Страница 2: НПАОП 01.2-1.09-05. Правила охорони праці у тваринництві. свинарство (32445)

не повинна перевищувати тривалості, встановленої Кодексом законів про працю України.

1. Час початку й закінчення роботи (зміни), початок і закінчення перерви для відпочинку встановлюється Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
2. 1. Графік змінності затверджується роботодавцем за погодженням із профспілкою або уповноваженою найманими працівниками особою.
   2. На роботах, де це необхідно внаслідок особливого характеру праці (догляд за молодняком, приготування кормів та ін.), робочий день у порядку, передбаченому законодавством, може бути розділений на частини таким чином, щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала встановленої тривалості робочого тижня.
   3. Допуск працівників до роботи в нічний час повинен відповідати вимогам Кодексу законів про працю України. Нічним вважається час з 22 до 6 години ранку.
   4. Працівникам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або у закритих не опалюваних приміщеннях, повинні надаватися спеціальні перерви для обігріву та відпочинку, які зараховуються до робочого часу.
   5. Кількість і тривалість перерв встановлюється роботодавцем за погодженням із профспілкою або з уповноваженою найманими працівниками особою.
   6. Під час виконання роботи із шкідливими умовами праці (вміст у повітрі робочої зони шкідливих газів або пилу в кількості, що перевищує гранично допустимі концентрації) повинні надаватися перерви для відпочинку із зняттям засобів індивідуального захисту органів дихання в місцях, вільних від дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів.
3. САНІТАРНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ
4. 1. Для санітарно-побутового забезпечення працівників потрібно обладнувати спеціальні приміщення відповідно до будівельних норм и правил “Административные и бытовые здания” (із змінами) (СНиП 2.09.04-87).
   2. Не дозволяється використовувати санітарно-побутові приміщення не за призначенням.
   3. Побутові приміщення слід розміщувати в місцях з найменшою дією шуму та інших шкідливих виробничих факторів.
   4. Побутові приміщення можна розміщувати в окремих будівлях або в прибудовах до виробничих будівель. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-технічним, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будівлях з урахуванням вимог будівельних норм і правил “Производственные здания" (із змінами) (СНиП 2.09.02-85).
   5. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв повинні розташовуватися в окремо розміщених будівлях чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м від приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв або робіт.
   6. Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється розміщувати вибухопожежонебезпечні виробництва та склади легкозаймистих речовин.
   7. Для працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі чи в неопалюваних приміщеннях із температурою повітря на робочих місцях нижче +10 о С, слід передбачати приміщення для обігрівання.
   8. Роботодавець повинен обладнати приміщення для обігріву і відпочинку працівників або надати засоби для обігріву. Засоби для обігріву надаються на місці роботи або безпосередньо біля нього. Засоби повинні бути технічно справними і відповідати вимогам протипожежної безпеки.
   9. Працівників слід забезпечувати доброякісною питною водою. Температура води має бути не вище 20оС і не нижче 8о С. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закриті бачки з фонтануючими насадками розміщують у проходах виробничих приміщень, у приміщеннях для відпочинку, у вестибулях та на виробничих майданчиках поза будівлями. Відстань від робочих місць до місць знаходження питної води не повинна перевищувати 75 м.
   10. Бачки для питної води повинні щільно закриватися, щоденно промиватися і дезінфікуватися. Споживання сирої води як питної допускається тільки з дозволу органів санепідемнагляду.
   11. Душові повинні бути обладнаними індивідуальними змішувачами холодної і гарячої води з арматурою управління, розташованою на вході в кабіну, умивальні - змішувачами холодної і гарячої води.
   12. Палити на території та у виробничих приміщеннях підприємств дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних урнами та ємкостями з водою і позначених відповідними знаками або написами.
   13. На підприємствах із кількістю працівників понад 300 осіб повинні передбачатися медичні пункти. Медпункти, як правило, розміщують на першому поверсі. Вони повинні мати зручні під’їзди для санітарних автомобілів.
   14. З метою створення належних побутових умов для працівників тваринництва і обслуговуючого персоналу у літніх таборах слід організовувати польові стани.
   15. Будівництво польових станів повинне здійснюватися за затвердженими проектами згідно із вимогами Відомчих норм технологічного проектування свинарських підприємств, затверджених Міністерством сільського господарства і продовольства України в 1995 році (ВНТП СГіП-46-2.95).

Польові стани та їх приміщення повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам і забезпечуватися засобами та інструкціями з надання першої медичної допомоги.

