Приклад умовної познаки (марки) ригеля типу РДП заввишки 600 мм, завдовжки 5560 мм, несучою здатністю 110 кН/м, з напруженою арматурною сталлю класу A-IV:

РДП6.56-110АІV.

Те саме, виготовленого з бетону нормальної проникності Н і призначеного для застосування в умовах дії слабоагресивного газоподібного середовища з додатковими закладними виробами:

РДП6.56-110АІV-на.

Примітка. Допускається приймати познаки марок ригелів відповідно до робочих креслень на ригелі.

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1 Ригелі слід виготовляти відповідно до вимог даного стандарту і технологічної документації, затвердженої підприємством-виробником, за робочими кресленнями ригелів або проектами будівель (споруд).

Конструювання та розрахунки при розробленні робочих креслень ригелів слід виконувати, дотримуючись вимог СНиП 2.03.01.

Для виготовлення ригелів можливе використання проектної документації типових серій за умови її актуалізації з урахуванням вимог чинних нормативних документів.

Ригелі повинні задовольняти встановлені при проектуванні вимоги за міцністю, жорсткістю, тріщиностійкістю і при випробуванні їх навантаженням у випадках, передбачених робочими кресленнями, витримувати контрольні навантаження.

5.2 Ригелі повинні задовольняти вимоги ГОСТ Б В.2.6-2:

• за показниками фактичної міцності бетону (у проектному віці, передавальною і відпускною);

• за морозостійкістю бетону, а для ригелів, експлуатованих в умовах дії агресивного газоподібного середовища, - також за водонепроникністю бетону;

• до марок сталей для арматурних і закладних виробів, зокрема для монтажних петель;

• за товщиною захисного шару бетону до арматури;

• захисту від корозії.

5.3 Ригелі повинні задовольняти вимоги ДБН В.1.1-7 та ДБН В. 1.2-7 за межею вогнестійкості, визначеною у робочих кресленнях ригелів відповідно до ступеня вогнестійкості будівельного об'єкта.

Ригелі слід виготовляти з важкого бетону згідно з ДСТУ Б В.2.7-43 класів за міцністю на стиск, вказаних у робочих кресленнях ригелів.

5.4 Передачу зусиль обтискання на бетон у попередньо напружених ригелях слід виконувати після досягнення бетоном необхідної передавальної міцності.

Нормована передавальна міцність бетону попередньо напружених ригелів залежно від класу або марки бетону, виду і класу напруженої арматурної сталі повинна відповідати вказаній у робочих кресленнях на ригелі.

5.6 Нормована відпускна міцність бетону попередньо напружених ригелів повинна дорівнювати нормованій передавальній міцності, а ригелів з ненапруженою арматурою - 70 % класу бетону за міцністю на стиск.

При поставці ригелів у холодний період року нормована відпускна міцність бетону ригелів може бути підвищена до 85 % класу бетону за міцністю на стиск - для ригелів міжповерхових перекриттів, до 90 % -для ригелів покриттів згідно з вказівками робочих креслень на ригелі.

5.7 Для армування ригелів слід застосовувати арматурну сталь:

як напружену арматуру

• Ат800 і Ат600С згідно з ГОСТ 10884;

• A-V і A-IV згідно з ГОСТ 5781;

• А500С, А600, А800 згідно з ДСТУ 3760;

• Вр-ІІ згідно з ГОСТ 7348;

• К7 згідно з ГОСТ 13840;

• як ненапружену арматуру

• А-III згідно з ГОСТ 5781;

• Ат-IVc, Ат-ІІІс згідно з ГОСТ 10884;

• А400С, А500С згідно з ДСТУ 3760;

• Вр-І згідно з ГОСТ 6727.

5.8 Форма і розміри арматурних і закладних виробів і їх положення в ригелях повинні відповідати вказаним у робочих кресленнях на ригелі.

5.9 Зварні арматурні і закладні вироби повинні відповідати вимогам ГОСТ 10922.

