Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники

Назва

показників

Норми

Методи

контролювання

Масова частка вологи та летких речовин, %, не більше ніж

9,0

Згідно з ГОСТ 13979.1

Масова частка сирого протеїну у перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не менше ніж:

Згідно з ГОСТ 13979.3

— для текстурату, виготовленого з соєвого харчового борошна та шроту

45,0

— для текстурату, виготовленого з соєвого білка та концентрату

60,0

Кінець таблиці 2

Назва

показників

Норми

Методи

контролювання

Масова частка жиру, %, у перерахунку на абсолютно суху речовину, не більше ніж:

  • для текстурату, виготовленого з соєвого харчового борошна та шроту
  • для текстурату, виготовленого з соєвого білка та концентрату

15.0

2.0

Згідно з ГОСТ 13979.2

Масова частка загальної золи, %, не більше ніж

7,0

Згідно з ГОСТ 13979.6

Домішки металів, мг/кг, не більше ніж

3,0

Згідно з ГОСТ 13979.5

Інші сторонні домішки (каміння, земля, скло)

Не допускають

Згідно з 11.5

Ураженість шкідниками хлібних запсів

Не допускають

ГОСТ 10853

Примітка. Розмір окремих часток металевих домішок у найбільшому лінійниму розмірі не повинен перевищувати 0,3 мм.

  1. Вміст токсичних елементів і мікотоксинів у соєвому харчовому текстураті регламентовано згідно з МБВ і СН № 5061 [1] і повинен відповідати вимогам, наведеним у таблиці 3.

Таблиця 3 — Вміст токсичних елементів і мікотоксинів

Назва токсичних елементів

Допустимі рівні

Методи

контролювання

Токсичні елементи, мг/кг, не більше ніж:

Згідно з

Ртуть

0,02

ГОСТ 26927

Миш’як

0,2

ГОСТ 26930

Мідь

10,0

ГОСТ 26931, ГОСТ 30178

Свинець

0,5

ГОСТ 26932, ГОСТ 30178

Кадмій

0,1

ГОСТ 26933, ГОСТ 30178

Цинк

50,0

ГОСТ 26934, ГОСТ 30178

Мікотоксини, мг/кг, не більше ніж:

Згідно з

Афлатоксин В1

0,005

МВ 4082[2], МР 2273[3], ДСТУ EN 12955

Зеараленон

1,0

МР 2964[4]

  1. Вміст радіонуклідів не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені згідно з ДР 97 [5], а саме Sr-90 — не більше ніж 200 Бк/кг, Cs-137 — не більше ніж 600 Бк/кг.
    1. Кількість пестицидів у соєвому харчовому текстураті не повинна перевищувати залишок пестицидів, які нормуються у сировині — згідно з МБВ і СН № 5061 [1] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [6].
      1. За мікробіологічними показниками текстурат соєвий харчовий повинен відповідати нормам, наведеним у таблиці 4

Таблиця 4 — Мікробіологічні показники

Назва показників

Норми

Методи

контролювання

Кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше ніж

1,0 ■ 105

Згідно з ГОСТ 9225

Бактерії групи кишкових паличок (коліформи)

Не допускають

Згідно з ГОСТ 9225

Патогенні мікроорганізми, зокрема роду Salmonella, в 25 г

Не допускають

Згідно з ДСТУ EN 12824

Плісняві гриби, КУО в 1 г, не більше ніж

1,0 ■ 102

Згідно з ГОСТ 10444.12

Дріжджі, КУО в 1 г, не більше ніж

1,0 ■ 102

Згідно з ГОСТ 10444.12

  1. Вимоги до сировини
    1. Для виробництва соєвого харчового текстурату використовують соєвий харчовий шрот — згідно з чинною НД, соєве харчове борошно — згідно з ГОСТ 3898 та чинною НД або соєвий харчовий білок — згідно з чинною НД.
      1. Під час виробництва соєвого харчового текстурату застосовують шрот, муку соєву, соєвий харчовий білок, в яких вміст токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів не перевищує допустимі рівні, встановлені згідно з МБВ і СН № 5061 [1] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [6].

