Страница 11: ДСТУ Б В.2.7-89-99. (ГОСТ 12801-98). Материалы на основе органических вяжущие для дорожного и аэродромного строительства. Методы испытаний. (44215)

24.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Стаканы химические термостойкие по ГОСТ 23932 вместимостью не менее 500 см3.

Сетки металлические диаметром на 5- меньше диаметра химического стакана с размером отверстий 0,071- по ГОСТ 6613.

Электроплитка, баня песчаная или горелка газовая.

Сетка асбестовая.

Вода дистиллированная по ГОСТ 6709.

Соль поваренная по ГОСТ 13830.

Бумага фильтровальная по ГОСТ 12026.

24.2 Порядок подготовки к проведению испытания

От средней пробы смеси, приготовленной в лаборатории или на асфальтосмесительной установке, берут две навески по . Одну навеску помещают на сетку 2 (рисунок 12), вторую - оставляют для последующего сравнения со смесью, прошедшей испытание.

Рисунок 12 - Схема випробування для визначення зчеплення в'яжучого з мінеральною частиною суміші

24.3 Порядок проведення випробування

Хімічний стакан 1 заповнюють приблизно на 2/3 об'єму 15 %-м розчином повареної солі в дистильованій воді, установлюють на електроплитку, піщану баню або над полум'ям пальника і доводять до кипіння.

Сітку 2 з наважкою суміші опускають у стакан з розчином, що кипить, таким чином, щоб рівень розчину 4 над сумішшю був не менше 30-, і закріплюють дротяними дужками 3 за край стакана.

При випробуванні суміші з в'язким в'яжучим сітку із зразком, який випробовують, витримують у киплячому розчині 30 хв, з рідким - 3 хв. Кипіння не повинно бути бурхливим. В'яжуче, що відокремилось від поверхні мінеральних зерен у процесі кипіння і виринуло на поверхню, видаляють фільтрувальним папером.

Рисунок 12 - Схема испытания для определения сцепления вяжущего с минеральной частью смеси

24.3 Порядок проведения испытания

Химический стакан 1 заполняют примерно на 2/3 объема 15 %-м раствором поваренной соли в дистиллированной воде, устанавливают на электроплитку, песчаную баню или над пламенем горелки и доводят до кипения.

Сетку 2 с навеской смеси опускают в стакан с кипящим раствором таким образом, чтобы уровень раствора 4 над смесью был не менее 30-, и укрепляют проволочными дужками 3 за край стакана.

При испытании смеси с вязким вяжущим сетку с испытуемым образцом выдерживают в кипящем растворе 30 мин, с жидким - 3 мин. Кипение не должно быть бурным. Вяжущее, отделившееся от поверхности минеральных зерен в процессе кипения и всплывшее на поверхность, удаляют фильтровальной бумагой.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.41

Після закінчення зазначеного часу сітку із сумішшю виймають із стакана і переносять в стакан з холодною водою для охолодження і для того, щоб видалити сіль, яка осіла на частках суміші при кип'ятінні, після чого суміш переносять на фільтрувальний папір для випарування води.

Зчеплення оцінюють після повного випарування води із суміші.

24.4 Обробка результатів випробування

Суміш вважають такою, що витримала випробування, якщо після кип'ятіння не менше 3/4 поверхні залишається покритою плівкою в'яжучого.

25 ВИЗНАЧЕННЯ ЗЛЕЖУВАНОСП ХОЛОДНИХ СУМІШЕЙ

Суть методу полягає в оцінюванні здатності холодної суміші не злежуватись при зберіганні в штабелі.

25.1 Засоби контролю

Прилад (рисунок 13) складається із основи з підставкою 1 для зразка 2, з отвором 3, штанги 6 і напрямної втулки 8. У втулці вільно переміщається штанга з нагвинченим на неї конусним наконечником 4.

По истечении указанного времени сетку со смесью извлекают из стакана и переносят в стакан с холодной водой для охлаждения и для того, чтобы удалить соль, осевшую на частицах смеси при кипячении, после чего смесь переносят на фильтровальную бумагу для испарения воды.

