джерел енергії (низькопотенційної та викидної теплоти ТЕС, ТЕЦ, АЕС, газокомпресорних станцій, сонячної енергії, енергії вітру, використання вторинних енергоресурсів промислових підприємств тощо).
2.19 Території сільськогосподарських підприємств підлягають лабораторному контролю на радіоактивність та забрудненість грунту радіонуклідами.
2.20 В приміській зоні забороняється розміщувати малі сільськогосподарські підприємства та селянські (фермерські) господарства тваринницького напрямку.
3. ФУНКЦЮНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ МАЛИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ
3.1 При розробці генеральних планів малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств слід керуватись цим розділом, державними будівельними нормами: ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"; ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень"; ДБН Б.2.4-3-95 "Генеральні плани сільськогосподарських підприємств"; ДБН В.2.2-2-95 "Теплиці і парники"; ДБН В.2-1-95 "Будівлі і споруди для тваринництва", а також діючими санітарними, зооветеринарними та протипожежними нормами і нормами технологічного проектування.
3.2 При розробці генеральних планів територію малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств поділяють на основні функціональні зони: виробничу (будівлі і споруди для утримання тварин, вигульні майданчики, інші виробничі приміщення), ветеринарно-санітарну (ізолятори та ін.), зберігання та виготовлення кормів, зберігання та обробки гною і посліду, адміністративно-виробничу.
Будівлі для утримання тварин повинні відповідати сукупності технологічних, технічних, зооветеринарних, санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог. Розподіл на вказані функціональні зони може уточнюватись з урахуванням конкретних умов будівництва.
3.3 Генеральні плани виробничих зон сільських поселень з розміщенням малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств розробляються на термін 20-25 років, якщо інший термін не вказано в завданні на проектування.
3.4 При розробці генеральних планів малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств в районі розміщення складів вибухових речовин, сильно діючих отруйних речовин та інших підприємств спеціального призначення відстань від підприємств, що проектуються, до вказаних об'єктів приймається згідно з відповідними нормативними документами, які затверджені у встановленому порядку.
3.5 При розробці генеральних планів виробничих зон малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств передбачається:
- економічно доцільне кооперування сільськогосподарських та промислових підприємств на одній земельній ділянці і організація загальних об'єктів підсобного та обслуговуючого призначення;
- дотримання нормативних відстаней між будівлями і спорудами при розміщенні малих сільськогосподарських підприємств;
- розміщення пожежних депо та постів;
- виконання вимог до організації єдиного архітектурного ансамблю з урахуванням природно-кліматичних та інших місцевих умов;
- заходи щодо охорони навколишнього середовища від забруднення виробничими викидами та стоками;
- можливість розширення виробничої зони сільськогосподарських малих підприємств;
- виконання будівельних та монтажних робіт індустріальними методами;
- можливість будівництва та позачергове введення сільськогосподарських підприємств в експлуатацію пусковими комплексами.
3.6 При розробці генеральних планів малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств, що підлягають реконструкції та переобладнанню, слід передбачати:
- планування і забудову виробничих зон з виділенням земельних ділянок для можливого розширення, реконструкції і розміщення нових сільськогосподарських підприємств;
- покращення благоустрою виробничих територій та санітарно-захисних зон, підвищення архітектурного рівня забудови;
- техніко-економічну ефективність планувальних рішень.
3.7 Тваринницькі, птахівничі, звірівницькі ферми та підприємства по виробництву молока, м'яса та яєць слід розміщувати з підвітряного боку по відношенню до інших сільськогосподарських об'єктів та сельбищної зони.
Ветеринарні установи (за винятком ветсан-пропускників), котельні, гноєсховища відкритого типу слід розміщувати з підвітряного боку по відношенню до тваринницьких будівель і споруд.
Склади мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин слід розміщувати з підвітряного боку по відношенню до житлових, цивільних і виробничих будівель.
Склади легкоспалимих матеріалів повинні розміщуватись в низинах із підвітряного боку по відношенню до інших будівель, а також з урахуванням рози вітрів по відношенню до котельних на твердому паливі.
