Переносними перегородками пасовища розбивають на загони і використовують їх по черзі.
- Для свиней необхідно обладнувати бази із навісами та обладнувати приміщення для зберігання кормів і інвентарю, а також літні кормокухні. Обгороджують і обладнують індивідуальні станки для кнурів, поросних (другої половини поросності) і підсисних свиноматок.
- Кнурів-плідників, некастрованих кнурців на відгодівлі не дозволяється пасти в одному стаді із свинками.
- Пасти свиней краще вранці та ввечері, а в хмарну погоду можна пасти і вдень. Напувати тварин слід чистою свіжою водою з корит або бочок- самонапувалок. Якщо немає водойм із проточною водою, слід викопати колодязь. Завозити воду на пасовище на декілька днів не рекомендується, бо вона псується і викликає шлункові захворювання.
При застосуванні автонапувалок і водопійних корит не допускається їх переповнення або підтікання.
- Безпека виробничих процесів під час обігріву молодняку свиней джерелами інфрачервоного випромінювання повинна забезпечуватись дотриманням зооветеринарних вимог, експлуатаційною документацією на обладнання та відповідати ГОСТ 12.1.004-91.
- У процесі обігріву молодняку джерелами інфрачервоного випромінювання можливі дії таких небезпечних і шкідливих факторів:
підвищений рівень інфрачервоної радіації; небезпечний рівень струму в електричній мережі; підвищена температура поверхні матеріалів.
- Монтаж інфрачервоних опромінювачів повинен проводитись згідно з вимогами ПУЭ та ДНАОП 0.00-1.21-98.
- Обслуговування опромінювальних та іонізуючих установок повинен здійснювати електромонтер з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче III.
- Перед введенням в експлуатацію інфрачервоних опромінювачів електрообладнання повинне пройти випробування у присутності представника пожежної охорони підприємства й працівника, відповідального за безпеку експлуатації опромінювачів.
- Тваринницькі приміщення, в яких експлуатуються інфрачервоні опромінювачі, відносяться до приміщень із підвищеною загрозою ураження електричним струмом.
- Усі опромінювачі з інфрачервоними джерелами повинні експлуатуватись із захисною сіткою з висотою підвіски на відстані по вертикалі і горизонталі від вікна випромінювання до поверхні легкозаймистих матеріалів (соломи, дерева, пластмаси тощо) не менше 1 м.
- Технічне обслуговування, ремонт, очищення опромінювачів і випромінювальних установок та зміну висоти підвісу опромінювачів потрібно проводити тільки після їх повного відключення від електромережі і охолодження.
- На кожному об’єкті, обладнаному випромінювальними установками стаціонарного і пересувного типів, повинна бути експлуатаційна документація, інструкції з безпеки праці, з надання першої допомоги при враженні електричним струмом, а також захисні окуляри із світлофільтрами відповідно до вимог державного стандарту “Очки защитные. Общие технические требования” (ГОСТ 12.4.013-85Е, СТ СЭВ 4564-84) або щитки згідно з вимогами державного стандарту “Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля” із змінами в 1987 році (ГОСТ 12.4.023-84).
- Не дозволяється використовувати опромінювальні установки з відкритими струмопровідними частинами.
- Штепсельні розетки для включення опромінювальної установки у мережу повинні мати третій заземлювальний контакт. При відсутності таких розеток необхідно застосовувати апарати захисного відключення. В запилених і вологих приміщеннях (вологість понад 90%, запиленість 800 мг/м3) потрібно влаштовувати герметичні штепсельні розетки зі спеціальним гніздом для приєднання до захисного нульового проводу та ручками з діелектричного матеріалу.
- Вмикання і вимикання установок дозволяється працівникам, які обслуговують тварин, і мають I групу з електробезпеки.
- Рівні ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях повинні відповідати ДНАОП 0.03-3.17-88.
- Для захисту від надмірного ультрафіолетового випромінювання застосовують захисні екрани: хімічні (хімічні речовини, креми, що поглинають випромінювання) і фізичні (перешкоди, що випромінюють, поглинають або розсіюють промені). Очі слід захищати окулярами із захисним склом. Повний захист від ультрафіолетового випромінювання усіх хвиль забезпечує флінтглас (скло, що вміщує окис свинцю) товщиною 2 мм.
При тривалій роботі ультрафіолетових ламп (під час роботи або одразу ж після опромінення) приміщення потрібно ретельно провітрити для запобігання накопичуванню озону та окису азоту.
- Підлога з електрообігрівом у тваринницьких приміщеннях повинна виконуватись згідно з проектною документацією та відповідати вимогам ПУЭ.
- При електричному обігріві підлоги як нагрівальний елемент слід застосовувати провід лише рекомендованих марок і відповідного перерізу.
- При прокладанні нагрівальних елементів повинна бути забезпечена гідроізоляція місць прокладки та ізоляція нагрівальних елементів.