Сцепление оценивают после полного испарения воды из смеси.

24.4 Обработка результатов испытания

Смесь считают выдержавшей испытание, если после кипячения не менее 3/4 поверхности остается покрытой пленкой вяжущего.

25 ОПРЕДЕЛЕНИЕ СЛЕЖИВАЕМОС-ТИ ХОЛОДНЫХ СМЕСЕЙ

Сущность метода заключается в оценке способности холодной смеси не слеживаться при хранении в штабеле.

25.1 Средства контроля

Прибор, (рисунок 13) состоит из основания с подставкой 1 для образца 2, с отверстием 3, штанги 6 и направляющей втулки 8. Во втулке свободно перемещается штанга с навинченным на нее конусным наконечником 4.

Рисунок 13 - Прилад для визначення злежувамості

Рисунок 13 - Прибор для определения слеживаемости

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.42

Маса штанги з наконечником - (500±5) г. Кут у вершині конуса - (15,0±0,5)°. По штанзі вільно переміщається циліндричний вантаж 5 масою (500±5) г. Висота підняття вантажу на штанзі обмежена зверху упорним кільцем 7 і дорівнює (200±2) мм. У центрі основи є отвір для запобігання від затуплення вістря конуса. Для фіксації моменту дотику вістря конуса до нижньої підставки у верхній частині штанги нанесена риска 9.

25.2 Порядок підготовки до проведення випробування

Для випробування готують три зразки у відповідності з 6.5.1.

Перед випробуванням зразки витримують у повітряному середовищі при температурі (20±2)°С не менше 4 год.

25.3 Порядок проведення випробування

Зразок установлюють на основу, а вістря конуса, обережно направляючи рукою, вводять в отвір зразка. Вантаж піднімають до упорного кільця і опускають його. Удари вантажу по конусу повторюють до повного зруйнування зразка або до того часу, поки вістря конуса торкнеться підставки. При випробуванні необхідно слідкувати, щоб при підійманні вантажу вістря конуса не виходило вверх із отвору в зразку.

25.4 Обробка результатів випробування

За умовний показник злежуваності холодної суміші приймають кількість ударів, що необхідна для повного зруйнування зразка конусом.

Показник злежуваності обчислюють як середньоарифметичне результатів випробування трьох зразків. Розходження між найбільшим і найменшим результатами випробувань не повинно бути більше чотирьох ударів.

26 ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА УЩІЛЬНЕННЯ СУМІШЕЙ У КОНСТРУКТИВНИХ ШАРАХ ДОРОЖНЬОГО ПОКРИТТЯ

Суть методу полягає у визначенні відношення середньої густини вирубок (кернів) до середньої густини переформованих з них зразків (коефіцієнта ущільнення).

26.1 Порядок підготовки до проведення випробування

Зразки-вирубки (керни) відбирають і під-готовлюють до випробувань згідно з 4.2 і готують з них переформовані зразки згідно з 6.1.

26.2 Порядок проведення випробування Зразки-вирубки (керни) і переформовані зразки випробовують за розділом 7.

Масса штанги с наконечником - (500±5) г. Угол в вершине конуса - (15,0±0,5)°. По штанге свободно перемещается цилиндрический груз 5 массой (500±5) г. Высота подъема груза на штанге ограничена вверху упорным кольцом 7 и составляет (200±2) мм. В центре основания имеется отверстие для предохранения острия конуса от затуплення. Для фиксации момента касания острия конуса нижней подставки в верхней части штанги нанесена риска 9.

25.2 Порядок, подготовки к проведению испытания

Для испытания готовят три образца в соответствии с 6.1.5.

Перед испытанием образцы выдерживают в воздушной среде при температуре (20±2)°С не менее 4 ч.

25.3 Порядок проведения испытания

Образец устанавливают на основание, а острие конуса, осторожно направляя рукой, вводят в отверстие образца. Груз поднимают до упорного кольца и опускают его. Удары груза по конусу повторяют до полного разрушения образца или до тех пор, пока острие конуса коснется подставки. При испытании необходимо следить за тем, чтобы при поднятии груза острие конуса не выходило вверх из отверстия в образце.

