Метрополітени

”

15

-

2. Проходка ескалаторних (похилих) тунелів:

- тристрічкових

м/міс

15

15

- чотиристрічкових

Те саме

12,5

12,5

3. Проходка перегінних тунелів і пілоттунелів із зведенням збірної оправи:

- без щитів на повний профіль

м/міс

25

30

- звичайними(немеханізованими) щитовими комплексами

Те саме

25

25

- механізованими щитовими комплексами (в т.ч. щитами з гідропривантаженням)

”

120

130

- щитами з горизонтальними розсікаючими площадками

”

40

-

С.274 ДБН В.2.3-7-2003

Продовження таблиці И.1

1

2

3

4

4. Проходка перегінних тунелів щитовими механізованими комплексами із зведенням монолітної пресованої оправи

м/міс

120

120

5. Проходка перегінних тунелів під стисненим повітрям із зведенням збірної оправи із шлюзовими перегородками

м/міс

згідно з ПОБ

6. Проходка станційних тунелів, тунелів СТП і знижувальних підстанцій, БТП із зведенням збірної оправи:

із залізобетонних блоків і чавунних тюбінгів діаметром 8,5м

те саме, діаметром 9,5 м

м/міс

Те саме

15

13

20

15

7. Проходка верхньої(склепінної) частини односклепінної станції із зведенням збірної оправи із залізобетонних блоків

м/міс

15

15

8. Проходка верхньої(склепінної) частини односклепінної стан­ції із зведенням збірної оправи із залізобетонних блоків

м/міс

15

20

9. Розкриття прорізів станцій:

колонних

пілонних

проріз/міс

Те саме

6

5

6

5

10. Розроблення ґрунту камер і спряжень виробок (на один забій) із зведенням постійних оправ

м³

грунту/міс

190

200

11. Проходка камер приствольних дворів, вентиляційних і водовідливних установок

м/міс

15

15

ДБН В.2.3-7-2003 С.275

Закінчення таблиці И.1

1

2

3

4

12. Проходка вентиляційних і кабельних прохідних ходків із зведенням збірної оправи:

без щита з розкриттям на повний профіль

м/міс

20

25

Примітка 1. Швидкості проходки приведені з даних корпорації "Укрметротунельбуд".

Примітка 2. При спорудженні тунелів в умовах, впливаючих на зміну приведених в таблиці темпів підземного будівництва, швидкості проходки горизонтальних і похилих виробок немеханізованими комплексами необхідно приймати з такими поправковими коефіцієнтами умов будівництва:

а) при використанні прохідницьких комбайнів .............................1,5

б) при буровибуховому способі проходки без

зведення постійного кріплення тунелів (оправи).......................................................................................................1,3

в) при проходці ділянок виробок, де прогнозується:

суфлярне виділення метану, викиди породи, прориви води або пливунів.......................................................................................................0,7

г) при проходці виробок в породах міцністю понад

10 МПа (ДСТУ Б В.2.1-2)..........................................................................0,75

д) при проходці виробок із діючих об'єктів.....................................0,8

е) при проходці виробок із зведенням монолітної

бетонної оправи (замість збірної, передбаченої нормативом)...............0,9

ж) те саме, із зведенням монолітної залізобетонної оправи...........0,8

и) проходка виробок при сильному капежі переривчастими

струменями..................................................................................................0,85

Примітка 3. В умовах, коли може бути застосовано декілька коефіцієнтів зниження швидкості, належить застосовувати один із них, що найбільш відповідає конкретним умовам; в умовах, коли можуть бути застосовані знижуючі і підвищуючі коефіцієнти, розрахунковий коефіцієнт належить визначати їх перемноженням.

Примітка 4. Орієнтовні швидкості проходки вказані за умови роботи в три змін (по 7,2 год) в добу і п'ятиденному робочому тижні; при зміні розрахункової тривалості робочого часу, швидкості проходки відповідно корегуються.

С.276 ДБН В.2.3-7-2003

Додаток К

(довідковий)

ХАРАКТЕРИСТИКА ГІРСЬКИХ ПОРІД

K.1 Стійкість гірських порід оцінюється коефіцієнтом міцності f. Коефіцієнт міцності нескельних ґрунтів (за дослідними даними) наведеними в таблиці K.1.

