• блокувальні огорожі без замикання;

  • керовані огорожі без замикання;

  • ЕЧЗУ на базі ЗП АОЕ;

— органи керування двома руками одночасно розраховують за загальною формулою, наведе­ною у розділі 5 EN 999, а саме:

S = (K-f)+C,

де S — мінімальна відстань, у міліметрах, від небезпечної зони до точки, лінії, площини чи зони розпізнавання; не менше 100 мм зі здатністю розпізнавання, що дорівнює чи менша за 14 мм;

К — параметр, виражений у міліметрах за секунду, похідний від даних зі швидкості наближення тіла або частин тіла;

t — загальна характеристика зупинення системи (повний час реагування), с;

С — додаткова відстань, у міліметрах, заснована на втручанні до небезпечної зони, що діє перед активацією захисного пристрою.

У випадку, коли вимірювання повного часу реагування не є можливим, приймаємо, що f до­рівнює повному часу закривання, замість повного часу реагування (тобто часу від моменту початку руху з ВМТ до досягнення НМТ).

А.2 Для того, щоб визначити К, приймаємо швидкість наближення рівною 1600 мм/с для го­ризонтально розташованих ЗП АОЕ та органів керування двома руками одночасно. У випадку вер­тикального розташування ЗП АОЕ, швидкість наближення становитиме 2000 мм/с, якщо мінімальна відстань дорівнює, чи менша за 500 мм. Швидкість наближення можна прийняти рівною 1600 мм/с, якщо мінімальна відстань перевищує 500 мм.

А.З Для того, щоб визначити С у випадку застосування ЕЧЗУ з ЗП АОЕ, див. А.6. У випадку незахищених органів керування двома руками одночасно, С має дорівнювати або бути менше ніж 250 мм. Для захищених органів керування двома руками одночасно, а також для блокувальних ого­рож без замикання та керованих огорож без замикання С може набувати значення 0.

А.4 Для обчислювання повного часу закривання та зупинення всієї системи за найсуворіших значень нормальних умов експлуатації, треба взяти такі характеристики:

  1. максимальну довжину ходу у відношенні до часу закривання (див. А.1);швидкість рухомого повзуна (поршня) для найтривалішого часу зупинення (у випадку ре­гульованої швидкості — максимальне та мінімальне значення швидкості повзуна (поршня) для найтривалішого часу зупинення);

  2. максимальну масу інструмента, згідно з передбачуваним призначенням преса;

  3. умови тиску, притаманні найтривалішому часу зупинення;

  4. застосування коефіцієнта безпеки 1,5 для компенсації зношування відповідних складових частин функції зупинення,

  5. вплив будь-якого вихлопного клапану швидкої дії та його глушників.

А.5 Якщо положення захисних пристроїв, механічно сполучених з пресом, може бути змінене, то для утримання мінімальної відстані ці пристрої мають бути заблоковані або мати можливість блокування у своєму положенні у такий спосіб, щоб їх зрушення було неможливе без інструмен­тального втручання або застосування ключа.

А.6 Зважаючи на розпізнавальну здатність ЗП АОЕ, додаткова відстань С має, як мінімум, бути застосована для обчислення мінімальної відстані S.

Таблиця А.1 —Додаткова відстань С

Розпізнавальна здатність, мм

Додаткова відстань С, мм

Запускання циклу за допомогою ЗП АОЕ

< 14

0


> 14 < 20

80

Припустимий

> 20 < ЗО

130


> ЗО < 40

> 40

240

850

Неприпустимий



ДОДАТОК В
(обов'язковий)

ЗАКРИТІ ІНСТРУМЕНТИ





Звичайною є практика застосування закритих інструментів для штампування заготовок зі стрічки, та коли єдина група інструментів поєднує виконання більш ніж однієї операції,' огороджен­ня може бути утворено устаткованням з’єднаного зі штампом блока стрічки, достатньої товщини для уникнення ймовірного виведення пуансона (інструмента) за верхню його площину (див. 5.3.4 та 5.3.7).

ДОДАТОК О
(довідковий)

ПРИКЛАДИ ТА ПРИНЦИПИ ДІЇ ПНЕВМАТИЧНОГО ПРЕСА
З СИЛОВИМ БЛОКУВАННЯМ


Пристроїв обмеження у випадку збою живлення не показано.

  1. — огорожа відчинена;

  2. — огорожа зачинена.

Рисунок С,1 — Приклад силового блокування (див. 5.4.1.7)





7777777//777777777//777777777//777/

Пристроїв обмеження у випадку збою живлення не показано.

Рисунок С.2 — Приклад силового блокування (див. 5.4.1.7)

Пристроїв обмеження у випадку збою живлення не показано.



Рисунок С.З — Приклад силового блокування (див. 5.4.1.7)

Рисунок С.4 — Приклад системи керування пневматичного преса з блокувальною
огорожею, згідно з категоріїєю 4 EN 954-1:1996










































1 — одиничний клапан, якщо клапан тарілчастого типу.

