---

такі вимоги:

а) вага снігового покриву на горизонтальної поверхні землі при

проектуванні зимових теплиць з одношаровим огородженням, двоша-

ровим огородженням з подачею теплоносія поміж шарами, а також

однопрогонових плівкових теплиць з двошаровим огородженням

слід приймати для районів:

І - 100 Па (10 кгс/м2);

ІІ- 150 Па (15 кгс/м2).

При проектуванні весняних плівкових теплиць з одношаровим

огородженням - 100 Па (10 кгс/м2) для всіх районів України

Районування території України за вагою снігового покриву для

проектування теплиць приведено в обов'язковому додатку 2.

Коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на горизонталь-

ній поверхні землі до нормативного навантаження на покриття теплиць

та схеми розподілу снігового навантаження необхідно приймати згід-

но з обов'язковим додатком 1. Розрахункове снігове навантаження

на покриття теплиць повинно прийматися з коефіцієнтами переванта-

ження 1,4;

б) швидкісний тиск вітру на відкритій місцевості слід приймати

змінним за висотою з коефіцієнтом 1 на висоті ; 0,6 на

висоті і менше.

Для проміжних значень висот коефіцієнти визначаються ліній-

ною інтерполяцією.

В районах міської забудови, лісових масивів та іншій місце-

вості, на якій рівномірно розташовані перепони заввишки більше

як і знаходяться з підвітряного боку теплиці на відстані

не більше 30 h (h - висота теплиці), навантаження від швидкісного

тиску знижується на 30% від навантаження на відкритій місцевості.

Для плівкових теплиць вказані навантаження від швидкісного

тиску вітру зменшуються на 20%.

в) нормативне навантаження на несучі конструкції теплиць від шпа-

лер з підвішеними рослинами слід приймати рівним 150 Па

(15 кгс/м2) і відносити до короткочасного з коефіцієнтом

перевантаження 1,3;

г) водовідвідні лотки (металеві та дерев'яні) покриття багатопрого-

нових зимових теплиць необхідно перевіряти на нормативне зосе-

реджене вертикальне навантаження 1000 Н ();

весняних теплиць з плівковим покриттям - на два зосереджених

вертикальних навантаження 1000 Н/100 кг/кожне (прикладені на

відстані між ними ) з коефіцієнтом перевантаження 1,2;

д) навантаження від технологічного обладнання (установок електро-

обладнання, трубопроводів та ін.) слід приймати згідно з дани-

ми відповідних частин проекту.

2.13. Розрахункові величини короткочасних навантажень або

відповідних їм зусиль слід перемножувати на коефіцієнти сполу-

чення 0,8 при поєднанні двох і 0,7 при поєднанні трьох та більше

навантажень.

2.14. Теплиці в сейсмічних районах повинні проектуватися без

урахування сейсмічного впливу.

2.15. Товщину сталевих гнутих профілів для огороджувальних

конструкцій теплиць необхідно приймати згідно з розрахунком, але

не менше як , деталей кріплення скла та плівки - не менше як

.

2.16. Гнучкість стислих сталевих елементів каркасу теплиць не

повинна перебільшувати 180, розтягнутих сталевих елементів і в'язів

згідно з величинами, вказаними в СНиП ІІ-23-81 * (вид. 1990 р.).

Гнучкість дерев'яних елементів каркасу теплиць не повинна перебіль-

шувати величин, вказаних в СНиП ІІ-25-80.

2.17. Прогини сталевих конструкцій теплиць повинні відповіда-

ти вимогам СНиП 2.01.07-85 розділ 10. При цьому вертикальні від-

носні прогини елементів засклених теплиць не повинні бути більше:

- для шпросів - 1/150;

- прогонів, ригелів, ферм, не завантажених технологічним

устаткуванням, залежно від довжини, при l = - 1/120,

l = - 1/150, l = - 1/200;

- лотків - 1/300;

- ферми, на яких розташоване технологічне обладнання з

управлінням з підлоги - 1/250 їх прогону.

Відносний прогин елементів плівкових теплиць, що згинаються,

не повинен перебільшувати 1/75 їх прольоту.

2.18. При розрахунках сталевих конструкцій теплиць з гнутих

профілів завтовшки та менше при двох і бульше згинах у попе-

речному розрізі та при відношенні висоти стінки або ширини полиці

до радіусу згину менш за 30, величини розрахункового опору сталі

на розтяг, стиск та вигин слід збільшувати на 10%.

2.19. Дерев'яні конструкції теплиць слід проектувати відпо-

відно до вказівок СНиП ІІ-25-80. При цьому величина розрахункового

опору деревини елементів каркасу плівкових теплиць в розрахунках

їх на вплив вітрового і снігового навантаження слід множити на

коефіцієнт умов праці, що дорівнює 1,3 (для всіх видів опору).

