У процесі випробування зразка фіксують максимальний показ силовимірювача, який приймають за руйнівне навантаження. Одночасно за допомогою індикатора переміщень заміряють граничну деформацію, що відповідає руйнівному навантаженню, і час навантаження зразка за секундоміром. Допускається визначати граничну деформацію за добутком постійної швидкості деформування на час навантаження зразка.
1 - шарнир; 2 - цилиндрические обоймы; 3 - образец; 4 - нижняя плита пресса
Рисунок 10 - Обжимное устройство
Верхняя плита пресса должна находиться на расстоянии 5 - от верха образца или от верхней части обжимного устройства. После этого включают электродвигатель пресса и начинают нагружать образец.
В процессе испытания образца фиксируют максимальное показание силоизмерителя, которое принимают за разрушающую нагрузку. Одновременно с помощью индикатора перемещений замеряют предельную деформацию, соответствующую разрушающей нагрузке, и время нагружения образца по секундомеру. Допускается определять предельную деформацию по произведению постоянной скорости деформирования на время нагружения образца.
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.28
18.4 Обробка результатів випробування
Для кожного зразка, випробуваного на одноосьове стискання і на стискання за схемою Маршалла, обчислюють роботу А, Дж, витрачену на руйнування, за формулою
18.4 Обработка результатов испытания
Для каждого образца, испытанного на одноосное сжатие и на сжатие по схеме Маршалла, вычисляют работу А, Дж, затраченную на разрушение, по формуле
, (21)
де Р - руйнівне навантаження, кН;
l - гранична деформація, мм.
Середню роботу деформування зразків при одноосьовому стисканні і при стисканні за схемою Маршалла обчислюють з точністю до другого десяткового знака як середньоарифметичне значення результатів випробувань не менше трьох зразків.
Коефіцієнт внутрішнього тертя асфальтобетону обчислюють за формулою
где Р - разрушающая нагрузка, кН;
l - предельная деформация, мм.
Среднюю работу деформирования образцов при одноосном сжатии и при сжатии по схеме Маршалла вычисляют с точностью до второго десятичного знака как среднеарифметическое значение результатов испытаний не менее трех образцов.
Коэффициент внутреннего трения асфальтобетона вычисляют по формуле
, (22)
де Аm , Ac - середня робота деформування зразків асфальтобетону при випробуванні відповідно за схемою Маршалла і при одноосьовому стисканні, Дж.
Лабораторний показник зчеплення при зсуві Сл , МПа, обчислюють за формулою
где Am , Ac - средняя работа деформирования образцов асфальтобетона при испытании соответственно по схеме Маршалла и при одноосном сжатии, Дж.
Лабораторный показатель сцепления при сдвиге Сл , МПа, вычисляют по формуле
, (23)
де Rс - границя міцності при одноосьовому стисканні, визначена за 15.4, МПа.
19 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОСТІЙКОСТІ
Суть методу полягає в оцінюванні ступеня падіння міцності при стисканні зразків після дії на них води в умовах вакууму за розділом 13. Міцність при стисканні зразків визначають за розділом 15.
19.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання
Засоби контролю і допоміжне обладнання -за 13.1 і 15.1.
19.2 Порядок підготовки до проведення випробування
Зразки насичують у вакуумній установці за 13.2.2.
19.3 Обробка результатів випробувань
Водостійкість Кв обчислюють з точністю до другого десяткового знака за формулою
, (24)
где Rс - предел прочности при одноосном сжатии, определенный по 15.4, МПа.
19 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОСТОЙКОСТИ
Сущность метода заключается в оценке степени падения прочности при сжатии образцов после воздействия на них воды в условиях вакуума по разделу 13. Прочность при сжатии образцов определяют по разделу 15.
19.1 Средства контроля и вспомогатель-ное оборудование
Средства контроля и вспомогательное оборудование - по 13.1 и 15.1.
19.2 Порядок подготовки к проведению испытания
Образцы насыщают в вакуумной установке по 13.2.2.
19.3 Обработка результатов испытания
Водостойкость Кв вычисляют с точностью до второго десятичного знака по формуле
(24)
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.29
де - границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С водонасичених у вакуумі зразків, МПа;
- границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С зразків до водонасичен-ня, МПа.
