wсум - масова частка води в суміші або закріплених грунтах, % (понад 100% мінеральної частини).

9 ВИЗНАЧЕННЯ ДІЙСНОЇ ГУСТИНИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (КІСТЯКА)

Суть методу полягає у визначенні шляхом розрахунку густини мінеральної частини (кістяка) суміші без урахування пор, які вона має.

где рm - средняя плотность образцов по 7.3, г/см3;

qб - массовая доля вяжущего в смеси, % (сверх 100 % минеральной части).

Среднюю плотность минеральной части укрепленного грунта или смеси, содержащих воду, , г/см3, вычисляют по формуле

(6)

где ,- средняя плотность образцов из укрепленного грунта по 7.3, г/см3;

wсм - массовая доля воды в смеси или укрепленных грунтах, % (сверх 100% минеральной части).

9 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИСТИННОЙ ПЛОТНОСТИ МИНЕРАЛЬНОЙ ЧАСТИ (ОСТОВА)

Сущность метода заключается в определении расчетным путем плотности минеральной части (остова) смеси без учета имеющихся в ней пор.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.15

Дійсну густину мінеральної частини визначають на основі попередньо встановленої дійсної густини окремих мінеральних матеріалів (щебеню, піску, мінерального порошку та ін.).

Дійсну густину мінеральної частини , г/см3, обчислюють за формулою

Истинную плотность минеральной части определяют на основании предварительно установленных истинных плотностей отдельных минеральных материалов (щебня, песка, минерального порошка и др.).

Истинную плотность минеральной части , г/см3, вычисляют по формуле

(7)

де q1 , q2 ,…,qn - масова частина окремих мінеральних матеріалів, %;

р1, р2,..., рn - дійсна густина окремих мінеральних матеріалів, г/см3.

10 ВИЗНАЧЕННЯ ДІЙСНОЇ

ГУСТИНИ СУМІШІ

Суть методу полягає у визначенні густини суміші без урахування пор, які вона має.

Дійсну густину при підборі складів визначають розрахунковим або пікнометричним методом.

Дійсну густину сумішей з покриттів і сумішей, які відібрано із змішувача, визначають тільки пікнометричним методом.

10.1 Визначення дійсної густини розрахунковим методом

На основі попередньо встановленої дійсної густини мінеральної частини суміші за розділом 9, в'яжучого та їх масових співвідношень обчислюють дійсну густину суміші р , г/см3, за формулою

где q1 , q2 ,…,qn - массовая доля отдельных минеральных материалов, %;

р1, р2,..., рn - истинная плотность отдельных минеральных материалов, г/см3.

10 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИСТИННОЙ ПЛОТНОСТИ СМЕСИ

Сущность метода заключается в определении плотности смеси без учета имеющихся в ней пор.

Истинную плотность при подборе составов определяют расчетным или пикнометрическим методом.

Истинную плотность смесей из покрытия и смесей, отобранных из смесителя, определяют только пикнометрическим методом.

10.1 Определение истинной плотности расчетным методом

На основании предварительно установленных истинных плотностей минеральной части смеси по разделу 9. вяжущего и их массовых соотношений вычисляют истинную плотность смеси р, г/см3, по формуле

, (8)

де - масова частина мінеральних матеріалів у суміші, % (приймають за 100%);

- масова частина в'яжучого в суміші, % (понад 100% мінеральної частини);

- дійсна густина мінеральної частини суміші, розрахована за формулою (7), г/см3;

- дійсна густина в'яжучого, г/см3.

10.2 Визначення дійсної густини пікнометричним методом

10.2.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання

где - массовая доля минеральных материалов в смеси, % (принимают за 100%);

- массовая доля вяжущего в смеси. % (сверх 100 % минеральной части);

- истинная плотность минеральной части смеси, рассчитанная по формуле (7), г/см3;

- истинная плотность вяжущего, г/см3.

10.2 Определение истинной плотности пикнометрическим методом

10.2.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.16

Колба конічна, колба мірна або пікнометр, що являє собою колбу з пришліфованою пробкою, яка має капілярний отвір. Місткість колб повинна бути не менше 500 см3, діаметр горловини - від 10 до у залежності від найбільшого розміру зерен мінеральних матеріалів суміші.

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го класу точності.

Установка вакуумна.

Термометр хімічний ртутний скляний з ціною поділки шкали 1°С за ГОСТ 400.

Розчин змочувача. Як змочувач застосовують порошкоподібні, пастоподібні і рідкі миючі засоби. Змочувач вводять у дистильовану воду в такій кількості на води: рідкий , пастоподібний (у вигляді розчину в дистильованій воді 1:1) - , порошкоподібний - .

