---

11.2.9. Установлення і зняття запобіжників проводиться за знятої напруги.

Під напругою, але без навантаження, дозволяється знімати і установлювати запобіжники на приєднаннях, у схемі яких відсутні комутаційні апарати.

Під напругою і під навантаженням дозволяється знімати і установлювати запобіжники пробочного типу в електроустановках напругою до 1000 В .

11.2.10. Під час установлення і зняття запобіжників під напругою необхідно користуватися засобами електрозахисту (ізолюючими кліщами, діелектричними рукави-чками, захисними окулярами).

11.2.11. Для підготовки робочого місця під час робіт із зняттям напруги повинні бути виконані в зазначеному порядку такі технічні заходи:

проведені необхідні відключення і вжиті заходи, які перешкоджають подачі напруги до місця роботи;

на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури вивішені заборонні плакати;

перевірена відсутність напруги на струмопровідних частинах, на які повинно бути накладено заземлення для захисту людей від ураження електричним стру-мом;

накладено заземлення;

вивішені застережні плакати і приписи;

огороджені, за необхідності, робочі місця і струмопровідні частини, залишені під напругою.

11.2.12. Перевірка відсутності напруги на відключеній для виконання робіт частині електроустановки повинна проводитися покажчиком напруги заводського виготовлення.

11.2.13. Під час ремонту, а також обслуговування електроустановок і електрообладнання застосування металевих драбин не дозволяється. Робота з використанням приставних драбин повинна проводитись двома працівниками, один з яких знаходиться внизу.

11.2.14. Обслуговування освітлювальних пристроїв, розташованих на стелі, з візка мостового крана слід виконувати не менше ніж двома особами, одна з яких повинна мати групу з електробезпеки не нижче III, друга - знаходитися поблизу працюючого і слідкувати за додержанням ним необхідних заходів безпеки.

11.2.15. Якщо в результаті дотику із струмопровідними частинами або виникненні електричного розряду механізм чи вантажопідіймальна машина опиняться під напругою, дотикатися до них і спускатися з них на землю або підійматися на них до зняття напруги забороняється.

У разі загорання механізму або вантажопідіймальної машини водій повинен, не доторкаючись до них руками, сплигнути на землю на обидві ноги зразу і стрибками на одній нозі або дрібною ходою розміром у стопу віддалитися на відстань не меншу ніж 8 м.

11.3. Захисні заходи щодо електробезпеки від ураження електричним струмом

11.3.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом у разі пошкод-ження ізоляції повинен бути застосований у відповідності з вимогами ПУЕ принаймні один з наступних захисних заходів:

заземлення, занулення, захисне відключення, розділювальний трансформатор, мала напруга, подвійна ізоляція, вирівнювання потенціалів.

11.3.2. В електроустановках до 1,0 кВ перемінного струму з глухозаземленою нейтраллю або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму повинно бути виконано занулення. Застосування в таких електроустановках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не дозволяється.

11.3.3. Для електроустановок напругою до 1,0 кВ перемінного струму з ізольованою нейтраллю або ізольованим виводом джерела однофазного струму як захисний захід повинно бути виконано заземлення в поєднанні з контролем ізоляції мережі або захисне вимкнення.

11.3.4. Захисне вимкнення рекомендується застосовувати як основну і допоміжну міру захисту, якщо безпека не може бути забезпечена шляхом заземлення чи занулення або якщо влаштування заземлення чи занулення викликає труднощі.

11.3.5. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконувати:

за напруги 380 В і вище змінного струму і 440 В і вище постійного струму - в усіх електроустановках;

за номінальних напруг вище 42 В, але нижче 380 В змінного стуму і вище 110 В, але нижче 440 В постійного струму - тільки в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також у зовнішніх установках.

11.3.6. Зануленню чи заземленню підлягають:

корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників тощо;

приводи електричних апаратів;

вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;

каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитків і шаф;

металеві конструкції розподільних пристроїв, кабельних з`єднань, металеві оболонки кабелів і проводів, металеві рукави і труби електропроводки, а також ін-ші металеві конструкції, на яких установлюється електрообладнання;

металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів;

електрообладнання, розташоване на рухомих частинах верстатів, машин та механізмів.

11.3.7. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають заземленню всі електроустановки за всіх напруг змінного і постійного струму.

