Метрополітени

При розробленні бокових штрос у нескельних, а також у тріщинуватих скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 4 і нижче, поверхні виробки повинні бути закріплені тимчасовим кріпленням.

17.113 При розробленні ґрунту для улаштування зворотного склепіння повинні прийматися необхідні заходи для забезпечення стійкості стін тунелю (установлення розпірок, обмеження протяжності дільниць розробки та ін.).

17.114 Спосіб опорного ядра слід застосовувати при спорудженні тунелів або їх дільниць довжиною до 300 м в неводоносних ґрунтах: глинах, суглинках, супісках, лесових, піщаних, морених, валикоуламкових і інших, не здатних приймати тиск від склепіння оправи.

17.115 При спорудженні тунелів перерізом більш як 40 м² способом опорного ядра дозволяється попередня проходка по осі тунелю нижньої транспортної штольні.

17.116 Бокові штольні для зведення стін при проходці тунелю способом опорного ядра слід розробляти на всю довжину дільниці тунелю, що споруджується.

При збудуванні стін декількома ярусами проходка чергового верхнього ярусу дозволяється тільки після закінчення бетонування стіни, що розташована нижче, і досягнення бетоном 25 % проектної міцності.

ДБН В.2.3-7-2003 С.209

Після бетонування стін пазухи між стіною і кріпленням нижньої штольні повинні бути заповнені ґрунтом з ущільненням.

17.117 Довжина кільця калоти, що розробляється при проходці тунелю способом опорного ядра, не повинна перевищувати 4 м. Розкриття калоти повинно здійснюватися з інтервалами по довжині тунелю не менше ніж у 2 кільця, а в нестійких ґрунтах - не менше ніж у 3 кільця.

17.118 Спосіб розкриття на повний профіль по частинах із кріпленням прогонами та торцевими фермами слід застосовувати при спо­рудженні перших кілець збірної оправи камер для монтажу щита або тюбінгоукладальника, які призначені для подальшого спорудження тунелю, а також при спорудженні інших камер і дільниць тунелів невеликої протяжності, що споруджуються у неводоносних глинах, суглинках і супісках та ін. при наявності бокового тиску, коли неможливо застосовувати спосіб опертого склепіння. Розроблення грунту повинно здійснюватися дільницями на довжину не більше довжини кільця оправи.

17.119 Розроблення ґрунту у забої буровибуховим способом повинно проводитися відповідно до правил виконання і прийняття робіт, що встановлені СНіП 3.02.01, СНіП 3.02.03 та вимогами даного розділу.

17.120 При виконанні буровибухових робіт повинні забезпечуватися темпи проходки, передбачені циклограмою, і максимальне наближення профілю виробки до проектного окреслення при оптимальній витраті вибухових речовин.

17.121 Розроблення ґрунту у тунельній виробці буропідривальним способом слід здійснювати, застосовуючи, як правило, метод контурного (гладкого) підривання.

Для одержання проектного окреслення тунелів, залишених без оправи або з оправою із набризк-бетону, застосування методу контурного підривання обов'язкове.

17.122 Тиск стисненого повітря у забої для роботи пневматичного інструменту повинен бути не менше 0,6 МПа (6 кгс/см²) .

Більш низький тиск (але не менше 0,5 МПа (5 кгс/см²)) дозволяється при мінусових температурах або високій вологості повітря.

С.210 ДБН В.2.3-7-2003

17.123 Бурові роботи при проходці тунелів повинні виконуватися із застосуванням пересувних риштувань, бурових прохідницьких агрегатів і самохідних бурильних установок, оснащених обладнанням для оборки забою, піднімання та установлення елементів тимчасового кріплення і анкерів, а також заряджування шпурів. При паралельному виконанні операції прохідницького циклу на суміжних дільницях бурові пристосування не повинні перешкоджати роботі вантажного і транспортного устаткування.

Буріння шпурів при проходці виробки малого перерізу слід виконувати бурильними молотками, застосовуючи пневматичні підтримувачі.

17.124 Перебори ґрунту проти проектного поперечного профілю тунелю у випадках розробки виробок буровибуховим способом не повинні перевищувати величин, що указані в таблиці 28.

Таблиця 28

Виробка

Величина перебору, мм, при грунтах

з коефіцієнтом міцності

ґрунтах з сі

від 1 до 4

від 4 до 12

від 12 до 20

Тунель

100

150

200

Ствол і штольня

75

75

100

17.125 У нескельних ґрунтах величина переборів ґрунту проти проектного профілю при розробленні виробок механічним способом не повинна перевищувати 50 мм.

У підошві тунельної виробки без зворотного склепіння і при розробленні лотка під зворотне склепіння у нескельних ґрунтах перебори не дозволяються.

Усі перебори і вивали ґрунту незалежно від їх величини слід фіксувати в маркшейдерській документації.

17.126 Спосіб заповнення пустот, які утворилися від переборів ґрунту проти проектного окреслення поперечного профілю тунелю, повинен установлюватися ПВР.

