Примітка. Приміщення фарбувального відділення можна не поділяти на зони при камерному сушінні рухомого складу.
12.2.16 У складі акумуляторної дільниці треба передбачати приміщення ремонту акумуляторів,
приготування електроліту, заряджання акумуляторів.
Окреме приміщення для заряджання акумуляторів можна не передбачати, якщо одночасно виконують зарядження не більше ніж 10 акумуляторів, які встановлені в спеціальні шафи з індивідуальним вентиляційним відсмоктуванням, зблокованим із вмиканням заряджувального пристрою.
12.2.17 Приміщення для зберігання шин площею більше ніж 25 м2 повинні бути розташовані в
окремій будівлі.
12.2.18 У приміщенні з мастилами та оливою об'ємом зберігання до 10 м3 можна розміщувати насосні агрегати для перекачування мастильних рідин на робочі місця.
52
У цеху для ТО або ремонту рухомого складу можна мати не більше ніж 5 м3 мастильних матеріалів за умови зберігання їх у наземних резервуарах місткістю не більше ніж 1 м3 кожен, а також розміщувати насосні агрегати для перекачування мастильних матеріалів на робочі місця.
Примітка. Для зливання мастильних матеріалів із резервуарів, встановлених у цеху, підземні резервуари не передбачаються.
12.2.19 Стіни виробничих приміщень повинні бути пофарбовані чи облицьовані відповідно до таблиці 12.5. Стіни канав і приямків мають бути облицьовані плиткою або пофарбовані. Фарби та плитка повинні бути світлих відтінків та масло-вологостійкими.
Таблиця 12.5 - Вимоги до облицювання та фарбування стін
|
Функціональне призначення виробничого приміщення |
Висота фарбування або облицювання стіни, м |
Вимоги до фарбування або облицювання |
|
Мийно-прибиральні та малярні роботи |
Не менше ніж висота транспортного засобу |
Повинно бути стійким до впливу вологи й мастильних матеріалів |
|
Фарбування деталей, агрегатів, сушіння, просочування, виробництво стиснутого повітря, зберігання мастильних матеріалів |
1,8 |
Те саме |
|
Обслуговування та ремонт акумуляторів |
1,8 |
Повинно бути стійким до впливу лугів |
12.2.20 Підлогу в приміщеннях депо й ремонтних майстерень треба виконувати згідно зі СНиП 2.03.13.
Тип підлоги: оливостійка, безпилова, повинна витримувати навантаження транспорту до 12 т/вісь. Ухил підлоги убік трапів і лотків повинен мати не менше:
10 %о - у поперечному напрямку;
від 8 %о до 10 %о - у поздовжньому напрямку.
12.3 Допоміжні приміщення
Допоміжні приміщення депо й ремонтних майстерень треба передбачати згідно зі
СНиП 2.09.04.
Категорію приміщення для лікаря треба визначати за чисельністю всього облікового
складу працівників депо, а також лінійного персоналу.
Для проведення передрейсового медичного огляду водіїв повинно бути передбачено спеціальне приміщення.
Кількість обладнання для туалетів треба визначати за кількістю працівників депо та 25 %
облікового складу водіїв.
Число місць у їдальнях і буфетах депо треба приймати з розрахунку одне місце на чотирьох
працюючих у зміну, де їх найбільше, та з врахуванням 5 % явочної чисельності водіїв.
Площу інших приміщень треба приймати, м2, не менше:
25 - для кабінетів з безпеки руху незалежно від потужності депо;
18 - для диспетчера з випуску без промислового телебачення;
36 - для диспетчера з випуску з промисловим телебаченням;
18 - для очікування водіїв;
18 - для зберігання інструмента водіїв та не більше площі, яка розрахована за нормативом
0,18 м2 на одиницю рухомого складу;
9 - для комори забутих у транспорті речей;
72 - для технічного навчання.
Площу приміщення для нічного відпочинку водіїв треба приймати з розрахунку 5 м2 на одного відпочиваючого, при цьому максимальна чисельність відпочиваючих в одній кімнаті не повинна перевищувати трьох водіїв.
Кількість водіїв може бути уточнена завданням на проектування.
Площу приміщення психологічного розвантаження треба приймати з розрахунку 0,9 м2 на одного працюючого на підприємстві в першу зміну.
53
Розрахункову чисельність працівників треба визначати згідно з типовими нормами чисельності [12].
Для місцевої телефонної станції треба передбачати окреме приміщення.