11.3.8. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонарно прокладе-ні трубопроводи всіх призначень (матеріалопроводи, аспіраційні і вентиляційні по-вітропроводи тощо), металеві корпуси технологічного устаткування, підкранові і рейкові колії.

11.3.9. Кожна частина устаткування, яка підлягає заземленню або зануленню, повинна бути приєднана до мережі заземлення або занулення окремим провідником, послідовне підмикання до контуру заземлення або занулення не дозволяється.

11.3.10. В одній і тій же мережі забороняється виконувати одночасно захисне занулення і заземлення різних корпусів устаткування.

11.3.11. Для заземлення (занулення) переносних електроприймачів повинен застосовуватись окремий провідник. Використання нульового робочого провідника як захисного не дозволяється.

11.3.12. У ланцюгу заземлювальних і нульових захисних провідників не повинно бути роз`єднувальних пристосувань і запобіжників.

Однополюсні вимикачі необхідно установлювати у фазних провідниках, а не в нульовому робочому провіднику.

11.3.13. Приєднання заземлювальних провідників до заземлювачів, заземлювальної магістралі і до заземлених конструкцій повинно виконуватися зварюванням, а до корпусів апаратів, машин - зварюванням або надійним болтовим з`єднанням за ГОСТ 12.1.030-81*, ГОСТ 10434-82.

11.3.14. Біля заземлювального пристрою або місця приєднання заземлювальних провідників відповідно до ГОСТ 21130-75 повинен бути поставлений знак заземлення.

11.3.15. Огляд заземлювального пристрою необхідно проводити разом з оглядом електрообладнання із записом результатів огляду в спеціальному журналі не рідше ніж один раз у три місяці.

11.3.16. Вимірювання опору заземлювальних пристроїв електроустановок з перевіркою ланцюга “фаза - нуль” і оформленням протоколів повинно проводитись у період найбільшого питомого опору не рідше ніж один раз у рік, а також після їх реконструкції і капітального ремонту.

11.3.17. Опір заземлювальних пристроїв для різних мереж не повинен перевищувати зазначених у ПУЕ величин за найбільш несприятливих умов.

11.3.18. На кожний заземлювальний пристрій, що знаходиться в експлуатаціі, повинен бути паспорт, який містить схему заземлення, основні технічні дані, дані про результати перевірки стану заземлювального пристрою з характеристикою ремонту та змін, внесених у пристрій.

11.3.19. Усе технологічне і транспортне устаткування, де можуть накопичуватися заряди статичної електрики (комунікації, транспортні засоби, повітряні компресори тощо), повинно бути заземлено і являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг, приєднаний не рідше ніж через 25 м до надійного заземлювального пристрою.

11.3.20. Заземлювальні пристрої для захисту від статичної електрики необхідно об`єднувати із заземлювальними пристроями для електрообладнання.

11.3.21. Персонал, який обслуговує електроустановки, повинен забезпечуватися всіма необхідними засобами захисту. Засоби захисту повинні знаходитися як інвентарні в розподільних пристроях підприємства, а також видаватися для індивідуального користування.

11.3.22. Електрозахисні засоби слід використовувати за прямим призначенням в електроустановках напругою не вище тієї, на яку вони розраховані.

Користуватись засобами захисту, термін придатності яких закінчився, не дозволяється.

11.3.23. Електрозахисні засоби слід піддавати періодичним і позачерговим (після ремонту) випробуванням.

Періодичність електричних випробувань засобів захисту:

покажчики напруги до 1000 В - 1 раз у 24 місяці;

гумові діелектричні рукавички - 1 раз у 6 місяців;

гумові діелектричні боти - 1 раз у 36 місяців;

гумові діелектричні галоші - 1 раз у 12 місяців;

слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими рукоятками - 1 раз у 12 мі-сяців.

11.3.24. Електрозахисні засоби, що знаходяться в експлуатації, розміщують у спеціальних місцях біля входу в приміщення, а також на щитах керування. У міс-цях зберігання повинні бути гачки або кронштейни для штанг, кліщів, переносних заземлень, плакатів і знаків безпеки, а також шафи, стелажі для рукавиць і рукавичок, ботів, галош, захисних окулярів, протигазів тощо.

11.3.25. Усі електрозахисні засоби, які знаходяться в експлуатації, за виключенням килимків, підставок, плакатів і знаків безпеки, повинні бути пронумеровані. Якщо засіб захисту складається з декількох частин, загальний для нього номер необхідно ставити на кожній частині. Засоби захисту, які знаходяться в індивідуальному використанні, повинні також бути зареєстровані в журналі обліку і утримання засобів захисту із зазначенням дати видачі і за підписом особи, яка їх одержала.