5.10 Значення напружень у напруженій арматурі, контрольовані після закінчення натягнення її на упори, а також допустимі граничні відхили напружень у напруженій арматурі повинні відповідати наведеним у робочих кресленнях на ригелі.

5.11 Значення фактичних відхилів геометричних параметрів ригелів не повинні перевищувати граничних, вказаних у таблиці 1.

Таблиця 1

5.12 Значення фактичних відхилів від проектного положення випусків робочої арматури, призначених для з'єднання з арматурними випусками колон, не повинні перевищувати 3 мм.

5.13 У ригелях, призначених для експлуатації в умовах дії агресивних газоподібних середовищ, мінусові відхили товщини захисного шару бетону до арматури не допускаються.

5.14 Вимоги до якості поверхонь і зовнішнього вигляду ригелів - згідно з ДСТУ Б В.2.6-2.

При цьому якість поверхонь ригелів повинна задовольняти вимоги, встановлені для категорій:

КП-2 - нижньої і бічних лицьових поверхонь;

КП-3 - решти поверхонь.

За погодженням виробника зі споживачем нижні і бічні поверхні ригелів можуть бути інших категорій.

5.15 У бетоні ригелів, що поставляються споживачеві, тріщини не допускаються, за винятком:

• усадкових та інших поверхневих технологічних тріщин, ширина яких не повинна перевищувати 0,1 мм;

• поперечних тріщин у верхній зоні ригелів, викликаних обтисканням бетону, ширина яких не повинна перевищувати 0,15 мм.

5.16 Кінці напруженої арматури не повинні виступати за торцеві поверхні ригеля більш ніж на 10 мм. Вони повинні бути захищені шаром цементно-піщаного розчину або бітумним лаком.

5.17 Надійність та довговічність ригелів забезпечується шляхом дотримання вимог ДБН В.1.2-14.

6 ПРИЙМАННЯ

6.1 Приймання ригелів слід проводити згідно з ДСТУ Б В.2.6-2, даним стандартом і робочою документацією на ригелі.

6.2 Приймання ригелів за показниками їх міцності, жорсткості і тріщиностійкості, межі вогнестійкості, за морозостійкістю бетону, а також за водонепроникністю і водопоглинанням бетону ригелів, призначених для експлуатації в середовищі з агресивним ступенем дії, слід проводити за результатами періодичних випробувань.

6.3 Приймання ригелів за показниками міцності бетону (класу бетону за міцністю на стиск, передавальній і відпускній міцності), відповідності арматурних і закладних виробів проектній документації, міцності зварних з'єднань, точності геометричних параметрів, товщини захисного шару бетону до арматури, ширини розкриття технологічних тріщин, категорії бетонної поверхні слід проводити за результатами приймально-здавальних випробувань і контролю.

6.4 Періодичні випробування навантажуванням ригелів для контролю їх міцності, жорсткості і тріщиностійкості проводять перед початком масового виготовлення ригелів і надалі - при внесенні в них конструктивних змін і змін технології виготовлення відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-2.

Якщо випробування навантажуванням не передбачені робочими кресленнями, приймання ригелів за міцністю, жорсткістю і тріщиностійкістю здійснюють за комплексом нормованих і проектних показників відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-2.

6.5 Періодичні випробування ригелів для контролю їх межі вогнестійкості слід проводити перед початком їх масового виготовлення та у подальшому - при внесенні до них конструктивних змін, зміні технології виготовлення або виду і якості матеріалів.

6.6 Ригелі за показниками точності геометричних параметрів, товщини захисного шару бетону до арматури, ширини розкриття поверхневих тріщин і категорії бетонної поверхні слід приймати за наслідками вибіркового контролю.

6.7 У документі про якість ригелів згідно з ДСТУ Б В.2.6-2 додатково повинні бути наведені марка бетону за морозостійкістю, а для ригелів, призначених для експлуатації в умовах дії агресивного газоподібного середовища, - марка бетону за водонепроникністю (якщо ці показники обумовлені в замовленні на виготовлення ригелів).

