2.1.25. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт слід дотримуватись вимог Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополуменевій обробці металів, затверджених Мінхіммашем СРСР 08.07.85 (НПАОП 0.00-1.43-85), Санітарних правил при зварюванні, наплавці та різанні металів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР N 1009-73 та пунктів НАПБ А.01.001-2004.

2.1.26. Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна відповідати вимогам Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів, затверджених Мінхіммашем СРСР 05.07.83 (НПАОП 0.00-1.42-83), Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 252 (далі - НПАОП 0.00-1.30-01).

2.2. Освітлення

2.2.1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28:2006 та НАПБ А.01.001-2004.

Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно застосовувати штори, жалюзі тощо.

2.2.2. Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини повинно бути передбачено місцеве освітлення стаціонарними світильниками.

2.2.3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні повинні бути передбачені спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп з закритими ковпаками.

2.2.4. Для місцевого освітлення необхідно застосовувати світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою 127 - 220 В за умов недопущення їх струмовідводних частин для випадкових доторкань.

2.2.5. Світильники місцевого освітлення як з лампами розжарювання, так й з люмінесцентними лампами, повинні мати відбивачі із непрозорого матеріалу з захисним кутом не менше 30°, а при встановленні світильника не вище рівня очей працівника - не менше 10°.

2.2.6. Світильники штучного освітлення в цехах, де проводяться процеси рідинної обробки, повинні встановлюватись у герметичній арматурі відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.

2.2.7. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень повинен проводитись відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 та НАПБ А.01.001-2004 залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні світильники.

2.2.8. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).

2.2.9. Ремонт та нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.

2.2.10. Очищення світильників та арматури повинно здійснюватись тільки після відключення напруги електричної мережі та їх охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.

2.2.11. Очищення від забруднення віконного скла, скляних світлових прорізів, ліхтарів і світильників повинно здійснюватись відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006 не менше двох разів на рік (або в залежності від забруднення), а в приміщеннях лужних станцій, шліфувальних відділеннях, приміщеннях сортування і комплектування шкіряної сировини сухого консервування, кузнях, котельних та інших приміщеннях зі значним виділенням пилу і копоті повинно виконуватись не рідше чотирьох разів на рік.

2.2.12. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006. Освітлення повинно бути виконано відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01.

2.2.13. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.

2.3. Вентиляція й опалення

2.3.1. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення повинні бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция, кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91), та НАПБ А.01.001-2004.

2.3.2. В цехах і на дільницях шкіряних підприємств, де проводяться процеси рідинної обробки, та в оздоблювальних цехах повинна передбачатись вентиляція відповідно до галузевих норм технологічного проектування.

2.3.3. Для очищення запиленого та загазованого повітря, що видаляють місцеві витяжні пристрої, перед викидом його в атмосферу повинні бути обладнані пилогазоочищувальні пристрої (циклони, фільтри, пилоосадочні камери або водяні завіси тощо).

2.3.4. Пилові камери, циклони, фільтри, за виключенням індивідуальних аспіраційних пристроїв, змонтованих на машинах, повинні встановлюватись поза робочим приміщенням.

2.3.5. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), НАПБ А.01.001-2004 та ГОСТ 12.1.005-88. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню.

2.3.6. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1, 2, 3 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а у повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин.

2.3.7. Виробничі процеси, під час виконання яких утворюється пил (процеси шліфування) або відбувається виділення шкідливих газоподібних речовин (процеси приготування та нанесення фарб, апретур тощо), а також променевого і конвекційного теплоутворення, повинні проводитися у приміщеннях, ізольованих від інших та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами.

2.3.8. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачено проектом.

2.3.9. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен періодично перевірятися відповідно до затверджених роботодавцем графіків.

2.3.10. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (в цеху), вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму роботи.

2.3.11. Системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам СНиП 2-04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75.

2.3.12. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає попаданню на них пилу та різних матеріалів виробництва й можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищати від пилу.

2.3.13. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури поверхні не більше 43° C.

2.4. Водопостачання і каналізація

2.4.1. Виробничі та побутові приміщення мають бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 (далі - СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами пунктів 5.4, 6.3 НАПБ А.01.001-2004.

2.4.2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.

2.4.3. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і водостоків повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а експлуатація водопровідних і каналізаційних споруд і мережі має відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.

2.4.4. Кожне підприємство повинне бути забезпечено подачею води:

- для санітарно-гігієнічних потреб;

- для виробничо-технічних потреб;

- для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.

виключення сповзання з них ланцюгів.

5.2.18. Рамні барабани

5.2.18.1. Бочки рамних барабанів повинні мати надійні і справні гальмівні пристрої, які забезпечують зупинку їх в заданому положенні і стійке положення при зупинці.