Таблиця К.1

Вид нескельних ґрунтів в перерізі та в покрівлі виробки

Коефіцієнт міцності (f) ґрунту

необводненого

обводненого

Глина тверда сланцювата, аргелітоподібна, мергелиста (спондилова) і т.п.

1

1

Глина тверда з рідкими прошарками і лінзами пісків

0,9

0,9

Великоуламковий ґрунт з супіщано-піщаним заповнювачем, щільний, глина твердої і напівтвердої консистенції, місцями тріщинувата, суглинок твердий

0,8

0,7

Глина і суглинок напівтвердої і тугопластичної консистенції з частими прошаркам і лінзами пісків

0,7

0,6

Пісок щільний і середньої щільності, супіщано-суглинистий ґрунт

0,6

0,4

К.2 Коефіцієнт міцності f скельних грунтів слід визначати за формулою:

, (К.1)

де

R_c

-

тимчасовий опір стисненого ґрунту у зразку, МПа;



-

коефіцієнт, що ураховує вплив тріщинуватості масиву залежно від тимчасового опору ґрунту в зразку на одноосьове стиснення (таблиця К.2).

ДБН В.2.3-7-2003 С.277

Таблиця К.2

Категорія масиву скельних грунтів по ступені тріщинуватості

Коефіцієт , що ураховує вплив тріщинуватості масиву при тимчасовому опорі одноосьовому стисненню у зразку, Мпа:

10

20

40

80

160

I - практично нетрішинуваті

1,7

1,4

1,2

1,1

1

II – малотрішинуваті

1,4

1,2

1

0,9

0,8

III – тріщинуваті

1,2

0,9

0,7

0,6

0,5

IV - сильнотріщинуваті

0,9

0,7

0,5

0,4

0,3

V - роздроблені (розбірна скеля)

0,7

0,4

0,3

0,2

0,1

К.3 Категорію масиву скельних ґрунтів по ступеню тріщинуватості (таблиця К.3) слід визначати залежно від тріщинноі пустотності і густоти тріщин (середньої відстані між тріщинами найбільш розвиненої їх системи) з урахуванням додаткових характеристик (факторів) тріщинуватості.

Одержану за формулою величину коефіцієнта міцності скельних ґрунтів необхідно коригувати множенням його на додаткові знижуючі або підвищуючі коефіцієнти, що враховують вплив таких факторів:

а) припливу води у виробку для випадків, коли тріщини заповнені пухким або розмоклим глиноподібним матеріалом 0,8

б) розташування тріщин найбільш розвиненої їх системи під кутом до осі тунелю менше 45° 0,9

в) проходка виробок без буропідривних робіт 1,2

С.278 ДБН В.2.3-7-2003

Таблиця К.3

Тріщинна пустотність,

%

Категорія скельних масивів тріщинуватості при густоті тріщин, м

дуже

рід­кої

(біль­ше 1)

рідкої

(від 1 до

0,3)

густої

(менше

0,3 до 0,1)

дуже

густої

(менше 0,1)

Мала - менше 0,3

І

II

III

IV

Середня - більше 0,3 до 1

II

III

IV

V

Велика - більше 1 до 3

III

IV

V

V

Дуже велика - більше 3

IV

V

V

V

Примітка 1. При визначенні тріщинної пустотності пухкий або глиноподібний матеріал заповнення тріщин не враховується.

Примітка 2. При великій і дуже великій тріщинній пустотності, а також чітко вираженій розчленованості масиву на блоки за ступенем тріщинуватості, його слід відносити до V категорії (роздробленим) незалежно від густоти тріщин.

Примітка 3. В умовах очікуваного повного порушення суцільності скельних ґрунтів в результаті інтенсивного їх розшарування (кліваж) ґрунти слід відносити до V категорії.

Примітка 4. При наявності поверхонь ковзання категорію ґрунту за стуленем тріщинуватості слід підвищувати на одну ступінь.

Примітка 5. При тріщинах, залікованих частково твердим (кристалічним) матеріалом, категорію ґрунту за ступенем тріщинуватості слід знижувати на один ступінь, а при повністю залікованих тріщинах - приймати за І категорією.