14
ДБН В.2.3-1В:2007
6.3.8 Для кривих ділянок колії гранично допустимий поздовжній ухил, прийнятий для прямих
ділянок, треба зменшувати на величину, еквівалентну додатковому опору руху від кривої i %о, яку
розраховують за формулою:
i = 500/R. (6.1)
де R- радіус кривої, м.
6.3.9 Поздовжній профіль, як правило, треба проектувати елементами, що мають довжину не
менше ніж габаритна довжина потяга, а у вузлах - не менше ніж база вагона.
6.3.10 Суміжні прямолінійні елементи поздовжнього профілю трамвайних колій, розташованих
на власному полотні, з алгебраїчною різницею значень ухилів, що сполучаються, більше ніж 7 %о
для звичайних ліній і більше ніж 5 %о для швидкісних ліній, треба сполучати вертикальними кривими
з радіусом не менше 500 м.
Суміжні прямолінійні елементи поздовжнього профілю трамвайних колій, розташованих на одному рівні з проїзною частиною вулиць чи на відокремленому полотні, треба сполучати згідно з ДВН В.2.3-5.
Між вертикальними кривими, спрямованими в різні боки, треба передбачати прямі вставки завдовжки не менше ніж база трамвайного вагона.
Між вертикальними кривими, спрямованими в один бік, прямих вставок можна не передбачати.
6.3.11 Вертикальні криві треба проектувати поза межами перехідних кривих, а також поза про
льотами мостів, шляхопроводів і естакад з безбаластовою проїзною частиною. Точки переломів
поздовжнього профілю треба передбачати від кінців прольотів мостів, шляхопроводів і естакад з
безбаластовою проїзною частиною на відстані не менше ніж величини тангенса вертикальної кривої.
Відстань від воріт для виїзду з виробничого корпусу до початку криволінійної ділянки
повинна бути не менше ніж довжина чотиривісного вагона.
Переломи поздовжнього профілю в межах стрілочних переводів і перехрещень заборо-
нені.
Стрілочні переводи та перехрещення треба розташовувати за межами вертикальних кри-
вих на ділянках з ухилами не більше, %о:
40 - для стрілочних переводів;
10 - для окремо розташованих перехрещень.
6.3.15 Рейки на прямих ділянках колії треба розташовувати:
на одному рівні для колій, що не мають дорожнього покриття, а також у межах стрілочних
переводів і перехрещень, на мостах, шляхопроводах, естакадах і в тунелях;
з поперечним ухилом 7 %о у бік водовідвідних пристроїв для колій, що мають дорожнє покриття;
з поперечним ухилом не більше ніж 7 %о у разі пересічення колій та на переїздах.
У випадку розміщення кривих ділянок колії на перехрестях вулиць (доріг) головки зовнішньої рейки внутрішньої кривої і внутрішньої рейки зовнішньої кривої можна проектувати в одному рівні чи з узвишшям, що відповідає загальному ухилу поперечного профілю дороги, яка перетинається.
6.3.16 Для кривих ділянок колії величина узвишшя головки зовнішньої рейки над головкою
внутрішньої - відповідно до таблиць 6.8, 6.9.
Таблиця 6.8 - Узвишшя головки зовнішньої рейки
|
Колія з шириною 1524 мм |
Колія з шириною 1000 мм |
||
|
радіус кривої, м |
узвишшя рейки, мм |
радіус кривої, м |
узвишшя рейки, мм |
|
До 100 |
70 |
До 40 |
40 |
|
Від 101 до 200 |
50 |
Від 41 до 150 |
30 |
|
Від 201 до 500 |
40 |
Від 151 до 500 |
20 |
|
Від 501 до 1000 |
30 |
|
|
|
Від 1001 до 1250 |
20 |
|
|
15
Таблиця 6.9 - Узвишшя головки зовнішньої рейки для важких умов руху
|
Радіус кривої, м |
Узвишшя зовнішньої рейки у важких умовах руху потягів (вагонів) при розташуванні колій, мм |
|
|
в одному рівні с проїзною частиною |
відокремлене чи власне полотно |
|
|
До 50 |
100 |
150 |
|
Від 50 до 100 |
80 |
120 |
|
Від 100 до 250 |
60 |
90 |
|
Від 250 до 500 |
40 |
40 |
|
Від 500 до 1000 |
30 |
30 |
|
Від 1000 до 1250 |
20 |
20 |
Узвишшя головки зовнішньої рейки на кривих ділянках колії, розташованих на проїзній
частині вулиць, на переїздах і на майданчиках з дорожнім покриттям, можна зменшити на 50 %
для колії 1524 мм та 25 % - для колії 1000 мм.