- В приміщеннях з електрообігрівом підлоги потрібно встановити прилад для аварійного відключення від електричної мережі.
- Терморегулятори підлоги із електрообігрівом повинні працювати у автоматичному режимі.
- Підлоги з електрообігрівом повинні постійно бути в справному й чистому стані.
- Проведення будь-яких будівельних або ремонтних робіт у місцях розміщення підлоги з електрообігрівом допускається лише після їх відключення електротехнічним персоналом від живильної електромережі.
Догляд за кнурами
- Кнурів-плідників слід утримувати в спеціальному свинарнику- кнурнику або в окремих, спеціально обладнаних станках загального свинарника. Перегородки між станками повинні бути суцільними до висоти 0,9 м, а вище - до висоти 1,4 м - з металевих труб.
- При обслуговуванні кнурів-плі дникі в не можна допускати різких окриків і биття тварин.
- У станках для утримання кнурів годівниці та напувалки необхідно влаштовувати так, щоб свинар-оператор міг роздавати корм і наливати воду з боку проходу, не заходячи у станок.
Чистити станки і клітки слід у відсутності тварин.
- Групове утримання кнурів-плі дникі в на промислових свинарських комплексах сприяє формуванню в тварин більш спокійного характеру, дає можливість організовувати групові прогулянки на вигульному дворі.
- На прогулянку кнурів слід випускати регулярно такими же групами, якими вони утримуються в станку.
Спільне випасання й прогулянки кнурів необхідно проводити в нежарку погоду та невеликими групами.
- Випускати кнурів на прогулянку групами при індивідуальному утриманні забороняється.
- Переганяти кнурів-виробників й кнурів-пробників повинні не менше двох працівників.
- Неспокійних, злобних і кнурів, що б'ються, пасти й вигулювати необхідно кожного окремо.
Прогулянку таких кнурів слід проводити за допомогою установки для активного моціону, що виключає перебування працівників серед тварин.
- На час випасання і прогулянок кнурів працівники повинні бути забезпечені переносними щитами розміром не менше ніж 0,5 м х 0,5 м, відрами з водою або водонапірними шлангами для обливання розлючених кнурів.
- Ікла кнурів, які досягли парувального віку (надалі - у міру відростання), необхідно вкорочувати або затупляти при обов’ язковому фіксуванні тварини у фіксаційному станку, розколі.
- Влітку особливу увагу слід приділяти догляду за ратицями (своєчасне розчищення, підрізання, змащування вазеліном т. п.).
Штучне осіменіння тварин
- Штучне осіменіння свиней слід проводити згідно з Інструкцією зі штучного осіменіння свиней, затвердженою Міністерством аграрної політики
- за № 230, зареєстрованою у Міністерстві юстиції 02.10.2001 за № 852/6043.
- Всі приміщення пункту штучного осіменіння, обладнання і територію біля пункту необхідно утримувати в належному санітарному стані. У приміщенні не має бути мух. Не дозволяється вхід до пункту стороннім особам.
- У приміщеннях для парування свиней або взяття сім'я у кнурів для працівників повинна бути обладнана захисна зона із суцільною огорожею висотою не нижче 1,4 м (острівки безпеки).
- Осіменіння свиноматок здійснюють у спеціальних індивідуальних клітках. При цьому не має бути сторонніх осіб, шуму, окриків чи побоїв тварин.
- Переганяти кнурів на пункт штучного осіменіння необхідно скотопрогонами. Присутність сторонніх осіб при цьому не допускається.
- Сперму в кнурів беруть у спеціальному приміщенні (манежі) із станком (або чучелом).
- Різкі окрики й побої кнурів, особливо у манежі, відчуття болю, що виникає при неправильній підготовці штучної вагіни часто призводять до появи у плідників захисних рефлексів відносно свинаря або техніка штучного осіменіння.
- Поводження з тваринами має бути спокійним, упевненим, але не грубим. При взятті сперми необхідно одягати халати іншого кольору, ніж ті, в яких проводили ветеринарно-санітарні обробки.
Не можна проводити ветеринарні обробки в манежі й у станку, де беруть від плідника сперму.
- Технікам штучного осіменіння й працівникам, що постійно доглядають плідників, не дозволяється бути присутніми при болісних для кнура профілактичних і лікувальних процедурах, а також при розчищенні ратиць та вкороченні іклів.
- На робочому місці не дозволяється курити й використовувати пахучі речовини. Плідників дратує також запах алкоголю.
- У манежі для взяття сперми повинні бути широкі двері для проходу плідників, підлога з м’якого асфальту, внутрішня поверхня стін на висоту 1,2-1,4 м від підлоги облицьована глазурованою плиткою (а вище допускається пофарбування олійною фарбою світлих тонів), водопровідний кран з раковиною, острівок безпеки для працівників (у разі нападу кнура). освітлення відповідно до вимог ВНТП-СГіП-46-2.95.
- Щоденно, після закінчення роботи, необхідно прибирати всі приміщення, мити станки і підлогу.