1. Польові стани повинні мати:

приміщення для відпочинку, приготування і вживання їжі із кип’ятильником і умивальником;

гардеробну із шафами для спецодягу та спецвзуття; лазню або душову;

туалети.

1. Територія польового стану має бути озеленена. Відходи та сміття потрібно регулярно прибирати за межі території та знищувати.
2. 1. Ями для сміття слід розташовувати не ближче 30 м від виробничих і побутових приміщень у місцях, що виключають забруднення водойм.
   2. Усі санітарно-побутові приміщення та інвентар, що в них знаходиться, повинні бути справними й утримуватися у належному санітарному стані.
3. ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ
4. 1. Засоби захисту працівників, які застосовуються під час виконання виробничих процесів, вказаних у Правилах, повинні відповідати вимогам державного стандарту “Средства защиты для работающих. Общие требования и классификация” (ГОСТ 12.4.011-89) та іншим відповідним стандартам ССБП.
   2. Вибір конкретного типу засобів захисту працівників повинен здійснюватися з урахуванням вимог безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт
   3. Засоби колективного захисту працівників конструктивно повинні бути з'єднані з виробничим обладнанням або з його елементами керування таким чином, щоб у випадку необхідності, виникала примусова дія засобу захисту.

Допускається використовувати засоби колективного захисту як елементи керування для включення й виключення виробничого обладнання.

1. Засоби колективного захисту повинні бути розміщені на виробничому обладнанні або робочому місці таким чином, щоб постійно забезпечувати можливість контролю їх роботи, а також безпечне обслуговування й ремонт.
2. 1. Відмова одного з засобів захисту або його елемента не повинна призводити до припинення нормального функціонування інших засобів захисту.
   2. Засоби захисту не повинні обмежувати використання технологічних можливостей виробничого обладнання і знижувати продуктивність праці.
   3. Частини виробничого обладнання, які рухаються та обертаються (шнеки, муфти, шківи, зірочки, бітери, карданні вали і т.п.), повинні мати захисні кожухи, які відповідають вимогам державного стандарту “Оборудование производственное. Ограждения защитные” (ГОСТ 12.2.062-81, СТ СЭВ 2696-80).
   4. Засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) потрібно застосовувати у тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів і архітектурно-планувальними рішеннями, засобами колективного захисту.
   5. Працівники свинарських підприємств повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ. Забезпечення ЗІЗ здійснюється за рахунок роботодавця відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуальногозахисту,затвердженого наказом

Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 № 170 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за № 667/1692 (ДНАОП 0.00-4.26-96) і Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від