Відвід узвишшя зовнішньої рейки треба виконувати на довжині перехідної кривої, а за її
відсутності - на прямій ділянці, що примикає до кругової кривої. Ухил відводу узвишшя зовнішньої
рейки повинен бути не більше 5 %о для швидкісних ліній трамвая та не більше 7 %о - для звичай
них ліній трамвая.
6.4 Перехрещення, примикання та роз'їзди
6.4.1 Перехрещення трамвайних колій треба проектувати в різних рівнях для:
швидкісних ліній трамвая з міськими дорогами та вулицями, наземними лініями метрополітену,
пішохідними потоками, а також з іншими трамвайними лінями;
будь-яких трамвайних ліній із залізницями та їх зовнішніми й внутрішніми під'їзними елек-
трифікованими коліями.
6.4.2 Перехрещення трамвайних колій звичайного трамвая можна проектувати в одному рівні,
якщо:
дороги не відносяться до І, II, III категорій, вулиці не відносяться до категорій магістральних
вулиць загальноміського значення та магістральних доріг, при цьому кут перехрещення треба по
годити з організацією, якій підпорядкована дорога;
внутрішня під'їзна колія промислового підприємства не електрифікована, тоді в проекті тре
ба зазначити заходи для забезпечення безпеки руху та передбачати відповідну сигналізацію й
огороджувальні пристрої. У місці перехрещення треба забезпечити взаємну видимість. Кут пере
хрещення повинен бути не менше ніж 45°.
6.4.3 Окремо розташовані перехрещення трамвайних колій треба проектувати на прямих ділян-
ках під кутом не менше 45°, а в утруднених умовах - 20°.
6.4.4 Між стиками рамних рейок двох стрілочних переводів, спрямованих у різні боки, треба
передбачати пряму вставку завдовжки не менше, м:
на коліях швидкісних ліній 15;
на коліях звичайних ліній 10;
в утруднених умовах 7.
6.4.5 Відстань між роз'їздами на одноколійних лініях треба визначати розрахунком. Роз'їзди, як
правило, треба суміщати з зупинними пунктами.
Корисну довжину колій роз'їздів треба визначати залежно від числа та довжини трамвайних вагонів, які повинні бути одночасно прийняті на роз'їзну колію, з урахуванням відстані між вагонами, яку треба прийняти не менше ніж 2 м.
6.4.6 На трамвайних лініях треба передбачати кільця (петлі) для розвороту вагонів.
При використанні вагонів із двостороннім розташуванням дверей треба передбачати стрілочні переводи для переїзду на колію протилежного напрямку руху.
Відстань між кільцями та стрілочними переводами зазначають у технічному завданні на проектування.
16
6.5 Земляне полотно та водовідведення
6.5.1 Земляне полотно трамвайних колій треба проектувати у вигляді:
котловану для заглибленого баластового шару, якщо колія буде розташована в одному рівні з
проїзною частиною чи на відокремленому полотні;
насипу чи виїмки, якщо колія буде розташована на власному полотні з відкритим баластовим
шаром.
6.5.2 Ширину котловану земляного полотна треба визначати за формулою:
(6.2)
де Lt - зазор між торцями шпали і стінкою котловану (Lt= 0,15 м);
Lsh - довжина шпали, м;
Lo - відстань між осями колій (для двоколійних ліній - згідно з таблицями 6.2, 6.3; для одноколійних ліній - Lo= 0), м.