17.127 Тимчасове кріплення виробок при проходці суцільним забоєм або уступним способом у скельних ґрунтах тріщинуватих міцних та середньої міцності слід виконувати із застосуванням анкерного або набризк-бетонного кріплення або в їх суміщенням, визначених проектом.

ДБН В.2.3-7-2003 С.211

Використання арочного кріплення як тимчасове кріплення дозволяється у надзвичайних випадках, при належному техніко-економічному обгрунтуванні. В цих випадках арочне кріплення слід влаштовувати згідно з 17.133.

17.128 Набризк-бетон без сітки дозволяється застосовувати як тимчасове кріплення при проходці у скельних тріщинуватих ґрунтах, в ких немає відшарувань і вивалів у період до спорудження постійної оправи.

17.129 При проходці виробок у скельних тріщинуватих та вивітрілих ґрунтах, в яких можливі відшарування і вивали, слід застосовувати набризк-бетон, армований металевою сіткою в суміщенні з анкерним кріпленням.

При застосуванні набризк-бетону, окрім правил даного розділу, слід керуватися правилами виконання і прийняття робіт, установленими нормами на бетонні та залізобетонні конструкції монолітні.

Кількість шарів набризк-бетону встановлюється ПВР робіт залежно від інженерно-геологічних умов і встановленої проектом товщини набризк-бетону.

17.130 Анкерне кріплення повинне застосовуватися для тимчасового кріплення виробок на період виконання робіт до спорудження постійної оправи у скельних тріщинуватих ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 4 і вище. Анкери, при цьому, можуть застосовуватися залізобетонні, полімербетонні або металеві. Застосування анкерного кріплення у більш слабких ґрунтах повинно бути обґрунтовано натурними дослідженнями.

17.131 Конструкція анкерів, їх кількість та довжина визначаються проектом залежно від міцності та стану ґрунту.

На анкерне кріплення складається паспорт з урахуванням інженерно-геологічних особливостей кожної дільниці по довжині тунелю.

Паспорт анкерного кріплення повинен містити такі основні дані: типи анкерів та їх довжину, розміщення по контуру виробки, відстань між ними.

С.212 ДБН В.2.3-7-2003

В процесі проходки тунелю паспортні дані повинні перевірятися шляхом установлення дослідних анкерів у конкретних виробничих умовах і при необхідності коригуватися.

17.132 Допустимі відхилення фактичного положення анкерного кріплення від проектного не повинні перевищувати таких величин:

а) відстань між анкерами 10 %;

б) діаметр шпура 5 мм;

в) кут нахилу шпура 10°.

17.133 Арочне і анкерно-арочне кріплення дозволяється застосовувати у тріщинуватих скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності до 8, а також у зонах з тектонічними порушеннями.

Відстань між арками слід приймати за розрахунком, але не більше 1,5 м. Арки слід закріплювати між собою та у ґрунт з одночасною затяжкою покрівлі і бокової, поверхні виробки.

17.134 Поверхню виробки між арками у стійких скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 2 і вище замість установлення затяжки дозволяється закріплювати набризк-бетоном.

17.135 Величина розриву між оправою і забоєм, а також допустима величина відставання тимчасового кріплення від забою встановлюється ПОБ і уточнюється ПВР.

17.136 Змінювання типу кріплення, яке визивається зміною фактичних інженерно-геологічних умов, не врахованих у проекті, повинно погоджуватися із замовником.

17.137 Кріплення штолень у нескельних ґрунтах повинно виконуватися із застосуванням повних дверних окладів або замкненого арочного кріплення.

Тип тимчасового кріплення штолень у скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 1,5 і вище встановлюється ПВР залежно від стану і характеру нашарування ґрунтів та інших інженерно-геологічних умов.

17.138 Усі елементи дерев'яного тимчасового кріплення тунелю повинні віддалятися в міру укладання бетонної суміші в оправу.

Залишати елементи дерев'яного кріплення за оправою дозволяється у випадку їх защемлення або можливості вивалів ґрунту у забій.

ДБН В.2.3-7-2003 С.213

17.139 Запас на осідання тимчасового кріплення при проходці верхньої штольні та калоти визначається ПВР залежно від інженерно-геологічних умов. Установлене тимчасове кріплення повинне забезпечувати умови для наступного зведення оправи тунелю у межах проектних габаритів конструкції.

17.140 Улаштування заоправного дренажу на дільницях тунелю, що споруджується в обводнених ґрунтах, рекомендується здійснювати після зведення на цих дільницях тунельної, оправи.

Проходка тунелів відкритим способом робіт

17.141 При відкритому способі робіт спорудження перегінних тунелів, станцій, машинних приміщень, вестибюлів та камер слід виконувати у котлованах з укосами, у котлованах з вертикальними стінками, кріплення яких здійснюється забивним (пальовим, шпунтовим) або пересувним кріпленням (щитами), а також у траншеях способом “стіна в ґрунті” та колодязях (по частинах).

17.142 Порядок виконання земляних робіт при розробленні ґрунту у котлованах, ширина котлованів по низу, крутість укосу, висота уступів та ширина берм повинні встановлюватися ПВР і СНіП 3.02.01.