10.2.2 Порядок проведення випробувань

Зважують чисту і суху колбу. Із суміші, підготовленої за 6.1.1, відбирають середню пробу методом квартування. Для цього суміш розподіляють на металевому листі і ділять шпателем на чотири рівні частини. З двох протилежних частин відбирають у колбу не менше суміші. Колбу із сумішшю охолоджують до кімнатної температури і зважують. Потім у колбу з сумішшю наливають дистильовану воду з температурою (20±2)°С у такій кількості, щоб рівень води був вище рівня суміші не менше ніж на . Колбу розміщують на 1 год у вакуумній установці, де підтримують тиск не більше 2000 Па ( рт. ст.)

Після закінчення вказанного часу тиск доводять до атмосферного і в колбу додають 10 мл розчину змочувача для видалення бульбашок повітря з поверхні суміші. Воду у колбі обережно збовтують круговими рухами до видалення бульбашок повітря. Коли всі бульбашки повітря спливуть, додають дистильовану воду і доводять воду в колбі до температури (20±2)°С. Рівень води фіксують залежно від виду колби.

У мірну колбу воду доливають до мітки. У конічну колбу воду доливають до самого краю горловини, на яку кладуть покривне годинникове скельце так, щоб надлишки води витекли, а під скельцем не залишалось бульбашок повітря. Колбу пікнометра, заповнену водою, закривають пробкою, при цьому надлишок води витісняється через капілярний отвір. Після заповнення водою колбу ретельноКолба коническая, колба мерная или пикнометр, который представляет собой колбу с пришлифованной пробкой, имеющей капиллярное отверстие. Вместимость колб должна быть не менее 500 см3, диаметр горлышка - от 10 до в зависимости от наибольшего размера зерен минеральных материалов смеси.

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Установка вакуумная.

Термометр химический ртутный стеклянный с ценой деления шкалы 1°С по ГОСТ 400.

Раствор смачивателя. В качестве смачивателя применяют порошкообразные, пастообразные и жидкие моющие средства. Смачиватель вводят в дистиллированную воду в следующем количестве на воды: жидкий - , пастообразный (в виде раствора в дистиллированной воде 1:1) , порошкообразный - .

10.2.2 Порядок проведения испытания

Взвешивают чистую и сухую колбу. Из смеси, подготовленной по 6.1.1, отбирают среднюю пробу методом квартования. Для этого смесь распределяют на металлическом противне и делят шпателем на четыре равные части. Из двух противоположных частей отбирают в колбу не менее смеси. Колбу со смесью охлаждают до комнатной температуры и взвешивают. Затем в колбу со смесью наливают дистиллированную воду с температурой (20±2)°С в таком количестве, чтобы уровень воды был выше уровня смеси не менее чем на . Колбу помещают на 1 ч в вакуумную установку, где поддерживают давление не более 2000 Па ( рт. ст.).

По истечении указанного времени давление доводят до атмосферного и в колбу добавляют 10 мл раствора смачивателя для удаления пузырьков воздуха с поверхности смеси. Воду в колбе осторожно взбалтывают круговыми движениями до удаления пузырьков воздуха. Когда все пузырьки воздуха всплывут, добавляют дистиллированную воду и доводят воду в колбе до температуры (20±2)°С. Уровень воды фиксируют в зависимости от вида колбы.

В мерную колбу воду доливают до метки. В коническую колбу воду доливают до самого края горлышка, на которое кладут покровное часовое стекло так, чтобы излишки воды вытекли, а под стеклом не оставалось пузырьков воздуха. Колбу пикнометра, заполненную водой, закрывают пробкой, при этом излишек воды вытесняется через капиллярное отверстие. После заполнения водой колбу тщательно

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.17

обтирають фільтрувальним папером і зважують.

Потім колбу звільняють від води і суміші, ретельно промивають, заповнюють дистильованою водою з температурою (20±2)°С так, як вказано вище, і зважують.

10.2.3 Обробка результатів випробування

Дійсну густину суміші р, г/см3, обчислюють за формулою

обтирают фильтровальной бумагой и взвешивают.

Затем колбу освобождают от воды и смеси, тщательно промывают, заполняют дистиллированной водой с температурой (20±2)°С так, как указано выше, и взвешивают.

10.2.3 Обработка результатов испытания

Истинную плотность смеси р. г/см3, вычисляют по формуле

, (9)

де g - маса колби з сумішшю, г;

g1 - маса порожньої колби, г;

g2 - маса колби з водою, г;

g3 - маса колби з сумішшю і водою, г;

??в - густина дистильованої води (приймається 1 г/см3).

