Вступ


Цей Европейський стандарт (EN 1991-1-7:2006) підготовлений Технічним комітетом CEN/TC 250 “Будівельні Єврокоди”, секре­таріат якого підтримується BSI.


CEN/TC250 відповідальний за всі Будівельні Єврокоди.


Даний документ замінює ENV 1991-2-7:1998.


Цьому Європейському стандарту буде наданий статус національного з публікацією ідентичного тексту або схваленням не пізніше січня 2007 року і при скасуванні конфліктуючих національних стандартів не пізніше березня 2010 року.



У відповідності з внутрішніми постановами CEN/CENELEC національні органи зі стандартизації таких країн зобов’язані здійснити імплементацію цього Європейсь­кого стандарту: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Ірландія, Італія, Люксембург, Мальта, Ні­дерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швеція та Швейцарія.



Foreword


This European Standart (EN 1991-1-7:2006) has been prepared by Technical Committee CEN/TC 250 «Structural Eurocodes», the secretariat of which is held by ВSI.


CEN/TC250 is responsible for all Structural Eurocodes.


This document supersedes ENV 1991-2-7:1998.


This European Standard shall bе given the status of a national standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by January 2007, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010.



According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Czech Republic, Denmark, Finland, France, Germany, Greece, Iceland, Ireland, Italy, Luxembourg, Malta, Netherlands, Norway, Portugal, Spain, Sweden, Switzerland and the United Kingdom.



НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ


ЄВРОКОД 1: ДІЇ НА КОНСТРУКЦІЇ

ЧАСТИНА 1-7. ЗАГАЛЬНІ ДІЇ. ОСОБЛИВІ ДИНАМІЧНІ ВПЛИВИ


ЕВРОКОД 1: ВОЗДЕЙСТВИЯ НА КОНСТРУКЦИИ

Часть 1-7: ОБЩИЕ ВОЗДЕЙСТВИЯ. особые динамические

ВОЗДЕЙСТВИЯ


EUROCOD 1: Actions on structures

Part 1-7: General actions. Accidental actions


Чинний від __________


Основи програми Єврокоду



У 1975 році Комісія Європейської Спільноти вирішила розпочати програму дій у галузі будівництва на підставі статті 95 Договору. Метою програми було усунення технічних перешкод для торгівлі та узгодження технічних умов.



У рамках цієї програми дій Комісія взяла на себе ініціативу встановити систему узгоджених технічних правил для проек­тування будівель і споруд, які на першій стадії мали слугувати альтернативою чинним національним правилам держав-членів, а зрештою мали замінити їх.


Упродовж п’ятнадцяти років Комісія за допомогою Робочого комітету, до складу якого входили представники держав-членів, вела розробку програми Єврокодів, яка призвела до публікації комплекту першого покоління Європейських кодів у 80-х роках.


У 1989 році Комісія та держави-члени EU (Європейської Спільноти) та EFTA (Європейської Асоціації Вільної Торгівлі) на основі угоди1 між Комісією та CEN (Європейським комітетом зі стандарти­зації) вирішили передати підготовку та публікацію Єврокодів CEN за допомогою серії мандатів, що в результаті надало б Єврокодам у майбутньому статусу Євро­пейського стандарту (EN). Це пов’язує Єв­рокоди з положеннями Директив Ради і/або Рішень Комісії щодо Європейських стан­дартів (тобто Директиви Ради 89/106/EEC щодо будівельних виробів – CPD – та Директив Ради 93/37/EEC, 92/50/EEC та 89/440/EEC відносно суспільних робіт та послуг і еквівалентних директив EFTA, започаткованих, щоб допомогти заснуван­ню внутрішнього ринку).



Background of the Eurocode programme


In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.


Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.


For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980’s.



In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreement1 between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council’s Directives and/or Commission’s Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products – CPD – and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).

Структурна програма Єврокодів включає стандарти, які в основному складаються з декількох частин:

EN 1990 Єврокод: Основи проектування конструкцій

EN 1991 Єврокод 1: Навантаження на конструкції

EN 1992 Єврокод 2: Проектування бетонних конструкцій

EN 1993 Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій

EN 1994 Єврокод 4: Проектування сталезалізобетонних конструкцій

EN 1995 Єврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій

EN 1996 Єврокод 6: Проектування конструкцій кам’яної кладки

EN 1997 Єврокод 7: Геотехнічне проектування

EN 1998 Єврокод 8: Проектування конструкцій при сейсмічному навантаженні

EN 1999 Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій.