11.4. Робота з переносним електроінструментом

11.4.1. Переносний електроінструмент, ручні електричні прилади і їх експлуа-

тація повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91, ГОСТ 12.2.007.0-75*, ГОСТ 12.2.007.1-75, ПУЕ, ПБЕЕС.

11.4.2. У залежності від категорії приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом повинні застосовуватись електроінструмент і ручні електричні машини не нижче наступних класів згідно з ГОСТ 12.2.007.1-75:

клас I - у приміщеннях без підвищеної небезпеки. Під час роботи з електроінструментом і ручними електричними машинами класу I слід користуватися засобами індивідуального захисту;

клас II і III - у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями;

клас III - в особливо небезпечних приміщеннях, а також за несприятливих умов роботи (у котлах, баках тощо).

11.4.3. До роботи з переносним електроінструментом і ручними електричними машинами класу I у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом і поза приміщеннями допускаються особи, які пройшли виробниче навчання і мають групу по електробезпеці не нижче II.

11.4.4. Ручні електричні машини І класу повинні бути споряджені спеціальною штепсельною вилкою, що має здовжений штир для з`єднання з заземлювальним контактом розетки. Під час роботи з ними слід користуватися засобами індивідуального захисту (діелектричними рукавичками, галошами, ковриком).

11.4.5. У приміщеннях з підвищеною небезпекою необхідно користуватись інструментом і ручними електричними світильниками напругою не вище 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях - не вище 12 В.

11.4.6. Підключення переносних ламп на напругу 12 В і 42 В можна здійс-нювати наглухо або за допомогою штепсельної вилки, в останньому випадку на кожусі трансформатора повинна бути передбачена штепсельна розетка.

11.4.7. Живлення електроінструменту і переносних світильників повинно проводитись від трансформаторів з електрично окремими обмотками первинної і вторинної напруг.

11.4.8. Переносні світильники мають бути обладнані захисними скляними ковпаками і сітками. Для цих світильників і іншої переносної електроапаратури необхідно застосовувати гнучкі кабелі і проводи з мідними жилами, спеціально приз-начені для цього з урахуванням їх захисту від можливих пошкоджень.

11.4.9. Перед початком робіт з ручними електричними машинами, ручними світильниками і електроінструментом необхідно проводити:

перевірку комплектності і надійності кріплення деталей;

перевірку зовнішнім оглядом справності кабеля (шнура), його захисної трубки і штепсельної вилки; цілості ізоляційних деталей корпусу, рукоятки і кришок щіткоутримувачів; наявності захисних кожухів та їх справності;

перевірку чіткості роботи вимикача;

перевірку роботи на холостому ходу;

у машин класу І, крім того, перевірку справності ланцюга заземлення (між корпусом машини і заземлювальним контактом штепсельної вилки).

11.4.10. Під час користування електроінструментом, ручними електричними машинами і ручними світильниками їх провід або кабель повинні за можливості підвішуватись.

Безпосереднє стикання проводу і кабеля з металевими, гарячими, вологими і масляними поверхнями не дозволяється.

У разі виявлення будь-яких несправностей робота з ручними електричними машинами або ручними електричними світильниками має бути негайно припинена.

11.4.11. За необхідності роботи з ручним електроинструментом на висоті повинні влаштовуватись міцні риштування або підмостки. Працювати з приставних драбин не дозволяється.

11.4.12. Ручні електричні машини, електроінструмент, ручні світильники і допоміжне обладнання піддаються періодичним перевіркам і випробовуванням спеціально закріпленим персоналом за групою з електробезпеки не нижче III. Пере-вірка ізоляції електроінструменту, переносних світильників, трансформаторів, пере-творювачів частоти, захисних пристроїв, що вимикають, кабеля тощо повинна проводитись не рідше одного разу в 6 місяців.

11.5. Захист будівель і споруд від блискавки

11.5.1. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог

Інструкції по устрою захисту від блискавки будівель і споруд.

11.5.2. Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будівель і споруд I і II категорії по захисту від блискавки - щороку, для III категорії - не рідше одного разу в 3 роки із складанням акта, в якому вказуються виявлені дефекти. Усі виявлені в пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню.