівній поверхні на шляхи переміщення вантажу потрібно укласти дошки, бруски або шпали;
кінці катків, що виступають з-під вантажу, повинні бути не менше 0;3 - 0,4 м.
11.2.19. При розвантаженні довгомірних балок та швелерів їх зсувають до краю платформи і опускають на землю по металевих або дерев'яних накатах за допомогою ломів.
11.2.20. Для вантажно-розвантажувальних робіт з штучними вантажами потрібно передбачити спеціальні площадки (платформи, естакади, рампи) на висоті підлоги кузова транспортного засобу. Рампи зі сторони під'їзду транспортних засобів повинні бути шириною не менше 1,5 м і нахилом не більше 5°.
Ширина естакади, призначеної для пересування по ній транспортних засобів, повинна бути не менше 3 м.
11.2.21. Вантажно-розвантажувальні роботи з великовантажними і довгомірними вантажами, а також за допомогою грейфера, електромагніта та інших механічних вантажозахватних пристроїв слід проводити тільки при відсутності людей як у кабіні, так і в кузові транспортного засобу.
11.2.22. При постановці транспортних засобів під вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути вжиті заходи, попереджуючі самовільний їх рух.
11.2.23. Межі площадок для проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути позначені попереджувальними знаками.
11.2.24. Кантувати великовагові вантажі, підводити під них стропи необхідно за допомогою спеціальних пристроїв і домкратів.
11.2.25. Забороняється залишати Піднятий вантаж без надійного кріплення, а також на час перерви у роботі.
11.2.26. З платформи або з піввагона одночасно можна вивантажувати тільки один штабель.
11.2.27. Укладання великовагових вантажів на площадках потрібно проводити з дотримуванням габаритів наближення до залізничних шляхів.
11.2.28. Вантажно-транспортні роботи з небезпечними вантажами слід виконувати у денний час; в нічний час вони допускаються як виключення та за умови розроблення до-даткових заходів безпеки.
11.2.29. Працюючі на місцях вантажно-розвантажувальних робіт повинні носити наплічники, захисні каски встановлених зразків, якщо є загроза падіння предметів зверху.
11.3. Робота з небезпечними вантажами
11.3.1. Завантаження та розвантаження кислот, лугів по-трібно проводити вантажникам, що пройшли навчання та інструктаж, забезпечені засобами індивідуального захисту та ознайомлені з властивостями пересувних матеріалів.
11.3.2. Завантаження та розвантаження кислот, лугів та інших небезпечних речовин, які перевозять у тарі, потрібно проводити у спеціальних складах, підлога яких повинна бути на одному рівні з підлогою вагона.
На місцях роботи повинна завжди знаходитись вода для негайного промивання опіків кислотою, лугами, формаліном-тощо.
11.3.3. Перед початком роботи кожне місце вантажу по-трібно старанно оглянути. При появленні хоч би найменших пошкоджень тари вантаж беруть лише при дотримуванні особ-ливих заходів обережності.
11.3.4. При розвантаженні спочатку звільняють середину вагона, потім його краї, одночасно проводять розвантажен-ня верхнього й нижнього ярусів.
11.3.5. При наявності розбитих бутлів, ящиків та розли-тої кислоти і лугу прибирання їх потрібно проводити у про-тигазах.
11.3.6. Розлита кислота нейтралізується вапняним розчи-ном або содою, потім це місце посипають піском, після чого усе обережно прибирається, закопується у землю, а залите місце у складі або вагоні промивається великою кількістю води.
11.3.7. У складах корзини з бутлями ставляться у один
ряд по висоті групами не більше 4-х рядів. Між групами бутлів повинен бути прохід шириною не менше 1 м. При наявності спеціальних стелажів бутлі можна установлювати у два яруси.
11.3.8. Пересування кислот і лугів у бутлях дозволяється тільки на спеціальних візках або носилках із гніздами. Перенесення бутлів двома робітниками допускається тільки в міцних корзинах.
