8.2.7 Якщо довжина несучих гнучких поперечок більше 30 м, у кожній з них треба передбачати
натяжну муфту.
У несучих тросах ланцюгових підвісок відстань між натяжними муфтами повинна бути не більше 600 м; натяжні муфти повинні передбачатися також у місцях анкерування тросів.
На простих гнучких поперечках допускається передбачати підвішування не більше двох контактних ліній трамвая чи тролейбуса при відстані між їх проводами до 10 м. При більшій відстані між проводами, а також при числі ліній більше двох треба застосовувати ланцюгові гнучкі поперечки.
8.2.8 Усі види поперечок, відтяжки й анкерні гілки, що закріплюються на стінах житлових і
громадських споруд, повинні бути оснащені арматурою (шумоглушниками), що поглинає вібрацію і
шуми, які виникають у контактній мережі.
31
8.2.9 Довжина струн ланцюгових гнучких поперечок повинна бути не менше ніж:
- 0,5 м - для контактної мережі трамвая;
- 0,7 м - для контактної мережі тролейбуса.
У місцях перехрещення гнучких поперечок з проводами суміжної контактної лінії відстань
між поперечками і проводами повинна бути не менше ніж 0,7 м.
У межах однієї вулиці треба передбачати самостійні підтримуючі пристрої контактних
мереж трамвая і тролейбуса. За неможливості встановлення опор контактної мережі біля борта
дороги дозволено підвішувати контактні підвіски трамвая і тролейбуса (за винятком підвісок на похи-
лих струнках) на загальних підтримуючих пристроях (поперечках).
Розрахункове значення навантаження на один стінний гак у місцях закріплення гнучких
підтримуючих пристроїв на стінах будинків не повинно перевищувати 7000 Н.
8.2.13 Не допускається використання підтримуючих пристроїв контактної мережі трамвая і
тролейбуса (тросові поперечки, кронштейни) для підвішування на них будь-яких предметів, що не
відносяться до контактної мережі.
Дозволено використовувати поперечки контактної мережі для прокладання уздовж них проводів СЦБ і зв'язку за таких умов:
використання проводів з ізоляцією на 3 кВ;
наявність двох ступенів ізоляції проводів СЦБ і зв'язку від підтримуючих пристроїв контактної
мережі.
8.3 Опорні конструкції
8.3.1 У контактних мережах трамвая і тролейбуса для опорних конструкцій треба використовувати
залізобетонні та металеві опори, стіни цегельних і залізобетонних будівель, конструкції тунелів,
мостів, шляхопроводів та інших інженерних споруд.
Заборонено використовувати стіни з навісних залізобетонних панелей та порожнистої цегли для кріплення контактної мережі до будівель, за винятком випадків використання спеціальних закладних деталей, закріплених до несучих елементів будівель.
8.3.2 Для контактних мереж трамвая і тролейбуса треба застосовувати сталеві та залізобетонні
опори, що мають напружену і ненапружену арматуру залежно від розрахункового навантаження.
Опори контактної мережі не потребують заземлення.
Металеві трубчасті опори треба застосовувати у вузлах розташування анкерних ділянок з
вантажними компенсаторами, в місцях виходу кабелів живлення, на інженерних спорудах (мостах,
шляхопроводах і естакадах), а також при встановленні опор контактної мережі в зоні ЛЕП напругою
більше 35 кВ. Не дозволяється використовувати металеві опори для заземлення.
Залізобетонні опори повинні відповідати вимогам СНиП 2.03.01, а сталеві опори -
СНиП ІІ-23.
Розрахункове горизонтальне навантаження на сталеві опори Рp, треба визначати за формулою:
Рр=К·Рн, (8.3)
де К - коефіцієнт перевантаження, який дорівнює 1,3;
Рн- нормативне навантаження на опору, прикладене до вершини опори, Н.
Розрахунковий прогин залізобетонних і сталевих опор під дією нормативного навантаження не повинен перевищувати:
1/70 висоти надземної частини опори;
1/150 висоти для анкерних опор з вантажними компенсаторами з розташуванням вантажів
усередині опори.
8.3.5 Опори повинні бути рівноміцними для будь-яких поперечних осей опори і сприймати повне
навантаження без застосування розвантажувальних (анкерних) відтяжок.
У разі сприйняття опорою навантажень, спрямованих у різні боки, опору треба вибирати за навантаженням, яке визначається при дії всіх навантажень, з урахуванням можливості обриву будь-якого з тросів, закріплених на опорі.
