ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) c.11

6.1.5 Ущільнення зразків з сумішей, які випробовують на злежуваність, виконують у циліндричних формах (рисунок 3) при температурі приготування суміші. Форму, що нагріта до температури (80±2)°С, установлюють на дві підставки, а нижній вкладиш зі стержнем опускають у форму, як показано на рисунку 3. Суміш у кількості 440- засипають через лійку у форму. Верхній вкладиш вводять у форму таким чином, щоб стержень, який закріплений у нижньому вкладиші, вільно ввійшов в отвір у верхньому вкладиші. Підтримуючи форму, підставки забирають, а на верхній вкладиш установлюють вантаж, маса якого разом з масою верхнього вкладиша повинна бути (20,0±0,5) кг, що забезпечує навантаження 0,05 МПа. Під навантаженням суміш витримують (3,0±0,1) хв, після чого вантаж знімають, форму підіймають і знімають зі зразка. Потім знімають зі зразка верхній вкладиш, а зразок обережно, двома руками, знімають зі стержня і переносять до місця зберігання, де витримують при температурі повітря (20±5)°С не менше 4 год.

Якщо зразок після ущільнення відразу розпадається, то наступний зразок після зняття навантаження витримують у формі не менше 4 год при температурі (20±5)"С.

Зразок повинен мати висоту (60±1) мм. Коригування кількості суміші, яку витратили на виготовлення зразка, виконують за формулою (2).

6.2 Виготовлення зразків із закріплених грунтів

6.2.1 Ущільнення зразків із закріплених грунтів виконують у циліндричних формах, розміри яких вибирають за таблицею 3 в залежності від найбільшої крупності зерен грунтів, що використовують.

Суміш грунту з в'яжучим насипають у ненагріту форму. Для рівномірного розподілення суміші її штикують ножем або шпателем, потім вставляють у форму верхній вкладиш. Форму з сумішшю ставлять на нижню плиту преса, дотикають верхню плиту до верхнього вкладиша і включають прес. Ущільнення зразків проводять за 6.1.3 під такими навантаженнями, МПа:

(30,0±0,5) - для грунтів, що закріплені органічними в'яжучими з активними добавками і без добавок;

(15,0±0,2) - для грунтів, що закріплені органічними в'яжучими разом з мінеральними в'яжучими.

6.1.5 Уплотнение образцов из смесей, испытываемых на слеживаемость, производят в цилиндрических формах (рисунок 3) при температуре приготовления смеси. Форму, нагретую до температуры (80±2)°С, устанавливают на две подставки, а нижний вкладыш со стержнем опускают в форму, как показано на рисунке 3. Смесь в количестве 440- засыпают через воронку в форму. Верхний вкладыш вводят в форму таким образом, чтобы стержень, укрепленный в нижнем вкладыше, свободно вошел в отверстие в верхнем вкладыше. Поддерживая форму, подставки убирают, а на верхний вкладыш устанавливают груз, масса которого вместе с массой верхнего вкладыша должна быть (20,0±0,5) кг, что обеспечивает нагрузку 0,05 МПа. Под нагрузкой смесь выдерживают (3.0±0,1) мин, после чего груз снимают, форму поднимают и снимают с образца. Затем снимают с образца верхний вкладыш, а образец осторожно, двумя руками, снимают со стержня и переносят к месту хранения. где выдерживают при температуре воздуха (20±5)°С не менее 4 ч.

Если образец после уплотнения сразу рассыпается, то следующий образец после снятия нагрузки выдерживают в форме не менее 4 ч при температуре (20±5)°С.

Образец должен иметь высоту (60±1) мм. Корректировку количества смеси, пошедшей на изготовление образца, выполняют по формуле (2).

6.2 Изготовление образцов из укрепленных грунтов

6.2.1 Уплотнение образцов из укрепленных грунтов производят в цилиндрических формах, размеры которых выбирают по таблице 3 в зависимости от наибольшей крупности зерен применяемых грунтов.

Смесь грунта с вяжущим насыпают в ненагретую форму. Для равномерного распределения смеси ее штыкуют ножом или шпателем. затем вставляют в форму верхний вкладыш. Форму со смесью ставят на нижнюю плиту пресса, подводят верхнюю плиту до соприкосновения с верхним вкладышем и включают пресс. Уплотнение образцов проводят по 6.1.3 под следующими нагрузками, МПа:

(30,0±0,5) - для грунтов, укрепленных органическими вяжущими с активными добавками и без добавок;

(15,0±0,2) - для грунтов, укрепленных органическими вяжущими совместно с минеральными вяжущими.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) c.12

Час витримування суміші під навантаженням - (3,0±0,1) хв., після чого зразок виймають з форми і вимірюють штангенциркулем з похибкою . Якщо висота зразка не відповідає наведеній у таблиці 5, то величину наважки коригують за формулою (2).