3.8 Генеральними планами сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств допускається розміщення будівель із зберіганням грубих кормів (сіна, соломи) та підстілки в горищних приміщеннях за умов:
- наявності негорючих покрівлі і утеплювача або захисту горючого перекриття та утеплювача (з боку горища) глиняною обмазкою шаром не менше ЗО мм завтовшки;
- огородження негорючими матеріалами димоходів за периметром на відстані не менше ;
- захисту електропроводки на даху від механічних пошкоджень.
3.9 При проектуванні тваринницьких, птахівничих і звірівницьких підприємств розміщення кормоцехів і складів грубих кормів, а також орієнтація будівель і споруд малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермер-ських) господарств приймається відповідно до норм технологічного проектування.
3.10 Теплиці та парники слід розміщувати, як правило, на південних або південно-східних схилах, з найвищим рівнем ґрунтових вод не менше ніж від поверхні землі. Планування земельних ділянок виконувати згідно з ДБН Б.2.2-2-95.
3.11 Склади і сховища сільськогосподарської продукції слід розміщувати на добре провітрюваних земельних ділянках з найвищим рівнем ґрунтових вод не менше від поверхні землі.
3.12 Будівлі та споруди з виробництвами категорій А, Б та В, а також склади мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин слід розміщувати з підвітряного боку (згідно з середньорічною розою вітрів) по відношенню до інших виробничих будівель і споруд.
3.13 Санітарно-захисна зона від гноєсховищ фермерських господарств приймається такою, як від тваринницької ферми (у складі якої є гноєсховище) відповідної потужності згідно з обов'язковим додатком 1 ДБН Б.2.4-3-95.
3.14 Споруди, системи видалення, обробки, зберігання, знезараження, підготовки та використання гною, гнойових стоків та посліду розміщуються по відношенню до тваринницьких приміщень і житлової забудови з підвітряного боку до пануючих напрямків вітру, а також нижче водозабірних споруд. При цьому слід дотримуватись санітарно-захисних зон у відповідності з ДБН Б.2.4-3-95.
3.15 Розміщення пожежних депо і розміри ділянок пожежних депо та пожежних постів слід приймати відповідно до ДБН Б.2.4-3-95.
3.16 Для селянських (фермерських) господарств та для малих сільськогосподарських підприємств встановлюються санітарно-захисні зони згідно з ДБН Б.2.4-3-95.
3.17 При утриманні в одній будівлі різних видів тварин приміщення поділяють на ізольовані секції. Птиця утримується ізольовано від великої рогатої худоби, свиней та овець.
При вигульному утриманні птиці зооветеринарний розрив повинен складати не менше , при утриманні в клітках - . Загальна кількість тварин при блокуванні приміщень не повинна бути більша ніж утримується на малих фермерських господарствах.
3.18 На фермах малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств будівництво ветеринарних об'єктів не передбачається. Ветеринарне обслуговування проводиться згідно з діючими відомчими нормами технологічного проектування ветеринарних об'єктів ВНТН СГіП-46-7-96 та ВНТП СГіП-46-1-94.
3.19 Будови з поздовжніми аераційними ліхтарями та будівлі з отворами в стінах, які використовуються для аерації приміщень, слід орієнтувати поздовжньою віссю перпендикулярно або під кутом не менше 40° до пануючого напряму вітру в літній період.
3.20 Радіуси обслуговування пожежними депо слід приймати згідно з ДБН Б.2.4-3-95.
3.21 Відстаю між будівлями та спорудами сільськогосподарських підприємств в залежності від ступеня їх вогнестійкості слід приймати згідно з обов'язковим додатком 4.
3.22 В малих сільськогосподарських підприємствах та селянських (фермерських) господарствах змішаного типу, для яких встановлюються санітарно-захисні зони згідно з ДБН Б.2.4-3-95, приймаються санітарно-захисні зони більшого значення з тих, що потребують окремі типи тваринницьких будівель або окремі виробництва.
4 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ
4.1 Малі сільськогосподарські підприємства та селянські (фермерські) господарства повинні бути забезпечені водопостачанням, системою вилучення та відведення гноєвих, стічних та поверхневих вод, теплопостачанням, електропостачанням, радіо та телефоном.
4.2 При проектуванні інженерних мереж належить додержуватись вимог відповідних нормативних документів.
4.3 Мережу інженерних комунікацій на ділянках малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств слід проектувати як єдину систему, передбачаючи, як правило, спільне їх прокладання.