17.143 Вертикальні стіни котлованів повинні влаштовуватися тоді, коли за

інженерно-геологічними умовами або при існуючій забудові поверхні виключається можливість розроблення котлованів з природними укосами. Глибина забивання паль або шпунту від відмітки дна котловану, відстань між палями, а також конструкція кріплення (затягання забиркою, встановлення поясів, розстрілів, анкерне кріплення котлована) встановлюються проектом, а послідовність виконання робіт - ПВР. Дозволяється застосування льодоґрунтової загороди стін котлованів для запобігання деформацій розташованих поблизу будівель та споруд. Вид кріплення слід приймати з урахуванням максимальної економії металу.

17.144 Для кріплення вертикальних стін котлованів замість кріплення з розстрілами дозволяється застосовувати анкерне кріплення.

17.145 Шпунтове кріплення котлованів слід застосовувати у водоносних ґрунтах пливунного типу у випадку неефективності застосовування водозниження або штучного закріплення, а також при розміщенні на поверхні у межах призми обвалення ґрунту або в

С.214 ДБН В.2.3-7-2003

безпосередній близькості від неї будівель, транспортних магістралей або підземних споруд, що експлуатуються. Глибина забивання шпунтових паль у водоупор визначається розрахунком.

17.146 Металеві палі або шпунти слід витягати після засипки котлована без використання віброударних пристроїв. Залишення паль дозволяється у випадку можливого виникнення деформацій розміщенних поблизу будівель і споруд в результаті витягування палі або шпунту.

17.147 Розроблення ґрунту котлована і траншей слід виконувати з недобором ґрунту у підошві. Величина недоборів повинна відповідати вимогам СНіП 3.02.01. Видалення ґрунту недоборів необхідно виконувати безпосередньо перед укладанням основи під ізоляцію.

При будівництві тунелів в піщаних і супіщаних ґрунтах з рівнем ґрунтових вод вище лоткової частини тунелю необхідно передбачати спеціальні заходи по упередженню можливого осідання тунелю; при рівні ґрунтових вод нижче лоткової частини тунелю вказані ґрунту підлягають віброущільненню.

17.148 Розроблення ґрунту у котловані екскаватором при пальовому кріпленні слід виконувати, залишаючи біля паль шар ґрунту, розроблення якого повинне виконуватися вручну перед наступним встановленням затяжки.

17.149 При розробленні котлованів у водоносних ґрунтах нижче горизонту ґрунтових вод слід застосовувати відкритий водовідлив або штучне водозниження; при цьому повинні забезпечуватися стійкість укосів та збереженість споруд, розташованих у зоні впливу водозниження.

17.150 При спорудженні тунелів за допомогою пересувного кріплення (щитів) до початку спорудження тунелю повинні бути виконані роботи по відкриванню котлована для монтажу пересувного кріплення, монтажу щита, зрізуванні (при необхідності) ґрунту до верху пересувного кріплення на окремих ділянках траси.

17.151 Пазухи між кріпленнями котлованів і конструкцій тунелю, а також нижня частина котлована з укосами повинні заповнюватися піщаним ґрунтом. Засипка в останньому випадку виконується на висоту, необхідну для утворення горизонтальної площадки проходу бульдозерів або котків. В іншій частині котловану засипку слід виконувати місцевим грунтом

ДБН В.2.3-7-2003 С.215

одночасно з обох боків тунелю шарами рівної товщини, ущільнюючи їх до проектної щільності.

На ділянках пересічення котлованів з дорогами, що мають вдосконалені покриття, повинен бути забезпечений коефіцієнт ущільнення ґрунту згідно з нормативними документами по проектуванню автомобільних доріг, у місцях пересічення з комунікаціями слід забезпечувати коефіцієнт ущільнення 0,98, а в інших місцях - 0,95.

17.152 Засипку конструкцій тунелю у котловані слід виконувати після улаштування захисного шару по гідроізоляції стін і перекриттів.

17.153 Рух машин, які здійснюють розрівняння ґрунту дозволяється на відстані не менше 0,5 м від стін тунелю. У стиснених місцях ущільнення піщаних ґрунтів дозволяється здійснювати шляхом зволожування їх водою до насичення.

17.154 Ущільнення ґрунту над перекриттям тунелю слід виконувати за допомогою котків. Товщина першого шару ґрунту, який ущільнюється, повинна бути не менше 0,5 м.

17.155 Спорудження тунелів під будівлями або у безпосередній близькості від них слід виконувати з урахуванням 17.225.

17.156 Спорудження тунелів способом "стіна у ґрунті" слід здійснювати згідно з правилами виконання і прийняття робіт, що встановлені СНіП 3.02.01.

Спорудження несучих оправ тунелів

17.157 При спорудженні збірних залізобетонних оправ тунелів, а також монолітних бетонних і залізобетонних оправ крім правил цього розділу слід виконувати правила, що встановлені СНіП 3.03.01.

17.158 При монтажі збірних тунельних кільцевих оправ елементи оправ слід укладати почергово з кожного боку від лоткового блоку.