The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts:

EN 1990 Eurocode: Basis of Structural Design


EN 1991 Eurocode 1: Actions on structures


EN 1992 Eurocode 2: Design of concrete structures

EN 1993 Eurocode 3: Design of steel structures

EN 1994 Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures

EN 1995 Eurocode 5: Design of timber structures

EN 1996 Eurocode 6: Design of masonry structures

EN 1997 Eurocode 7: Geotechnical design


EN 1998 Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance

EN 1999 Eurocode 9: Design of aluminium structures


Стандарти Єврокодів визнають відпові­дальність регуляторних органів держав-членів та захищають їх право на призна­чення величин, які пов’язані з регулю­ванням питань безпеки на національному рівні там, де вони відрізняються.



Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level where these continue to vary from State to State.



1Угода між Комісією Європейських Спільнот і Європейським комітетом зі стандартизації (CEN) щодо роботи над Єврокодами для проектування будівель і споруд (CONSTRUCT 89/019).




1Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Standardisation (CEN) concerning the work on EUROCODES for the design of building and civil engineering works (BC/CEN/03/89).

Статус та галузь застосування Єврокодів


Держави-члени EU та EFTA визнають, що Єврокоди діють як еталонні документи для таких цілей:

– як засіб доведення відповідності будівель і споруд основним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, зокрема основній вимозі N°1 – Механічна стійкість та стабільність і основній вимозі N°2 – Пожежна безпека;


– як основа для укладання контрактів для будівель і споруд та пов’язаних з ними інженерних послуг;

– як основа для складання узгоджених технічних специфікацій для будівельних виробів (ENs та ETAs).


Єврокоди, оскільки вони безпосередньо відносяться до будівельних споруд, мають прямий зв’язок з тлумачними документами2 розділу 12 CPD, незважаючи та те, що вони мають різну природу з гармонізованими стандартами на вироби3. Таким чином, тех­нічні аспекти, які випливають з Єврокодів для будівель і споруд, повинні в повній мірі бути розглянутими Технічними комітетами CEN та/чи робочими групами EOTA, які розробляють стандарти на будівельні виро­би, з позицій досягнення повної сумісності технічних специфікацій з Єврокодами.



Status and field of application of Eurocodes


The Member States of the EU and EFTA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes:

– as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/EEC, particularly Essential Requirement N°1 – Me­chanical resistance and stability – and Essen­tial Requirement N°2 – Safety in case of fire;

– as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services;

– as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs).


The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Documents2 referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards3. Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered by CEN Technical Committees and/or EOTA Working Groups working on product standards with a view to achieving a full compatibility of these technical specifications with the Eurocodes.



2Відповідно до ст. 3.3 CPD основні вимоги (ER) отримають конкретну форму у тлумачних документах для створення необхідних зв’язків між основними вимогами та мандатами на hEN і ETA.



3Відповідно до ст. 12 CPD тлумачні документи мають:

а) надати конкретну форму основним вимогам, узгодивши термінологію і технічні засади і вказавши класи або рівні для кожної вимоги, де це необхідно;

b) вказати методи встановлення співвідношення між цими класами або рівнями вимог з технічними вимогами, наприклад, методи розрахунку і перевірки, технічні правила проектування і т.ін.;

c) слугувати рекомендацією для встановлення узгоджених стандартів і настанов для Європейсь­кого технічного ухвалення.

Єврокоди фактично відіграють подібну роль у сфері ER 1 і частині ER 2.




2According to Art. 3.3 of the CPD, the essential requirements (ERs) shall be given concrete form in interpretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the mandates for harmonised ENs and ETAGs/ETAs.


3According to Art. 12 of the CPD the interpretative documents shall :

a) give concrete form to the essential requirements by harmonising the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary;

b) indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e.g. methods of calculation and of proof, technical rules for project design, etc.;

c) serve as a reference for the establishment of harmonised standards and guidelines for European technical approvals.

The Eurocodes, de facto, play a similar role in the field of the ER 1 and a part of ER 2.

Стандарти Єврокодів надають загальні правила проектування для практичного використання всіх конструкцій та їх компо­нентів як традиційного, так і інноваційного характеру. Унікальні форми конструкції або умови проектування спеціально не охоплюються, і в таких випадках проек­тувальнику потрібен додатковий експерт­ний розгляд.


Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди


Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди, завжди включають повний текст Єврокоду (включаючи всі додатки), вида­ний CEN, якому можуть передувати Націо­нальний титульний лист та Національна передмова, а також можуть супроводжува­тися Національним додатком (довідковим).


Національний додаток може включати ін­формацію відносно тих параметрів, які за­лишилися відкритими в Єврокодах для на­ціонального вибору, відомі як національно визначені параметри для використання при проектуванні будівель та інженерних спо­руд, що будуть зведені у зацікавленій країні, а саме:

– значення часткових коефіцієнтів надій­ності та/або класифікацію випадків, для яких Єврокод регламентує використання альтернатив;

– значення, які слід використовувати там, де в Єврокоді наведено тільки символ;

– спеціальна інформація про країну (гео­графічна, кліматична тощо), наприклад карта снігу;

– конкретні методики для тих випадків, коли Єврокод регламентує використання альтернатив.

