17.86 Проходку тунелів метрополітенів під стисненим повітрям дозволяється застосовувати у пливунних і водонасичених нескельних грунтах з коефіцієнтом фільтрації меншим 0,5 м/добу, при якому застосування водозниження неефективне. Проходка під стисненим повітрям може застосовуватися при гідростатичному напорі ґрунтових вод не більше 0,2 МПа і довжині тунелів до . Проходку слід виконувати без перерви у роботі протягом доби і без вихідних днів.
При проходці тунелів під стисненим повітрям слід дотримуватися “Правила безопасности при производстве работ под сжатым воздухом (кессонные работы)".
17.87 Проходку тунелів протяжністю більше як в обводнених грунтах з надмірним гідростатичним тиском у забої до 0,2 МПа слід вести методом гідропривантаження із застосуванням механізованого щитового комплексу.
17.88 Тиск стисненого повітря у робочій зоні на рівні підошви виробки повинен бути рівним гідростатичному, а при відсутності припливу води у лоток тунельного забою тиск може бути зниженим до величини гідростатичного тиску на рівні 1/3 діаметра від підошви виробки.
С.204 ДБН В.2.3-7-2003
При гідростатичному тиску вище 0,2 МПа (2атн), тиск стисненого повітря у робочій камері рекомендується знижувати шляхом застосування штучного зниження рівня ґрунтових вод.
17.89 Звичайні щити при проходці станційних тунелів діаметром і більше слід застосовувати у нескельних нестійких ґрунтах а також у тріщинуватих скельних ґрунтах, в яких можливі обвалення покрівлі та вивали.
17.90 Проходка тунелів станцій та камер способом пілот-тунелю дозволяється у ґрунтах, де можливі вивали і відшарування, при яких неможливо застосовувати проходку тунелю способом суцільного забою.
17.91 Спосіб проходки пілот-тунелю у межах станції слід застосовувати такий же, як і для проходки перегінних тунелів, що примикають до нього, при цьому забій пілот-тунелю повинен випереджувати забій основного тунелю не менше як на .
Проходка механізованим щитом перегінних тунелів у межах станції дозволяється при використанні в подальшому цієї виробки як пілот-тунель.
17.92 Розширення перерізу пілот-тунелю до проектних розмірів станційного тунелю слід виконувати західками, що дорівнюють ширині кільця пілот-тунелю з наступним розбиранням збірної оправи пілот-тунелю.
17.93 Послідовність розкриття і технологія улаштування прорізів (одночасно з обох сторін або у шаховому порядку) при спорудженні станцій пілонного типу повинна назначатися проектом залежно від інженерно-геологічних умов.
17.94 На кільцях оправи, суміжних з прорізом що розкривається, як правило, на період виконання робіт повинні встановлюватися тимчасові конструкції, що розкріплюють оправу.
17.95 При проходці тунелів станцій колонного та пілонного типів у стійких ґрунтах з коефіцієнтом міцності 2 і вище розроблення ґрунту слід виконувати способом розкриття на повний профіль без застосування щитів. У першу чергу слід споруджувати колійні (бокові) тунелі потім середній тунель. При проходці середнього тунелю станцій колонного типу виймання тюбінгів оправи колійних тунелів між колонами повинно виконуватися слідом за його проходкою попарно в обох тунелях.
ДБН В.2.3-7-2003 С.205
17.96 До початку проходки односклепінної станції, яка здійснюється з обтисненням збірної оправи у ґрунт, слід споруджувати опори склепіння. Проходку станцій слід виконувати способом нижнього уступу.
Розроблення калоти під верхнє склепіння повинне виконуватися західками на ширину одного кільця оправи склепіння. Монтаж оправи повинен здійснюватися із негайним обтисненням ії у породу.
Порядок розроблення ґрунту у калоті, а також тип тимчасового кріплення повинен установлюватися ПВР залежно від інженерно-геологічних умов.
17.97 Розроблення ґрунту у ядрі і у лотковій частині односклепінної станції повинна здійснюватися послідовно, в міру просування спорудження склепіння.
Величина відставання розроблення ґрунту у ядрі від забою калоти, а також розроблення ґрунту під конструкції лотка повинні встановлюватися ПВР залежно від інженерно-геологічних умов, способу розроблення і застосування засобів механізації.
17.98 При розроблені ґрунту в калоті і в лотковій частині під зворотне склепіння односклепінної станції, яка споруджується із обтисненням оправи у породу, слід забезпечувати оброблення контуру виробки, максимально наближаючи його окреслення до проектного окреслення тунелю.
