6.3.18. У виробничих будівлях висотою до верху карниза більше 10 м слід передбачати зовнішні сталеві пожежні сходи. В будівлях з аероліхтарями і перепадами висот, крім того повинні бути пожежні сходи, що з'єднують покриття, які зна ходяться на різних рівнях.
6.3.19. Фарбування приміщень необхідно проводити відпо-відно до діючих «Указаний по проектированию цветовой отделки интерьеров промышленных предприятий» СН 181-70.
6.3.20. Не дозволяється застосовувати пічне опалення а допоміжних будівлях і приміщеннях.
6.3.21. Проходи, виходи, коридори, тамбури, сходи не дозволяється захаращувати різними предметами та обладнанням.
Всі двері евакуаційних виходів повинні вільно відкривати-ся в напрямку виходу із будівлі. На випадок виникнення пожежі повинна бути забезпечена можливість безпечної евакуації людей, котрі знаходяться в підвальній, цокольній, технічній або багатоповерховій промисловій будівлі.
6.3.22. Під маршами сходових кліток першого, цокольно-го або підвального поверху дозволяється розташування тільки вузлів управління центрального опалення та водопостачання.
6.3.23. В підвальних приміщеннях та цокольних поверхах будівель забороняється застосування та зберігання балонів з газом під тиском та матеріалів, котрі мають підвищену пожежну небезпеку.
6.3.24. Дерев'яні конструкції горищних приміщень мають бути оброблені вогнезахисною сумішшю. Стан пожежозахисного оброблення конструкцій повинен щорічно перевірятись, у випадку необхідності - поновлюватись.
Горищні приміщення повинні бути постійно закритими на замок, ключі від якого мають зберігатися в обумовленому місці, доступному для одержання їх в будь-який час доби. Біля дверей горища повинна бути вивішена табличка з вказівкою місця зберігання ключів.
6.3.25. Всі електрощитові повинні бути захищені апаратами захисту від струмів короткого замикання та інших ненормальних режимів, які можуть призвести до пожеж та спалахів.
6.4. Складські будівлі
6.4.1. Складські будівлі та споруди загального призначення повинні відповідати будівельним, протипожежним і санітарним вимогам СНиП 2.01.02-85, СНиП 2.11.01-85 і СН 245-71, а також «Правилам пожежної безпеки в Україні».
6.4.2. Склади повинні бути забезпечені транспортними засобами і підйомними механізмами залежно від габаритів, маси і призначення матеріалів, що складаються (електро- і автонавантажувачі, крани, електроталі, транспортери, візки та інші транспортні засоби).
6.4.3. Ворота для вантажних потоків повинні перевищувати розміри габаритів транспортних засобів, які застосовуються, не менше ніж на 0,2 м по висоті і 0,6 м по ширині в кожну сторону.
6.4.4. Висота складських приміщень приймається з врахуванням механізації складських процесів.
Висота від підлоги до низу конструкцій та виступаючих елементів комунікацій і устаткування в місцях регулярного проходу людей і на шляхах їх евакуації повинна бути не менше 2,0 м.
6.4.5. Складські приміщення повинні мати проходи, які забезпечують можливість вільного доступу до матеріалів, що зберігаються в них.
6.4.6. Підлога складських приміщень повинна мати тверде, рівне, вогнетривке покриття, яке забезпечує безперешкодне переміщення рухомих транспортних механізмів.
6.4.7. Підлога складських приміщень для зберігання кислот і лугів повинна виготовлятися із матеріалів, стійких до дії кислот і лугів кислотостійкі плити, вініпласт та ін.).
Склади для зберігання балонів газу з тиском вище 70 кПА (0,7 атм) повинні відповідати вимогам «Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском».
6.4.8. Колони і обрамлення проїздів в складських будівлях, місцях інтенсивного руху напольного транспорту повинні бути захищені від механічних пошкоджень неметалевими матеріалами і пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
6.4.9. При проектуванні складських будівель належить обмежувати площу віконних розрізів, приймати її в приміщеннях сховищ мінімальною, але не менше площі, яка визначається з розрахунку димовиділення при пожежі у відповідності до
СНиП 2.04.05-91, а в решті приміщень - відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79. В окремих випадках для димовиділення слід передбачати спеціальні шахти.
6.4.10. Ширина проходів у складах, по яких рухається цеховий транспорт (візки, електронавантажувачі, електрока-ри тощо), повинна бути:
- при русі транспорту тільки в одному напрямку - не менша максимальної ширини навантаженого транспорту плюс 0,9 м;
- при зустрічному русі - не менше подвійної максималь-ної ширини навантаженого транспорту плюс 1,5 м.
