У рамках Тижня охорони праці в
Україні 26 квітня 2007 р. напередодні
Всесвітнього дня охорони праці
Державний комітет України з
промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду організував
прес-тур журналістів до
будівельного майданчика житлового
масиву Осокорки-Північний м. Києва.
Мета акції — привернути увагу
громадськості до проблеми
профілактики виробничого
травматизму, а також
проінформувати про заходи, що
вживає Держгірпромнагляд для
покращання ситуації.
Під час заходу відбувся спільний
брифінг Голови Комітету С.
Сторчака, національного
кореспондента Міжнародного бюро
праці в Україні В. Костриці та
начальника теруправління
Держгірпромнагляду по Київській
області та м. Києву С. Дунаса.
Журналісти також мали можливість
ознайомитися з організацією
безпечного ведення будівельних
робіт, що здійснює ВАТ «Завод
залізобетонних конструкцій імені
С. Ковальської» (голова правління О.
Пилипенко).
«За останні шість років загальний
рівень промислового травматизму в
Україні знизився втричі, а зі
смертельними наслідками —
вдвічі»,— наголосив Голова
Держгірпромнагляду. Тенденція до
зменшення кількості нещасних
випадків у промисловості
зберігається й у 2007 р. Завдяки
зусиллям наглядової системи,
керівників підприємств усіх рівнів
протягом І кварталу поточного року
вдалося знизити рівень травматизму
на 14%.
«Проте,— зазначив С. Сторчак,— це
не привід для заспокоєння. Ситуація
із травматизмом аж ніяк нас не
влаштовує». Він також додав, що до
особливо небезпечних виробництв
належить будівництво. Тільки у І
кварталі на будівельних
майданчиках України загинуло 34
працівники (за І квартал 2006 р. —
20).
Однією з причин незадовільного
стану промислової безпеки у
будівництві С. Сторчак назвав появу
великої кількості фірм-одноденок,
що створюються під окремі забудови
і, як правило, використовують
некваліфіковану найману працю
випадкових заробітчан.
Не останню роль, на думку
Голови Комітету, відіграє також
значне відставання
нормативно-правової бази від
сучасних форм і темпів будівництва,
насиченість будівельних
майданчиків складними механізмами
та небезпечним устаткуванням.
«Ми маємо достатній арсенал
засобів переконання і примусу до
тих, хто намагається ігнорувати
норми і правила безпеки на
виробництві»,— запевнив С.
Сторчак.
Національний кореспондент МОП В.
Костриця нагадав присутнім
центральну тему Всесвітнього дня
охорони праці 2007 р.: втілення ідей
гідної праці на практиці —
створення безпечних і здорових
умов праці на кожному робочому
місці. Він детально зупинився на
значенні охорони праці і на місці,
яке вона посідає в реалізації
концепції гідної праці. Іншими
словами: якщо за працю добре
платять, але при цьому вона є
небезпечною, то її не можна вважати
гідною; якщо людина трудиться в
умовах свободи, але при цьому
ризикує здоров’ям, то таку працю
також не можна вважати гідною; якщо
умови трудового договору добрі, але
при цьому робота підриває здоров’я
та благополуччя людини, то таку
працю також не можна вважати
гідною.
Система управління охороною праці
на підприємстві повинна охоплювати
всі сфери діяльності та ефективно
управляти професійними ризиками
виробничої діяльності з метою
запобігання їх можливим наслідкам.
А успішний соціальний діалог є
одним з головних засобів, що дає
змогу зробити працю безпечною та
здоровою.
Щороку в світі 2,2 млн. працівників
гинуть на виробництві або в
результаті трудової діяльності
(кожні 15 с з виробничих причин гине
людина). Приблизно 270 млн. осіб
одержують серйозні несмертельні
травми та ще 160 млн. працівників
страждають на короткочасні та
тривалі захворювання з причин,
пов’язаних з роботою.
Економічні втрати досягають 4%
валового внутрішнього продукту
світової економіки і в грошовому
виразі перевищують 1,25 трлн. доларів
США. І роботодавці, і працівники
мають усвідомити, що відсутність
культури охорони праці, яка повинна
пронизувати всю виробничу
діяльність, негативно позначається
на виробництві. Організація
виробництва, за якої ігноруються
вимоги охорони праці, підриває
економічну ефективність
підприємств і не може бути основою
для їх сталого розвитку.
Більшості нещасних випадків можна
запобігти. Для цього необхідно на
рівні країн і підприємств
систематично вживати розумних
профілактичних заходів.
Перед показом журналістам
зразкового будівельного
майданчика начальник
теруправління С. Дунас
охарактеризував стан справ у
будівництві, яке стає найбільш
травмонебезпечною галуззю.
За І квартал 2007 р. на будівельних
підприємствах Київської області
сталося 53 нещасних випадки, з яких 10
— смертельних, що на 5 випадків
більше, ніж за аналогічний період
2006 р. 80% травмованих — на
підприємствах малого та середнього
бізнесу.
