ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Безпечність машин

ЕРГОНОМІЧНІ ПРИНЦИПИ
ПРОЕКТУВАННЯ

Ч

БЗ № 10-2001/204

астина 1. Термінологія та загальні принципи
(EN 614-1:1995, IDT)

ДСТУ EN 614-1-2001

Видання офіційнеЦей стандарт ідентичний EN 614-1:1995 і видається з дозволу CEN

ДСТУ EN 614-1 -2001

Видано EN 614-1 в 1995

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Безпечність машин

ЕРГОНОМІЧНІ ПРИНЦИПИ
ПРОЕКТУВАННЯ

Частина 1. Термінологія та загальні принципи
(EN 614-1:1995, IDT)

Видання офіційнеПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО Технічним комітетом стандартизації «Дизайн та ергономіка» (ТК 121)

  2. НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 26 грудня 2001 р. № 648 з 2002-07-01

З Стандарт відповідає EN 614-1:1995 Safety of machinery — Ergonomic desing principles — Part 1: Terminology and general principles (Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Термінологія та загальні принципи)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

  1. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

  2. ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Л. Ремізовський; А. Рубцов; Д. Тихонов;

Е. Федоренко

© Держстандарт України, 2002

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

0 Вступ IV

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

З Визначення З

  1. Загальні принципи З

    1. Проектування з урахуванням антропометрії і біомеханіки 4

      1. Розміри тіла 4

      2. Поза 4

      3. Рухи тіла 5

      4. Фізичне навантаження 5

    2. Проектування з урахуванням розумових здібностей 5

    3. Проектування індикаторів, сигналів і органів керування 6

      1. Індикатори і сигнали 6

      2. Органи керування 6

    4. Зв’язок із фізичними чинниками робочого оточення 7

      1. Шум і вібрація 7

      2. Теплове випромінювання 7

      3. Освітлення 7

      4. Небезпечні речовини і випромінювання 7

    5. Взаємодія в процесі роботи 7

  2. Застосування ергономічних принципів у процесі проектування 8

    1. Постановка ергономічної задачі 8

    2. Розроблення проекту відповідно до ергономічних принципів 8

      1. Розроблення й уточнення вимог 8

      2. Розроблення попереднього проекту 9

      3. Розроблення детального проекту 9

      4. Виконання 9

Додаток А (інформаційний) Настанови із застосування 3-зонної системи оцінювання 11

Додаток В (інформаційний) Бібліографія 14

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є ідентичний переклад EN 614-1:1995 Safety of machinery — Ergonomic desing principles — Part 1: Terminology and general principles (Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Термінологія та загальні принципи).

Під час перевидання структура стандарту не змінювалась, і до нього не вносились технічні відхилення.

Стандарт містить такі редакційні зміни:

  • у «Нормативних посиланнях» та «Бібліографії» дано «Національне пояснення» щодо пе­рекладу українською мовою стандартів;

  • замінено «цей європейський стандарт» на «цей стандарт»;

  • структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Титульну сторінку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами державної системи стандартизації України. «Національні пояснення» виділено в тексті стандарту рамкою.

0 ВСТУП

Ергономічна робоча система підвищує безпеку, продуктивність і ефективність праці, поліпшує умови роботи і життя людини і зменшує шкідливий вплив на здоров’я та життєдіяльність людини. Правильне ергономічне проектування позитивно впливає на робочу систему і сприяє надійності роботи людини в цій системі.

У цьому стандарті поняття «Ергономіка» означає багатогалузеву наукову дисципліну і її зас­тосування. Під час застосування ергономічних принципів у проектуванні робочої системи важли­во враховувати людські здібності, уміння, обмеження і потреби, коли розглядається взаємодія між людиною, робочим обладнанням і робочим оточенням.

Робоча система повинна базуватися на тому принципі, що оператори, робоче обладнання (включаючи машини), робочі місця, робоче оточення, робочі процеси, робочі завдання, керуван­ня й організація є взаємозалежними. Робоча система варіюється за складністю від маленької май­стерні з одним оператором, що використовує ручні інструменти, до великих виробничих установок з колективом операторів.

Робоче обладнання — це один із компонентів робочої системи, і він не повинен розглядати­ся ізоьовано. Гарний проект робочого обладнання повинен враховувати взаємодію оператора з цим обладнанням і спосіб включення цього обладнання в цілу систему. Це тим важливіше, чим більша взаємозалежність між робочим обладнанням та іншими компонентами системи.