За результат визначення дійсної густини суміші приймають округлене до другого десяткового знака середньоарифметичне значення результатів двох визначень. Розбіжність між результатами двох паралельних визначень не повинна бути більше 0,02 г/см3. У випадку більших розбіжностей дійсну густину визначають повторно і приймають для розрахунку середньоарифметичне значення результатів чотирьох визначень.

11 ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ МІНЕРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (КІСТЯКА)

Суть методу полягає у визначенні об'єму пор, які присутні в мінеральній частині (кістяку) ущільненої суміші або асфальтобетону.

Пористість мінеральної частини визначають розрахунком на основі попередньо встановлених значень середньої та дійсної густини мінеральної частини суміші.

Пористість мінеральної частини , %, обчислюють до першого десяткового знака за формулою

где g - масса колбы со смесью, г;

g1 - масса пустой колбы, г;

g2 - масса колбы с водой, г;

g3 - масса колбы со смесью и водой, г;

??в- плотность дистиллированной воды (принимается 1 г/см3).

За результат определения истинной плотности смеси принимают округленное до второго десятичного знака среднеарифметическое значение результатов двух определений. Расхождение между результатами двух параллельных определений не должно быть более 0,02 г/см3. В случае больших расхождений истинную плотность определяют вторично и принимают для расчета среднеарифметическое значение результатов четырех определений.

11 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОРИСТОСТИ МИНЕРАЛЬНОЙ ЧАСТИ (ОСТОВА)

Сущность метода заключается в определении объема пор, имеющихся в минеральной части (остове) уплотненной смеси или асфальтобетона.

Пористость минеральной части определяют расчетом на основании предварительно установленных значений средней и истинной плотностей минеральной части смеси.

Пористость минеральной части , %, вычисляют с точностью до первого десятичного знака по формуле

, (10)

де - середня густина мінеральної частини ущільненої суміші або асфальтобетону за розділом 8, г/см3;

- дійсна густина мінеральної частини суміші за розділом 9, г/см3.

где - средняя плотность минеральной части уплотненной смеси или асфальтобетона по разделу 8, г/см3;

- истинная плотность минеральной части смеси по разделу 9, г/см3.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.18

12 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ПОРИСТОСТІ

Суть методу полягає у визначенні об'єму пор, які присутні в ущільненій суміші або асфальтобетоні.

Залишкову пористість лабораторних зразків або зразків з покриття , %, визначають розрахунком на основі попередньо встановлених середньої та дійсної густини з точністю до першого десяткового знака за формулою

12 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОСТАТОЧНОЙ ПОРИСТОСТИ

Сущность метода заключается в определении объема пор, имеющихся в уплотненной смеси или асфальтобетоне.

Остаточную пористость лабораторных образцов или образцов из покрытия , %, определяют расчетом на основании предварительно установленных средней и истинной плотностей с точностью до первого десятичного знака по формуле

де - середня густина ущільненої суміші за розділом 7, г/см3;

- дійсна густина суміші за розділом 10, г/см3.

13 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОНАСИЧЕННЯ

Суть методу полягає у визначенні кількості води, яку поглинає зразок при заданому режимі насичення. Водонасичення визначають на зразках, приготованих у лабораторії з суміші, або на зразках-вирубках (кернах) з покриття (основи).

13.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го класу точності з пристосуванням для гідростатичного зважування.

Установка вакуумна.

Пристрій для капілярного водонасичення зразків (рисунок 5)

Термометр хімічний ртутний скляний з ціною поділки шкали 1°С за ГОСТ 400.

Посудина місткістю не менше .

13.2 Порядок проведення випробувань

13.2.1 Водонасичення визначають на зразках циліндричної форми або на зразках-вирубках (кернах). Для сумішей випробування проводять на зразках, використованихдля визначення середньої густини за розділом 7.

13.2.2 Зразки з сумішей, зважені на повітрі і у воді за 7.2, розміщують у посудині з водою з температурою (20±2)°С. Рівень води над зразками повинен бути не менше .

где - средняя плотность уплотненной смеси по разделу 7, г/см3;

- истинная плотность смеси по разделу 10, г/см3.

13 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОНАСЫЩЕНИЯ

Сущность метода заключается в определении количества воды, поглощенной образцом при заданном режиме насыщения. Водо-насышение определяют на образцах, приготовленных в лаборатории из смеси, или на образцах-вырубках (кернах) из покрытия (основания).

13.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности с приспособлением для гидростатического взвешивания.