На Київщині діє 1540 будівельних
підприємств, на яких працюють 145
тис. осіб, а за неофіційними даними
— 250—300 тис. осіб. А контролює стан
їхньої безпеки 16 інспекторів.
Зумовлений такий рівень
травматизму перш за все щорічним
зростанням обсягів робіт у м. Києві
— на 8—10%, а у І кварталі 2007 р. — на
25—30%. За 6 років обсяги зросли майже
у 4 рази (з 2,79 до 11,8 млрд. грн.), а
смертельний травматизм за рік — з 20
до 30 випадків, тобто на 60%.
Протягом останніх років були
внесені зміни до традиційної форми
перевірок, а саме: запроваджено
цільові перевірки будівельних
майданчиків, під час яких
звертається увага переважно на ті
порушення, які безпосередньо
призводять до травматизму у
будівництві. Інспектори
зосереджують увагу на виявленні
тих порушень нормативних вимог, що
призводять до падіння людей з
висоти, падіння елементів
конструкцій будівель та
технологічного оснащення,
перевіряється рівень інженерної
підготовки будівельних робіт
(проектів виконання робіт).
Починаючи з І кварталу 2007 р.
проводяться щоденні цільові
перевірки будівельних об’єктів із
залученням до них інспекторів
державних інспекцій промислової
безпеки та охорони праці у
котлонагляді та за підйомними
спорудами і в енергетиці. Значна
частина таких перевірок
проводилась спільно з
представниками прокуратури м.
Києва та районних прокуратур. За
поданням теруправління у 2006 р.
порушено 24 кримінальні справи.
У І кварталі 2007 р. «Будівельним
патрулем» було здійснено 18 виїздів,
перевірено 46 будівельних об’єктів,
на 80% з яких виконання робіт
заборонялось. За І квартал 2007 р.
притягнено до адміністративної
відповідальності 164 посадові особи,
в тому числі 59 перших керівників.
Загальна сума штрафів за І квартал
2007 р. становить понад 22 тис. грн.
Така наглядова діяльність дає
певні результати. Зокрема,
покращилось забезпечення
будівельних об’єктів інвентарними
захисними огородженнями, засобами
підмощування для роботи на висоті,
ЗІЗ (запобіжними поясами, захисними
касками). До будівельних
підприємств, які покращили безпеку
праці на об’єктах будівництва,
можна віднести: СП «Основа-Солсіф»,
ЗАТ «Спецвисотмонтаж», ВАТ
«Домобудівний комбінат № 4», Трест
«Київміськбуд-3», «Завод
залізобетонних конструкцій імені
С. Ковальської», Трест
«Київміськбуд-1», ТОВ «Гефест»,
«Фундамент» та «ТММ».
Як і раніше, є складним питання, що
стосується розробки
проектно-технологічної
документації на будівництво.
Під час укладання трудових угод з
працівниками роботодавці
недостатньо приділяють уваги їхній
професійній підготовці. Про це
свідчить те, що 30% працюючих були
травмовані протягом першого місяця
роботи. У 30—40% працюючих не
оформлені трудові відносини або
люди працюють за
цивільно-правовими договорами,
через що керівники підприємств не
проводять з ними навчання та
інструктажі з охорони праці, не
забезпечують їх спецодягом та
іншими ЗІЗ, не організовують
медичні огляди і фактично уникають
відповідальності за відсутність
безпечних умов праці на робочих
місцях. З початку року на
будівництві сталося 50% нещасних
випадків зі смертельними
наслідками з працівниками, що
працювали за такими договорами.
С. Дунас висловив занепокоєність з
приводу тенденції до перевищення
норм тривалості робочого часу
працівників на будівельних
майданчиках, коли вони працюють по
12—15 год щодня. Це призводить до їх
перевтоми, зниження гостроти
сприймання небезпечних виробничих
факторів, що в кінцевому підсумку
значно збільшує ризик нещасних
випадків. 80% смертельних нещасних
випадків трапились з так званими
вахтовиками.
Крім того, генпідрядні організації
фактично відмежувались від
здійснення контролю за станом
охорони праці на робочих місцях
субпідрядних організацій.
Зниження рівня виробничого
травматизму в будівельній галузі
можливе у разі комплексного
вирішення вищевказаних проблем за
умови розуміння керівниками
підприємств усіх переваг
безпечного ведення робіт.
На завершення брифінгу
національний кореспондент В.
Костриця передав заклик МОП до всіх
роботодавців та трудящих подумати
про безпечні умови праці на робочих
місцях, зробити все можливе для їх
покращання не тільки 28 квітня, а й
протягом усього року.
На знімках:
під час брифінгу;
С. Сторчак відповідає на запитання
телекореспондента;
представники ЗМІ
на об’єкті, що будується.
Фото К. ТЕЛИЧКА
