1. Мінімальну висоту підвішування трамвайних і тролейбусних контактних проводів треба
    приймати відповідно до таблиці 8.2.

  2. Висота розташування контактних проводів трамвая чи тролейбуса над рівнем головок рейок
    чи дорожнього покриття в будь-якому місці прольоту в найгіршому розрахунковому режимі не по­
    винна бути менше ніж 5,2 м, за винятком випадків, передбачених у поз. З таблиці 8.2, а в місцях
    перехрещення трамвайних і тролейбусних ліній з неелектрифікованими залізничними коліями - не
    менше ніж 5,8 м над рівнем головок залізничних рейок.

8.1.11 З'єднання ділянок контактних ліній із різною висотою підвішування контактних проводів
треба проектувати з ухилом проводів не більше ніж:

  • 20 %о для поздовжнього профілю трамвайної колії чи тролейбусної лінії;

  • 10 %о для швидкісного трамвая;

  • 40 %о на територіях, у виробничих будівлях депо і ремонтних майстернях (заводах), а також на
    ділянках трамвайних і тролейбусних ліній, на яких швидкість руху не перевищує 15 км/год.


  1. Контактні проводи трамвайних ліній на прямих ділянках у плані треба підвішувати зигза-­
    гоподібно. Повний крок зигзага для всіх типів контактних підвісок не повинен перевищувати чотирьох
    прольотів підвіски. Величина відхилу (виносу) контактних проводів від осі струмоприймача повинна
    бути не більше ніж 250 мм на прямих та 300 мм на кривих ділянках. На двоколійних лініях зигзаг треба
    виконувати симетрично.

  2. Відстань між точками фіксації контактного проводу трамвая на криволінійних ділянках
    колії (довжина хорди в метрах) треба приймати за найменшою величиною, яку розраховують за
    формулами:

a = 4(8.1)

(8.2)

28

ДБН В.2.3-18:2007

де R - радіус кривої по осі шляху, м;

b - відхил (винос) точки фіксації контактного проводу в плані від осі струмоприймача, м;

Н - величина найбільшого натягу контактного проводу, Н;

Z - допустиме зусилля в горизонтальній площині на підвісну чи фіксуючу арматуру, Н.

  1. Відстань від точок кріплення (гаків, розеток) до рогу стіни будинків, а також віконних і
    дверних прорізів повинна бути не менше 0,5 м.

  2. Точку перехрещення контактних проводів трамвайних ліній (повітряну хрестовину) треба
    розташовувати над перетином осей колій.

  3. Над стрілочними переводами колій точка сходження (розгалуження) контактних проводів
    повинна знаходитися в точці, що розташована на бісектрисі кута, утвореного осями колій там, де
    відстань між внутрішніми гранями головок рейок, що сходяться, до колійної хрестовини дорівнює 1 м.

8.1.17 Відстань між контактними проводами одного напрямку руху тролейбусів повинна бути 0,5 м.
Можна відступати від зазначеної величини у межах:

  • від 0,4 м до 0,7 м на спеціальних частинах контактної мережі;

  • від 0,5 до 0,7 м у ланцюгових контактних підвісках, у підвісках на похилих струнках, а також для
    будь-яких контактних підвісок при розташуванні тролейбусної лінії біля морського узбережжя в зоні
    розпилення води вітром та залежно від типу ізоляторів.


  1. Проводи контактної тролейбусної мережі мінусової полярності треба розташовувати пра-­
    воруч за напрямком руху. Як виняток, допускається розташовувати проводи контактної мережі мі-­
    нусової полярності ліворуч за напрямком руху на території депо, ремонтних майстерень (заводів) і
    тощо, а також при трьохпровідній системі живлення.

  2. Трасування контактних ліній тролейбуса повинно забезпечувати рух тролейбусів по першій і
    другій смугах руху, а на підходах до лівих поворотів - по крайній лівій смузі. Наближення контактних
    проводів до осі смуги руху для повороту треба починати на відстані:


  • від 60 м до 80 м, коли рух здійснюється по двох смугах руху;

  • від 100 м до 120 м, коли рух здійснюється по трьох і більше смугах руху.