У депо треба передбачати відділ збору виторгу в складі таких приміщень:
для підрахунку грошей, інкасаторів Держбанку і квиткової каси - площею не менше ніж 18 м2
кожне;
сортування грошей - площею не менше ніж 54 м2.
При безкасовому методі обслуговування пасажирів треба передбачати тільки приміщення квиткової каси площею не менше ніж 18 м2.
Примітка 1. Приміщення сортування і підрахунку грошей машинною обробкою треба розміщувати ізольовано.
Примітка 2. Для депо, що має більше ніж 150 одиниць рухомого складу, площу приміщень для сортування грошей треба приймати з коефіцієнтом 1,2.
Примітка 3. Метод обслуговування пасажирів (касовий чи безкасовий) повинен бути встановлений завданням на проектування.
12.4 Водопостачання і каналізація
У депо, ремонтних майстернях і закритих стоянках потрібно передбачати господарсько-
питне, протипожежне і гаряче водопостачання, а також каналізацію й водостоки, які треба проек-
тувати згідно зі СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, СНиП 2.04.03.
При механізованій мийці рухомого складу треба передбачати влаштування системи зво-
ротного водопостачання чи повторного використання води. Концентрація речовин, що забруднюють
навколишнє природне середовище, не повинна перевищувати:
- 40 мг/л - для завислих речовин;
- 15 мг/л - для нафтопродуктів.
Кількість води, яка потрібна для забезпечення втрат у системі оборотного водопостачання, повинна бути від 10 % до 15 % від витрат води на миття одного тролейбуса чи вагона.
Виробничі стічні води, що містять нафтопродукти, завислі речовини, кислоти і луги, повин-
ні бути очищені на підприємстві на власних установках до їх надходження в зовнішню каналі за-
ційну мережу. Ступінь очищення стічних вод власними установками повинен визначатися згідно зі
СНиП 2.04.03.
Для очищення дощових вод, що надходять із майданчиків відкритого зберігання рухомо-
го складу та проїздів на території депо, повинні бути передбачені очисні споруди на відвідному
трубопроводі дощової каналізації. Ці споруди треба розраховувати згідно зі СНиП 2.04.03.
12.4.5 Самопливний трубопровід для відводу стічних вод із зон миття рухомого складу до очисних
споруд депо повинен мати діаметр не менше ніж 200 мм, прокладений з ухилом не менше ніж 30 %о.
12.5 Теплопостачання, опалювання і вентилювання
12.5.1 Теплопостачання депо й ремонтних майстерень треба проектувати з урахуванням:
необхідності опалювання виробничих, допоміжних і складських приміщень в опалювальний
період;
забезпечення теплом виробничих споживачів і систем гарячого водопостачання протягом
усього року.
Опалювання і вентилювання депо, ремонтних майстерень треба проектувати відповідно до
СНиП 2.04.05, а розрахункову температуру повітря в холодний період у приміщеннях депо треба
приймати відповідно до таблиці 12.6.
У приміщеннях мийно-прибирального, технічних оглядів, діагностичного відділень і в цеху
ремонтів треба передбачати повітряне опалювання, об'єднане з вентилюванням. У неробочий час у
цих приміщеннях для підтримки температури вище 5° повинно бути передбачене чергове опалю-
вання.
12.5.4. Тривалість обігрівання транспортного засобу, що в'їжджає у приміщення, треба приймати З год. Витрати тепла на обігрівання транспортного засобу треба приймати: упродовж першої години -50 %, другої - 30 % і третьої - 20 % від загальних витрат тепла на обігрівання.