Не дозволено використовувати модифікованої сировини, яка не дозволена для використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

  1. Вміст радіонуклідів Cз-137 і Sr-90 у сировині не повинен перевищувати встановлені допустимі рівні згідно з ДР 97 [5].
    1. Кожну партію сировини і матеріалів, що надходить на виробництво, супроводжують документом, що підтверджує їх відповідність нормативним документам.
  2. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
    1. Виробництво соєвого харчового текстурату здійснюють згідно з вимогами безпеки, які подано в ДНАОП 1.8.10-1.06 [7], ДСП 4.4.4.090 [8], ДСП 4.4.4.089 [9].
    2. Вимоги безпеки щодо пожежобезпеки — згідно з ГОСТ 12.1.004, вибухобезпеки — згідно з ГОСТ 12.1.010, електробезпеки — згідно з ГОСТ 12.2.007.0.
    3. Експлуатацію устатковання здійснюють згідно з вимогами ГОСТ 12.2.003, ДСТУ EN 1672-1.
    4. Ведення технологічного процесу — згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002, ДСП 4.4.4.090 [8].
    5. Повітря робочої зони має відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005, мікроклімат виробничих приміщень має відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 [10].
    6. Рівень шуму не повинен перевищувати норми ДСН 3.3.6.037 [11], рівень локальної вібрації — ДСН 3.3.6.039 [12].
    7. Вимоги безпеки щодо освітлювання робочих місць — згідно з СНиП 11-4 [13].
    8. Забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту працівників — згідно з вимогами ДНАОП 1.8.10-3.09 [14].
  3. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
    1. Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [15].
    2. Очищені стічні води відповідають санітарно-гігієнічним, а також технологічним вимогам згідно з СанПиН 4630 [16].
    3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють згідно з СанПиН 42-128-4690 [17].
  4. МАРКУВАННЯ
    1. Маркують державною мовою України.
    2. На споживчу тару (ярлик) для забезпечення чіткого читання будь-яким способом у доступній для сприйняття споживачів формі наносять марковання, яке містить:
  • назву підприємства-виробника, знак для товарів та послуг (за наявності), юридичну адресу та місце виготовлення;
  • назву продукції;
  • назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробництва;
  • склад продукції;
  • масу нетто (кг), із зазначенням відсотка відхилу за певної вологи;
  • кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виготовлення та термін придатності;
  • умови зберігання та використання;
  • калорійність (вміст жиру, білків, вуглеводів) у 100 г продукту та поживну цінність у 100 г продукту, ккал, кДж;
  • позначення цього стандарту;
  • штриховий код EАN згідно з ДСТУ 3146, ДСТУ 3147.

Дозволено нанесення додаткової інформації, що не суперечить чинному законодавству України (факс підприємства, телефон тощо).

Дату виготовлення наносять компостером або іншим способом, який забезпечує чітке читання.

  1. На всі види транспортної тари наносять маніпуляційний знак «Берегти від вологи» згідно з ГОСТ 14192.

Марковання наносять друкарським способом на паперову етикетку чи ярлик або фарбою без запаху і такою, що не змивається, за допомогою штампа, трафарету або іншим способом, який забезпечує чітке читання.

  1. У разі поставок за межі України додаткову інформацію у маркованні обумовлюють у договорі або контракті.
    1. Приклад умовного позначення під час замовлення:

«Текстурат соєвий харчовий ДСТУ 4538:2006».

9 ПАКУВАННЯ

  1. Соєвий харчовий текстурат випускають фасованим.
  2. Соєвий харчовий текстурат фасують у:
  • споживче паковання масою нетто, кг, — 0,10; 0,50; 1,0;
  • пакети із полімерних і комбінованих матеріалів — згідно з ГОСТ 24370, виготовлені із паперу з поліетиленовим — згідно з ГОСТ 10354, або іншим полімерним покриттям, дозволеним до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами;
  • пакети із полімерних і комбінованих матеріалів — згідно з ГОСТ 12302.

Транспортна тара:

  • мішки паперові марки ПМ — згідно з ГОСТ 2226 масою нетто не більше ніж 30 кг;
  • мішки паперові марки НМ — згідно з ГОСТ 2226, з поліетиленовими мішками-укладками — згідно з ГОСТ 19360 масою нетто не більше ніж 30 кг;
  • ящики із гофрованого картону — згідно з ГОСТ 13511, ГОСТ 13512, ГОСТ 13516;
  • ящики із деревини та з матеріалів деревини — згідно з ГОСТ 10131.
  1. Пакети з соєвим харчовим текстуратом дозволено заклеювати клеєм з декстрину — згідно з ГОСТ 6034 або полівінілацетатною дисперсією — згідно з ГОСТ 18992, або зашивати. Поліетиленові пакети термозварюють.
  2. Пакети з соєвим харчовим текстуратом пакують у ящики масою нетто не більше ніж 15 кг.