Відстань від крайнього контактного проводу тролейбуса в плані до границі тротуару повинна бути не менше ніж 1,5 м, а на криволінійній ділянці в середній частині хорди -1м.

8.1.20 Горизонтальні відстані між контактними проводами суміжних тролейбусних ліній, між
контактним проводом тролейбуса та найближчою рейкою трамвая треба приймати згідно з табли­цею 8.3.

Таблиця 8.3 - Відстані від контакного проводу тролейбусної лінії, м



Тролейбусні лінії

Горизонтальні відстані від контактного проводу тролейбусної лінії до

рейки трамвайної лінії

контактного проводу суміжної тролейбусної лінії

паралельного руху

зустрічного руху

паралельного руху

зустрічного руху

Пасажирські не менше

3,5

4,0

3,0

3,5

Службові і вантажні, а також розташовані на території депо і ремонтних майстерень (заводів) не менше

2,5

3,0

2,0

3,0

Примітка. У прольоті, що примикає до стрілочного вузла тролейбусних контактних ліній, горизонтальна відстань між найближчими контактними проводами суміжних ліній може бути зменшена до 1,0 м (ця вимога не поширюється на зону завдовжки 10 м; до стрілочного вузла, де відстань між крайніми проводами ліній, що зливаються (розбігаються), визначається конструкцією стрілочного вузла).

  1. Радіус кривизни тролейбусних ліній на криволінійних ділянках повинен бути не менше ніж
    радіус вигину дороги.

  2. У місцях повороту на перехрестях, площах, поворотних кільцях тощо найменший радіус
    контактного проводу в плані треба приймати згідно з таблицею 8.4.

29



Таблиця 8.4 - Найменший радіус контакної лінії

Умови повороту


Найменший радіус кривої в плані по внутрішньому

контактному проводу тролейбусних ліній, м

за нормальних умов

дозволено за утруднених умов

На смугах руху з кутами повороту:

до 90°

більше



12

14



10

11

На службових і вантажних лініях, а також на лініях депо і ремонтних майстерень (заводів)



10



9

8.1.23 Кут злому контактного проводу на криволійнійних ділянках на один затискач повинен
бути не більше:

  • 4° - для фіксації контактного проводу затискачами завдовжки до 250 мм;

  • 8° - на вузлах і перехрестях;

  • 15° - для мідних та бронзових проводів на ділянках, де швидкість руху обмежена до 5 км/год.
    Величина кутів злому контактних проводів тролейбусних ліній у плані на криволінійних ділянках

траси в будь-якому випадку не повинна перевищувати допустимого кута злому, встановленого тех­нічними умовами для відповідної арматури і фіксуючих пристроїв (затискачів, фіксаторів, зворотних фіксаторів, держаків кривої).

8.1.24 Найбільшу довжину прольотів контактної підвіски на прямих треба приймати згідно з
таблицею 8.5.

У межах вертикальних кривих, що сполучають суміжні елементи поздовжнього профілю трам­вайної колії чи дороги, на ділянках траси тролейбусної лінії з горизонтальними кривими радіусом менше ніж 500 м і у разі використання в якості опорних пристроїв стін будинків, довжину прольотів контактних підвісок треба зменшувати в межах від 20 % до 25 %.

Величину окремих (не суміжних) прольотів ланцюгових підвісок допускається збільшувати до 60 м.

Для перекриття великих одиночних прольотів завдовжки до 100 м треба застосовувати ланцю­гову підвіску з 3-4 струнками в прольоті та анкеруванням поздовжніх тросів по обидва боки прольоту, а також просту підвіску на тросових гнучких поперечках з використанням підтримуючих пристроїв типу "трапеція" чи "полігон".

