НПАОП 60.1-1.01-04. Правила охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті


ґ) випуск стиснутого повітря з витискувачів.

6.4.2 Місця виконання операцій з міцними розчинами кислоти і лугів обладнуються водопроводом з установкою крана-фонтана, а також встановлюють ємності з нейтралізуючими розчинами для надання потерпілому першої допомоги.

6.4.3 Залитий сірчаною кислотою одяг промивають водою, а потім нейтралізують слабким розчином кальцинованої соди (2 - 3 %) і знову промивають водою. Одяг, залитий розчином лугу, ретельно промивають тільки водою.

6.4.4 Розлиту сірчану кислоту всередині приміщення нейтралізують содою або крейдою, а потім змивають водою в каналізацію. Розчин лугу змивають водою.

6.4.5 Для приготування розчину сірчаної кислоти в ємність з водою заливають невеликими порціями сірчану кислоту.

6.4.6 У разі аварії ремонт устатковання і трубопроводів, у яких міститься сірчана кислота або луг, виконується не менше ніж двома працівниками.

6.5 Вимоги безпеки під час експлуатації резервуарів і водонапірних башт

6.5.1 Усі ходи і лази в підземні резервуари і водонапірні башти повинні бути закриті, замкнені й опломбовані.

6.5.2 Очищення, ремонт резервуарів і баків водонапірних башт виконуються за графіком, складеним дистанцією цивільних споруд і водопостачання та погодженим з СЕС.

Роботи з очищення оформляються актом із зазначенням початку виконання робіт, часу зняття і постановки пломб, переліку виконаних робіт, включаючи дезінфекцію. Очищення і фарбування внутрішніх поверхонь резервуарів водопостачання виконуються групою із 3-х працівників, один з яких виконує роботи в резервуарі, а два працівники - зовні (один з них повинен бути одягненим у засоби індивідуального захисту на випадок надання допомоги працівнику всередині резервуара).

6.5.3 Очищати резервуари дозволяється тільки в спецодязі і гумових чоботях, які повинні бути продезінфіковані. Після виходу з резервуара спецодяг знімають і зберігають у спеціальних шафах до наступного використання.

6.5.4 У разі фарбування внутрішніх поверхонь закритих резервуарів необхідно забезпечити подання в резервуар припливного повітря і забезпечити кожного працівника рятувальним поясом з мотузкою.

Працівникам, які виконують роботу усередині резервуара, необхідно робити перерви на 10 - 15 хв. щогодини з виходом назовні.

6.5.5 Під час фарбування внутрішніх поверхонь баків водонапірних башт від отруєння парами застосовують шланговий протигаз. У разі фарбування гідроакумуляторів, суцільнометалевих веж, веж-колон, цистерн і інших закритих резервуарів необхідно дотримуватись особливої обережності.

6.6 Вимоги безпеки під час експлуатації споруд з механічного очищення стічних вод

6.6.1 Приміщення з механічного очищення стічних вод повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91. Свіже повітря підводиться у верхню зону приміщення, а забруднене відсмоктується з підлоги приміщення решіток.

6.6.2 Ремонтні роботи із застосуванням зварювання дозволяється проводити після ретельної вентиляції приміщень і проведення аналізів проб повітря на відсутність вибухонебезпечних газів.

Зварювальні роботи проводяться на зварювальних постах, а у разі виконання робіт на спорудах - із спеціально оформленим допуском до вогневих (електрозварювальних) робіт відповідно до ДНАОП 0.00-5.12-01 Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за N 541/5732.

6.6.3 Приміщення резервуара і решіток каналізаційної насосної станції відокремлюють від машинного приміщення глухою стіною, яка не пропускає газ. Підлогу приміщення решіток щодня обмивають водою із шлангів з наконечниками.

6.6.4 Водопровідну воду підводять до насосного устатковання для ущільнення й охолодження сальників, промивання ущільнювальних кілець, для подання води в дробарки, для миття грабельних приміщень тощо з розривом струменя.

6.6.5 Для очищення глибоко розміщених нерухомих решіток у каналі або колодязі діаметром більше 1,5 м на висоті 1 м від поверхні води влаштовують додатковий майданчик або надійно укріплену драбину. Роботи виконуються відповідно до вимог пунктів 8.2.5 - 8.2.14, 8.2.16, 8.2.17 цих Правил.

6.6.6 Для монтажу і ремонту решіток та дробарок передбачають установку вантажопідіймальних механізмів.

6.6.7 Завантажувальний отвір дробарок обладнують запобіжними пристроями проти викидання відходів.

6.6.8 Робочі проходи навколо піскоуловлювачів влаштовують з огородженнями, що дозволяють зручно і безпечно перекривати шибери й очищати камери від піску.

6.6.9 Для безпечної роботи працівників проходи біля відстійників обгороджують.