Внутрішній простір ящиків повинен бути заповнений таким чином, щоб запобігти переміщенню

пакетів під час транспортування.

Перед пакуванням пакетів з соєвим харчовим текстуратом нижні клапани ящиків із гофрованого картону обклеюють клеєвою стрічкою на паперовій основі — згідно з ГОСТ 18251 або прошивають металевими скобами, а після пакування обклеюють стрічкою верхні клапани. Дозволено використовувати інші клейові стрічки, дозволені до використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Ящики з деревини та з матеріалів деревини перед пакуванням у них продукції у споживчій тарі вистилають папером для обгортання — згідно з ГОСТ 8273, або папером для мішків — згідно з ГОСТ 2228. Укладену продукцію закривають папером для обгортання, ящик накривають відповідно щитом з деревини або з матеріалів деревини, який прибивають цвяхами.

  1. Мішки з соєвим харчовим текстуратом зашивають машинним способом нитками лляними, бавовняними, синтетичними — згідно з ГОСТ 6309, ГОСТ 14961 або іншими нитками, що забезпечують міцність зшивання, із залишенням гребеня за всією шириною горловини мішка.

Дозволено зашивати мішки вручну шпагатом із луб’яних волокон — згідно з ГОСТ 17308. Шов має забезпечувати міцність паковання та повне збереження соєвого харчового текстурату під час транспортування.

Мішки для фасування соєвого харчового текстурату дозволено використовувати тільки чисті, сухі, вони не повинні мати сторонніх запахів, не бути зараженими шкідниками хлібних запасів.

До кожного мішка під час пакування має бути прикріплено маркувальний ярлик з етикеткового паперу — згідно з ГОСТ 7625 або із паперу мішечного — згідно з ГОСТ 2228 та паперу обгорткового марки А — згідно з ГОСТ 8273.

  1. Згідно з вимогами Р 50-056 [18] значення допустимих відхилів кількості фасованої продукції в паковальній одиниці від номінальної кількості повинне бути не більше ніж межі допустимих мінусових і плюсових відхилів Т, значення яких наведено у таблиці 5.

Таблиця 5 — Значення межі допустимих відхилів

Номінальне значення кількості продукції в паковальній одиниці, г

Значення межі допустимого відхилу Т від номінального значення

%

г

Понад 50 до 100 включ.

4,5

» 500 » 1000 »

15,0

» 1000 » 10000 »

1,5

» 15000 » 50000 »

1,0

  1. Дозволено використання інших видів тари і паковання як вітчизняного, так і імпортного виробництва, на які є дозвіл центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами і які забезпечують збереження і якість продукції під час транспортування і зберігання.

10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

  1. Навантажувально-розвантажувальні роботи треба проводити у закритих приміщеннях або біля критих рамп, щоб запобігти впливу атмосферних опадів.
  2. Соєвий харчовий текстурат транспортують усіма видами транспорту, згідно з правилами перевезення вантажу, чинними на відповідному виді транспорту. Транспортні засоби повинні бути чисті, сухі, без стороннього запаху.
  3. Соєвий харчовий текстурат, пакований у мішки та ящики, дозволено транспортувати транспортними пакетами із застосуванням піддонів — згідно з ГОСТ 9557, ГОСТ 9078, ГОСТ 26381, або універсальним металевим контейнером — згідно з ГОСТ 15102.
  4. Соєвий харчовий текстурат зберігають у мішках, складених штабелями, в чистих сухих приміщеннях, не заражених шкідниками хлібних запасів, добре провітрюваних або обладнаних припливно- витяжною вентиляцією, захищених від дії прямого сонячного світла та джерел тепла, за умови збереження насипом — з періодичним переміщенням всередині складу.
  5. Основні параметри та розміри транспортних пакетів — згідно з ГОСТ 24597.
  6. Формування транспортних пакетів: для паковання у мішки — згідно з ГОСТ 26663, для паковання у ящики — згідно з ГОСТ 26683.
  7. Засоби кріплення транспортних пакетів: тарно-штучних вантажів — згідно з ГОСТ 21650.
  8. Мішки та ящики з соєвим білком на складах треба укладати на піддони і штабелювати висотою не більше ніж: ящики із гофрованого картону — 2 м, мішки — 14 рядів.
  9. Соєвий харчовий текстурат зберігають за температури не більше ніж 35 оС та відносної вологості не більше ніж 70 %.