7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ І ВИПРОБУВАНЬ

7.1 Контроль і оцінку міцності, жорсткості і тріщиностійкості ригелів слід здійснювати згідно з ДСТУ Б В.2.6-7 (ГОСТ 8829).

Випробування ригелів навантаженням для контролю їх міцності, жорсткості і тріщиностійкості слід проводити після досягнення бетоном міцності, що відповідає проектній.

7.2 Межа вогнестійкості ригелів визначається згідно з ДСТУ Б В. 1.1-20.

7.3 Міцність бетону ригелів слід визначати згідно з ГОСТ 10180 на серії зразків, що виготовлені з бетонної суміші робочого складу і зберігалися в умовах, встановлених ГОСТ 18105.

При перевірці міцності бетону методами неруйнівного контролю фактичну передавальну і відпускну міцність бетону на стиск визначають ультразвуковим методом згідно з ГОСТ 17624 або приладами механічної дії згідно з ГОСТ 22690.

Допускається застосування інших методів неруйнівного контролю, передбачених стандартами на методи контролю бетону.

7.4 Морозостійкість бетону слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0), ДСТУ Б В.2.7-48 (ГОСТ 10060.1), ДСТУ Б В.2.7-49 (ГОСТ 10060.2) на серії зразків, виготовлених з бетонної суміші робочого складу.

7.5 Водонепроникність бетону ригелів слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-170.

7.6 Контроль зварних арматурних і закладних виробів - згідно з ГОСТ 10922 і ГОСТ 23858.

7.7 Вимірювання напруження в напруженій арматурі, контрольоване після закінчення натягнення, слід проводити згідно з ГОСТ 22362.

7.8 Розміри, відхилення від прямолінійності і площинності граней ригелів, ширину розкриття поверхневих тріщин, розміри раковин, напливів і відколень бетону ригелів слід перевіряти методами, встановленими ГОСТ 26433.0 і ГОСТ 26433.1.

7.9 Розміри і положення арматурних і закладних виробів, а також товщину захисного шару бетону до арматури слід визначати згідно з ГОСТ 17625 і ДСТУ Б В.2.6-4 (ГОСТ 22904).

8 МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

8.1 Маркування ригелів - згідно з ДСТУ Б В.2.6-2. Маркувальні написи і знаки слід наносити на бічну поверхню ригеля на відстані не більше 1 м від торця.

8.2 Транспортування і зберігання ригелів - відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-2, даного стандарту і проектної документації на ригелі.

8.3 Ригелі слід транспортувати і зберігати в горизонтальному положенні в штабелях.

8.4 Висота штабеля ригелів не повинна перевищувати ширину штабеля більш ніж у два рази і не повинна бути більше 2500 мм.

8.5 Підкладки під нижній ряд ригелів і прокладки між ними в штабелі слід розташовувати в місцях стропувальних отворів або монтажних петель.

9 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

9.1 Оцінювання відповідності залізобетонних ригелів вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі - Технічний регламент) здійснюється шляхом сертифікації призначеним в установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі - орган оцінки) за показниками їх механічного опору та стійкості, пожежної безпеки та безпеки експлуатації, запровадженими 5.2 та 5.10 - 5.15 цього стандарту.

9.2 Оцінювання відповідності залізобетонних ригелів здійснюється відповідно до запроваджених положень Технічним регламентом, ДСТУ Б А. 1.2-1, ДСТУ-Н Б А.1.1-83, розділом 6 цього стандарту.

9.3 Сертифікація залізобетонних ригелів здійснюється із застосуванням наступних процедур оцінки відповідності та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності":

1. випробування виробником виробу певного типу;

2. здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;

3. випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

4. подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

5. випробування органом оцінки виробу певного типу;

6. випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

7. проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом;

8. перевірка органом оцінки системи якості виробництва;

9. проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю за виробництвом;

10. проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;

11. випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми аудиту.

Процедури оцінки відповідності 1-4 реалізуються виробником, а 5-11 - органом оцінки.