54
Таблиця 12.6 - Температура в приміщеннях
|
Назва цеху, дільниці, що розташовані в приміщенні |
Группа виробничих процесів |
Розрахункова температура повітря, °С |
|
Майстерня ремонту кас, радіотехнічна, контора цеху технічного обслуговування, контора цеху ремонтів та диспетчера з ремонту. Інструментальна та інструментально-роздавальна комора. Приміщення для водіїв спецавтомобілів. Кабінет начальника збору виручки. Квиткова каса. Касетна. Приміщення для підрахунку, сортування грошей та інкасаторів. Контрольна та прохідна |
1 |
19 |
|
Мийно-прибиральне, електротехнічне, електроапаратне відділення, майстерні цеху технічного обслуговування, оливо-роздавальна та комора мастильних матеріалів |
IIа |
17 |
|
Центральний або індивідуальний тепловий пункт |
IIа |
23 |
|
Дільниці діагностування, технічного обслуговування, ремонтів рухомого складу. Дільниці ремонту систем та агрегатів, а саме: акумуляторна, кузовна, мийно-дефектовочна, розбиральна, столярна, оббивальна, слюсарно-кузовна, слюсарно-складальна, пневматична, редукторна, електротехнічна, малярна (утому числі пост підготовки, фарбування і сушіння рухомого складу), для приготування фарб, ремонту струмоприймачів, просочування, сушіння й фарбування деталей, ковальсько-ресорна, електрозварювальна, механічна, токарна, шиномонтажна. Випробувальна станція. Майстерні головного механіка. Дільниця технічного обслуговування спецавтомобілів |
IIб |
15 |
|
Компресорна |
IIб |
21 |
|
Вулканізаційна дільниця, склад газових балонів |
III |
13 |
|
Комори цехів технічного обслуговування та ремонтів. Комори інвентарю для прибирання, приміщення для прибиральниць, зберігання лаків та фарб. Проміжна комора. Головна комора. Комора для інструменту водіїв спецавтомобілів та комора для діагностичного обладнання. Туалети |
- |
16 |
|
Комора коліс та гуми |
- |
8 |
|
Приміщення для відпочинку малярів |
- |
20 |
|
Бункерна. Станція очищення промислових стоків. Станція автоматитчного поже- жогасіння. Вентиляційні камери (припливні та витяжні). Насосна |
- |
5 |
|
Трансформаторна підстанція. Електрощитова |
- |
Згідно з вимогами до обладнання, які регламентовані його виробником |
Подавання припливного повітря у виробничі приміщення депо й ремонтних майстерень
треба передбачати безпосередньо в робочу зону.
Видалення повітря треба передбачати з верхньої зони виробничого приміщення.
Зовнішні ворота виробничого корпусу підприємства, де виконують огляд та миття рухомого
складу, треба обладнувати повітряно-тепловими завісами.
В акумуляторному відділенні, крім місцевого примусового вентилювання, треба перед-
бачати природне витяжне вентилювання з верхньої зони приміщення.
Подавання припливного повітря в акумуляторну треба передбачати безпосередньо в нижню зону, а у випадку подавання повітря із суміжних приміщень - через грати в нижній частині дверей.
Опалювання акумуляторного відділення треба передбачати переважно калориферами, які повинні бути розташовані поза акумуляторним приміщенням. Калорифери повинні подавати тепле повітря у припливний канал. У приміщеннях, де розташовані калорифери, може бути передбачена парове чи водяне опалювання (без фланців і вентилів).
55
ДОДАТОК А (рекомендований)
МЕТОД РОЗРАХУНКУ ЕКВІВАЛЕНТНОЇ ВЕЛИЧИНИ ЗБЛИЖЕННЯ
КОНТАКТНОЇ МЕРЕЖІ ТРАМВАЯ ТА ТРОЛЕЙБУСА З ЛЕП
А.1 Допустиму еквівалентну величину зближення (ае) контактної мережі трамвая та тролейбуса з ЛЕП та контактною мережею залізниць змінного струму треба розраховувати за формулою:
56
ДОДАТОК Б Бібліографія
ГСТУ 204.04.05.005-2004 Колії трамвайні. Система технічного обслуговування та ремонту. Загальні
положення
СОУ 60.2-33886519-0001-2005 Колії трамвайні. Правила проведення технічного обслуговування
та ремонту
Інструкція по устрою та утриманню колії залізниць України. Затверджено наказом Укрзалізниці від
06.04.1998 р. ; 82-Ц, Київ, Транспорт України, 1999, 244 С.
ГСТУ 204.04.05.002-2004 Системи гальмівні трамвайних вагонів та тролейбусів. Експлуатаційні
вимоги до ефективності гальмування та методи контролю
Водний кодекс України. Затверджено 06.06.95 № 213/95т ВР
СОУ 60.2-33886519-0003:2006 Контактна мережа трамвайних та тролейбусних ліній. Система тех.-
нічного обслуговування та ремонту. Загальні положення
Положення про порядок експлуатації трамвая та тролейбуса на маршрутах з важкими умовами
руху. Затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики
України від 24.12.97 № 58
Альбом монтажных схем и типовых эпюр стрелочных переводов узлов и спецчастей трамвайных
путей нормальной колеи (Альбом монтажних схем та типових епюр стрілочних переводів вузлів та
спецчастин трамвайних колій нормальної колії). УкрГипрокоммунпроект, Харьков, 1957 г., с. 98
Правила устройства электроустановок (Правила улаштування електроустановок) / Минэнерго СССР.
- 6-е изд., перераб. и доп. - М.: Энергоиздат