25.4 Обработка результатов испытания

За условный показатель слеживаемости холодной смеси принимают количество ударов, необходимое для полного разрушения образца конусом.

Показатель слеживаемости вычисляют как среднеарифметическое результатов испытания трех образцов. Расхождение между наибольшим и наименьшим результатами испытаний не должно быть более четырех ударов.

26 ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЭФИЦИЕНТА УПЛОТНЕНИЯ СМЕСЕЙ В КОНСТРУКТИВНЫХ СЛОЯХ ДОРОЖНЫХ ОДЕЖД

Сущность метода заключается в определении отношения средней плотности вырубок ( кернов) к средней плотности переформованных из них образцов (коэффициента уплотнения).

26.1 Порядок подготовки к проведению испытания

Образцы-вырубки (керны) отбирают и подготавливают к испытанию согласно 4.2 и готовят из них переформованные образцы согласно 6.1.

26.2 Порядок проведения испытания Образцы-вырубки (керны) и переформованные образцы испытывают по разделу 7.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.43

26.3 Обробка результатів випробування

Коефіцієнт ущільнення Ку обчислюють з точністю до другого десяткового знака методом округлення за формулою

, (39)

26.3 Обработка результатов испытания

Коэффициент уплотнения Ку вычисляют с точностью до второго десятичного знака методом округления по формуле

, (40)

де рm - середня густина зразка із конструктивного шару, г/см3;

р'm - середня густина переформованого зразка, г/см3.

27 ВИЗНАЧЕННЯ ОДНОРІДНОСТІ СУМІШІ

Суть методу полягає в статистичній обробці значень показників властивостей суміші у вибірці з лабораторного журналу і оцінюванні її однорідності за коефіцієнтом варіації показника границі міцності при стиску при температурі 50°С для гарячих сумішей і показника водонасичення для холодних сумішей.

Обсяг вибірки повинен складати не менше 20 визначень і призначатись за кількістю випробуваних проб за період між періодичними випробуваннями. Коефіцієнт варіації є мірою відхилення дослідних даних від середнього вибіркового значення, яка виражена в частках одиниці або у відсотках, і обчислюють за формулою

де Sn - середньоквадратичне відхилення показника властивостей суміші;

Х - середнє значення показника властивостей суміші в обсязі вибірки.

Середнє значення показника обчислюють як середньоарифметичне з частинних значень, які складають вибірку, за формулою

где рm - средняя плотность образца из конструктивного слоя, г/см3;

р'm - средняя плотность переформованного образца, г/см3.

27 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОДНОРОДНОСТИ СМЕСИ

Сущность метода заключается в статистической обработке значений показателей свойств смеси в выборке из лабораторного журнала и оценке ее однородности по коэффициенту вариации показателя предела прочности при сжатии при температуре 50°С для горячих смесей и показателя водонасыщения для холодных смесей.

Объем выборки должен составлять не менее 20 определений и назначаться по количеству испытанных проб смеси за период между периодическими испытаниями. Коэффициент вариации является мерой отклонения опытных данных от среднего выборочного значения, выраженной в долях единицы или в процентах, и вычисляется по формуле

где Sn - среднеквадратическое отклонение показателя свойств смеси;

Х - среднее значение показателя свойств смеси в объеме выборки.

Среднее значение показателя вычисляют как среднеарифметическое из частных значений. образующих выборку, по формуле

, (14)

де хi - частинне значення показника властивостей в i-й пробі;

п - кількість випробованих проб (обсяг вибірки).

Середньоквадратичне відхилення обчислюють за формулою

где хi - частное значение показателя свойств в i-й пробе;

п - количество испытанных проб (объем выборки).

Среднеквадратическое отклонение вычисляют по формуле

(42)

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) c.44

ДОДАТОК А

(довідковий)

Стандарти, посилання на які наведені в даному стандарті

ПРИЛОЖЕНИЕ А

(справочное)

Стандарты, ссылки на которые приведены в настоящем стандарте