ДБН В.2.3-7-2003 С.35

Таблиця 5

Вид конструкції

Клас бетону за міцністю

на стискання

Залізобетонний блок оправи (суцільної або ребристої) для закритого способу робіт

В30

Залізобетонний елемент оправи (включаючи суцільносекційну) для відкритого способу робіт

В25

Залізобетонна монолітна оправа, бетонна монолітно-пресована оправа

В25

Попередньо напружена залізобетонна конструкція

В30

Бетонна монолітна оправа, внутрішня залізобетонна конструкція

В15

Колійний бетонний шар верхньої будови колії, бетон водовідвідних і кабельних лотків

В12,5

Бетонна основа під підлогу, під колійний бетонний шар, під водовідвідні і кабельні лотки

В7,5

5.14 Проектні марки бетону порталу і оправ тунелів в зонах знако-перемінних температур за морозостійкістю слід призначати не нижчими, вказаних в таблиці 6.

Таблиця 6

Умова роботи конструкції

Проектна марка бетону за морозостійкістю при середній температурі зовнішнього повітря самого холодного місяця мінус 8°С і вище

Поперемінне заморожування та розмерзання в водонасиченому стані

Поперемінне заморожування та розмерзання в повітряно-вологому стані

При відсутності знакоперемінної температури в тунелі

F200

F150

F100

С.36 ДБН В.2.3-7-2003

5.15 В конструкціях станцій та інших споруд, що зводяться відкритим способом, і в місцях змінення типу конструкції або виду ґрунту в основі слід передбачати улаштування деформаційних швів. Відстань між деформаційними швами повинна бути не більше .

У вказаних конструкціях, що опираються на основу, яка практично не деформується (міцні ґрунти), при висоті засипки більше глибини промерзання і при довжині конструкції меншій , дозволяється улаштування деформаційних швів тільки в місцях зміни типу конструкції або виду ґрунту в основі.

В підземних конструкціях, що споруджуються в сейсмічних районах, а також на територіях, що підробляються, слід передбачати додаткові деформаційні шви, кількість яких визначається розрахунком.

На станціях в зонах деформаційних швів деталі архітектурного оформлення повинні бути розрізані по площині шва.

5.16 При товщині засипки ґрунту над перекриттям підземної споруди меншій за глибину промерзання слід передбачати теплоізоляцію споруди із запобіганням зволоженню і механічному пошкодженню матеріала теплоізоляції.

5.17 При агресивному повітряному середовищі в тунелях слід ураховувати вимоги 5.26.

Гідроізоляція та захист від корозії

5.18 Для оправ підземних споруд, що будуються відкритим способом, слід передбачати зовнішню гідроізоляцію.

При застосуванні гідроізоляції, попередньо нанесеної на поверхню елементів збірної оправи, слід передбачати надійні засоби з'єднання гідроізоляції окремих елементів і захисту її від пошкоджень згідно з ВСН 104.

5.19 Обклеювальну гідроізоляцію слід передбачати із рулонних біо- та хіміко-стійких матеріалів, що задовольняють вимогам суцільності і водонепроникності гідроізоляційного шару. Зовнішня обклеювальна гідроізоляція повинна бути захищена від механічних пошкоджень.

Дозволяється застосування для зовнішньої гідроізоляції полімерних матеріалів при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні.

ДБН В.2.3-7-2003 С.37

Для запобігання розриву обклеювальної гідроізоляції в місцях улаштування деформаційних швів необхідно передбачати компенсатори.

В суцільносекційних оправах перегінних тунелів відкритого способу робіт при використанні як гідроізоляційних заходів конструкцій із залізобетону на напружуючому цементі рекомендується герметизацію стиків виконувати пружними герметичними ущільнювачами спеціального профілю.

5.20 При будівництві із застосуванням способу "стіна в грунті" несучі стіни споруди з внутрішнього або зовнішнього боку повинні мати гідроізоляцію.

5.21 Елементи збірних оправ тунелів закритого способу робіт повинні мати по внутрішньому контуру фальці, які утворюють в зібраній оправі чеканочні канавки. Чеканення канавок здійснюється спеціальними матеріалами відповідно до відомчих нормативних документів.