6.6.10 Лотки, що підводять воду до відстійників, повинні мати рівні поверхні, щоб у них не затримувалися відходи.

6.6.11 Видалення підсушеного осаду з мулових площадок повинне бути механізоване.

6.6.12 Монтаж вакуум-фільтрів і барабанних сіток виконують із захисними огородженнями відповідно до правил та інструкцій з експлуатації на ці установки.

6.6.13 Для усунення небезпеки вибуху й отруєння персоналу у разі попадання в насосну станцію вибухонебезпечних і шкідливих газів, парів і рідин вживають заходів, викладених у пункті 4.7 цих Правил.

6.6.14 Решітки очищають тільки граблями. У разі механічного очищення решіток відходи, що залишилися на граблях, скидають у спеціально призначену для цієї мети тару. Граблі очищають від ганчірок у захисних рукавичках або рукавицях, дотримуючись заходів безпеки.

6.6.15 Не дозволяється зберігати відходи у приміщенні решіток. Після ручного очищення решіток і у разі відсутності дробарок відходи негайно видаляють. Не дозволяється зберігання відходів поза приміщенням у закритій тарі більше доби. Влітку відходи з решіток посипають хлорним вапном або інсектицидами (хлорофос тощо).

6.6.16 Сміття з майданчика решіток піднімають з допомогою блока, лебідки або інших пристроїв. Підняте наверх сміття складають в улаштований для цього сміттєзбірник.

6.6.17 Піскоуловлювачі в міру нагромадження осаду очищають вручну бригадою в складі не менше двох чоловік. Осад з піскоуловлювачів вивозять на майданчики для піску. У разі відсутності таких майданчиків осад знешкоджують хлорним вапном. Не дозволяється застосування осаду з піскоуловлювачів для підсипання і планування ділянок очисних споруд.

6.7 Вимоги безпеки під час експлуатації споруд з біологічного очищення стічних вод

6.7.1 Штучні споруди на фільтрувально-зрошувальній мережі (шлюзи-регулятори, шлюзи-випуски, перепади, швидкотоки і дюкери) повинні мати зручні підходи і огорожу, що забезпечують безпечну роботу обслуговувального персоналу.

6.7.2 Канали, якими подають стічну воду з активним мулом, а також канали, якими відводять очищену воду, якщо їх ширина до 0,8 м, закривають знімними дерев'яними чи бетонними щитами.

На каналах шириною 0,8 м і більше, а також на відкритих дренажних каналах глибиною 1 м і більше для переходу влаштовують містки шириною не менше 0,7 м із поручнями висотою не менше 1 м.

6.7.3 Для обігрівання працівників, які обслуговують поля фільтрації і зрошення, та для зберігання необхідного інструменту на території полів влаштовують утеплені приміщення.

6.7.4 Приміщення, де встановлені біофільтри, облаштовуються механічною вентиляцією з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91.

6.7.5 В аерофільтрах на вхідних отворах вентиляторів установлюють сітки або решітки.

6.7.6 На всіх засувках повітропроводу повинні бути нанесені номери відповідно до схеми, вивішеної у машинному приміщенні, а також показники напрямку руху повітря і системи відкривання.

Уздовж усього повітропроводу встановлюють вентилі для приєднання до них манометра для перевірки тиску.

6.7.7 Розподільчу мережу каналів, огороджувальні валики, дороги, мости й інші споруди полів фільтрації і зрошення утримують у чистоті, оглядають не рідше одного разу на тиждень і вчасно ремонтують.

6.7.8 Чергові працівники полів фільтрації і зрошення для роботи в нічний час забезпечуються акумуляторними чи іншими ліхтарями.

6.7.9 Фільтросні пластинки аеротенків очищають протиранням металевими щітками з розчином 15 - 30 % соляної кислоти. Готують розчин соляної кислоти і обробляють пластинки під механічною вентиляційною витяжкою з бічним стоком. Працівники забезпечуються спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до НПАОП 5.1.11-3.01-04.

7 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС УЛАШТУВАННЯ ХЛОРАТОРНИХ ТА АМОНІЗАЦІЙНИХ ПРИМІЩЕНЬ І ЕКСПЛУАТАЦІЇ УСТАНОВОК

7.1 Хлораторні установки розміщуються в окремому ізольованому приміщенні, яке повинно мати два виходи: один безпосередньо назовні, інший через тамбур у приміщення. У хлораторній установці в окремому приміщенні дозволяється зберігати тридобовий запас хлору. 

7.2 У хлораторному приміщенні (далі - хлораторна) повинна бути припливно-витяжна механічна вентиляція з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91. Забір повітря для витяжки робиться з підлоги у вентиляційну трубу, верхній кінець якої повинен бути на 2 м вище найвищої будівлі в радіусі 50 м.