6.4.11. В складах, що розташовані вище першого повер-ху, а також у підвальних і напівпідвальних приміщеннях, які мають сходи довжиною більше 1 м і висотою більше 1,5 м, необхідно влаштовувати гравітаційні спуски, ліфти та інша обладнання для спускання і піднімання вантажів,
6.4.12. В усіх складах, які розташовані вище першого поверху, слід вивісити норми допустимого навантаження в тоннах на 1 м2 площі підлоги.
6.4.13. В усіх складських приміщеннях, в яких люди пере-бувають тривалий час, повинне бути природне освітлення. Природне і штучне освітлення складських приміщень повинне відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79.
6.4.14. Залежно від категорії складських приміщень слід застосовувати світильники таких типів:
- для складських приміщень з нормальними умовами се-редовища - світильники без засобів вибухозахисту;
- для запилених і вологих приміщень - світильники зі ступенем захисту 1Р54;
- для приміщень з хімічно активним середовищем світиль-ники, стійкі до агресивного середовища зі ступенем захисту 1Р54;
- для пожежонебезпечних приміщень світильники пожежо-безпечні зі ступенем захисту 1Р53;
- для вибухопожежонебезпечних приміщень - світильники вибухопожежобезпечні зі ступенем захисту 1Р54.
6.4.15. Будівельні конструкції складів повинні виключати проникнення в приміщення вологи, а також конденсацію її на внутрішній поверхні.
6.4.16. З метою забезпечення пожежної безпеки відстані від штабелю до елементів електричного освітлення повинна бути не менше 1 м.
6.4.17. При складах мішкотари повинні бути передбачені окремі, обладнані припливно-витяжною вентиляцією приміщені ня для витрушування, лагодження і сушіння мішків.
6.4.18. В складах сухого корму не дозволяється прокладання паропроводів, трубопроводів води, тонелей для електрокабелів.
6.4.19. Всі складські будівлі і приміщення повинні бути забезпечені автоматичною пожежною сигналізацією, пожежним інвентарем і первинними засобами пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.4.009-83 і «Правил пожежної безпеки в Україні».
В складах загальний ввідний вимикач повинен бути розташований поза приміщенням складу на зовнішній неспалимій стіні.
6.4.20. В складських приміщеннях забороняється:
- зберігання продукції навалом і впритул до приладів і труб опалення;
- зупинка і ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних засобів;
- експлуатація газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів, установка для цієї цілі штепсельних розеток;
- обладнання чергового освітлення;
- установка прожекторного зовнішнього освітлення безпосередньо на дахах складів;
- зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, ЛЗР, ГР;
- зберігання кислот в місцях, де можливе їх зіткнення з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження (для нейтралізації випадково розлитих кислот, місця їх зберігання необхідно забезпечити готовими розчинами крейди, вапна або соди);
- зберігання олії спільно з іншими горючими матеріалами;
- використання транспорту з двигунами внутрішнього згорання без іскрогасників.
6.4.21. Зберігання вантажів, тари і вантажних механізмів на рампах складів не дозволяється. Матеріали, які розвантажені на рампу, до закінчення роботи складу повинні бути прибрані.
6.4.22. Не дозволяється в'їзд локомотивів всіх типів в складські приміщення складів категорій А, Б, а також тепловозів в приміщення складів категорії В і в приміщення з відкритими спалимими конструкціями покрівель або перекриття.
6.5. Санітарно-побутові приміщення
6.5.1. Санітарно-побутові приміщення повинні відповідати вимогам СН 245-71, СНиП 2.09.04-87.
6.5.2. На заводах необхідно передбачати побутові приміщення: гардеробні, душові, умивальні, туалети, кімнати для особистої гігієни жінок, для обігрівання працюючих, для прання, сушіння, знепилювання і лагодження робочого одягу. Роз-ташування побутових приміщень у виробничих будівлях допускається з врахуванням вимог СНиП 2.09.04-87.
6.5.3. Побутові приміщення, які розташовані в окремих будівлях, повинні з'єднуватись з виробничими приміщеннями переходом, який опалюється.
6.5.4. Підлога побутових приміщень повинна бути водо-стійкою, в гардеробних, душових, переддушових і умивальних - повинна мати несковзьку поверхню.
6.5.5. Приміщення для особистої гігієни жінок треба пе-редбачити при числі жінок, які працюють в найбільш багаточисленній зміні, 15 і більше.
6.5.6. В приміщеннях для особистої гігієни жінок слід передбачити місця для зміни одягу, а також індивідуальні кабіни для процедур, які обладнані гігієнічними душовими з індивідуальними змішувачами холодної та гарячої води, з педальним або ліктевим управлінням.
