Страница 10: ДСТУ-Н Б EN 1991-1-7:2010. Єврокод 1. Дії на конструкції. Частина 1-7. Загальні дії. Особливі динамічні впливи / Eurocode 1. Actions on structures. Part 1-7. General actions. Accidental actions (60264)

Позначення

а – план поверху;

b – переріз: плита перекриття;

с – переріз: балка і плита.

Key

а) Plan;

b ) Section: flat slab;

с) Section : beam and slab.

Рисунок

А.3

Параметри Н і z

Figure

А.3

Іllustration of factors H and z

А.6 Вертикальні в'язі

(1) Кожна колона і стіна повинні бути закріплені безперервними в'язями від фундаменту до рівня покриття.

(2) У рамних конструкціях (наприклад, сталевих або залізобетонних) колони і стіни, які сприймають вертикальні навантаження, повинні витримувати особливе розтягувальне зусилля, яке дорівнює найбільшій розрахунковій реакції від вертикальних постійних і змінних навантажень, прикладене до колони будь-якого поверху. Передбача­ється, що це особливе розтягувальне зусилля не діє одночасно з проектними постійними і змінними навантаженнями на конструкцію.

(3) У стінних несучих конструкціях (див. 1.11.1) вертикальні в'язі можна вважати ефективними за наступних умов:

а) якщо товщина стін з кам'яної кладки складає не менше 150 мм і мінімальна міцність на стиснення згідно з EN 1996-1-1 рівна 5 Н/мм²;

b) якщо висота стіни в світлі Н, м, заміряна між верхньою і нижньою гранями перекриттів або перекриттям і покриттям, не перевищує 20t, де t – товщина стіни в метрах;

с) якщо в'язі розраховані на сприйняття вертикального анкерного зусилля Т:

A.6 Vertical ties

(1) Each column and wall should be tied continuously from the foundations to the roof level.

(2) In the case of framed buildings (e.g. steel or reinforced concrete structures) the columns and walls carrying vertical actions should be capable of resisting an accidental design tensile force equal to the largest design vertical permanent and variable load reaction applied to the column from any one storey. Such accidental design loading should not be assumed to act simultaneously with permanent and
variable actions that may be acting on the structure.

(3) For load-bearing wall construction (see 1.11.1) the vertical ties may be considered effective if:

а) for masonry walls their thickness is at least 150 mm thick and if they have a minimum compressive strength of 5 N/mm²in accordance with EN 1996-1-1.

b) the clear height of the wall, H, measured in metres between faces of floors or roof does not exceed 20t, where t is the thickness of the wall in metres.

с) if they are designed to sustain the following vertical tie force T:

більше ніж ніж (or) 100 кН/м (kN/m) на стіну (of wall, whichever is the greater),

(А.5)

де:

А – площа поперечного перерізу стіни, виміряна на плані, за винятком пустотних ділянок стін, мм²;

d) якщо вертикальні в'язі згруповані таким чином, що відстань між їхніми центрами дорівнює максимум 5 м уздовж стіни, і якщо вони розташовані на відстані не більше 2,5 м від незакріпленого кінця стіни.

where:

A is the cross-sectional area in mm² of the wall measured on plan, excluding the non

loadbearing leaf of a cavity wall;

d) the vertical ties are grouped at 5 m maximum centres along the wall and occur no greater than 2,5 m from an unrestrained end of the wall.

А.7 Номінальний переріз несу­чої стіни

(1) Номінальну довжину несучої стіни, вказану в А.4(1)с, визначають таким чином:

– для залізобетонних стін довжина ≤ 2,25Н;

– для зовнішньої кам'яної кладки, для дерев'яних або металевих каркасних стін довжина L вимірюється як відстань між бічними опорами, в ролі яких виступають інші конструктивні елементи (наприклад, колони або поперечні стіни);

– для внутрішньої кам'яної кладки, для дерев'яних або металевих каркасних стін довжина ≤ 2,25Н,

де:

Н – висота поверху, м.