Рисунок С.5 — Приклад системи керування пневматичного преса з керуванням двома руками одночасно, що ілюструє наявність дубльованої та контрольованої системи, згідно з категорією 4 EN 954-1:1996


ДОДАТОК D
(довідковий)

ЕЛЕКТРОЧУТЛИВЕ ЗАХИСНЕ УСТАТКОВАННЯ (ЕЧЗУ)
З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАХИСНИХ ПРИЛАДІВ АКТИВНОЇ
ОПТОЕЛЕКТРОНІКИ (ЗП АОЕ)



  1. — ЗП АОЕ,

  2. — межа небезпечної зони, З — безпечна відстань

Примітка. Значення неприпущення доступу над (4), під (5) та довкола (6) світлового екрана згідно з EN 294 Щодо до­ступу зверху, можна застосовувати значення з таблиці 1 EN 294, за потреби

Рисунок D.1 — Приклад типового застосування ЗП АОЕ під час запускання робочого циклу в пресі з ручним подаванням (бокові огорожі не показано для чіткого зображення на ілюстрації), див також 5 3 12 g)УМОВИ ВИМІРЮВАННЯ ШУМУ
ВІД ПНЕВМАТИЧНИХ ПРЕСІВ

  1. Умови встановлення та монтування мають моделювати типову або нормальну роботу преса, та мають бути аналогічними як за рівнями потужності, так і за рівнями випромінюваного тиску.

  2. Місце розташовання випробовуваного преса треба обирати за схемою, що зазначає по­ложення та характеристики всіх відбивних поверхонь, які можуть вплинути на отримані значення випромінюваного шуму.

  3. Рекомендовано такі умови роботи:

  1. швидкість (в ходах преса на хвилину), не нижча ніж 80 % максимальної швидкості;

  2. прикладене зусилля не нижче ніж 80 % номінального зусилля;

  3. інструментальна частина:

  • якщо прес здатний виконувати вирубовування заготовок, це має бути інструмент з прости­ми різальними поверхнями визначених розмірів для прикладання рекомендованого зу­силля до конкретного матеріалу (див. d));

  • якщо прес здатний виконувати формування, витягування чи чеканення, це має бути інст­румент з простими формами визначених розмірів для прикладання рекомендованого зу­силля до конкретного матеріалу (див. d));

  1. робочий матеріал: це має бути м'яка сталь DC09 (див. EN 10130). Для вирубування товщина матеріалу має відповідати обчисленому потрібному зусиллю.

  1. Робочі умови, особливо наголошені у Е.З Ь), с) та d), залежать від наявності відповідного інструмента та матеріалу, зважаючи на передбачене використання.

Якщо не є доцільним обирання репрезентативного комплекту інструментів та матеріалів для вимірювання шуму, обирають такі умови:

  • прикладене зусилля не нижче ніж 80 % від номінального зусилля,

  • запускання та зупинення циклу — відповідно до передбачуваних експлуатаційних умов.

Це випробовування призначене для вимірювання випромінюваного шуму саме від преса, без змінного складника впливу інструментів різного типу.

  1. Методику вимірювання шуму, застосовану для отримання значень випромінюваного шуму, треба описати або зазначити використані стандарти з вимірювання. Розташовання мікрофонів, об­раних для визначання рівнів тиску випромінюваного звуку, згідно з EN ISO 11202, також потрібно описати.

  2. До звіту додають схему всіх положень вимірювання, з зазначанням отриманих рівнів зву­кового тиску чи потужності звуку в точках їх вимірювання, та нормального місця розташовання оператора (операторів). Її можна доповнювати описом місця розташовання преса, як наведено у 5.8.3.4 о).

  3. За робочих умов, рекомендованих F.3 а) та Ь), чи F.4, час вимірювання триває до стабі­лізації A-зваженого значення еквівалентного рівня звукового тиску в межах 1 дБ:

  1. для роботи у режимі тривалого циклу, чи, якщо такий режим недоступний;

  2. для роботи у режимі одиничного циклу з бажаною кількістю робочих циклів на хвилину.

ДОДАТОК ZA
(дорідковий)

ВІДПОВІДНІСТЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СТАНДАРТУ
ОСНОВНИМ ВИМОГАМ ДИРЕКТИВИ ЄС 98/37/ЕС,
ДОПОВНЕНОЇ ДИРЕКТИВОЮ 98/79/ЕС

EN 13736:2003 + А1:2009 було розроблено за дорученням, наданим CEN Європейською Ко­місією та Європейською Асоціацією Безмитної Торгівлі, щоб забезпечити відповідність основним вимогам директиви 98/37/ЕС щодо машин, доповненої Директивою 98/79/ЕС.

Як тільки цей стандарт було опубліковано в Офіційному Журналі Європейського Співтова­риства як такий, що відноситься до Директиви 98/37/ЕС, і прийнято як національний стандарт хоча б у одній державі-члені ЄС, то узгодженість з нормативними положеннями цього стандарту дозво­ляє, в межах сфери застосування цього стандарту, визнати відповідність основним вимогам цієї Директиви та пов’язаним з нею правилам EFTA.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: До продукції, яка відноситься до сфери, визначеної цим стандартом, можна застосовувати інші вимоги та інші директиви ЄС.