6.5.3 Ширину земляного полотна двоколійних трамвайних ліній на прямих ділянках перегонів
треба приймати відповідно до таблиці 6.10, а власного - відповідно до таблиці 6.11. У разі розта-
шування в міжколійному просторі опори огорожі відстані, зазначені в таблицях 6.10, 6.11, треба
збільшувати відповідно до 6.5.2.
Таблиця 6.10 - Ширина суміщеного та відокремленого земляного полотна на прямих ділянках трамвайної колії
|
Характеристика полотна |
Ширина земляного полотна для ширини колії, м |
|
|
1524 мм |
1000 мм |
|
|
Лінії трамвая, які розташовані на суміщеному полоні за відсутності опор контактної мережі в міжколійному просторі |
7,0 |
6,6 |
|
Лінії трамвая, які розташовані на відокремленому полотні |
8,4 |
8,0 |
|
Звичайні лінії трамвая з урахуванням улаштування посадочних майданчиків і огорож |
10,5 |
10,1 |
|
Швидкісні лінії трамвая з урахуванням улаштування посадочних майданчиків і огорож |
14,0 |
13,6 |
|
Одноколійні лінії трамвая |
3,8 |
3,4 |
Таблиця 6.11 - Ширина власного земляного полотна на прямих ділянках трамвайної колії
|
Вид земляного полотна |
Колія завширшки 1524 мм |
Колія завширшки 1000 мм |
||
|
грунти глинисті і недренажні, дрібні і пилуваті піски |
грунти скельні великоуламкові і дреновані піщані |
грунти глинисті і недренажні, дрібні і пилуваті піски |
грунти скельні великоуламкові і дреновані піщані |
|
|
Одноколійне |
5,5 |
5,0 |
5,1 |
4,6 |
|
Двоколійне при відстані між осями колій, мм: |
|
|
|
|
|
3200 |
8,8 |
8,2 |
8,4 |
7,8 |
|
3700 |
9,3 |
8,7 |
8,9 |
8,3 |
|
4100 |
9,7 |
9,1 |
9,3 |
8,7 |
|
Примітка. В місцях розташування посадочних площадок й огорож ширину земляного полотна треба відповідно збільшити. |
||||
6.5.4 Поперечний профіль трамвайної колії повинен забезпечувати відведення води з трамвайного полотна в обидва боки від колій, для чого внутрішня рейка повинна на 10 мм бути вище ніж зовнішня. Можна виконувати ухил трамвайного полотна в бік одностороннього поперечного ухилу проїзної частини вулиці, при цьому різниця між рівнями головок рейок повинна бути не більше ніж 10 мм.
17
6.5.5 Поперечний обрис верху земляного полотна при використанні недренажного грунту треба
проектувати у вигляді трикутника з основою, яка дорівнює ширині земляного полотна з ухилом від
30 %о до 40 %о, спрямованим у бік водовідвідних пристроїв.
Примітка. У разі використання дренажного грунту верх земляного полотна треба проектувати горизонтальним.
Поперечний ухил дна котловану в недренажних грунтах повинен бути від 20 %о до 30 %о та
бути спрямованим у бік дренажу. У дренажних грунтах дно котловану треба проектувати горизон-
тальним.
Відведення води з основи колії, розташованої на відокремленому полотні чи в одному рівні
з проїзною частиною, при недренажних грунтах треба проектувати з колійними дренажами мілкого
закладення, розташованими на краю котловану або по осі трамвайного полотна, з поздовжнім ухилом
не менше ніж 5 %о.
За наявності поздовжніх ухилів понад 30 %о замість поздовжніх дренажів треба проектувати поперечні з відстанню між ними не більше ніж 50 м.
Оглядові дренажні колодязі треба проектувати на відстані 50 м, у тому числі у місцях
перелому поздовжнього профілю, зміни напрямку чи діаметра труби.
Випускання води з дренажних колодязів у міську водостічну мережу треба проектувати через
кожні 200 м, а в низьких місцях та місцях перелому поздовжнього профілю - за допомогою труб
діаметром не менше ніж 200 мм.