A.7 Nominal section of load-bearing wall

(1) The nominal length of load-bearing wall construction referred to in A.4(1)с should be taken as follows:

– for a reinforced concrete wall, a length not exceeding 2,25H,

– for an external masonry, or timber or steel stud wall, the length measured between lateral supports provided by other vertical building components (e.g. columns or transverse partition walls),

– for an internal masonry, or timber or steel stud wall, a length not exceeding 2,25H

where:

H is the storey height in metres.

А.8 Ключові елементи

(1) Відповідно до 3.3(1)P ключовий елемент конструкції будівлі, описаний в А.4(1)с, повинен витримувати особливий вплив A_d, що діє в горизонтальному і вертикальному напрямах (у кожному напрямі окремо) на сам елемент і прилеглі компоненти. При цьому потрібно врахо­вувати межу міцності цих компонентів і їх з'єднань. Таке особливе розрахункове навантаження слід застосовувати згідно з EN 1990, формула (6.11b), у вигляді зосередженого або рівномірно розподіле­ного навантаження.

Примітка. Рекомендоване значення для конст­рукцій будівель A_d = 34 кН/м².

A.8 Key elements

(1) In accordance with 3.3(1)P, for building structures a "key element", as referred to in A.4(1)c, should be capable of sustaining an accidental design action of A_d applied in horizontal and vertical directions (in one direction at a time) to the member and any attached components having regard to the ultimate strength of such components and their connections. Such accidental design loading should be applied in accordance with expression (6.11b) of EN 1990 and may be a concentrated or distributed load.

NOTE: The recommended value of A_d for building structures is 34 kN/m².

Додаток В (обов’язковий) Вказівки ЩОДо оцінКИ ризи­ків⁶

В.1 Введення

(1) Цей додаток містить вказівки щодо планування і проведення оцінки ризиків для будівель та інженерних споруд. Загальна схема аналізу ризиків представлена на рисунку В.1.

Annex B (Informative) In­formation on risk assess-ment⁶

B.1 Introduction

(1) This Annex B gives guidance for the planning and execution of risk assessment in the field of buildings and civil engineering structures. A general overview is presented in Figure B.1.

Рисунок

В.1

Схема аналізу ризиків

Figure

В.1

Overview of risk analysis

⁶Частину даного додатка планується ввести в розгорненій формі в подальше видання EN 1990 Єврокод. Основи проектування несучих конструкцій.

⁶Parts of the contents of this annex may be incorporated or developed in future editions of EN 1990, Eurocode: Basis of structural design after consideration.

В.2 Терміни ТА визначення

В.2.1 наслідки

можливий результат події (при аналізі ри­зиків, зазвичай небажаних). Наслідки мо­жуть бути виражені описово або чисельно через показники людських втрат, кількос­ті постраждалих, економічних втрат, запо­діяння шкоди навколишньому середови­щу, збитків, понесених користувачами бу­дівлі і громадськістю тощо. Слід вклю­чати як прямі наслідки, так і ті, що наста­нуть через деякий час.

B.2 Definitions

B.2.1 consequence

a possible result of an (in risk analysis usually unwanted) event. Consequences may verbally or numerically be expressed in terms of loss of life, injury, economic loss, environmental damage, disruption to users and the public, etc. Both immediate consequences and those that arise after a certain time has elapsed are to be included.

В.2.2 сценарій загрози

критична ситуація, що склалася на певний час і визначається основною загрозою разом із одним або декількома супутніми умовами і може призвести до небажаної події (наприклад, повного обвалювання конструкції)

B.2.2 hazard scenario

a critical situation at a particular time consisting of a leading hazard together with one or more accompanying conditions which leads to an unwanted event (e.g. complete collapse of the structure).

В.2.3 ризик

Див. 1.5.13.