Чеканочні канавки дозволяється не передбачати при використанні інших надійних способів герметизації стиків між елементами оправ. Гідроізоляцію стиків, болтових з'єднань, отворів і пробок в збірній оправі слід здійснювати згідно з 17.182.

5.22 Стики між елементами чавунних оправ тунелів, які експлуатуються в умовах знакоперемінних температур або можливого протягом року максимального перепаду температур внутрішньої поверхні оправ на 25°С і більше, слід герметизувати зачеканенням канавок на глибину не менше свинцевим дротом або освинцьованим шнуром з наступним заповненням залишеної частини канавки цементними безусадочними або розширювальними сумішами.

При техніко-економічному обґрунтуванні дозволяється використання чавунних оправ з податливими ущільнювальними прокладками по периметру тюбінгів без зачеканення канавок в процесі будівництва.

5.23 Захист будівельних конструкцій підземних споруд від агресивної дії зовнішнього середовища слід передбачати згідно з вимогами СНіП 2.03.11 залежно від інженерно-геологічних умов будівництва, типу гідроізоляції, щільності і корозійної стійкості застосованих матеріалів з урахуванням товщини конструкції і умов експлуатації.

С.38 ДБН В.2.3-7-2003

5.24 Товщина зовнішнього (з боку контакту з ґрунтом) захисного шару бетону для робочої арматури при збірних і монолітних оправах повинна бути не меншою , а при набризк-бетонних оправах - не меншою .

5.25 Захист конструкцій від корозії блукаючими струмами, слід здійснювати відповідно до вимог Інструкції ЦМетро/3986.

При монолітних залізобетонних оправах з метою електроізоляції через кожні слід передбачати розрив поздовжньої арматури по всьому поперечному перерізу оправи.

В залізобетонних і бетонних оправах перегінних тунелів кріплення кабельних кронштейнів, труб, магістралей заземлення та інше рекомендується здійснювати шурупами, які вкручуються у важкогорючі пластмасові дюбелі, які повинні закладатися в бетон оправи.

5.26 Зовнішні поверхні сталевих конструкцій, що контактують з ґрунтом, для захисту від корозії слід покривати з боку ґрунту шаром бетону або цементно-пісчаного розчину товщиною не меншою по металевій сітці, якщо умови роботи конструкції не потребують більш надійних способів її захисту. Дозволяється застосування протикорозійних сумішей, що забезпечують довгостроковий захист від корозії.

Внутрішню поверхню чавунних тюбінгів і сталевих конструкцій, не покриту бетоном, на станціях і пристанційних спорудах, а при агресивному повітряному середовищі також в перегінних тунелях і стволах шахт, слід покривати негорючими сертифікованими вогнезахисними та протикорозійними сумішами, характеристики яких забезпечують потрібні межі вогнестійкості згідно з 14.14.

5.27 Станції і ескалаторні тунелі, що будуються закритим способом, а також окремі технологічні приміщення з обладнанням, на яке не дозволяється попадання води, повинні мати водовідвідні зонти з лючками для ревізії та очистки жолобів і труб на відведення води в приймальний лоток; труби слід приймати сталеві оцинковані або пластикові діаметром не менше ; перегини труб під кутом менше 120° не дозволяється. Жолоби слід передбачати шириною не менше і глибиною - .

Навантаження і впливи. Основні розрахункові положення

5.28 В загальному випадку оправу підземної споруди і ґрунтовий масив, який її вміщує, слід розглядати як єдину систему "оправа-масив", яка працює в режимі спільної деформації.

ДБН В.2.3-7-2003 С.39

В окремих випадках (при відкритому способі будівництва, методі "стіна в ґрунті" та інші) оправа може працювати в режимі заданого навантаження.

5.29 Розрахункові схеми системи "оправа-масив" повинні враховувати умови роботи споруд і особливості взаємодії елементів конструкції між собою і ґрунтом.

5.30 Навантаження і впливи, що діють на оправу тунелів і на ґрунтовий масив, який її вміщує, при розрахунках діляться на постійні і тимчасові (тривалі, короткочасні і особливі).

5.31 Навантаження і впливи слід приймати в таких комбінаціях:

а) основних, які складаються із постійних, тимчасових тривалих і короткочасних навантажень і впливів;

б) особливих, які складаються із постійних, тимчасових тривалих, деяких короткочасних і одного із особливих навантажень і впливів.