11.3.9. При пересуванні порожніх бутлів з-під кислот необхідно дотримуватись обережності, адже у них можуть бути залишки кислот. Не допускається переносити бутлі на плечах, спині або перед собою, та нахиляти.
11.3.10. Вагони після перевезення кислот, лугів та інших небезпечних речовин потрібно очистити й направити на промивання.
11.3.11. Розливання кислот і лугів із ємкостей (залізничних цистерн) в дрібну тару (бочки, бутлі) потрібно проводити за допомогою вакуум-насоса або сифонів по стальних трубопроводах, окремі ділянки яких з'єднані за допомогою зварювання або фланцевих з'єднань, захищених стальними кожухами.
11.3.12. Користуватись при зливу гумовим шлангом за-
бороняється.
11.3.13. Забороняється переставляти бутлі або бочки при
відкритому крані на зливному трубопроводі.
11.3.14. Категорично забороняється спускання людей у
цистерни для проведення їх огляду на пунктах переливання.
11.3.15. Налив і злив цистерн з легкозаймиртими ріди-
нами потрібно проводити механізованим способом, додержуючись вимог «Правил пожежної безпеки в Україні», при цьому корпуси цистерн і шланги повинні бути заземлені для запобігання виявленню статичної електрики.
11.3.16. Палити, запалювати сірники у радіусі 50 м від місця завантаження і зупинки вагонів з легкозаймистими вантажами забороняється, для цього слід вивісити попереджувальні знаки і написи.
11.3.17. Виконувати роботи поблизу цистерн з-під легкозаймистих рідин дозволяється лише при природньому освітленні.
12. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЗБЕРІГАННІ МАТЕРІАЛІВ, ТАРИ, СИРОВИНИ ТА ІНШИХ РЕЧОВИН
12.1. Загальні вимоги
12.1.1. При проектуванні складів сировини, полуфабрикатів та матеріалів необхідно користуватись СНиП 2.11.01-85.
12.1.2. Протипожежні заходи в складах повинні відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85 і «Правилам пожежно'І безпеки в Україні».
12.1.3. Висота складських приміщень повинна прийматися з врахуванням безперешкодного переміщення рухомих транспортних механізмів і робочих з вантажем.
12.1.4. Підтоварники, настили і піддони повинні бути достатньо міцними і стійкими.
12.1.5. Кожне складське приміщення повинно бути забезпечене електросиловою проводкою з безпечними закритими рубильниками і штепсельними розетками для підключення шлангових проводів рухомих транспортних механізмів.
12.1.6. Завантаження складу повинно відповідати проектним розрахункам. Складування сировини, матеріалів, тари тощо повинно проводитись в належному порядку, який забезпечує безпеку робочих при укладанні і розбиранні штабелів, а також при їх роботі на складі.
12.1.7. Територію складу захаращувати порожньою тарою забороняється.
Порожня тара повинна зберігатись на спеціально відведених для цього площадках.
12.1.8. Мийку забруднених піддонів слід проводити за межами складу.
12.1.9. Дощаті ящики та іншу тару дозволяється відкривати тільки за допомогою призначених для цієї цілі інструментів.
12.1.10. Дерев'яні бочки слід розкривати шляхом зняття обручів. Потрібно звільнити дно і вигнути його за допомогою клепача. Не дозволяється виймати дно бочки ударами молотка або сокири.
12.1.11. При розкриванні металевих бочок слід користуватися спеціальним гайковим ключем. Відкручувати пробки ударами молотка забороняється. Порожні та заповнені бочки не можна кидати і ударяти одна об одну.
12.1.12. Пакетування на плоских піддонах потрібно проводити з врахуванням особливостей зберігання пакетів у штабелях і стелажах.
12.1.13. Помости-платформи у складах повинні бути шириною 1,5 м, а у складах, де завантаження і розвантаження може проводитись за допомогою автонавантажувача, - не менше 2,5 м.