Інші коефіцієнти умов праці, що враховують вплив короткочасних

навантажень, приймати не слід.

2.20. В розрахунках плівкових огорож теплиць на дію вітрово-

го навантаження розрахунковий опір поліетіленової плівки

(ГОСТ 10354) на розтяг слід приймати 5 МПа (50 кгс/см2), модуль

пружності 75 МПа (750 кгс/см2), на вплив снігового навантаження

або одночасно снігового та вітрового навантаження величину роз-

рахункового опору та модуля пружності слід множити на коефіцієнт

1,5.

2.21. Для теплиць слід застосовувати скло (ГОСТ 111) уніфі-

кованих розмірів; товщину скла слід призначати згідно з розра-

хунками, але не більше як . Вибір скла завтовшки понад

повинен бути техніко-економічно обгрунтований.

2.22. В розрахунках огороджувальних конструкцій теплиць зі

скла слід приймати: величину розрахункового опору скла на вигин

4

12,5 МПа (125 кгс/см2), модуль пружності 7,3 х 10 МПа

5

(7,3 х 10 кгс/см2) та коефіцієнт поперечної деформації 0,22.

При цьому розрахунковий опір скла слід множити на такі коефіцієн-

ти умов праці:

- в разі закріплення скла безперервно по всьому контуру

- 1;

- в разі закріплення в окремих точках контуру (клямерами і

т.п.) - 0,8. Величину розрахункового опору скла вертикаль-

них огорож необхідно множити додатково на коефіцієнт умов

праці, що дорівнює 1,2.

3. ВОДОПРОВІД, ВОДОСТОКИ ТА ДРЕНАЖ

3.1.Норми та режим водоспоживання, якість та температуру во-

ди для поливання і для інших технологічних цілей слід приймати у

відповідності з технологічними і санітарними нормами проектування.

3.2. При проектуванні систем водозабезпечення і каналізації

теплиць та парників слід керуватися вказівками діючих нормативів

на проектування СНиП 2.04.01-85,СНиП 2.04.02-84 та СНиП 2.04.03-85

з урахуванням вимог цього розділу.

3.3. Для поливання в теплицях и парниках та для інших вироб-

ничих цілей, як правило, необхідно використовувати технічну воду

з поверхневих джерел, яка не забруднена шкідливими хімічними та

біологічними компонентами. Якщо її не вистачає, допускається

використання питної води при умові належного обгрунтування.

Якщо в мережу виробничого водопроводу подаються добрива або

інші речовини, ця мережа повинна з'єднуватись з господарсько-

питним водопроводом з розривом струменя не менше від

максимального рівня води у баку або в резервуарі до низу трубо-

проводу, який подає воду.

3.4. Внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння теплиць та парників

не передбачати, якщо таке пожежогасіння не потрібне для склад-

ських та допоміжних будівель.

3.5. Внутрішній водопровід теплиць повинен підключатися до

зовнішнього, як правило, єдиним вводом.

3.6. Водопровід в теплицях повинен бути обладнаний форсун-

ками або крапельницями для поливання грунту, форсунками та іншими

технічними засобами для зволожування повітря, а також кранами для

поливання, миття проїздів та для інших технологічних цілей. Дозво-

ляється транзитна прокладка крізь теплиці на опорах трубопроводів

систем господарсько-питного водопроводу без роздавальних кранів.

В теплицях, призначених для вирощування овочів на штучних

субстратах, водопровід повинен бути обладнаний у відповідності з

потребами технології.

Водопровід парників повинен мати крани для поливу.

3.7. Постійний вільний напір в трубопроводах біля форсунок та

крапельниць, зони їх дії та інші характеристики, необхідні для

проектування, слід приймати згідно з даними заводів-виготовлювачів

обладнання.

3.8. Крани для поливання повинні мати умовний діаметр .

Радіус зони обслуговування одним краном не повинен бути більше як

.

3.9. Внутрішні мережі водопроводу та водостоків теплиць

слід проектувати, як правило, з неметалевих труб; гребінки, фа-

сонні частини, їх з'єднання, а при обгрунтуванні магістральні

трубопроводи, що прокладаються в коридорах та теплицях, - з мета-

лу.

3.10. Внутрішні мережі водопроводу та водостоків теплиць

допускається прокладати на поверхні грунту та в грунті.

Трубопроводи повинні мати обладнання для спорожнення системи.

3.11. На вводах в теплиці слід передбачати водоміри. Допус-

кається установка водомірів для блоку теплиць.