B.2.3 risk

See 1.5.13.

В.2.4 критерії прийнятності ризиків

прийнятні межі для ймовірності настання певних наслідків небажаної події, які виражаються у вигляді річної частоти появи. Ці критерії зазвичай визначаються уповноваженими органами влади з метою встановлення рівня ризику, прийнятного для людей, з одного боку, і суспільства, з іншого

B.2.4 risk acceptance criteria

acceptable limits to probabilities of certain consequences of an undesired event and are expressed in terms of annual frequencies. These criteria are normally determined by the authorities to reflect the level of risk considered to be acceptable by people and society.

В.2.5 аналіз ризику

систематичний підхід до опису і/або розрахунку ризику. Аналіз ризику включає ідентифікацію небажаних подій, причин, вірогідності та наслідки цих подій (див. рисунок В.1)

B.2.5 risk analysis

a systematic approach for describing and/or calculating risk. Risk analysis involves the identification of undesired events, and the causes, likelihoods and consequences of these events (see Figure B.1).

В.2.6 оцінка ризику

порівняння результатів аналізу ризиків із критеріями прийнятності ризику та іншими критеріями ухвалення рішень

B.2.6 risk evaluation

a comparison of the results of a risk analysis with the acceptance criteria for risk and other decision criteria.

В.2.7 управління ризиками

систематичні заходи, що вживаються уповноваженою організацією для досяг­нення і підтримки рівня безпеки, відповідного встановленим цілям

B.2.7 risk management

systematic measures undertaken by an organisation in order to attain and maintain a level of safety that complies with defined objectives.

В.2.8 небажана подія

подія або умова, що може викликати травми людей, завдати шкоди навколиш­ньому середовищу або призвести до матеріальних втрат.

B.2.8 undesired event

an event or condition that can cause human injury or environmental or material damage.

В.3 Опис змісту робіт при аналізі ризиків

(1) У повному обсягу повинні бути описані: предмет, вихідні дані та цілі аналізу ризику.

(2) Детально повинні бути задокументо­вані всі технічні, екологічні, організаційні і людські чинники, що відносяться до заз­наченої проблеми, і дії, що здійснюються при її аналізі.

(3) Повинні бути приведені всі пере­думови, допущення і спрощення, зроблені при аналізі ризиків.

B.3 Description of the scope of a risk analysis

(1) The subject, background and objectives of the risk analysis need to be fully described.

(2) All technical, environmental, organisational and human circumstances that are relevant to the activity and the problem being analysed, need to be stated in sufficient detail.

(3)All presuppositions, assumptions, and simplifications made in connection with the risk analysis should be stated.

В.4 Методи аналізу ризиків

(1) Аналіз ризику складається з описової частини (якісної) і, за необхідності, може мати числову частину (кількісну).

B.4 Methods of risk analysis

(1) The risk analysis has a descriptive (qualitative) part and may, where relevant and practicable, also have a numerical (quantitative) part.

В.4.1 Якісний аналіз ризиків

(1) У рамках якісної частини аналізу ризику проводять визначення всіх загроз і відповідних сценаріїв загроз. Таке визначення є ключовим завданням при аналізі ризику і вимагає докладного вивчення і детального розуміння системи. Для цих цілей розроблений цілий ряд методів, що дозволяють інженерові виконувати цю частину аналізу (наприклад, PHA, HAZOP, дерево відмов, дерево подій, дерево ухвалення рішень, причинна мережа тощо).

При аналізі будівельних ризиків наступні умови можуть представляти загрозу для конструкції:

– високі значення звичайних навантажень;

– низькі значення міцності матеріалів, можливо, внаслідок помилок або непередбаченого зносу;

– грунтові умови та інші впливи навколишнього середовища, не передбачені в проекті;

– особливі навантаження, такі як пожежа, вибух, повінь (включаючи розмиви), удар або землетрус;

– невстановлені особливі навантаження.