ДОДАТОК ZB
(довідковий)

ВІДПОВІДНІСТЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СТАНДАРТУ
ОСНОВНИМ ВИМОГАМ ДИРЕКТИВИ ЄС 98/42/ЕС

EN13736:2003 + А1:2009 було підготовлено за дорученням, наданим CEN Європейською Ко­місією і Європейською Асоціацією Безмитної Торгівлі, щоб забезпечити відповідність основним вимогам Директиви Нового підходу 2006/42/ЕС щодо машин.

Як тільки цей стандарт було опубліковано в Офіційному Журналі Європейського Співтова­риства під відповідною Директивою і впроваджено як національний стандарт хоча б у одній дер­жаві-члені ЄС, узгодженість з нормативними положеннями цього стандарту надає, в межах сфери застосування цього стандарту, свідчення відповідності основним вимогам цієї Директиви і пов’я­заним з нею правилам Європейської Асоціації Безмитної Торгівлі.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: До продукції, яка відноситься до сфери, визначеної цим стандартом, можна застосовувати інші вимоги та інші директиви ЄС.ДОДАТОК НА
(довідковий)

ЧИННІ НАЦІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ,
ІДЕНТИЧНІ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ТА МІЖНАРОДНИМ,
НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ У ЦЬОМУ СТАНДАРТІ

Познака і назва міжнародного стандарту

Познака і назва ідентичного національного стандарту

EN 292-1:1991 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 1: Basic terminology, methodology

ДСТУ EN 292-1-2001 Безпечність машин. Основні по­няття, загальні принципи проектування. Частина 1. Ос­новна термінологія, методологія

EN 292-2:1991 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 2: Technical prin­ciples and specifications

ДСТУ EN 292-2-2001 Безпечність машин. Основні по­няття, загальні принципи проектування. Частина 2. Технічні принципи та технічні умови

EN 294:1992 Safety of machinery — Safety distances to prevent danger zones being reached by the upper limbs

ДСТУ EN 294-2001 Безпечність машин. Безпечні від­стані для запобігання можливості досягнення небез­печних зон руками

EN 349:1993 Safety of machinery — Minimal gaps to avoid crushing of parts of human body

ДСТУ EN 349-2002 Безпечність машин. Мінімальні про­міжки щоб уникнути здавлювання частин людського тіла

EN 418:1992 Safety of machinery — Emergency stop equipment, functional aspects — Principles for design

ДСТУ EN 418-2003 Безпечність машин. Пристрої ава­рійної зупинки. Функціювання і принципи проектування

EN 574:1996 Safety of machinery — Two hand control devices — Functional aspects — Principles for design

ДСТУ EN 574-2001 Безпечність машин. Пристрої дво­ручного керування. Функціональні аспекти та принципи проектування

EN 614-1 Safety of machinery — Ergonomic design prin­ciples — Part 1: Terminology and general principles

ДСТУ EN 614-1-2001 Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Термінологія та за­гальні принципи (EN 614-1:1995, IDT)

EN 894-2:1997 Safety of machinery — Ergonomic requi­rements for the design of displays and control actuators —

Part 2: Displays

ДСТУ EN 894-2-2001 Безпечність машин. Ергономічні вимоги до проектування індикаторів та органів керу­вання. Частина 2. Індикатори

EN 894-3:2000 Safety of machinery — Ergonomic requi­rements for the design of displays and control actuators — Part 3: Control actuators

ДСТУ EN 894-3:2003 Безпечність машин. Ергономічні вимоги до проектування індикаторів і органів керуван­ня. Частина 3. Органи керування

EN 953:1997 Safety of machinery — Guards — General requirements for the design and construction of fixed and movable guards

ДСТУ EN 953:2003 Безпечність машин. Огорожі. За­гальні вимоги до проектування і конструювання неру­хомих та рухомих огорож

EN 954-1:1996 Safety of machinery — Safety related harts of control system — Part 1: General principles for design

ДСТУ EN 954-1:2003 Безпечність машин. Елементи безпечності систем керування. Частина 1. Загальні принципи проектування

EN 982:1996 Safety requirements for fluid power systems and their components — Hydraulics

ДСТУ EN 982:2003 Безпечність машин. Вимоги безпе­ки до гідравлічних та пневматичних систем і їх складо-’ вих частин. Гідравліка

EN 983:1996 Safety of machinery — Safety requirements for fluid power systems and their components — Pneu­matics

ДСТУ EN 983'2003 Безпечність машин. Вимоги безпе­ки до гідравлічних та пневматичних систем і їх складо­вих частин. Пневматика

EN 1037 Safety of machinery — Prevention of an un­expected start-up

ДСТУ EN 1037:2003 Безпечність машин. Запобігання несподіваному пускові (EN 1037:1995, IDT)