Дотримання стандартів CEN/CENELEC дає можливість виробнику виконувати вимоги євро­пейських директив і угод. Поняття і загальні принципи, що містяться в EN 292-1 і EN 292-2, дають конструкторам і виробникам настанови щодо досягнення безпечності машин для виробничих і по­бутових цілей.

Цей стандарт — один з ряду стандартів, які розвивають окремі питання щодо безпечності ма­шин, визначені в EN 292-1 і EN 292-2.ДСТУ EN 614-1-2001

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

БЕЗПЕЧНІСТЬ МАШИН
ЕРГОНОМІЧНІ ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ
Частина 1. Термінологія та загальні принципи

БЕЗОПАСНОСТЬ МАШИН
ЭРГОНОМИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ ПРОЕКТИРОВАНИЯ
Часть 1. Терминология и общие принципы

SAFETY OF MACHINERY
ERGONOMIC DESING PRINCIPLES
Part 1. Terminology and general principles

Чинний від 2002-07-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

У цьому стандарті встановлено ергономічні принципи, які слід враховувати в процесі конст­руювання робочого обладнання, зокрема машин. Хоча принципи цього стандарту орієнтовані на обладнання для виробничого використання, їх можна поширювати також і на обладнання для побутових потреб.

Цей стандарт поширюється на взаємодію між оператором і робочим обладнанням під час ус­тановлення, експлуатації, регулювання, технічного обслуговування, чищення, ремонту чи транспор­тування робочого обладнання та містить принципи, які слід враховувати для збереження здо­ров’я і безпеки оператора.

Ергономічні принципи цього стандарту чинні без обмежень щодо різних діапазонів індивіду­альних можливостей. Інформацію щодо розмірів слід інтерпретувати так, щоб вона підходила до відповідної групи операторів.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить вимоги з інших публікацій за допомогою посилань на ці публікації із за­значенням і без зазначення року їхнього видання. Ці нормативні посилання наведено у відповід­них місцях за текстом, а перелік публікацій наведено нижче. У разі посилань на публікації із за­значенням року їхнього видання наступні зміни чи наступні редакції цих публікацій чинні для цього стандарту тільки в тому випадку, якщо вони введені в дію зміною чи підготовкою нової редакції. У разі посилань на публікації без зазначення року видання чинне останнє видання наведеної публікації.

EN 292-1:199'1 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 1: Basic terminology, methodology

Видання офіційне

EN 292-2:1991 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 2: Technical principles and specifications

prEN 547-1:1991 Safety of machinery — Human body dimensions — Part 1: Principles for de­termining the dimensions required for openings for whole body access into machinery

prEN 547-2:1991 Safety of machinery — Human body dimensions — Part 2: Principles for de­termining the dimensions required for access openings

EN 563:1994 Safety of machinery — Temperatures of touchable surfaces — Ergonomics data to establish temperature limit values for hot surfaces

prEN 894-1:1992 Safety of machinery — Ergonomics requirements for the design of displays and control actuators — Part 1: Human interactions with displays and control actuators

prEN 894-2:1992 Safety of machinery — Ergonomics requirements for the design of displays and control actuators — Part 2: Displays

prEN 894-3:1992 Safety of machinery — Ergonomics requirements for the design of displays and control actuators — Part 3: Control actuators

prEN 1005-1:1993 Safety of machinery — Human physical performance — Part 1: Terms and definitions

prEN 1005-2:1993 Safety of machinery — Human physical performance — Part 2: Manual handling of objects associated to machinery

prEN 1005-3:1993 Safety of machinery — Human physical performance — Part 3: Recommended force limits for machinery operation

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 292-1:1991 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Части­на 1. Основна термінологія, методологія. (Стандарт впроваджено в Україні як ДСТУ EN 292-1)

EN 292-2:1991 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Части­на 2. Технічні принципи та технічні умови. (Стандарт впроваджено в Україні як ДСТУ EN 292-2)

prEN 547-1:1991 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 1. Принципи визна­чення розмірів отворів для доступу до робочих місць у машинах. (Стандарт впроваджено в Україні як ДСТУ EN 547-1)

prEN 547-2:1991 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 2. Принципи визна­чення розмірів отворів для доступу. (Стандарт впроваджено в Україні як ДСТУ EN 547-2)

