---

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Безпечність машин

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ
ПРОЕКТУВАННЯ

Ч

БЗ № 4-2001/137

астина 1. Основна термінологія, методологія
(EN 292-1:1991, IDT)

ДСТУ EN 292-1-2001

Видання офіційне

Цей стандарт ідентичний EN 292-1:1991 і видається з дозволу CENДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Безпечність машин

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ
ПРОЕКТУВАННЯ

Частина 1. Основна термінологія, методологія
(EN 292-1:1991, IDT)

Видання офіційнеПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО Національним науково-дослідним інститутом дизайну Міністерства освіти і науки України та технічним комітетом стандартизації «Дизайн та ергономіка» (ТК 121)

2. НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 28 серпня 2001 р. № 432

З Стандарт відповідає EN 292-1:1991 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 1: Basic terminology, methodology (Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 1. Основна термінологія, методологія) Ступінь відповідності — ідентичний (IDT) Переклад з англійської (en)

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5. ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А. Рубцов; В. Свірко, канд. психол. наук; Є. Семенюк

© Держстандарт України, 2001

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ЗМІСТ

с.

Національний вступ V

0 Вступ V

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Основна термінологія 2

   1. Машинне обладнання (машина) 2

   2. Надійність 2

   3. Ремонтопридатність машини 2

   4. Безпечність машини 2

   5. Небезпека 2

   6. Небезпечна ситуація 2

   7. Ризик 3

   8. Оцінювання ризику 3

   9. Небезпечна функція машини 3

   10. Небезпечна зона 3

   11. Проектування машини 3

   12. Використання машини за призначенням 3

   13. Функції безпечності 4

   14. Автоматичний контроль 4

   15. Несподіваний (ненавмисний) пуск 4

   16. Небезпечний збій 4

   17. Безпечний стан (мінімальна небезпека під час збою) 4

   18. Конструктивне зменшення ризику 5

   19. Заходи захисту 5

   20. Інформація для користувача 5

   21. Оператор 5

   22. Захисний пристрій 5

   23. Пристрій безпеки 6

   24. Заважаючий пристрій 7

4. Опис видів небезпек, які спричинені машинами 7

   1. Загальні положення 7

   2. Механічна небезпека 7

   3. Електрична небезпека 8

   4. Термічна небезпека 8

   5. Небезпека, спричинена шумом 8

   6. Небезпека, спричинена вібрацією 8

   7. Небезпека, спричинена випромінюванням 8

   8. Небезпека, спричинена матеріалами та речовинами 9

   9. Небезпека через нехтування ергономічними принципами проектування машин 9

   10. Комбінація видів небезпек 9

5. Методика вибору заходів безпеки 9

   1. Визначення параметрів машини 10

   2. Систематичне оцінювання небезпечних ситуацій 10

   3. Усунення небезпек або обмеження ризику 11

   4. Заходи захисту проти небезпек, яких не можна уникнути, або які не можна істотно обмежити відповідно до 5.3 11

   5. Інформування та попередження користувача про небезпеки, що залишилися 11

   6. Додаткові запобіжні заходи 11

   7. Зауваження 11

6. Оцінювання ризику 13

   1. Вступ 13

   2. Чинники, які слід враховувати під час оцінювання ризику 13

Додаток А (інформаційний) Загальне схематичне зображення машини 14

Додаток В (інформаційний) Українсько-англійський абетковий покажчик спеціальних термінів, застосованих у стандартах

ДСТУ EN 292-1 і ДСТУ EN 292-2 15НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є ідентичним перекладом EN 292-1:1991 Safety of machinery — Basic concepts and general principles for design — Part 1: Basic terminology, methodology (Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 1. Основна термінологія, методологія).

Під час перевидання структура стандарту не змінювалась, і до нього не вносились технічні відхилення.