17.99 Після закінчення робіт із спорудження прорізів і монтажу колон на станціях слід виконувати гідроізоляцію тунелів, монтаж внутрішніх конструкцій (платформ, перегородок, сходів і т.д.) монтаж спеціального та санітарно-технічного обладнання, архітектурне оформлення та опоряджувальні роботи; при цьому повинно передбачатися суміщення зазначених робіт у часі.
17.100 Послідовність проходки всіх пристанційних та притунельних споруд на перегінних тунелях і улаштування торцевих стін установлюється проектом з урахуванням максимальної механізації робочих процесів і застосування збірних елементів конструкцій.
С.206 ДБН В.2.3-7-2003
17.101 Проходку тунелів залежно від розмірів та форми поперечного перерізу, а також інженерно-геологічних умов слід виконувати способами: суцільного забою, уступним та щитовим. Проходка способами опертого склепіння, опорного ядра і розкриття на повний профіль по частинах дозволяється при спорудженні коротких тунелів (довжиною до ) або обмежених дільниць тунелів в складних інженерно-геологічних умовах.
17.102 Способи проходки тунелів і засоби механізації визначаються проектом на основі результатів техніко-економічного порівняння варіантів.
Порядок розроблення тунельного забою повинен установлюватися ПВР.
17.103 Спосіб суцільного забою слід застосовувати для проходки тунелів висотою до з монолітною оправою у скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності не менше 4; при цьому тимчасове закріплення виробки при проходці у скельних монолітних (невивітрілих) ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 12 і вище не виконується, а при проходці у скельних тріщинуватих (вивітрілих та сильновивітрілих) ґрунтах застосування тимчасового закріплення обов'язкове.
17.104 Уступний спосіб слід застосовувати для проходки тунелів висотою більше , які споруджуються в скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності не менше 4 і для проходки тунелів висотою менше у скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 2 до 4. Проходку тунелів слід здійснювати переважно з нижнім уступом.
17.105 Розроблення верхньої частини перерізу тунелю при уступному способі повинно виконуватися способом суцільного забою відповідно до 17.103.
17.106 Розроблення нижньої частини перерізу тунелю (нижнього уступу) при уступному способі повинно виконуватися згідно з 17.111, 17.112 та 17.113.
Нижня частина перерізу тунелю при висоті її більше повинна розроблюватися методом ступінчастого забою або по ярусах, висота яких у скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 12 і вище неповинна перевищувати , а у скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 4 до 12 - .
ДБН В.2.3-7-2003 С.207
17.107 У тунелях, які споруджуються в скельних невивітрілих грунтах з коефіцієнтом міцності від 12 і вище, розроблення нижнього уступу дозволяється виконувати без залишення бокових штрос; при цьому повинна бути забезпечена стійкість забетонованої частини тунелю і при необхідності, захист ґрунту від можливого вивітрювання.
17.108 Спосіб опертого склепіння дозволяється застосовувати при спорудженні тунелів або їх дільниць довжиною до в нескельних грунтах типу твердих глин і суглинків, зцементованих велико-уламкових, затверділих лесів, а також у скельних ґрунтах з коефіціентом міцності від 1 до 4, здатних сприйняти тиск від п'ят склепіння оправи з урахуванням усіх навантажень, діючих на склепіння.
Спосіб опертого склепіння слід застосовувати також при неоднорідному складанні ґрунтів по перерізу тунелю, коли нижче п'ят склепіння розташовані необводнені міцні ґрунти з коефіцієнтом міцності від 1 і вище, а в склепінній частині - менш міцні ґрунти.
17.109 При спорудженні тунелів у необводнених ґрунтах спосіб опертого склепіння повинен застосовуватися переважно по одноштольневій схемі.
Тунелі у водоносних ґрунтах слід споруджувати по двоштольневій схемі.
Нижня і верхня штольні повинні з'єднуватися між собою ґрунтоспусками (фурнелями), а також похилими збійками (бремсбергами).
Відстань між ґрунтоспусками і похилими збійками встановлюється проектом залежно від прийнятих вантажних і транспортних засобів і не повинна перевищувати між ґрунтоспусками і між похилими збійками.
17.110 При проходці тунелів способом опертого склепіння розкриття калоти повинно вестись окремими дільницями (кільцями), довжина яких установлюється залежно від інженерно-геологічних умов і не повинна перевищувати .
Розкриття калоти по довжині тунелю слід виконувати з інтервалами в 1-3 кільця залежно від інженерно-геологічних умов.
В кільцях, суміжних з забетонованим склепінням, розкриття калоти дозволяється при досягненні бетоном 60 % проектної міцності.
С.208 ДБН В.2.3-7-2003
17.111 При проходці тунелів способом опертого склепіння середню штросу слід розробляти після досягнення бетоном склепіння проектної міцності для оправ, які сприймають повне розрахункове навантаження, і 75 % проектної міцності для оправ тунелів, які споруджуються у скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 4 і вище.