Навантаження і впливи повинні прийматися у найбільш несприятливих, але можливих комбінаціях окремо для експлуатаційного і будівельного періодів.

Розрахункові навантаження слід визначати як добуток нормативних навантажень на коефіцієнти надійності, значення яких наведені в таблиці 7.

Таблиця 7

Вид навантаження

Коефіцієнт надійності

1

2

а) Навантаження, що діє на ґрунтовий масив

Постійне навантаження від власної ваги ґрунтового масиву:

  • вертикальна складова
  • горизонтальна складова

1,1

1,1 (0,9)

Постійне навантаження від остаточних тектонічних полів

1,2 (0,9)

Постійне навантаження від ваги будівель, споруд і облаштувань на поверхні землі

1,2 (0,8)

Тимчасове навантаження від рухомого складу метрополітену

1,3

Тимчасове навантаження від наземного транспорту

За СНіП 2.05.03

С.40 ДБН В.2.3-7-2003

Закінчення таблиці 7

1

2

Тимчасове навантаження від пресування бетонної суміші

1,3

б) Навантаження, що діють безпосередньо на оправу тунелю і внутрішні конструкції

Постійне навантаження від власної ваги оправи тунелю і внутрішніх конструкцій:

  • для збірних конструкцій
  • для монолітних конструкцій

1,1 (0,9)

1,2 (0,8)

Постійне (тимчасове) навантаження від попереднього напруження

1,3

Тимчасове навантаження від рухомого складу метрополітену всередині підземної споруди

1,3

Тимчасове навантаження від ваги будівельних механізмів і машин, від тиску щитових домкратів

1,3

Тимчасове навантаження на платформи і перекриття службових приміщень від ваги пасажирів, які переміщуються, і транспортованих деталей ескалаторів

1,3

в) Навантаження, які діють одночасно на ґрунтовий масив і оправу тунелю

Постійне навантаження від зовнішнього тиску води

1,1 (0,9)

Тимчасове навантаження від тиску розчинів, які

нагнітаються за оправу

1,3

Тимчасові (особливі) сейсмічні навантаження і

впливи від підробіток

1

Постійне навантаження від засипки:

  • вертикальна складова
  • горизонтальна складова

1,2 (0,9)

1,2 (0,7)

Тимчасове горизонтальне навантаження від тиску тиксотропних розчинів

1

Примітка. Значення коефіцієнтів надійності по навантаженню, що наведені в дужках, слід застосовувати в тих випадках, коли конкретне навантаження в поєднанні з іншими діючими навантаженнями призводить до більш невигідного напруженого стану тунельної оправи або будь-якої її частини ( елементу, перерізу, стику і т. ін.).

Постійні навантаження

5.32 Напружений стан підземних конструкцій глибокого закладення слід визначати шляхом рішення контактної задачі механіки суцільних середовищ з урахуванням можливого впливу постійних навантажень на ґрунтовий масив і оправу тунелю.

ДБН В.2.3-7-2003 С.41

5.32.1 До ґрунтового масиву слід прикладати навантаження:

а) від власної ваги ґрунтів, що складають масив;

б) від залишкових тектонічних та інших силових полів;

в) від гідростатичного та гідродинамічного тиску ґрунтових вод;

г) від ваги будівель, споруд та інших облаштувань на поверхні землі;

д) від інших природних і техногенних факторів, якщо є підстави припустити наявність цих впливів.

5.32.2 До оправи тунелю слід прикладати навантаження від власної ваги оправи і внутрішніх пристроїв.

5.33 Величину навантажень від гірського тиску слід визначати розрахунком на основі результатів інженерно-геологічних вишукувань, аналітичних і експериментальних досліджень, а також досвіду будівництва в аналогічних інженерно-геологічних умовах. У випадку, коли в ґрунтовому масиві можливе розвинення несприятливих для оправи процесів (здимання, повзучість ґрунтів, прояви тектонічної напруженості, карстово-суфозні явища), або припускається значна зміна властивостей і стану ґрунтів в результаті застосування спеціальних способів виконання робіт, величини навантажень слід установлювати на основі спеціальних досліджень і вимірів.