1. № 117 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.07.98 за № 449/2889 (ДНАОП 0.00-3.01-98).
2. 1. Засоби індивідуального захисту повинні мати експлуатаційну документацію виготовлювача, де вказано призначення, термін використання виробу, правила його експлуатації і зберігання.
   2. Вибір ЗІЗ здійснюється відповідно до їх технічних характеристик, фізичних, хімічних, токсичних, бактеріологічних та інших властивостей застосовуваних матеріалів, конкретно для кожного виду робіт або технологічного процесу та з урахуванням вимог з охорони праці.
   3. Працівники повинні бути навчені правилам користування і найпростішим методам перевірки справності ЗІЗ (респіраторів, протигазів, запобіжних поясів, окулярів) і пройти тренування з їх застосування.
   4. Засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в індивідуальних шафах у спеціально виділеному сухому, чистому приміщенні, що добре провітрюється. Забороняється зберігати ЗІЗ в одному приміщенні з пестицидами, брати додому, носити після роботи.
   5. Комплект ЗІЗ (спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази) повинен бути підібраний індивідуально та закріплений за кожним працівником на весь період роботи.
   6. Працівники, які контактують з пестицидами, під час проведення обробки приміщень, повинні бути забезпечені ЗІЗ відповідно до Санітарних правил зберігання, транспортування та застосування пестицидів у народному господарстві, затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України
3. № 1 (ДНАОП 0.03-1.12-98), з урахуванням властивостей препаратів, які застосовуються.
4. 1. Вибір ЗІЗ органів дихання (далі - ЗІЗОД) здійснюють відповідно до їх технічних характеристик, а також до фізичних, хімічних, токсичних, бактеріологічних та інших властивостей матеріалів (конкретно для кожного виду робіт і технологічних процесів).
   2. Підбір ЗІЗОД і контроль за правильністю їх використання здійснюють працівники, відповідальні за проведення робіт із пестицидами.
   3. Розміри частин протигазів і респіраторів, які контактують з обличчям, підбираються з урахуванням розміру обличчя працівника. Припасування частини, яка контактує з обличчям, має забезпечувати герметичність прилягання до обличчя й відсутність больових відчуттів під час тривалого користування.
   4. При використанні ЗІЗОД слід враховувати час захисної дії фільтрувальних пристроїв. Поява запаху пестициду або іншої речовини, що застосовується, під маскою справного респіратора або протигаза свідчить про непридатність фільтрувальних пристроїв і вимагає негайної їх заміни.
   5. Під час приготування мийних і дезінфікуючих розчинів і пересипання пилоподібних мийних засобів із заводської упаковки в витратну слід користуватися ЗІЗ: респіраторами або ватно-марлевими пов'язками, захисними окулярами, ґумовими рукавичками, прогумованим фартухом і ґумовими чоботами.
   6. Під час приготування розчину хлорного вапна слід захищати органи дихання протигазом з патронами марки Б або КД.
   7. Під час опромінення і обігріву молодняку свиней працівників слід забезпечувати захисними окулярами марки ЕН11 із світлофільтрами марок В1, В2, В3.
   8. Опромінення обслуговуючого персоналу не повинне перевищувати рівень згідно з державним стандартом "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (ГОСТ 12.1.005-88) для інфрачервоного та Санітарними нормами ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях, затвердженими Міністерством охорони здоров’я СРСР у 1988 році (ДНАОП 0.03-3.17-88) - для ультрафіолетового випромінювання.
   9. Працівники цехів, де здійснюється подрібнення зерна, повинні бути забезпечені протипиловими (пилонепроникними) респіраторами і окулярами. Забруднені фільтри респіраторів слід замінювати, але не рідше одного разу в робочу зміну.
   10. Оператори, які обслуговують прес-екструдери, повинні забезпечуватися рукавицями від підвищених температур типу Тп 400 згідно з державним стандартом "Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация" (ГОСТ 12.4.103-83).
   11. У приміщеннях, де розміщені холодильні установки, повинні знаходитися фільтрувальні протигази з коробками типу КД та ізолюючі дихальні апарати стиснутого повітря типу АСВ.
   12. Після закінчення роботи ЗІЗ слід очистити (провітрити, висушити, знепилити) або знешкодити.
   13. Для проведення дезінфекції, дезінвазії, дезінсекції, дератизації працівники повинні забезпечуватися такими засобами індивідуального захисту: комбінезонами брезентовими, фартухами проґумованими, рукавичками ґумовими, чоботами ґумовими згідно з державним стандартом "Сапоги резиновые формовые. Технические условия" (ГОСТ 5375-79), фільтруючими протигазами з коробкою марки А відповідно до державного стандарту "Коробки фильтрующе-поглощающие для промышленных противогазов. Технические условия" із змінами у 1988 році (ГОСТ 12.4.122-83).
   14. Відповідно до ДНАОП 0.00-4.26-96 роботодавець зобов'язаний організувати належний догляд за засобами індивідуального захисту; своєчасно здійснювати хімчистку, прання, знепилення, дегазацію, дезактивацію, знешкодження і ремонт спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.03-1.12-98.
   15. Прання проводиться у міру забруднення, але не рідше одного разу на 6 змін. Бавовняний одяг, який абсорбує та утримує небезпечні й шкідливі речовини, підлягає щоденному пранню. Виносити спецодяг з підприємства, а також віддавати його додому для прання не дозволяється.
5. ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ ТА ВИРОБНИЧИХ МАЙДАНЧИКІВ
6. 1. Планування та устрій територій і виробничих майданчиків свинарського підприємства повинен відповідати вимогам державних будівельних норм “Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень” (із змінами) (ДБН 360-92), ДБН Б.2.4-3-95, ВНТП-СГіП 46-2.95, НАПБ А.01.001-2004.
   2. Відповідно до вимог ДБН Б.2.4-3-95 територія повинна мати огорожу та бути відокремлена від найближчого житлового району санітарно-захисною зоною, мати чіткий поділ на зони щодо санітарної характеристики об'єктів із урахуванням напряму домінуючих вітрів, обладнана в'їздами з дезбар'єрами.
   3. Розміри санітарно-захисних зон, що визначають залежно від типу та розмірів підприємства, наведені у табл.1 ВНТП СГіП-46-2.95.
   4. Вздовж межі території свинарського підприємства, а також, за можливості, між окремими будівлями необхідно створювати зелену зону насадженням дерев та чагарників, за винятком дерев хвойних порід, а також