3.12. Запірну арматуру необхідно встановлювати на вводах в

теплиці та на відгалуженнях магістральних трубопроводів теплиць

та парників.

3.13. Управління поливанням слід передбачати, як правило,

дистанційним згідно з заданою програмою.

3.14. Категорія надійності систем водопостачання теплиць по-

винна бути не нижче ІІ, парників - не нижче ІІІ згідно з класи-

фікацією СНиП 2.02-84. Зменшення подачі води на технологічні

потреби на період ліквідації аварії систем водопостачання визна-

чається технологічними вимогами.

Категорія надійності в енергозабезпеченні насосних станцій

для пожежогасіння там, де це необхідно, повинна бути І категорії.

3.15. Багатопрогонові зимові теплиці слід проектувати, як

правило, з внутрішніми водостоками для відведення атмосферних

опадів з лотків покриття. Багатопрогонові весняні та однопрогонові

весняні і зимові теплиці необхідно проектувати без внутрішніх

водостоків. З теплиць площею до допускається, при обгрунту-

ванні, відведення дощових вод внутрішніми водостоками на вимощення

і рельєф місцевості.

3.16. Розрахункові витрати дощових вод при гідравлічному

розрахунку лотків на покрівлі теплиць та мереж внутрішніх водо-

стоків слід визначати за методом граничних інтенсивностей.

При цьому період одноразового перебільшення інтенсивності дощу

в розрахунках внутрішніх водостоків необхідно приймати, як правило,

рівним 0,5 року. Інтенсивність дощу (л/сек. на місцевості)

приймати на протязі 20 хвилин. Допускається влаштування однієї

водозливної воронки в одному розжолобку при забезпеченні прийман-

ня розрахункової кількості дощових вод.

3.17. В залежності від гідрогеологічних умов майданчика бу-

дівництва необхідно передбачати закритий дренаж в зимових групо-

вих теплицях та розсадних відділах весняних теплиць.

Відстань від проектної позначки поверхні грунту до верху дре-

нажу повинна бути не менше як . Влаштування дренажу в парни-

ках не дозволяється.

3.18. Дренаж повинен забезпечувати оптимальний повітряно-во-

логий режим шару, де знаходиться коріння рослин, своєчасне відве-

дення дренажних стоків згідно з вимогами норм технологічного про-

ектування, а також запобігати забрудненню грунтових вод пестици-

дами та мінеральними добривами.

В особливих природно-кліматичних умовах (просадні, набряклі

грунти, розроблені території, наявність підземних вод ІІ-го

поясу зони санітарної охорони для запобігання попаданню дренажних

вод в грунти і підземні води (необхідно передбачати гідроізоля-

ційний екран).

3.19. Спосіб поливання рослин в теплицях та витрати води при

поливанні рослин визначаються нормами технологічного проектування.

3.20. Промивні та дренажні стічні води тепличних підприємств

можуть вміщувати залишки пестицидів. Вони підлягають обов'яз-

ковому очищенню та знешкодженню у водонепроникних ємкостях.

4. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ

4.1. Опалення та вентиляція теплиць та парників слід проекту-

вати відповідно до вказівок СНиП 2.04.05-91 та з урахуванням норма-

тивів цього розділу.

4.2. Опалення та вентиляція теплиць і парників разом з іншими

системами повинні забезпечувати в них параметри мікроклімату

(температуру повітря і грунту, відносну вологість та швидкість

руху внутрішнього повітря), встановлені вимогами норм технологіч-

ного проектування теплиць для вирощування різних видів сільсько-

господарської продукції.

Необхідність влаштування системи опалення теплиць і парників,

а також її потужність слід визначати розрахунком.

4.3. Теплопостачання теплиць і парників, як правило, повинно

здійснюватися за рахунок використання вторинних енергоресурсів

промислових підприємств, ТЕС, ТЕЦ, АЕС, газокомпресорних станцій,

теплоти геотермальних вод, інших джерел, а при їх відсутності -

від власних джерел теплоти.

4.4. В разі використання для опалення теплиць вторинних

енергоресурсів дозволяється застосовувати схеми теплопостачання з

використанням пікової котельні. При цьому загальна потужність її

не повинна перебільшувати 50% максимальних годинних витрат тепло-

ти.

4.5. Розрахункові параметри внутрішнього повітря та темпера-

туру грунту теплиць слід приймати у відповідності з вимогами норм

технологічного проектування теплиць для вирощування різних видів

сільськогосподарської продукції.

4.6. Розрахункові параметри зовнішнього повітря слід приймати

згідно з СНиП 2.01.01-82:

а) в холодний період року для зимових теплиць - середню температу-

ру найбільш холодної доби з забезпеченням 0,92, середню від-