Стандарт містить такі редакційні зміни:

• у «Вступі» дано «Національну примітку» щодо скорочень СЕС та EFTA;

• у «Нормативних посиланнях» дано «Національне пояснення» щодо перекладу українсь­кою мовою назв стандартів та заміни виносок, які стосуються проектів прийнятих CEN відповід­них стандартів;

• замінено «цей європейський стандарт» на «цей стандарт»;

• структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Титульну сторінку», «Передмову», «На­ціональний вступ» оформлено згідно з вимогами системи стандартизації України. «Національну примітку» та «Національне пояснення» виділено в тексті рамкою;

• змінено структуру додатка В.

• ВСТУП

Цей стандарт розроблено з метою створення настанови конструкторам, виробникам та іншим зацікавленим особам щодо виконання найважливіших вимог безпеки та з метою досяг­нення відповідності європейському законодавству з питань безпечності машин.

Цей стандарт є першим із програми, що була розроблена CEN/CENELEC за дорученням CEC¹ та EFTA². Ця програма була розділена на різні категорії для того, аби уникнути повторень і запровадити правила, які дозволятимуть швидко розробляти стандарти та впорядковувати сис­тему посилань.

Встановлена така ієрархічна структура стандартів:

1. стандарти типу А (основні стандарти з безпеки) містять основні поняття, принципи про­ектування та загальні аспекти, що дійсні для всіх машин;

2. стандарти типу В (групові стандарти з безпеки) розглядають один з аспектів безпеки чи один з видів пристроїв безпеки, які можуть застосовуватися для цілого ряду машин:

• стандарти типу В1 стосуються спеціальних аспектів безпеки (наприклад, безпечні відстані, температури поверхонь, шум);

• стандарти типу В2 стосуються пристроїв безпеки (наприклад, пристрої дворучного керу­вання, блокувальні пристрої, пристрої, чутливі до тиску, захисні пристрої);

3. стандарти типу С (стандарти з безпечності машин) містять детальні вимоги безпеки для визначеної машини чи групи машин.

Найважливіша мета стандарту EN 292 — надати конструкторам і виробникам загальну систему поглядів для виготовлення машин, безпечних в передбачених умовах використання. Він також надає розробникам стандарту типу C методику зв’язку з ENV ... «Terminology» та EN 414 «Rules for the drafting and presentation of safety standards». Ця методика є також потрібною настановою для виробників і конструкторів машин у разі відсутності стандарту типу С. Крім того, він може на­дати допомогу конструкторам у застосуванні стандартів типу В для розроблення конструкторської документації.

Ця програма постійно розроблятиметься й надалі, а деякі розділи стандарту EN 292 вже є предметом розгляду в стандартах типів А чи В, які розробляються. Коли з’являться стандарти ти­пів А чи В, то в розділах, узятих із стандарту EN 292, буде наведено посилання на цей стандарт.

Передбачається, якщо замість певного розділу стандарту EN 292 буде створений інший стандарт типу А чи типу В, він матиме пріоритет відносно стандарту EN 292.

Примітка: Особливо це стосується того, що будь-які визначення, наведені в стандартах типу А, В1 та В2, мати­муть пріоритет стосовно відповідних визначень, що містяться в стандарті EN 292.

EN 292 складається з двох частин:

• частина 1 «Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Основна термінологія, методологія» містить основні вимоги, яких слід дотримуватись під час розроблен­ня стандартів з безпечності машин, а також основну термінологію стосовно концепції виконання цих робіт;

• частина 2 «Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Технічні принципи та технічні умови» дає настанови, яким чином може бути застосовна ця концепція за допомогою наявних технологій.

Головна мета стандарту EN 292 — надати виробникам, конструкторам та іншим користува­чам методику чи систему поглядів, необхідну для того, щоб якомога більш прагматичним чином досягти відповідності європейським законодавствам. Істотним елементом у цьому процесі є розу­міння правових основ, які виражені в головних вимогах безпеки Директиви щодо машин, а також надані у відповідній угоді EFTA. Тому було вирішено додаток 1 Директиви 89/392/EWG розмісти­ти як додаток до стандарту EN 292-2.ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