6.2.2 Ущільнення зразків-призм виконують пресуванням, при цьому величину ущільнювального навантаження підбирають з таким розрахунком, щоб щільність зразка була максимальною, яка досягається при оптимальній вологості на приладі стандартного ущільнення. Орієнтовне навантаження складає (12,5±2,5) МПа, а час витримування під навантаженням - (3,0±0,1) хв.

6.3 Зберігання зразків

6.3.1 Зразки з сумішей з в'язкими та рідкими органічними в'яжучими, а також зразки з сумішами і закріплених грунтів з активними добавками і без них зберігають на повітрі в кімнатних умовах. Зразки з сумішей і закріплених грунтів, які мають у своєму складі більше 4% мінеральних в'яжучих, зберігають при температурі (20±5)°С у ванні з гідравлічним затвором або ексикаторі.

6.3.2 Зразки з сумішей і закріплених грунтів випробовують через, діб:

0,5-2 - сумішей з в'язкими і рідкими органічними в'яжучими, які не мають у своєму складі воду і мінеральні в'яжучі;

7 - грунтів, закріплених органічними в'яжучими разом з активними добавками;

14 - сумішей з рідкими і емульгованими в'яжучими, які мають у своєму складі воду і які приготовлені разом з мінеральними в'яжучими або без них;

28 - грунтів, закріплених органічними в'яжучими разом з цементами;

90 - грунтів, закріплених органічними в'яжучими разом з повільно тверднучими мінеральними в'яжучими (зола-винесення, шлаколужне в'яжуче, белітові шлами і т.ін.).

6.3.3 Зразки з холодної асфальтобетонної суміші випробовують у прогрітому і не-прогрітому стані. Через 1-2 доби після виготовлення частину зразків випробовують у непрогрітому стані, а іншу частину прогрівають у сушільній шафі при температурі (90±2)°С. Тривалість прогрівання - 2 год при використанні рідких бітумів класу СГ і 6 год - рідких бітумів класів МГ і МГО. Прогріті зразки випробовують наступного дня після прогрівання.

Время выдерживания смеси под нагрузкой (3,0±0,1) мин, после чего образец извлекают из формы и измеряют штангенциркулем с погрешностью . Если высота образца не соответствует указанной в таблице 5, то величину навески корректируют по формуле (2).

6.2.2 Уплотнение образцов-призм производят прессованием, при этом величину уплотняющей нагрузки подбирают с таким расчетом, чтобы плотность образца была максимальной, достигаемой при оптимальной влажности на приборе стандартного уплотнения. Ориентировочная нагрузка составляет (12,5±2,5) МПа, а время выдерживания под нагрузкой - (3,0±0,1) мин.

6.3 Хранение образцов

6.3.1 Образцы из смесей с вязкими и жидкими органическими вяжущими, а также образцы из смесей и укрепленных грунтов с активными добавками и без них хранят на воздухе в комнатных условиях. Образцы из смесей и укрепленных грунтов, содержащие в своем составе более 4 % минеральных вяжущих, хранят при температуре (20±5)°С в ванне с гидравлическим затвором или эксикаторе.

6.3.2 Образцы из смесей и укрепленных грунтов испытывают через, сут:

0,5-2 - смесей с вязкими и жидкими органическими вяжущими, не содержащими в своем составе воду и минеральные вяжущие;

7 - грунтов, укрепленных органическими вяжущими совместно с активными добавками;

14 - смесей с жидкими и эмульгированными вяжущими, содержащими в своем составе воду и приготовленными совместно с минеральными вяжущими или без них;

28 - грунтов, укрепленных органическими вяжущими совместно с цементом;

90 - грунтов, укрепленных органическими вяжущими совместно с медленно твердеющими минеральными вяжущими (зола-унос, шлакощелочное вяжущее, белито-вые шламы и т.п.).

6.3.3 Образцы из холодной асфальтобетонной смеси испытывают в прогретом и непрогретом состоянии. По истечении 1-2 сут после изготовления часть образцов испытывают в непрогретом состоянии, а другую часть прогревают в сушильном шкафу при температуре (90±2)°С. Продолжительность прогрева -2 ч при применении жидких битумов класса СГ и 6 ч - жидких битумов классов МГ и МГО. Прогретые образцы испытывают на следующий день после прогрева.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) c.13

7 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ

ГУСТИНИ УЩІЛЬНЕНОГО

МАТЕРІАЛУ

Суть методу полягає у визначенні гідростатичним зважуванням середньої густини зразків, що виготовлені в лабораторії або відібрані із конструктивних шарів дорожніх одягів з урахуванням пор, які вони мають.

7.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го класу точності з пристроєм для гідростатичного зважування.

