б) схему розстановки механізмів, що застосовуються, по дільницях, терміни експлуатації і режим їх роботи для кожного виду спеціальних способів робіт (стабілізація і штучне закріплення ґрунтів, пониження рівня ґрунтових вод, проходка під гідропривантаженням та стисненим повітрям, способом "стіна у грунті" та ін.), обсяги виконання цих робіт в ув'язці з графіком виконання тунельних робіт;
в) узгоджені з експлуатаційними організаціями проектні рішення інженерних заходів із забезпечення збереженості наземних будинків і підземних споруд, перехрещення автомобільних доріг і залізниць;
г) схему розстановки механізмів, що застосовуються для процесів обслуговування і створення необхідного температурно-вологісного режиму в закінчених будівництвом окремих спорудах на період монтажу в них обладнання і до введення в експлуатацію, графіки робіт механізмів по дільницях із зазначенням термінів їх експлуатації і режимів роботи, а також відомість підрахунку обсягів робіт по дільницях;
д) пояснювальну записку з обґрунтуванням прийнятих способів і швидкостей проходки підземних виробок, застосування спеціальних способів робіт, а також перелік споруд, які за умовами монтажу постійного технологічного обладнання потребують створення необхідного температурно-вологісного режиму, із зазначенням основних параметрів цього режиму.
ДБН В.2.3-7-2003 С.183
Приблизні швидкості проходки підземних виробок залежно від умов проходки тунелів і способів зведення конструкцій наведені у додатку И.
У складі робочої документації з організації та технології будівництва:
а) рішення із спорудження усіх підземних виробок глибокого і мілкого закладення з посиланням на типові технологічні схеми або з розробленням індивідуальних технологічних схем;
б) рішення з вентиляції, водопроводу і водовідливу при будівництві підземних виробок закритого способу робіт.
При приєднані нових дільниць ліній метрополітену, що будуються, до діючих у ПОБ і робочої документації з організації та технології будівництва повинні бути передбачені порядок і способи виконання відповідних робіт, що узгоджені з експлуатаційною організацією і ураховують вимоги пожежної безпеки згідно з 2.3 НАПБ В.01.039.
17.7 Керування будівельним виробництвом слід здійснювати через систему автоматизованого керування із застосуванням технічних засобів збору, передачі і оброблення інформації.
17.8 При створені виробничо-будівельної бази у містах, де вперше здійснюється будівництво метрополітену, слід враховувати можливість максимального використання по кооперації існуючих міських підприємств будіндустрії з виробництва будівельних конструкцій і деталей, виготовлення нестандартизованого гірнопрохідницького бладнання, ремонту машин, механізмів і транспортних засобів, забезпечення запасними частинами до них, а також по комплектуванню обладнання постійних приладів метрополітену.
17.9 Тимчасові споруди на будівельних майданчиках повинні розміщуватися із врахуванням максимально можливого збереження діючих будівель, зелених насаджень, забезпечення нормальних умов проживання населення і виконання будівельних робіт в районах, що прилягають до будівельних майданчиків, збереження роботи міського господарства, дотримання протипожежних і санітарних вимог.
С.184 ДБН В.2.3-7-2003
Одночасно з освоєнням будівельних майданчиків повинне бути виконано прокладання й введення в дію протипожежного зовнішнього водопроводу з урахуванням положень ДБН А.3.1-5.
17.10 Забезпечення стисненим повітрям повинно здійснюватися від стаціонарних або пересувних установок. Продуктивність, кількість і розміщення компресорних станцій встановлюється ПОБ.
17.11 Електропостачання будівництва повинно здійснюватися від підстанцій районної енергосистеми по самостійних повітряних або кабельних лініях з напругою 6-10 кВ. Дозволяється енергопостачання шахтних майданчиків від міської мережі з напругою 6-10 кВ (якщо енергія у мережу подається від двох незалежних джерел) або від пересувних енергоустановок.
Електропостачання повинно забезпечувати живлення електроенергією від двох незалежних джерел струму таких груп електроприймачів: шахтного підйому, вентиляторів головного провітрювання, водовідливу, компресорної станції низького тиску (кесонної), водопонижуючих установок і освітлення підземних виробок. Підключення цих електроприймачів повинно бути рівномірно розподілено по секціях розподільного щита, які підключені до незалежних джерел живлення.