При розробленні середньої штроси слід залишати біля п'ят склепіння берми. Ширина берм установлюється проектом залежно від тиску на ґрунт під п'ятами склепіння.
17.112 Розроблення бокових штрос при проходці тунелів способом опертого склепіння слід виконувати у шаховому порядку або одночасно з обох сторін тунелю; при цьому вертикальні робочі шви кілець склепіння і дільниць стін не повинні збігатися. Порядок розробки бокових штрос і довжина дільниць розроблення встановлюється ПВР залежно від стійкості ґрунтів.
При розробленні бокових штрос у нескельних, а також у тріщинуватих скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 4 і нижче, поверхні виробки повинні бути закріплені тимчасовим кріпленням.
17.113 При розробленні ґрунту для улаштування зворотного склепіння повинні прийматися необхідні заходи для забезпечення стійкості стін тунелю (установлення розпірок, обмеження протяжності дільниць розробки та ін.).
17.114 Спосіб опорного ядра слід застосовувати при спорудженні тунелів або їх дільниць довжиною до в неводоносних ґрунтах: глинах, суглинках, супісках, лесових, піщаних, морених, валикоуламкових і інших, не здатних приймати тиск від склепіння оправи.
17.115 При спорудженні тунелів перерізом більш як способом опорного ядра дозволяється попередня проходка по осі тунелю нижньої транспортної штольні.
17.116 Бокові штольні для зведення стін при проходці тунелю способом опорного ядра слід розробляти на всю довжину дільниці тунелю, що споруджується.
При збудуванні стін декількома ярусами проходка чергового верхнього ярусу дозволяється тільки після закінчення бетонування стіни, що розташована нижче, і досягнення бетоном 25 % проектної міцності.
ДБН В.2.3-7-2003 С.209
Після бетонування стін пазухи між стіною і кріпленням нижньої штольні повинні бути заповнені ґрунтом з ущільненням.
17.117 Довжина кільця калоти, що розробляється при проходці тунелю способом опорного ядра, не повинна перевищувати . Розкриття калоти повинно здійснюватися з інтервалами по довжині тунелю не менше ніж у 2 кільця, а в нестійких ґрунтах - не менше ніж у 3 кільця.
17.118 Спосіб розкриття на повний профіль по частинах із кріпленням прогонами та торцевими фермами слід застосовувати при спорудженні перших кілець збірної оправи камер для монтажу щита або тюбінгоукладальника, які призначені для подальшого спорудження тунелю, а також при спорудженні інших камер і дільниць тунелів невеликої протяжності, що споруджуються у неводоносних глинах, суглинках і супісках та ін. при наявності бокового тиску, коли неможливо застосовувати спосіб опертого склепіння. Розроблення грунту повинно здійснюватися дільницями на довжину не більше довжини кільця оправи.
17.119 Розроблення ґрунту у забої буровибуховим способом повинно проводитися відповідно до правил виконання і прийняття робіт, що встановлені СНіП 3.02.01, СНіП 3.02.03 та вимогами даного розділу.
17.120 При виконанні буровибухових робіт повинні забезпечуватися темпи проходки, передбачені циклограмою, і максимальне наближення профілю виробки до проектного окреслення при оптимальній витраті вибухових речовин.
17.121 Розроблення ґрунту у тунельній виробці буропідривальним способом слід здійснювати, застосовуючи, як правило, метод контурного (гладкого) підривання.
Для одержання проектного окреслення тунелів, залишених без оправи або з оправою із набризк-бетону, застосування методу контурного підривання обов'язкове.
17.122 Тиск стисненого повітря у забої для роботи пневматичного інструменту повинен бути не менше 0,6 МПа (6 кгс/см2) .
Більш низький тиск (але не менше 0,5 МПа (5 кгс/см2)) дозволяється при мінусових температурах або високій вологості повітря.
С.210 ДБН В.2.3-7-2003
17.123 Бурові роботи при проходці тунелів повинні виконуватися із застосуванням пересувних риштувань, бурових прохідницьких агрегатів і самохідних бурильних установок, оснащених обладнанням для оборки забою, піднімання та установлення елементів тимчасового кріплення і анкерів, а також заряджування шпурів. При паралельному виконанні операції прохідницького циклу на суміжних дільницях бурові пристосування не повинні перешкоджати роботі вантажного і транспортного устаткування.
Буріння шпурів при проходці виробки малого перерізу слід виконувати бурильними молотками, застосовуючи пневматичні підтримувачі.
17.124 Перебори ґрунту проти проектного поперечного профілю тунелю у випадках розробки виробок буровибуховим способом не повинні перевищувати величин, що указані в таблиці 28.