Вони можуть також містити:

– рекомендації щодо застосування довід­кових додатків;

– посилання на додаткову інформацію, яка не суперечить нормативним вимогам і допомагає при користуванні Єврокодами.







The Eurocode standards provide common structural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature. Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases.


National Standards implementing Eurocodes


The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National Аnnex (informative).


The National Аnnex may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the country concerned, i.e.:


– values for partial factors and/or classes where alternatives are given in the Eurocode,



– values to be used where a symbol only is given in the Eurocode,

– country specific data (geographical, climatic etc.), e.g. snow map,


– the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode.


It may also contain

– decisions on the application of informative annexes;

– references to non-contradictory complemen­tary information to assist the user to apply the Eurocodе.


Звязки між Єврокодами та гармонізованими технічними специфікаціями (ENs та ETAs) для виробів


Необхідна узгодженість між гармонізова­ними технічними специфікаціями для буді­вельних виробів та технічними правилами для будівель і споруд4. Крім того, повна інформація, яка супроводжує маркування CE будівельних виробів і має відношення до Єврокодів, повинна чітко зазначати, які національно визначені параметри були взяті до уваги.



Links between Eurocodes and harmonised technical specifications

(ENs and ETAs) for products



There is a need for consistency between the harmonised technical specifications for construction products and the technical rules for works4. Furthermore, all the information accompanying the CE Marking of the construction products which refer to Eurocodes shall clearly mention which Nationally Determined Parameters have been taken into account.

Додаткова інформація щодо EN 1991-1-7


EN 1991-1-7 наводить принципи і правила застосування при оцінці особливих впливів на будівлі, споруди, мости.

Розглядаються наступні випадки:

– ударні сили від дорожніх транспортних засобів, рейкового транспорту, суден і гелікоптерів;

– впливи від вибухів усередині приміщень;

– впливи при локальному руйнуванні внаслідок невстановленої причини.


EN 1991-1-7 призначений для використання:

– замовниками (наприклад, при формулю­ванні конкретних вимог до рівнів безпеки);

– проектувальниками;

– конструкторами, і

– наглядовими органами.


EN 1991-1-7 призначений для використан­ня разом із EN 1990, рештою частин EN 1991 і EN 1992 – EN 1999 при проектуванні конструкцій.










Additional information specific to EN 1991-1-7


EN 1991-1-7 describes Principles and Application rules for the assessment of accidental actions on buildings and bridges. The following actions are included:

– impact forces from vehicles, rail traffic, ships and helicopters,


– actions due to internal explosions,

– actions due to local failure from an unspecified cause.


EN 1991-1-7 is intended for use by:

– clients (e.g. for the formulation of their specific requirements on safety levels),

– designers,

– constructors, and

– relevant authorities.


EN 1991-1-7 is intended to be used with EN 1990, the other parts of EN 1991 and EN 1992-1999 for the design of structures.




4Див. ст. 3.3 та ст.12 CPD, а також 4.2, 4.3.1, 4.3.2 та 5.2 ID 1.



4See Art.3.3 and Art.12 of the CPD, as well as 4.2, 4.3.1, 4.3.2 and 5.2 of ID 1.

Національний Додаток


Цей стандарт надає альтернативні проце­дури, величини і рекомендації для класів із примітками, які вказують місце, де необ­хідно зробити національні вибір. Таким чи­ном, національний стандарт, який впрова­джує EN 1991-1-7, повинен мати Націо­нальний додаток, який включав би усі національно визначені параметри, які вико­ристовуються при проектуванні будівель та споруд, які будуть побудовані у відповід­ній країні, і виконанні будівельних робіт.


Національним вибором дозволено ввійти до EN 1991-1-7 через5:

– 2(2) Класифікацію особливих динамічних впливів

– 3.1(2) Стратегії для особливих розрахун­кових ситуацій

– 3.2(1) Рівень ризику

– 3.3(2)P Умовний особливий динамічний вплив

– 3.3(2)P Обмеження локального руйнуван­ня

– 3.3(2)P Вибір стратегії

– 3.4(1) Класи за наслідками

– 3.4(2) Підходи до проектування

– 4.1(1) Визначення легких конструкцій

– 4.1(1) Передачу ударних впливів на фундаменти

– 4.3.1(1) Значення ударних сил від транспортних засобів

– 4.3.1(1) Залежність ударних сил від відстані до смуги руху

– 4.3.1(1) Типи або елементи конструкцій, які є суб’єктами транспортних випадків

– 4.3.1(2) Альтернативні правила для ударних навантажень

– 4.3.1(3) Умови ударів від дорожніх транспортних засобів

– 4.3.2(1) Висоту проїзду, захисні заходи і розрахункові значення

– 4.3.2(1) Знижувальний коефіцієнт rf

– 4.3.2(1) Ударні впливи на нижню поверхню мостового полотна

– 4.3.2(2) Застосування Fdy



National Аnnex


This standard gives alternative procedures, values and recommendations for classes with notes indicating where national choices may have to be made. Therefore the National Standard implementing EN 1991-1-7 should have a National annex containing all Nationally Determined Parameters to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the relevant country.