20 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОСТІЙКОСТІ ПРИ ТРИВАЛОМУ ВОДОНАСИЧЕННІ
Суть методу полягає у визначенні відношення міцності при стисканні зразків після впливу на них води протягом 15 діб до початкової міцності паралельних зразків.
20.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання
Засоби контролю і допоміжне обладнання -за 13.1 і 15.1.
20.2 Порядок підготовки до проведення випробування
Зразки насичують у вакуумній установці за 13.2.2.
20.3 Порядок проведення випробування
Зразки, насичені у вакуумній установці, переносять в іншу посудину з водою, в якій витримують протягом 15 діб, температуру води підтримують у межах (20±5)°С. Після закінчення 15 діб зразки видаляють з води, обтирають м'якою тканиною і визначають границю міцності при стисканні за розділом 15.
20.4 Обробка результатів випробування
За результатами випробувань з точністю до другого десяткового знака обчислюють водостійкість Квд після тривалого водонаси-чення за формулою
, (25)
де - границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С зразків після насичення водою протягом 15 діб, МПа;
- границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С зразків до насичення водою, МПа.
где - предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С водонасыщенных в вакууме образцов, МПа;
предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С образцов до водонасы-щения, МПа.
20 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОСТОЙКОСТИ ПРИ ДЛИТЕЛЬНОМ ВОДОНАСЫЩЕНИИ
Сущность метода заключается в определении отношения прочности при сжатии образцов после воздействия на них воды в течение 15 сут к первоначальной прочности параллельных образцов.
20.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование
Средства контроля и вспомогательное оборудование - по 13.1 и 15.1.
20.2 Порядок подготовки к проведению испытания
Образцы насыщают в вакуумной установке по 13.2.2.
20.3 Порядок проведения испытания
Образцы, насыщенные в вакуумной установке, переносят в другой сосуд с водой, в котором выдерживают в течение 15 сут, температуру воды поддерживают в пределах (20±5)°С. По истечении 15 сут образцы извлекают из воды, обтирают мягкой тканью и определяют предел прочности при сжатии по. разделу 15.
20.4 Обработка результатов испытания
По результатам испытаний с точностью до второго десятичного знака вычисляют водостойкость Kвд после длительного водонасы-щения по формуле
, (25)
где - предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С образцов после насыщения водой в течение 15 сут, МПа;
- предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С образцов до насыщения водой, МПа.
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.30
21 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОСТІЙКОСТІ ПРИСКОРЕНИМ МЕТОДОМ
Суть методу полягає в оцінюванні ступеня падіння міцності при стисканні зразків після впливу на них води в умовах вакууму і температури 50°С.
Метод призначений для апробації і накопичення статистичних даних з нормування показників водостійкості матеріалів, що визначаються прискорено.
21.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання
Засоби контролю і допоміжне обладнання -за 13.1 і 15.1.
21.2 Порядок підготовки і проведення випробування
Зразки занурюють у посудину з водою з температурою (50±2)°С і термостатують протягом 1 год. Потім посудину із зразками розмішують у вакуумно-сушильній шафі з температурою (50±2)°С і вакуумують протягом 1 год при тиску не більше 2000 Па ( рт.ст.). Потім тиск у шафі доводять до атмосферного і зразки витримують у тій самій посудині при температурі (50±2)°С ще 1 год. Після цього температуру води знижують до (20±2)°С і витримують зразки при цій температурі протягом 1 год. Водонасичені зразки видаляють з води, обтирають м'якою тканиною і визначають границю міцності при стисканні за розділом 15.
21.3 Обробка результатів випробування
За результатами випробувань обчислюють з точністю до другого десяткового знака водостійкість при прискореному водонаси-ченні Квп за формулою
(26)
21 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОСТОЙКОСТИ УСКОРЕННЫМ МЕТОДОМ
Сущность метода заключается в оценке степени падения прочности при сжатии образцов после воздействия на них воды в условиях вакуума и температуры 50°С.
Метод предназначен для апробации и накопления статистических данных по нормированию ускоренно определяемых показателей водостойкости материалов.
21.1 Средства контроля и вспомогатель-ное оборудование
Средства контроля и вспомогательное оборудование - по 13.1 и 15.1.