7.2 Порядок проведення випробування

Зразки зважують на повітрі. Потім зразки із сумішей занурюють на 30 хв у посудину з водою, яка має температуру (20±2)°С, таким чином, щоб рівень води у посудині був вище поверхні зразків не менше ніж на , після чого зразки зважують у воді, наглядаючи за тим, щоб на зразках не було бульбашок повітря. Зразки із закріплених грунтів перед зважуванням у воді занурюють у парафін при температурі (60±5)°С. Після зважування у воді зразки обтирають м'якою тканиною і повторно зважують на повітрі.

7.3 Обробка результатів випробування

Середню густину зразка із суміші ??m, г/см3, обчислюють за формулою

7 ОПРЕДЕЛЕНИЕ СРЕДНЕЙ ПЛОТНОСТИ УПЛОТНЕННОГО МАТЕРИАЛА

Сущность метода заключается в определении гидростатическим взвешиванием средней плотности образцов, изготовленных в лаборатории или отобранных из конструктивных слоев дорожных одежд с учетом имеющихся в них пор.

7.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности с приспособлением для гидростатического взвешивания.

7.2 Порядок проведения испытания

Образцы взвешивают на воздухе. Затем образцы из смесей погружают на 30 мин в сосуд с водой, имеющей температуру (20±2)°С, таким образом, чтобы уровень воды в сосуде был выше поверхности образцов не менее чем на , после чего образцы взвешивают в воде, следя за тем, чтобы на образцах не было пузырьков воздуха. Образцы из укрепленных грунтов перед взвешиванием в воде погружают в парафин при температуре (60±5)°С. После взвешивания в воде образцы обтирают мягкой тканью и вторично взвешивают на воздухе.

7.3 Обработка результатов испытания Среднюю плотность образца из смеси ??m, г/см3, вычисляют по формуле

, (3)

де g- маса зразка, який зважений на повітрі, г;

рв - густина води, яка дорівнює 1 г/см3;

g1 - маса зразка, який зважений у воді, г;

g2 - маса зразка, який витриманий протягом 30 хв у воді і вдруге зважений на повітрі, г.

Середню густину зразка із закріпленого грунту р0m , г/см3, обчислюють за формулою

где g -масса образца, взвешенного на воздухе,г;

рв - плотность воды, равная 1 г/см3 ;

g1 - масса образца, взвешенного в воде, г;

g2 - масса образца, выдержанного в течение 30 мин в воде и вторично взвешенного на воздухе, г.

Среднюю плотность образца из укрепленного грунта р0m , г/см3, вычисляют по формуле

, (4)

де g3 - маса зразка, покритого парафіном і вдруге зваженого на повітрі, г;

g4 - маса зразка, покритого парафіном і зваженого у воді, г;

pn – густина парафіну, яка дорівнює 0,93 г/см3.

где g3 - масса образца, покрытого парафином и вторично взвешенного на воздухе, г;

g4 - масса образца, покрытого парафином и взвешенного в воде, г;

pn – плотность парафина, равная 0,93 г/см3.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.14

За результат визначення середньої густини приймають округлене до другого десяткового знака середньоарифметичне значення результатів визначення середньої густини трьох зразків. Якщо розходження між найбільшим і найменшим результатами паралельних визначень перевищують 0,03 г/см3, то проводять повторні випробування і обчислюють середньоарифметичне із шести значень.

8 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (КІСТЯКА)

Суть методу полягає у визначенні густини мінеральної частини (кістяка) ущільненої суміші або закріпленого грунту з урахуванням пор, які є.

Середню густину мінеральної частини визначають розрахунком на основі попередньо встановленої середньої густини зразків і співвідношення мінеральних матеріалів, в'яжучого і води за наявності її в сумішах або закріплених грунтах.

Середню густину мінеральної частини суміші , г/см3, обчислюють за формулоюЗа результат определения средней плотности принимают округленное до второго десятичного знака среднеарифметическое значение результатов определения средней плотности трех образцов. Если расхождение между наибольшим и наименьшим результатами параллельных определений превышает 0,03 г/см3, то проводят повторные испытания и вычисляют среднеарифметическое из шести значений.

8 ОПРЕДЕЛЕНИЕ СРЕДНЕЙ ПЛОТНОСТИ МИНЕРАЛЬНОЙ ЧАСТИ (ОСТОВА)

Сущность метода заключается в определении плотности минеральной части (остова) уплотненной смеси или укрепленного грунта с учетом имеющихся пор.

Среднюю плотность минеральной части определяют расчетом на основании предварительно установленной средней плотности образцов и соотношения минеральных материалов, вяжущего и воды при наличии ее в смесях или укрепленных грунтах.

Среднюю плотность минеральной части смеси , г/см3, вычисляют по формуле

(5)

де рm - середня густина зразків за 7.3, г/см3;

qб - масова частина в'яжучого в суміші, % (понад 100% мінеральної частини).

Середню густину мінеральної частини закріпленого грунту або суміші, що має воду,, г/см3, обчислюють за формулою

(6)

де , - середня густина зразків із закріпленого грунту за 7.3, г/см3;