БЕЗПЕЧНІСТЬ МАШИН

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ
ПРОЕКТУВАННЯ

Частина 1. Основна термінологія, методологія

БЕЗОПАСНОСТЬ МАШИН

ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ, ОБЩИЕ ПРИНЦИПЫ
ПРОЕКТИРОВАНИЯ

Часть 1. Основная терминология, методология

SAFETY OF MACHINERY

BASIC CONCEPTS, GENERAL PRINCIPLES
FOR DESIGN

Part 1. Basic terminology, methodology

Чинний від 2002-03-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає основну термінологію та загальні методи проектування, допомага­ючи тим самим конструкторам і виробникам досягти безпечності конструкцій машин для промис­лового та побутового користування (див. 3.1). Він може бути використаний також для іншої техніч­ної продукції, що створює схожі небезпечні ситуації.

Рекомендується включити цей стандарт до навчальних курсів та довідників, призначених для конструкторів, і до інших посібників, які містять основну термінологію та загальні методи проек­тування.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить вимоги з інших публікацій та посилання на ці публікації із зазначен­ням і без зазначення року їхнього видання. Ці нормативні посилання наведені у відповідних місцях у тексті, а перелік публікацій наведено нижче. У разі посилань на публікації із зазначенням року їхнього видання наступні зміни чи наступні редакції цих публікацій дійсні для чинного стандарту тільки в тому разі, якщо вони введені в дію. У разі посилань на публікації без року видання дійсним є останнє видання наведеної публікації.

EN 292-2 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design

— Part 2: Technical principles and specifications

ENV ...¹⁾ Safety of machinery — Terminology

EN 414 Safety of machinery — Rules for the drafting and presentation of safety

standards

EN ...²⁾ Safety of machinery — Risk assessment

EN 60 204-1: 1985 ³⁾ Electrical equipment of industrial mashines — Part 1: General requirements

Видання офіційне

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ.

вимоги

Виноски 1), 2) і 3) стосовно проектів замінено на відповідні прийняті CEN стандарти:

1. EN 1070:1998

2. EN 1050:1996

3. EN 60204-1:1997

З ОСНОВНА ТЕРМІНОЛОГІЯ

(див. також ENV ... ¹⁾ Safety of machinery — Terminology)

У цьому стандарті використовують такі терміни та визначення:

Сукупність з’єднаних між собою частин чи компонентів, з яких принаймні один є рухомим, відповідних органів керування, ланцюгів керування й енергетичних кіл, з’єднаних для виконання визначених функцій, таких як оброблення, перероблення, пересування чи пакування матеріалів.

Під машиною слід розуміти також сукупність машин, розташованих і керованих таким чином, щоб вони діяли як єдине ціле для досягнення необхідного результату.

У додатку А міститься загальне схематичне зображення машини.

Здатність машини, деталей або устатковання безвідмовно виконувати необхідну функцію в пев­них умовах і в заданому інтервалі часу.

Можливість підтримувати або відновлювати машину в стані, в якому вона може виконувати свої функції за умов її використання за призначенням (див. 3.12), причому підтримання в робо­чому стані (технічне обслуговування) здійснюється за встановленими методами та із застосуван­ням визначених засобів.

Здатність машини виконувати свої функції та здатність до перевезення, встановлення, ре­гулювання, обслуговування, демонтажу й утилізації за умов її використання за призначенням (див. 3.12), визначеним виробником в інструкції з експлуатації (і в окремих випадках у заданому інтервалі часу, наведеному в ній), без травмування чи шкоди здоров’ю людини.

Джерело, що несе загрозу травмування чи шкоди здоров’ю людини.

Примітка. Термін «небезпека» взагалі вживається у зв’язку з іншими поняттями, які визначають походження чи вид очікуваної травми або шкоди здоров’ю: небезпеки електричного удару, небезпеки здавлювання, порізу, отруєння тощо. Небезпеки, що спричиняють машини, розглядають у розділі 4.

Будь-яка ситуація, в якій людина наражається на одну чи декілька небезпек.

Імовірність заподіяння травми чи шкоди здоров’ю людини в небезпечній ситуації з урахуван­ням їхньої тяжкості.