21.2 Порядок подготовки и проведения испытания
Образцы погружают в сосуд с водой с температурой (50±2)°С и термостатируют в течение 1 ч. Затем сосуд с образцами помещают в вакуумно-сушильный шкаф с температурой (50±2)°С и вакуумируют в течение 1 ч при давлении не более 2000 Па ( рт.ст). Затем давление в шкафу доводят до атмосферного и образцы выдерживают в том же сосуде при температуре (50±2)°С еще 1 ч. После этого температуру воды снижают до (20±2)°С и выдерживают образцы при этой температуре в течение 1 ч. Водонасыщенные образцы извлекают из воды, обтирают мягкой тканью и определяют предел прочности при сжатии по разделу 15.
21.3 Обработка результатов испытания
По результатам испытаний вычисляют с точностью до второго десятичного знака водостойкость при ускоренном водонасышении Кву по формуле
(26)
де - границя міцності при стисканні при
температурі (20±2)°С зразків після насичення водою за прискореною методикою (при 50°С), МПа;
- границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С зразків до насичення водою, МПа.
где - предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С образцов после насыщения водой по ускоренной методике (при 50°С). МПа;
- предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С образцов до насыщения водой, МПа.
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.31
22 ВИЗНАЧЕННЯ
МОРОЗОСТІЙКОСТІ
Суть методу полягає в оцінюванні втрати міцності при стисканні попередньо водонаси-чених зразків після впливу на них встановленого числа циклів заморожування - відтавання.
22.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання
Прес механічний або гідравлічний за 15.1.
Камера морозильна, що забезпечує температуру заморожування мінус (18±2)°С.
Вода для насичення і відтавання зразків.
Установка вакуумна і пристрій для капілярного водонасичення за 13.1.
Ванна для відтавання зразків, обладнана пристроєм для підтримування температури води(18±2)°С.
22.2 Порядок підготовки до проведення випробування
Перед випробуванням на морозостійкість зразки насичують водою за 13.2.
Зразки із сумішей і закріплених грунтів випробовують після закінчення термінів, вказаних у 6.3.2.
22.3 Порядок проведення випробування
Водонасичені зразки завантажують у морозильну камеру так, щоб відстань між зразками була не менше . Якщо після завантаження камери температура у ній підвищиться, то початком заморожування вважають момент, коли у морозильній камері встановлюється температура мінус 18°С. Тривалість одного заморожування за усталеною температурою в камері повинна бути не менше 4 год. Відтавання зразків після їх видалення з морозильної камери проводять протягом 4 год у ванні з водою при температурі (18±2)°С, якщо до випробування на морозостійкість вони підлягали повному водонасиченню, і у вологому піску, якщо до випробування на морозостійкість вони підлягали капілярному водонасиченню.
Число циклів заморожування - відтавання протягом доби повинно бути не менше одного. При вимушених або технічно обгрунтованих перервах при випробуванні на морозостійкість зразки повинні бути у замороженому стані.
22 ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОРОЗОСТОЙКОСТИ
Сущность метода заключается в оценке потери прочности при сжатии предварительно водонасыщенных образцов после воздействия на них установленного числа циклов замораживания - оттаивания.
22.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование
Пресс механический или гидравлический по 15.1.
Камера морозильная, обеспечивающая температуру замораживания минус (18±2)°С.
Вода для насыщения и оттаивания образцов.
Установка вакуумная и устройство для капиллярного водонасыщения по 13.1.
Ванна для оттаивания образцов, оборудованная устройством для поддержания температуры воды (18±2)°С.
22.2 Порядок подготовки к проведению испытания
Перед испытанием на морозостойкость образцы насыщают водой по 13.2.
Образцы из смесей и укрепленных грунтов испытывают по истечении сроков, указанных
в 6.3.2.
22.3 Порядок проведения испытания
Водонасыщенные образцы загружают в морозильную камеру так, чтобы расстояние между образцами было не менее . Если после загрузки камеры температура в ней повысится, то началом замораживания считают момент, когда в морозильной камере установится температура минус 18°С. Продолжительность одного замораживания при установившейся температуре в камере должна быть не менее 4 ч. Оттаивание образцов после их выгрузки из морозильной камеры проводят в течение 4 ч в ванне с водой при температуре (18±2)°С, если до испытания на морозостойкость они подвергались полному водонасы-щению, и во влажном песке, если до испытания на морозостойкость они подвергались капиллярному водонасыщению.
Число циклов замораживания - оттаивания в течение суток должно быть не менее одного. При вынужденных или технически обоснованных перерывах при испытании на морозостойкость образцы должны находиться в замороженном состоянии.