Таблиця 8.5 - Найбільша величина прольотів контактної підвіски на прямих ділянках



Контактні підвіски

Найбільші величини прольотів контактних підвісок між опорами на прямих ділянках не більше, м


для трамвайних ліній

для тролейбусних ліній

Ланцюгові

50

50

Прості петлеві

45

40

Прості на похилих струнках

40

40

Прості на гнучких тросових поперечках

35

30

Ланцюгові малогабаритні в тунелях

25

25

Прості на еластичних підтримуючих пристроях у тунелях

15

15

Прості жорсткі на стельових підвісах

8

4

  1. У разі використання опор контактної мережі для зовнішнього освітлення відстань між
    опорами треба приймати з урахуванням оптимального сполучення типу підвіски та вимог до освіт­-
    леності вулиць.

  2. Під час підвішування контактних проводів на прямих ділянках з використанням гнучких
    поперечин треба забезпечити між поперечиною та проводами кут 90° ±10°.

  1. Фіксацію контактних проводів на кривих ділянках треба виконувати по бісектрисі.

  1. Під час спорудження полігону треба забезпечувати фіксацію центра трьома поперечками
    під кутом від 60° до 120° від напрямку руху.

30

ДБНВ.2.3-18:2007

8.2 Підтримуючі і фіксуючі пристрої

8.2.1 У контактних мережах трамвая та тролейбуса треба використовувати як підтримуючі
пристрої кронштейни, прості та ланцюгові гнучкі поперечки, затискачі, зворотні фіксатори, балки і
перекриття шляхопроводів, склепіння тунелів та інших споруд.

Конструктивне виконання підтримуючих і фіксуючих пристроїв трамвайної контактної мережі повинно унеможливлювати удари струмоприймачів трамвая по елементах контактної мережі при тиску струмоприймачів на контактний провід силою 150 Н і при мінімальному натягу тросових елементів.

  1. Для гнучких підтримуючих і фіксуючих пристроїв залежно від навантаження треба засто-­
    совувати сталевий оцинкований дріт діаметром 5 мм чи сталевий оцинкований семижильний трос
    згідно з ГОСТ 3062. Для поперечних несучих і поздовжньо несучих тросів треба застосовувати тільки
    сталевий оцинкований семижильний трос згідно з ГОСТ 3062.

  2. Усі види кронштейнів повинні бути поворотними в горизонтальній площині і мати один
    ступінь ізоляції в місцях кріплення до опор.

  3. У проектах розрахунок підтримуючих пристроїв (опор, фундаментів і поперечок) треба
    виконувати окремо для кожного пристрою на підставі сумарних навантажень.

У розрахунках фіксуючих тросів мінімально допустимий натяг троса повинен дорівнювати (400+100) Ну найбільш розвантаженій ланці при найвищій річній температурі вданому кліматичному районі.

8.2.5 Під час розрахунку поперечного перерізу тросів і проводів гнучких підтримуючих і фіксуючих
пристроїв треба приймати такі коефіцієнти запасу міцності, не менше:

  • 3 - для сталевих поздовжніх несучих тросів ланцюгових підвісок, сталевих, біметалевих і мід-­
    них поперечних несучих тросів, відтяжних гілок на криволінійних ділянках;

  • 2,5 - для мідних і біметалевих поздовжніх несучих тросів ланцюгових підвісок, сталевих і
    біметалевих фіксуючих поперечок.

8.2.6 Висоту закріплення гнучких тросових поперечок на опорах, стінах будинків та інших опорних
конструкціях треба розраховувати залежно від ухилу поперечки від точки з максимальною стрілою
прогину до місця її закріплення. Ухил треба приймати відповідно до таблиці 8.6.

Таблиця 8.6 - Ухили гнучких тросових поперечок



Умови застосування

Співвідношення максимальної стріли прогину до довжини поперечки

мінімальне

максимальне

Прості поперечки на прямих ділянках

1:10

1:12

Зовнішні частини простих поперечок по відношенню до кривої

1:15

1:20

Внутрішні частини простих поперечок, несучі троси ланцюгових поперечок, поперечних несучих тросів ланцюгових підвісок і несучих тросів спецчастин по відношенню до кривої

1:5

1:10

Відтягнення на кривих

1:20

1:40

Анкеровочні гілки контактного проводу

1:30

1:40