17.12 Підземні виробки на весь час будівництва тунелів повинні забезпечуватися телефонним зв'язком і засобами оповіщення.
17.13 Спорудження тунелів рекомендується здійснювати за циклограмами, що забезпечують задану швидкість проходки із умов виконання циклу гірничопрохідницьких робіт за час, кратний прийнятій на будівництві змінності.
17.14 У процесі проходки тунелів слід вести систематичне візуальне спостереження за відповідністю фактичних геологічних і гідрогеологічних умов, що характеризують стійкість забою, проектним даним у частині змін потужності і характеру нашарування ґрунтів, їх міцності по бурінню, тріщинуватості, видів ґрунтів і притоку ґрунтових вод у забій. Характеристики гірських порід рекомендується визначати за додатком К.
Результати спостережень слід заносити в журнал виконання гірських робіт за формою, приведеною у додатку Л. Про відхилення фактичних геологічних і гідрогеологічних даних від проектних повідомляється замовник і проектна організація.
ДБН В.2.3-7-2003 С.185
Геодизично-маркшейдерські роботи
17.15 Даних вимог щодо проведення геодезично-маркшейдерських робіт
необхідно додержуватися при будівництві нових, розширенні, реконструкції і технічному переоснащенні діючих ліній і споруд метрополітену. Необхідно також враховувати положення СНіП 3.01.03 і дотримуватися додаткових вимог, передбачених .проектною документацією.
При будівництві наземних будинків і прокладанні інженерних мереж для потреб метрополітену допускається керуватися загальнобудівельними положеннями СНіП 3.01.03.
17.16 Геодезичну розбивну основу для будівництва лінії(ділянки лінії) метрополітену слід утворювати на поверхні вздовж траси тунелів у складі, обсязі і точності, вказаних у 17.18 - 17.26. При цьому виносяться і закріплюються на місцевості основні осі стволів, порталів і наземних споруд.
В процесі виконання геодезично-маркшейдерських розбивних робіт з винесення проекту тунелів в натуру повинні виконуватися орієнтування підземних виробок і передача в них з поверхні координат і відміток від геодезичної розбивної основи, а також повинна створюватисяя підземна маркшейдерська основа згідно з 17.27 - 17.32.
17.17 Замовник повинен створити геодезичну розбивну основу для будівництва метрополітену і передати підряднику відповідну технічну документацію та закріплені на майданчику будівництва пункти і знаки цієї основи.
Порядок і терміни передачі технічної документації на геодезичну розбивну основу для будівництва, форма акта прийняття, а також забезпечення у процесі будівництва збереженості та стійкості пунктів і знаків цієї основи, періодичність їх інструментальної перевірки повинні відповідати вимогам пунктів 2.13, 2.14 і 2.15 СНіП 3.01.03
До складу технічної документації на геодезичну розбивну основу для будівництва метрополітену слід включати:
а) каталоги координат і відміток на всі знаки і репери і основні точки виходу споруди на поверхню (порталів, стволів, штолень), а також довжин і дирекційних кутів сторін наземної геодезичної розбивної основи;
С.186 ДБН В.2.3-7-2003
б) схему розташування пунктів цієї основи, їх прив'язки (кроки) до місцевих предметів, а в необхідних випадках - адреси і опис розташування цих пунктів;
в) технічний звіт про проведення геодезичних робіт із створення наземної, геодезичної розбивної основи із зазначенням термінів і послідовності їх виконання, застосованої методики і використаних інструментів з оцінкою досягнутої точності.
17.19 Наземна геодезична розбивна основа повинна створюватися методом тунельної тріангуляції та полігонометрії І-Т, ІІ-Т, IIІ-Т, IV-T розрядів, а також методом трилатерації або комбінацією цих методів.
17.20 Тунельна тріангуляція, що виконана в складі геодезичної розбивної основи, повинна відповідати вимогам, встановлених у таблиці 25.
При будівництві комплексу споруд метрополітену розряд тунельної тріангуляції слід визначати, виходячи із довжини найбільшого за протяжністю тунелю.
Усі кутові і лінійні вимірювання при побудові тунельної тріангуляції повинні виконуватися двічі з інтервалом в часі не менше місяця.
Пункти тунельної тріангуляції слід розташовувати не рідше, як через вздовж траси тунелю і не далі від неї.