5.2.18.2. Рамні барабани повинні мати три типи обертання:

ручний, коли всі операції виконуються працівником;

автоматичний, коли барабан обертається вперед і назад автономно;

програмувальний, при якому затримується початок обертання барабана на фіксований проміжок часу, після чого барабан починає обертатись автоматично.

5.2.18.3. Обслуговувальний персонал пиловловлювальної установки барабанів повинен контролювати цілісність і чистоту фільтраційних мішків.

5.2.18.4. Управління барабанами повинно здійснюватись з пульта управління.

5.2.18.5. Для безпечної роботи в барабанах для розбивання шкур повинні бути передбачені запобіжні пристрої (запобіжний бар'єр, ручне гальмо, аварійна кнопка, нерухомі захисні пристрої).

5.2.18.6. Для забезпечення безпеки під час роботи з барабанами, у яких проводяться рідинні процеси, повинні бути передбачені:

нерухомі металеві бар'єри, які розміщуються позаду та з боків барабана і перешкоджають підхід до рухомих частин барабана;

рухомі металеві бар'єри, які у припіднятому положенні зупиняють барабан;

аварійна кнопка;

площадка з огородженням, яка обладнана зажимами для фіксування пересувного піддона для безпечного подання сухих хімматеріалів.

5.2.18.7. Подання хімматеріалів для проведення рідинних процесів повинно виконуватись як в автоматичному, так і в ручному режимі.

5.2.18.8. Обслуговувальний персонал повинен знати систему управління барабанами, технічну і технологічну документацію на них.

5.2.18.9. Працівник, який виконує роботи на рамних барабанах, повинен знати систему зволожування, автоматичного підігріву, пилоуловлювання, систему подавання в барабан хімічних речовин.

5.2.19. Шліфувальні та знепилювальні машини

5.2.19.1. Шліфувальний барабан повинен мати огородження, яке запобігає попаданню під нього рук працівника.

5.2.19.2. Шліфувальна машина повинна мати пристрій, який полегшує заміну абразивної шкурки.

5.2.19.3. Верхня кришка щіткової машини повинна мати запірний пристрій, який не дозволяє відкривати її під час роботи.

5.2.19.4. Машини і агрегати повинні бути оснащені витяжними пристроями для видалення пилу, який утворюється при шліфуванні і знепилюванні. Перед викидом назовні запилене повітря підлягає очищенню, не допускаючи осідання і накопичення пилу в повітроводах.

5.2.19.5. Пилозбірники індивідуальних аспіраційних пристроїв повинні своєчасно звільнятись від накопиченого пилу. Видалення пилу повинно бути механізовано.

5.2.19.6. Очищення щіткових валів повинно бути механізовано.

5.2.19.7. Наявність пилу на робочих місцях під час роботи на шліфувальних і знепилювальних машинах і агрегатах не повинно перевищувати встановлених норм згідно з ДСН 3.3.6.042-99.

5.2.20. Лінія покривного фарбування з системою газового сушіння

5.2.20.1. Лінія покривного фарбування повинна бути оснащена захисними пристроями на ділянці подання шкур, на кабіні розпилення, на сушарці, на ділянці знімання шкур, на пилоочищувачі.

5.2.20.2. Електричний щит управління має бути розміщений на відстані від кабін розпилення на випадок несправності в електричній системі управління.

5.2.20.3. Повітропровід повинен бути обладнаний електроклапаном для синхронної зупинки процесу розпилення і транспортера.

5.2.20.4. Розпилювальні кабіни і вимикачі повинні бути виготовлені з антизаймистих матеріалів.

5.2.20.5. Для видалення частинок і аерозолів, що утворюються під час розпилення із заднього боку кабіни, повинен бути встановлений пилоочищувач, який працює на основі комбінованої дії води і системи фільтрування.

5.2.20.6. На лініях покривного фарбування шириною робочого проходу не повинні оброблятись шкури малих розмірів, які під час роботи транспортера можуть зковзнути зі струн.

5.2.21. Лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях

5.2.21.1. Лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях повинні мати звукові й світлові пристрої для подавання сигналів тривоги витоку газу.

5.2.21.2. У зоні лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях не допускається перебування сторонніх осіб.

5.2.21.3. Роботи з обслуговування лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях повинні виконуватись після повної зупинки всіх рухомих робочих органів і при температурі внутрішніх частин не вище 43° C.

5.2.21.4. Газові сушарки повинні бути герметизовані з метою запобігання проникненню забрудненого повітря в приміщення цеху.

5.2.21.5. Електродвигуни, вентилятори та інші частини, що рухаються, повинні бути розміщені на безпечній від працівника відстані і огороджені.