Вентиляційні канали хлораторної установки не повинні з'єднуватися з вентиляційною системою інших приміщень. Освітлення хлораторної виконується згідно з нормами і правилами та відповідно до ПУЕ.

7.3 Перед входом у хлораторну споруджують приміщення, у якому розміщують шафи для спецодягу і протигазів, а вхід у приміщення захищається тамбуром. Пристрої для вмикання вентиляції і освітлення розміщують поза приміщенням хлораторної з обов'язковою установкою світлових точок у тамбурі і зовні. Місця проходу труб і каналів через стіни і стелю хлораторної ретельно зашпаровують і герметизують.

Не дозволяється прокладати хлоропроводи в каналах і в тісних місцях. Двері з тамбура в хлораторну повинні мати оглядове загерметизоване вікно.

7.4 Експлуатаційний запас хлорного вапна зберігають у дерев'яних бочках. Комори для хлорного вапна можуть бути розміщені при хлораторній в ізольованому приміщенні, що має, крім внутрішніх дверей між коморою і хлораторною, самостійний вихід безпосередньо назовні. Комору обладнують механічною вентиляцією і штучним освітленням, роблять вікна. Скло вікон комори фарбують білою фарбою. Стіни приміщень повинні бути газонепроникні та з негорючого матеріалу.

7.5 Установку для амонізації води розташовують в окремому приміщенні, ізольованому від хлораторної. Приміщення обладнують механічною вентиляцією з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91. Оскільки аміак легший від повітря, витяжні отвори розташовують під стелею.

7.6 Хлораторні і амонізаційні установки обслуговуються кваліфікованими працівниками, що мають відповідне посвідчення; вони повинні бути навчені поводженню з захисними засобами, методам усунення витоків хлору й аміаку і таким роботам, як установка хлораторної апаратури і заміна балонів. 

7.7 За кожною хлораторною і амонізаційною установками, де застосовуються і зберігаються рідкий хлор і аміак, здійснюються такі заходи:

а) наказом по структурному підрозділу - дистанції цивільних споруд і водопостачання призначається працівник, відповідальний за експлуатацію хлораторної і амонізаційної установок і приміщень, балонів і бочок відповідно до СПП СДЯВ, ДНАОП 0.00-1.07-94 і цих Правил;

б) розробляються і вивішуються відповідно до СПП СДЯВ і цих Правил інструкція з охорони праці при обслуговуванні хлораторних і амонізаційних установок, інструкція з пожежної безпеки, а також вказівки з усунення можливих аварій із хлором і аміаком відносно до місцевих умов;

в) розробляються і затверджуються службою монтажно-будівельних робіт і цивільних споруд залізниці графіки планової перевірки технічного стану складів для зберігання хлору та амонізаційних складів, хлораторних, амонізаційних приміщень і установок, захисних засобів і заходів щодо підвищення ступеня безпеки, що проводяться у встановлені графіками терміни із записом у журнал: представником служби монтажно-будівельних робіт і цивільних споруд залізниці - один раз на квартал; відповідальним працівником дистанції цивільних споруд і водопостачання - один раз на місяць;

г) розробляються графіки і відповідно до них виконується планово-попереджувальний ремонт хлораторного та амонізаційного устатковання;

ґ) усе хлораторне та амонізаційне устатковання, балони і бочки з рідким хлором і аміаком регулярно піддають ретельному технічному огляду.

7.8 У амонізаційному приміщенні (далі - амонізаційна) і хлораторній на кожного робітника повинно бути по одному справному підігнаному фільтруючому протигазу з коробкою марки В і КД, які застосовуються у разі:

а) наявності хлору (протигаз з коробкою В) або аміаку (протигаз з коробкою КД) у цих приміщеннях;

б) перевірки балонів;

в) відкручування туго загвинчених ковпаків на балонах;

г) зняття маховичків із крана;

ґ) відгвинчування гайки з трубкою від використаних балонів;

д) введення в експлуатацію нових балонів, наповнених газом.

Протигази з коробками В або КД застосовуються також в інших випадках у разі витоку газу.

Робота в протигазах, перевірка їхньої захисної дії і зберігання виконуються відповідно до заводських інструкцій, що додаються до кожного типу протигазів. 

У разі нестачі кисню в повітрі і великій концентрації шкідливих газів, які відчуваються через протигаз, застосовують шлангові ізолюючі протигази або апарати на стисненому повітрі.

7.9 Засоби захисту загального користування зберігають у тамбурі біля входу в хлораторну в опломбованому ящику. Засоби індивідуального захисту зберігають в особистих шафах. Ці засоби закріплюються за працівниками і систематично перевіряються на справність.

7.10 Перед входом у хлораторну або амонізаційну чергові працівники повинні ввімкнути вентиляцію і переконатися у відсутності газу. При цьому працівники повинні мати при собі протигаз з коробкою марки В, КД або ізолюючий протигаз чи апарат на стисненому повітрі.