Транспортування свиней
- Вантажно-розвантажувальні роботи при транспортуванні свиней необхідно проводити згідно з вимогами Правил.
При вантаженні і вивантаженні свиней на території залізничних станцій, морських та річкових портів, м’ясокомбінатів та інших перевантажувальних пунктів необхідно обов’ язково виконувати додаткові вимоги безпеки, встановлені підприємством, якому належить перевантажувальний пункт.
- Для організації та проведення вантаження (вивантаження) і транспортування свиней роботодавець призначає особу, відповідальну за безпеку робіт.
- Перед початком роботи відповідальний працівник повинен ознайомити працівників з технологічним обладнанням тваринницьких приміщень, маршрутами машин і тварин, з безпечними способами виконання операцій, з особливостями поведінки тварин.
- Вантаження і вивантаження свиней дозволяється тільки при наявності даних про стан здоров’я (хворі чи здорові) і особливості поведінки (спокійні чи агресивні). Перед початком робіт свиней оглядають працівники ветеринарної служби.
Тварин, яким необхідно проводити карантинну обробку, вантажать і вивантажують на спеціальних майданчиках.
- Вантаження, вивантаження і транспортування свиней повинні здійснювати працівники, які доглядають цих свиней, або працівники, які мають навички роботи з ними і знайомі із технологією вантажно-розвантажувальних робіт.
- Перед тим як виганяти свиней із секцій і приміщень, двері приміщень потрібно повністю відкрити і зафіксувати, забезпечуючи вільний прохід свиней у напрямку до місця вантаження.
- Виводити свиней і починати вантажити необхідно від найближчих до виходу з приміщень станків або секцій, направляючи на майданчик навантаження групами, а кнурів - індивідуально.
- Не дозволяється підганяти свиней гострими, ріжучими предметами, або такими, що колються, а також короткими палицями і гумовими шлангами.
Для підгону свиней слід використовувати довгий ремінний бич або електропоганялки.
- Особливо обережними слід бути із тваринами, над стійлами яких вивішені попереджувальні написи “Обережно! Кусається!” тощо.
- Перед вантаженням тваринам із злим норовом необхідно ввести транквілізатори, якщо цих тварин не направляють на м’ ясопереробку.
- Для вантаження та перевезення свиней на території ферми необхідно використовувати візок-трап з механічним приводом.
- Під час перевезення свиней на далекі відстані належить використовувати напівпричепи - скотовози. При використанні вантажних автомобілів борти їх повинні мати додаткову решітку заввишки не менше ніж 0,8 м із сітчастою або глухою стелею.
- Вантаження свиней у транспортні засоби та вивантаження необхідно здійснювати при достатньому освітленні (природному або штучному) на спеціальних майданчиках.
- Майданчики повинні бути обладнані розколами, прогонами, естакадами, міцними трапами з перилами, спеціальними вагами й фіксаторами.
- Для запобігання травмуванню обслуговуючого персоналу у місцях вивантаження свиней із залізничних вагонів і автомашин повинні бути передбачені загони, які мають пандуси для спускання тварин.
Біля естакади, платформи має бути встановлений відбійний брус для
- Рух транспортних засобів у місцях вантаження свиней організовується за схемою, затвердженою роботодавцем з установленням відповідних дорожніх знаків, у разі потреби - також знаків, прийнятих на залізничному і водному транспорті. Під’їзд до вантажних майданчиків позначають добре видимими у будь-яку пору доби написами “В’їзд” та “Виїзд”.
- В місцях проведення вантажно-розвантажувальних робіт встановлюють естакади і напрямники руху тварин з огородженими проходами уздовж них для працівників, які обслуговують свиней.
Висота розташування проходу для працівників повинна становити 0,250,30 м від опорної поверхні проходу, ширина проходу для руху працівників 0,81,0 м, висота перил - 1,0-1,1 м.
- Від країв бокових бортів кузова на естакаду встановлюють пересувні щити-перегородки заввишки 1,0 - 1,1 м.
- Для працівників, зайнятих вантаженням і вивантаженням свиней, необхідно обладнувати острівки безпеки.
- Скотовоз повинен бути укомплектований первинними засобами пожежогасіння (вогнегасники, багри), а також засобами безпечного поводження з тваринами (електропоганялки), які розміщують із зовнішнього боку скотовоза.
- У разі пожежі персонал повинен припинити вантаження тварин. Використовуючи багри, необхідно відкрити бокові і задні двері фургону, прибрати перегородки і вигнати свиней, вийти з фургону, після чого приступити до гасіння пожежі.
- Транспортні засоби перед вантаженням необхідно звільнити від сторонніх предметів (цвяхів, дроту та ін.), днище кузова посипати тирсою, подрібненою соломою. Металеве днище кузова слід застилати дерев’яними щитами.
- Свиней розміщують безприв’язно, групами з 5-6 голів, із розділяючими перегородками. Розміщення і закріплення перегородок у