17.21 У випадках, коли замість тунельної тріангуляції в складі геодезичної розбивної основи прокладається тунельна полігонометрія, її точність повинна відповідати вимогам, встановленим у таблиці 26. Вимірювання ліній тунельної полігонометрії слід виконувати світловіддалемірами з необхідною точністю вимірювання.
17.22 На поверхні вздовж траси тунелів у складі геодезичної розбивної основи повинна прокладатися основна полігонометрія у вигляді системи замкнених полігонів або поодиноких ходів, розташованих між пунктами тунельної тріангуляції або тунельної полігонометрії.
Основну полігонометрію дозволяється використовувати як самостійну геодезичну основу для будівництва тунелів, довжина яких не перевищує .
ДБН В.2.3-7-2003 С.187
Таблиця 25
|
Загальна довжина тунелю, L км |
Розряд тріангуляції |
Довжина сторін тріангуляції, км |
Середня квадратична похипка виміряного кута, яка підрахована за нев’язками в трикутниках |
Допустима нев’язка трикутника |
Відносна похибка вимірювання довжини базису |
Середня відносна похибка вихідної сторони |
Допустиме збільшення базисної мережі робітничого виду |
Відносна похибка визначення довжини найбільш слабкої сторони мережі |
Середня похибка вимірювання дирекційного кута більш слабкої сторони мережі |
|
Понад 8 Від 5 до 8 включ. ” 2 ” 5 ” ” 1 ” 2 ” |
I-Т II-Т III-Т IV-Т |
4-10 2-7 1,5-5 1-3 |
?? ?? ?? ?? |
?? ?? ?? ?? |
1:800000 1:500000 1:400000 1:300000 |
1:400000 1:300000 1:200000 1:150000 |
2,5 2,5 3 3 |
1:200000 1:150000 1:120000 1:70000 |
?? ?? ?? ?? |
|
Примітка. В таблиці довжина враховує випадок спорудження тунелю з двох крайніх його точок. При наявності проміжних стволів або штолен необхідно визначити довжину Lекв, км, за формулою , де L – загальна довжина тунелю, км; l – середня відстань між суміжними точками відкриття фронту тунельних робіт, км. |
С.188 ДБН В.2.3-7-2003
Таблиця 26
|
Загальна довжина тунелю, L км |
Розряд тунельної полігонометрії |
Довжина сторін, км |
Середня квадратична похибка виміряного кута повороту |
Середня відносна похибка вимірювання сторони |
Допустимі відносні похибки ходу |
||||
|
|
|
|
за оцінкою на станції |
оцінка за багаторазовим вимірюванням і нев’язкам фігур |
для криволінійного тунелю |
для прямолінійного тунелю |
для криволінійного тунелю |
для прямолінійного тунелю |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
за поперечним зрушенням |
за поздовжнім зрушенням |
|
Понад 8 Від 5 до 8 включ. ” 2 ” 5 ” ” 1 ” 2 ” |
I-Т II-Т III-Т IV-Т |
3-10 2-7 1,5-5 1-3 |
?? ?? ?? ?? |
?? ?? ?? ?? |
1:300000 1:200000 1:150000 1:100000 |
1:150000 1:100000 1:70000 1:50000 |
1:200000 1:150000 1:120000 1:70000 |
1:200000 1:150000 1:120000 1:70000 |
1:100000 1:70000 1:60000 1:40000 |
ДБН В.2.3-7-2003 С.189
Основна полігонометрія повинна задовольняти таким вимогам:
а) довжини сторін слід приймати від до ;
б) відносна нев'язка у периметрі ходу не повинна перевищувати:
в) величина середньої квадратичної погрішності виміряного кута не повинна: перевищувати ± 3";
г) при вимірі ліній коефіцієнт випадкового впливу р. не повинен перевищувати 0,0003, а коефіцієнт систематичного впливу λ - 0,00001.
Вимірювання кутів і ліній слід провадити двічі з інтервалом в часі не менше доби.
17.23 Замість основної полігометріі на відкритій пересіченій місцевості слід будувати аналітичні мережі як ланцюги або мережі трикутників, що обпираються на пункти тунельної тріангуляції. Дозволяється також вставка поодиноких пунктів аналітичної мережі для передачі координат через портали, стволи, бокові штольні.