8.3.6 У разі перевищення кінцевого розрахункового значення навантаження над нормативним не
більше ніж на 25 % для залізобетонних опор та не більше ніж 50 % для металевих опор допускається
передбачати посилення опор анкерними відтяжками у таких випадках:
32
ДБНВ.2.3-18:2007
за необхідності додаткового навантаження на існуючі опори;
на вантажних і службових лініях;
на територіях депо і ремонтних майстерень (заводів);
на заміських лініях.
8.3.7 Можна передбачати закріплення анкерних відтяжок опор до стін будинків або до заглиб-
леного в грунт анкера.
Висота розташування анкерних відтяжок у місцях, де можливий рух транспорту і пішоходів, повинна прийматися не менше ніж 5 м над рівнем проїзної частини, а при перехрещенні тротуару -не менше ніж 3 м над рівнем його покриття.
8.3.8 Опори треба розташовувати уздовж межі дороги на тротуарах чи газонах. Відстань від
лицьової грані бортового каменя до зовнішньої поверхні опори повинна складати не менше ніж 0,6 м.
Окремі опори можна розміщувати у дворах, біля стін будинків, у зонах зелених насаджень.
У разі встановлення опор уздовж дороги, яка не обмежена бортовим каменем, їх треба розміщувати на узбіччі на відстані не менше ніж 1,75 м від краю проїзної частини (асфальтового покриття) з улаштуванням типової бар'єрної огорожі.
Інші відстані від опор - згідно з 6.2.2 та таблицями 6.1 і 6.5.
Заборонено встановлювати опори контактної мережі трамвая в міжколійному просторі під час проектування нових трамвайних ліній.
8.3.9 Опори контактної мережі трамвая і тролейбуса треба встановлювати в бетонних чи збірних
залізобетонних індивідуальних фундаментах.
Можна кріпити опори до фундаметів на фланцях, кількість болтів та їх діаметр визичають розрахунком.
Для розрахунку фундаментів опор за розрахункове значення навантаження треба приймати нормативне значення навантаження з коефіцієнтом перевантаження К= 1,3.
Глибина закладення підошви фундаменту не повинна бути менше ніж глибина промерзання грунту.
Залізобетонні збірні фундаменти опор повинні бути захищені від електричної корозії та корозії від впливу довкілля.
8.3.10 Горизонтальну відстань від фундаментів опор до підземних інженерних мереж треба
приймати згідно з ДБН 360.
Можна встановлювати опори над підземними спорудами, комунікаціями на відстані від верху підземної споруди до підошви фундаменту опори не менше ніж 0,5 м, а у випадку споруди метрополітену - не менше ніж 1,0 м.
У разі необхідності встановлення опори в місці з великою насиченістю підземних кому
нікацій допускається передбачати закріплення опори у спеціальних конструкціях зі зміщенням вер-
тикальної осі фундаменту відносно вертикальної осі опори.
На інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах, естакадах тощо) опори треба встанов-
лювати в металевих стаканах чи на фланцях, що прикріплюються до несучих елементів інженерної
споруди.
Опори в металевих стаканах треба кріпити із заглибленням на 0,7 м і розклиненням сталевими клинами по периметру в нижній і верхній частинах стакана. У верхній частині стакана допускається приварювати опору до стакана. Фланцеве кріплення опори треба виконувати болтами. Від місця кріплення опори повинно бути забезпечене водовідведення. Конструкцію кріплення опор до інженерних споруд треба вибирати залежно від розрахункового навантаження, що діятиме на встановлювані опори.
8.3.13 Використання опор для закріплення на них тросів, проводів і пристроїв, що не відносяться
до контактної мережі, допускається лише за погодженням з організацією, що експлуатує контактну
мережу, та у межах нормативного навантаження опори.
8.4 Підвісна арматура та спеціальні частини контактної мережі
8.4.1 Підвісна і фіксуюча арматура та пристрої, а також спеціальні частини контактної мережі трамвая і тролейбуса повинні забезпечувати плавний і безударний прохід контактної вставки струмоприймача по контактному проводу.
33
У конструкціях спеціальних частин і пристроїв треба забезпечити ізоляцію між проводами
трамвая і тролейбуса, а також між проводами плюсової та мінусовї полярності тролейбуса. Ця
ізоляція повинна бути розрахована на випробувальну напругу 5 кВ.
Зниження рівня ходової поверхні елементів пристроїв і спеціальних частин контактної
мережі відносно рівня контактного проводу повинно бути з ухилом не більше ніж 0,02 %о. Арматура
контактної мережі повинна відповідати ГОСТ 23476, а пристрої і спеціальні частини контактної
мережі - технічним умовам підприємств-виробників.
Під час трасування контактних ліній кути перехрещень і злиття (розбіжність) контактних ліній
повинні відповідати діапазону допустимих кутів конструкцій спеціальних частин контактної мережі.