National choice is allowed in EN 1991-1-7 through clauses5:

– 2(2) Classification of accidental actions


– 3.1(2) Strategies for accidental design situations

– 3.2(1) Level of risk

– 3.3(2)P Notional accidental action


– 3.3(2)P Limit of local failure


– 3.3(2)P Choice of strategies

– 3.4(1) Consequences classes

– 3.4(2) Design approaches

– 4.1(1) Definition of lightweight structures

– 4.1(1) Transmission of impact forces to foundations

– 4.3.1(1) Values of vehicle impact forces


– 4.3.1(1) Impact force as a function of the distance from traffic lanes

– 4.3.1(1) Types or elements of structure subject to vehicular collision

– 4.3.1(2) Alternative impact rules


– 4.3.1(3) Conditions of impact from road vehicles

– 4.3.2(1) Clearances and protection measures and design values

– 4.3.2(1) Reduction factor rF

– 4.3.2(1) Impact actions on underside of bridge decks

– 4.3.2(2) Use of Fdy




5Пропонується додати до кожного пункту із списку, що дозволено для вибору: значення, методика, класи.




5It is proposed to add to each clause of the list what will be allowed for choice: value, procedures, classes.


– 4.3.2(3) Розміри і розташування ударних зон

– 4.4(1) Значення ударної сили від вилко­вого навантажувача

– 4.5(1) Типи рейкового транспорту

– 4.5.1.2(1) Класифікацію конструкцій для ударних навантажень

– 4.5.1.2(1) Класифікацію тимчасових конструкцій і будівельних робіт

– 4.5.1.4(1) Ударні сили при сходженні транспортних засобів з рейок

– 4.5.1.4(2) Зниження ударних зусиль

– 4.5.1.4(3) Точка прикладання ударної сили


– 4.5.1.4(4) Еквівалентну статичну силу

– 4.5.1.4(5) Ударні сили при швидкості більше 120 км/год

– 4.5.1.5(1) Вимоги до конструкцій класу B


– 4.5.2(1) Зони за тупиковими обмежувача­ми

– 4.5.2(4) Розрахункові значення ударних сил на торцеві стіни

– 4.6.1(3) Класифікацію ударів суден

– 4.6.2(1) Значення лобових і бічних сил від суден

– 4.6.2(2) Коефіцієнти тертя

– 4.6.2(3) Площу прикладання ударного впливу

– 4.6.2(4) Ударні сили на прогонові будови мостів від суден

– 4.6.3(1) Динамічні ударні сили від морсь­ких суден

– 4.6.3(3) Коефіцієнти тертя

– 4.6.3(4) Розміри і положення ударних зон


– 4.6.3(5) Навантаження на надбудови

– 5.3(1)P Процедури для внутрішніх вибухів

– A.4(1) Деталі ефективного анкерування.


– 4.3.2(3) Dimension and position of impact areas

– 4.4(1) Value of impact forces from forklift trucks

– 4.5(1) Type of rail traffic

– 4.5.1.2(1) Structures to be included in each exposure class

– 4.5.1.2(1) Classification of temporary structures and auxiliary construction works

– 4.5.1.4(1) Impact forces from derailed traffic


– 4.5.1.4(2) Reduction of impact forces

– 4.5.1.4(3) Point of application of impact forces

– 4.5.1.4(4) Equivalent static forces

– 4.5.1.4(5) Impact forces for speeds greater than 120 km/h

– 4.5.1.5(1) Requirements for Class B structures

– 4.5.2(1) Areas beyond track ends


– 4.5.2(4) Impact forces on end walls


– 4.6.1(3) Classification of ship impacts

– 4.6.2(1) Values of frontal and lateral forces from ships

– 4.6.2(2) Friction coefficients

– 4.6.2(3) Application area of impact


– 4.6.2(4) Impact forces on bridge decks from ships

– 4.6.3(1) Dynamic impact forces from seagoing ships

– 4.6.3(3) Friction coefficients

– 4.6.3(4) Dimension and position of impact areas

– 4.6.3(5) Forces on superstructure

– 5.3 (1)P Procedures for internal explosion

– A.4(1) Details of effective anchorage.