4.4 Відстані по горизонталі між підземними інженерними мережами слід приймати згідно з ДБН Б.2.4-3-95.
4.5 Для водопостачання виробничих зон в залежності від місцевих умов приймаються такі системи:
- господарсько-питна, виробнича та протипожежна з подачею води на зовнішнє пожежогасіння з гідрантів, встановлених на зовнішній кільцевій водопровідній мережі;
- господарсько-питна та виробнича з подачею води на зовнішнє пожежогасіння з природних та штучних водойм.
Середньодобові водопостачання та водовід-ведення сільськогосподарських підприємств визначаються нормами технологічного проектування.
Визначення джерела господарсько-питного забезпечення та його розміщення слід погоджувати з місцевими органами санітарно-епідеміо-логічної служби при виборі майданчика під будівництво. Гранично-допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в джерелах водопостачання не повинні перевищувати величин, наведених в діючих санітарних нормах.
Границі І, IIта IIIпоясів зони санітарної охорони господарсько-питного водопостачання підземних або поверхневих джерел водопостачання, а також санітарні заходи на території зон належить приймати згідно з СНІП 2.04.02-84, ВБН СГіП-46-5-96 та Положенням про порядок проектування і експлуатації зон санітарної охо-
рони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення (затвердженим Головним державним санітарним лікарем СРСР № 2040-82).
4.6 Розрахункове середньодобове накопичення виробничих стічних вод від сільськогосподарських підприємств визначається нормами технологічного проектування.
Каналізацію та очистку стічних вод сільськогосподарських підприємств слід проектувати за роздільною системою: виробничо-побутовою, гнойовою та дощовою згідно з ВНТП СГіП-46-9-94, ВБН СГіП-46-6-96 та СНІП 2.04.03-85.
При проектуванні санітарно-технічних споруд комунального призначення для санітарної очистки сільськогосподарських підприємств слід керуватися діючими санітарними правилами і нормами. Санітарно-захисні зони від каналізаційних споруд та мінімальні відстані від систем утилізації гною приймати згідно з додатками 3 і 4 ДБН Б.2.4-3-95.
Споруди для знезараження, компостування твердих відходів, термічної сушки та спалювання осадів слід виконувати згідно з ВБН СГіП-46-6-96 та СНІП 2.04.03-85.
Компостування виконувати на майданчиках з асфальтовим або бетонним покриттям.
При збиранні, обробці і зберіганні відходів виробництва, а також утилізації відходів тваринницьких ферм малих сільськогосподарських підприємств слід враховувати вимоги СанПіН5.02.12/Н-89.
Облаштування місць складування або зберігання виробничо-побутового сміття та інших відходів, які служать джерелом забруднення атмосферного повітря пилом, мікроорганізмами, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, необхідно узгоджувати з місцевими органами державної виконавчої влади та органами санітарно-епідеміологічного нагляду при збереженні нормативів екологічної безпеки та забезпечення можливості їх подальшого господарського використання.
На малих сільськогосподарських підприєм- ствах, що підлягають реконструкції та виділяють виробничі шкідливості, необхідно передбачати впровадження більш досконалої технології виробництва та використання установок для уловлювання виробничих викидів та утилізацію гною.
4.7 Зовнішні мережі та споруди водопостачання проектуються згідно з СНІП 2.04.02-84, ВБН СГіП-46-5-96; зовнішні мережі каналізації -згідно з СНІП 2.04.03-85 та ВБН СГіП-46-6-96; теплові мережі - згідно з СНІП 2.04.07-86.
4.8 Енергозабезпечення сільських споживачів слід передбачати від енергосистем шляхом приєднання до існуючих енергомереж. В окремих випадках допускається будівництво місцевих, в основному, дизельних електростанцій або нетрадиційних джерел енергії.
4.9 Потрібна потужність живлення електроенергією визначається для виробничих потреб згідно з технологічними вимогами, для господарсько-побутових і комунальних потреб згідно з діючими нормативами.
5 ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА, БЛАГОУСТРІЙ, ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ ТА ШЛЯХІВ
5.1 Інженерна підготовка території включає вертикальне планування, відведення поверхневих вод, пониження рівня ґрунтових вод, захист території від затоплення та підтоплення, захист від зсувів та сельових потоків, а також доведення території до належних санітарно-інженерних умов.