EN 563:1994 Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ерго­номічні дані для встановлення граничних значень температур гарячих поверхонь. (Стандарт впроваджено в Україні як ДСТУ EN 563)

prEN 894-1:1992 Безпечність машин. Ергономічні вимоги до проектування індикаторів та органів керування. Частина 1. Взаємодія людини з індикаторами та органами керування. (Стандарт впроваджено в Україні як ДСТУ EN 894-1)

prEN 894-2:1992 Безпечність машин. Ергономічні вимоги до проектування індикаторів та органів керування. Частина 2. Індикатори. (Стандарт впроваджено в Україні як ДСТУ EN 894-2)

prEN 894-3:1992 Безпечність машин. Ергономічні вимоги до проектування індикаторів та органів керування. Частина 3. Органи керування. (Стандарт впроваджено в Україні як ДСТУ EN 894-3)

prEN 1005-1:1993*) Безпечність машин. Фізичні можливості людського організму. Частина 1. Терміни та визначення

prEN 1005-2:1993*) Безпечність машин. Фізичні можливості людського організму. Частина 2. Ручне маніпулювання машинним обладнанням

prEN 1005-3:1993*} Безпечність машин. Фізичні можливості людського організму. Частина 3. Припустимі силові навантаження під час роботи на машині

  1. 1 Копію документа можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

З ВИЗНАЧЕННЯ

Цей стандарт містить такі терміни:

  1. Оператор (operator)

Людина чи група людей, обов’язком яких є встановлення, експлуатація, регулювання, техніч­не обслуговування, чищення, ремонт і транспортування машин (EN 292-1).

  1. Робоче завдання (work task)

Дія чи дії, необхідні для досягнення запланованого результату робочої системи.

  1. Робоче обладнання (work equipment)

Машини, інструменти, транспортні засоби, пристрої, приладдя, установки та інші компонен­ти, що використовуються в робочій системі.

  1. Робочий простір (work space)

Простір, виділений одній чи декільком особам у робочій системі для виконання робочого завдання.

  1. Робоче оточення (work environment)

Фізичні, хімічні, біологічні, організаційні, соціальні й культурні чинники, які впливають на лю­дину в її робочому просторі.

  1. Робоче місце (workplace)

Сукупність робочого обладнання у робочому просторі і відповідне робоче оточення певного працівника.

  1. Робоча система (work system)

Одна чи декілька осіб і робоче обладнання, об’єднані в робочому просторі у робочому ото­ченні для виконання задачі системи, за встановлених робочим завданням умов.

  1. Проектування діяльності (job design)

Організація і послідовність виконання у часі та просторі індивідуальних завдань.

  1. Організація роботи (work organization)

Взаємодія людей у робочій системі чи в декількох робочих системах.

  1. Робоче напруження (чи зовнішнє навантаження) (work stress) (or external load)

Сукупність тих зовнішніх умов і вимог у робочій системі, що можуть негативно вплинути на фізіологічний і/або психологічний стан людини.

  1. Робоче навантаження (чи внутрішня реакція) (work strain) (or internal reaction)

Вплив робочого напруження на людину залежно від її індивідуальних властивостей і здібностей.

  1. Робоча втома (work fatigue)

Місцевий чи загальний непатологічний прояв робочого напруження, повністю відновлюваний відпочинком.

  1. Робоча діяльність (work activity)

Будь-яка діяльність працівника, спрямована на досягнення заданого результату робочої системи.

  1. Орган керування (control actuator)

Частина системи керування, що приводиться в дію безпосередньо оператором, наприклад, за допомогою натискання (prEN 894-1: 1992).

4 ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

У наступних підрозділах стандарту наведено інформацію про ряд ергономічних факторів, які слід враховувати під час проектування машин.

Для досягнення ефективної та безпечної взаємодії операторів і робочого обладнання, в про­цесі проектування слід враховувати ергономічні принципи і вимоги безпеки.

Врахування ергономічних принципів необхідне не тільки для використання робочого облад­нання за призначенням, але також для його встановлення, регулювання, технічного обслуговуван­ня, чищення, ремонту і транспортування. Оскільки окремі конструктивні рішення можуть вплину­ти одне на одне, слід враховувати такий взаємовплив у процесі проектування. Таким чином, про­ектування спрямоване, в основному, на взаємодію оператора і робочого обладнання, отже на роз­поділ функцій і робіт між оператором і робочим обладнанням. Метою є проектування такої робо­чої системи, що узгоджується зі здібностями, обмеженнями і потребами людини. Тому є необхід­ним аналіз робочого завдання в процесі проектування.