Конструкція кріплення перехрещень трамвайних і тролейбусних ліній повинна забезпечувати просторове положення перехрещення в площині, паралельній площині трамвайної колії.
Не допускається злом контактного проводу на прямих ділянках в горизонтальній площині на спеціальних частинах конструкцій.
8.4.5 Спецчастини контактної мережі треба встановлювати на ділянках з ухилами не більше
ніж 20 %о.
Можна встановлювати спеціальні частини контактної мережі з ізольованими ходовими елементами на поздовжніх ухилах траси, які не більше:
30 %о для перехрещення тролейбусних ліній, трамвайної і тролейбусної лінії та керованих
стрілочних вузлів;
40 %о для секційних ізоляторів, східних стрілочних вузлів.
На підйомах треба передбачати таку конструкцію перехрещення, яка забезпечує рух у
тяговому режимі.
Конструкції перехрещень ліній трамвая і тролейбуса повинні забезпечувати проходження
перехрещення тролейбусом у тяговому режимі, а трамваєм - у режимі вибігу.
На криволінійних ділянках трамвайних ліній з радіусом менше ніж 70 м чи при сполученні
підйому з кривою ділянкою колії треба застосовувати конструкції перехрещень трамвайних і тро-
лейбусних контактних мереж, які забезпечують проходження трамваїв у тяговому режимі, а тро-
лейбусів - без тягового режиму.
8.4.9 Відстань між конструкціями перехрещень тролейбусних ліній з ізольованими ходовими
елементами повинна бути більше ніж 5 м.
Ізольовані ходові елементи спеціальних частин контактної мережі повинні мати пристрої
для гасіння дуги.
Тролейбусні автоматичні стрілочні вузли треба встановлювати перед перехрестями і пішо-
хідними доріжками.
Східні стрілочні вузли мають розміщуватися після перехресть і пішохідних доріжок на відстані не менше ніж 8 м.
8.5 Ізоляція контактної мережі
8.5.1 Усі пристрої контактної мережі, що перебувають під напругою, повинні мати не менше двох
ступенів ізоляції по відношенню до:
опорних конструкцій (опори, будинки, інженерні споруди);
струмопровідних елементів контактної підвіски найближчих ліній трамвая і тролейбуса;
- проводів та пристроїв іншого призначення.
Між проводами плюсової та мінусової полярності однієї тролейбусної контактної мережі допускається встановлювати один ступінь ізоляції, розрахований на випробувальну напругу 5 кВ.
Ізоляційні щити та бруси, до яких кріпляться контактні проводи на стельових підвісах, можна прийняти за другий ступінь ізоляції за умови, що вона розрахована на випробувальну напругу 5 кВ.
Не можна вважати ізоляцією шумоглушники та дерев'яні опори.
8.5.2 У простих і фіксуючих гнучких поперечках треба передбачати не менше ніж один ступінь
ізоляції:
якщо відсутня ізоляція між поперечкою і контактним проводом;
у місцях кріплення контактних проводів;
у місцях кріплення поперечки до опорних конструкцій;
на відстані від 1,5 м до 2,0 м від кожного контактного проводу трамвая.
34
При відстані між контактними проводами трамвая менше ніж 6 м ізоляцію в поперечках між цими проводами треба встановлювати посередині.
У контактній мережі трамвая при використанні неізольованих підвісів можна не передбачати ізоляцію в місці кріплення контактного проводу до поперечки.
На фіксованих гнучких поперечках ізоляцію треба передбачати в місцях кріплення проводів до поперечок та поперечок до опорних конструкцій на відстані не менше ніж 1,5 м і не більше 2,0 м від кожного контактного проводу.
У контактній мережі трамвая в разі використання неізольованих підвісів можна не передбачати ізоляції в місці кріплення контактного проводу до поперечки.
8.5.3 Несучі гнучкі поперечки із сталевого каната повинні бути ізольовані від:
контактних і підсилюючих проводів;
спеціальних частин контактної мережі;
поздовжніх несучих тросів ланцюгових підвісок;
опорних конструкцій.
8.5.4 Гнучкі поперечки, що виконують роль живильного чи міжколійного з'єднувача, повинні бути
відділені від інших елементів контактної мережі, що перебувають під напругою, двома ступенями
ізоляції, крім міжколійних з'єднувачів контактної мережі трамвая, де між:
електроз'єднувачем і поздовжнім несучим тросом ланцюгової підвіски, що перебувають під
напругою, допускається встановлювати один ступінь ізоляції;
електроз'єднувачем і контактним проводом простої підвіски допускається безпосереднє елек-
тричне з'єднання.