При визначенні сценаріїв загроз слід враховувати наступне:

– прогнозовані або відомі змінні навантаження на конструкцію;

– умови зовнішнього середовища;

– запланована або діюча програма обстеження конструкції;

– загальна концепція конструкції, робочий проект, використані будівельні матеріали і наявність місць, в яких можливе виникнення пошкоджень або зносу;

– наслідки і ступінь пошкоджень внаслідок визначеного сценарію загрози, а також внаслідок пошкоджень.

Необхідно визначити основний режим використання конструкції для того, щоб з'ясувати наслідки, які впливають на її безпеку у разі відмови, при виникненні основної загрози разом із вірогідними супутніми діями.

B.4.1 Qualitative risk analysis

(1) In the qualitative part of the risk analysis all hazards and corresponding hazard scenarios should be identified. Identification of hazards and hazard scenarios is a crucial task to a risk analysis. It requires a detailed examination and understanding of the system. For this reason a variety of techniques have been developed to assist the engineer in performing this part of the analysis (e.g. PHA, HAZOP, fault tree, event tree, decision tree, causal networks, etc.).

In structural risk analysis the following conditions can, for example, present hazards to the structure:

– high values of ordinary actions,

– low values of resistances, possibly due to errors or unforeseen deterioration,

– ground and other environmental conditions different from those assumed in the design,

– accidental actions like fire, explosion, flood (including scour), impact or earthquake,

– unspecified accidental actions.

The following should be taken into account in defining the hazard scenarios:

– the anticipated or known variable actions on the structure;

– the environment surrounding the structure;

– the proposed or known inspection regime of the structure;

– the concept of the structure, its detailed design, materials of construction and possible points of vulnerability to damage or deterioration;

– the consequences of type and degree of damage due to the identified hazard scenario.

The main usage of the structure should be identified in order to ascertain the consequences for safety should the structure fail to withstand the leading hazard event with likely accompanying actions.

В.4.2 Кількісний аналіз ризиків

(1) У рамках кількісної частини аналізу ризику проводять оцінку вірогідності для всіх небажаних подій і їх наслідків. По­казники вірогідності частково базуються на інженерних оцінках і можуть істотно відрізнятися від фактичної частоти від­мов. Якщо відмови можна виразити чисельно, то ризик може бути предс­тавлений математичним очікуванням наслідків небажаної події. Можливий спосіб представлення ризику показаний на рисунку В.2.

Будь-які похибки в розрахунках/зобра­женнях даних і моделей вимагають додаткового обговорення. Аналіз ризику припиняють на відповідному рівні, зважаючи, наприклад, на наступне:

– цілі аналізу ризиків і необхідні рішення;

– обмеження, прийняті на ранніх етапах аналізу;

– доступність обгрунтованих або точних даних;

– наслідки від настання небажаних подій.

Початкові припущення, на яких засно­ваний аналіз, повинні бути розглянуті повторно після отримання результатів аналізу. Чутливість до чинників, що враховуються при аналізі, повинна бути визначена кількісно.

B.4.2 Quantitative risk analysis

(1) In the quantitative part of the risk analysis probabilities should be estimated for all undesired events and their subsequent consequences. The probability estimations are usually at least partly based on judgement and may for that reason differ substantially from actual failure frequencies. If failure can be expressed numerically the risk may be presented as the mathematical expectation of the consequences of an undesired event. A possible way of presenting risks is indicated in Figure B.2.

Any uncertainty in calculations/figures of the data and models used should be fully discussed. The risk analysis will be terminated at an appropriate level, taking into account for example:

– the objective of the risk analysis and the decisions to be made,

– the limitations made at an earlier stage in the analysis,

– the availability of relevant or accurate data,

– the consequences of the undesired events.

The assumptions upon which the analysis is based should be reconsidered when the results of the analysis are available. Sensitivities of factors used in the analysis should be quantified.