6.5.7. Кількість індивідуальних кабін визначається із роз-рахунку одна кабіна на кожні 100 жінок, які працюють в найбільш багаточисленній зміні.
При розміщенні приміщень для особистої гігієни жінок окремо від туалетів слід передбачити туалет на один унітаз з умивальником і підводом холодної та гарячої води
6.5.8. Площа місць для роздягання визначається із розра-хунку 0,02 м2 на 1 жінку, яка працює в найбільш багаточисленній зміні, і повинна бути не менше 4 м2. Розміри індивідуальної кабіни для процедур слід приймати 1,8 х 1,2 м.
6.5.9. Із побутових приміщень повинно бути не менше 2-х евакуаційних виходів. Влаштування одних дверей, які ведуть до евакуаційних виходів, допускається з приміщення, в якому можливе одночасне перебування не більше 50 чоловік.
6.5.10. На підприємствах з середньосписочною численністю 300 і більше працюючих треба передбачити медичний оздоровчий пункт. В усіх цехах повинні бути аптечки з медикаментами, засобами надання першої медичної допо-моги.
6.5.11. Всі санітарно-побутові приміщення необхідно щоденно прибирати і регулярно провітрювати. При неможливості природнього провітрювання необхідно влаштувати примусо-ву механічну вентиляцію.
6.5.12. Душові, роздягальні, гардеробні та інші санітарно- побутові приміщення і обладнання необхідно періодично дезинфікувати.
Прилади, що служать для промивання унітазів, повинні бути справними. Підлога в туалетах повинна бути постійно в сухому стані, не допускається застосування промивної та стічної
води.
6.5.13. При умивальниках належить мати мило і повітряні сушарки для рук.
6.5.14. Для забезпечення працюючих питною водою в проходах виробничих приміщень, в приміщеннях для відпочинку, в вестибюлях, а також на площадках території підприємства повинні бути встановлені фонтанчики, закриті бачки з насадками, що фонтанують, або інші пристосування. Відстань від робочих місць до пристроїв питного водопостачання не повинна перевищувати 50 м. Температура води повинна бути не вища 293 К (20°С) і не нижче 281 К (8°С).
6.5.15. Підприємства з кількістю працюючих в найбільш багаточисленній зміні 200 і більше чоловік повинні мати їдальні. При кількості працюючих в зміну менше 200 чоловік влаштовуються буфети з відпусканням гарячих страв, що доставляються з їдальні, а при кількості працюючих в найбільш багаточисленній зміні менше ЗО чоловік - кімнати для приймання їжі.
6.5.16. Пункти харчування (їдальні, буфети) повинні задовольняти санітарним вимогам, встановленим для закладів громадського харчування.
6.5.17. Температура повітря в приміщеннях для відпочинку в літній період не повинна перевищувати 25°С.
6.5.18. Для працюючих на відкритому повітрі або в приміщеннях з температурою повітря на робочих місцях нижче 5°С необхідно мати спеціальні приміщення для обігрівання.
6.5.19. Побутові приміщення повинні бути обладнані припливною і витяжною вентиляцією.
6.6. Опалення і вентиляція
6.6.1. Опалювальні та вентиляційні установки крохмале-патокових заводів повинні відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85, СНиП 2.04.05-91, СНиП 2.04.07-86, «Правилам пожежної безпеки в Україні» і цих Правил.
6.6.2. До нестандартного устаткування, яке використовують як джерело теплопостачання (наприклад, підігрівники, а також насоси, арматура, контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої до них), пред'являються вимоги згідно з
«Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском».
6.6.3. Відповідальність за технічний стан та контроль за експлуатацією, своєчасним та якісним ремонтом опалюваль-них установок по підприємству покладається на головного енергетика (головного механіка), а по цехах та окремих об'єк-тах підприємства - на начальників цехів і завідуючих об'єктами.
6.6.4. Перед початком опалювального сезону котельні, калориферні установки та прилади місцевого опалення повинні бути ретельно перевірені та відремонтовані. Несправні печі та опалювальні пристрої до експлуатації не допускаються.
6.6.5. Машиністи, кочегари та опалювачі кожного року, перед початком опалювального сезону, повинні проходити протипожежний інструктаж.
У приміщеннях котельні та інших теплопровідних установках підприємств забороняється:
- допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального інструктажу, не одержали відповідних кваліфікаційних посвідчень;
- залишати без догляду працюючі котли і нагрівачі;
- експлуатувати установки у випадку підтікання рідкого топлива, витікання газу із системи топливоподачі;
- розпалювати установки без їх попередньої продувки;
- подавати топливо, коли форсунки або газові горілки погасли;
- працювати при несправних або відключених приладах контролю і регулювання, а також при їх відсутності;
