¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾

До 8 не менше 15

понад 8 до 10 понад 15 до 35

понад 10 до 25 понад 35 до 120

понад 25 до 40 понад 120 до 200

14.3.3. Розсувні та відкидні (на шарнірах, завісах), а також знімні огородження (кришки, кожухи, щитки), що закривають зубчасті передачі, робочі механізми та інші рухомі частини машин, які потрібно періодично обслуговувати і при цьому не виключена небезпека травмування, повинні мати блокувальний пристрій для автоматичної зупинки машини у разі відкривання кришки, кожуха, щитка.

14.3.4. Розсувні та відкидні огородження повинні мати два фіксованих положення "Відчинено" та "Зачинено".

Конструкція фіксуючих пристроїв повинна виключати можливість випадкового відчинення або зачинення огородження.

14.3.5. Огородження повинні бути міцними, легкими, надійно закріпленими, не мати ріжучих крайок, гострих кутів та не торкатися до рухомих частин устаткування.

14.3.6. Огородження, що відчиняються догори, повинні фіксуватися у відчиненому положенні.

14.3.7. Дверцята, кришки, щитки устаткування, що відчиняються, повинні мати пристрої, які виключають випадкове знімання та відчинення. Ці частини устаткування повинні зніматися тільки за допомогою інструмента.

14.3.8. Огородження, знімні огородження повинні мати ручки, рукоятки, скоби чи інші пристрої (у залежності від маси та експлуатаційної зручності) для зручного та безпечного утримання під час знімання та встановлення.

14.3.9. Деревообробне устаткування повинно мати пристрої, що виключають:

- зіткнення людини з різальним інструментом;

- виліт різального інструмента;

- викидання оброблюваної заготовки та відходів до робочої зони;

- травмування людей під час встановлення та заміни різального інструмента.

14.3.10. Робоча частина ріжучого інструмента деревообробних верстатів (пилок, фрез, ножових установок тощо) повинна закриватись автоматично діючим огородженням, яке відкривається на час проходження оброблюваного матеріалу або інструмента лише для його пропускання на величину, яка відповідає вимірам оброблюваного матеріалу щодо висоти та ширини.

Нерухомі огородження допускається вживати у тих випадках, коли вони виключають можливість стикання з введеним в дію різальним інструментом.

14.3.11. Небезпечна зона устаткування, де за умовами праці повне огородження зони неможливе, повинна оснащуватися іншими засобами захисту або дворучним вмиканням.

14.4. Технологічні трубопроводи та арматура

14.4.1. Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84.

14.4.2. Будова, монтаж і експлуатація трубопроводів пари та гарячої води, горючих, токсичних, зріджених газів та стисненого повітря повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.

14.4.3. Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202-69 з метою захисту від зовнішньої корозії та позначення середовища, що транспортується, повинні бути пофарбовані в такі кольори:

- трубопроводи для транспортування води - зелений;

- трубопроводи для транспортування пари - червоний;

- трубопроводи для транспортування повітря – блакитний;

- трубопроводи для транспортування газів - жовтий;

- трубопроводи для транспортування органічних рідин - коричневий;

- трубопроводи для транспортування решти речовин - сірий.

Пожежні трубопроводи незалежно від їх вмісту ( вода, піна, пара для гасіння пожежі) повинні фарбуватися у червоний колір.

На поверхні трубопроводів, якими транспортуються найбільш небезпечні речовини, повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кільця :

- червоного кольору - для легкозаймистих та інших вибухопожежонебезпечних речовин;

- жовтого кольору - для отруйних і токсичних речовин.

14.4.4. У кожному цеху, на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та обв'язки апаратів та трубопроводів, виконані в умовних кольорах у відповідності з п.14.4.3 цих Правил та затверджені роботодавцем. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок руху продуктів вказаний стрілкою.

Нумерація устаткування, апаратів, ємкостей, запірних пристроїв та іншої арматури повинна бути єдиною на схемах та у технологічних інструкціях з обслуговування устаткування.

14.4.5. Висота прокладання від низу виступаючих частин продуктопроводів повинна бути не менше 5.5 м до головки рейки; 4.5 м - до полотна автодороги; 2.2 м - над проходами для людей або робочими майданчиками.

14.4.6. Продуктопроводи не повинні перехрещувати віконних прорізів та сходових кліток. Трубопроводи, що прокладаються по підлозі у проїздах та проходах, не повинні виступати над поверхнею підлоги.

14.4.7. На дільницях комунікацій та апаратів, де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу, повинні встановлюватись манометри з сигналізацією.

14.4.8. Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газів з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись вище гребеня даху будівлі не менше ніж на 2 м.

14.4.9. На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами, проходами, воротами не повинно бути роз'ємних сполучень та запірної арматури.

14.4.10. Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1.7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки.

14.4.11. Під час прокладання трубопроводів крізь будівельні конструкції будівель та інші перешкоди повинні вживатись заходи, які б виключали можливість передачі додаткових навантажень на труби (встановлення гільз, патронів тощо). Місця перетинання протипожежних стін (перекрить) трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо-, газонепроникнення.

14.4.12. Заново змонтовані технологічні трубопроводи повинні підлягати гідравлічному випробуванню.

В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягати технічному опосвідченню у відповідності з виробничою інструкцією.

14.4.13. Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ 12.2.063-81*.

14.4.14. Арматура повинна мати чітке маркування та розпізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666-75*, що відповідає її призначенню та матеріалу.

14.4.15. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах, які безпосередньо приєднані до посудини та відводять з неї робоче середовище.

Арматура повинна мати таке маркування:

- назва або знак підприємства-виготовлювача;

- умовний прохід, мм;

- умовний тиск (робочий тиск), кгс/см2 (МПа);

- допустима температура, градус С (градус К);

- напрям руху середовища;

- марка матеріалу.

14.5. Улаштування площадок, містків та сходів

14.5.1. Пристрої (сходи, драбини, стрем`янки, трапи, містки, помости тощо) повинні відповідати вимогам стандартів та інших нормативних актів з безпечного виконання робіт.

14.5.2. Для обслуговування устаткування, у якого зона обслуговування розташована на висоті більше ніж 1.5 м від рівня підлоги, слід передбачати постійні площадки з огорожею та сходами з поручнями. Висота огорож і поручнів повинна бути не менше 1.0 м. На висоті 0.5 м від настилу площадки повинен бути додатковий горизонтальний елемент.

Вертикальні стояки огорож та поручнів повинні розміщуватись з кроком не більше 1.2 м. З країв настили площадок повинні мати суцільну зашивку висотою не менше 0.15 м.

14.5.3. Ширина площадок для обслуговування устаткування повинна бути не менше 0.8 м.

Ширина сходів, що ведуть до площадок, повинна бути не менше 0.6 м. Крок сходинок сходів повинен бути не більше 0.2 м, ширина сходинок - не менше 0.12 м.

14.5.4. Для огородження площадок допускається застосовувати металеву сітку.

14.5.5. Висота від підлоги площадки обслуговування до низу виступаючих конструкцій перекриття повинна бути не менше 1.8 м. Відстань по вертикалі від верхнього краю відкритої посудини до площадки обслуговування повинна бути не менше 1.0 м.

14.5.6. Трапи та містки повинні бути жорсткими та мати кріплення, які виключають можливість їх зміщення. Прогинання настилу під максимальним розрахунковим навантаженням не повинно перевищувати 0.02 м.

14.5.7. Якщо довжина трапів чи містків перевищує 3 м, під ними повинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів та містків повинна бути не менше 0.6 м.

Трапи та містки повинні мати поручні, закраїни та один проміжний горизонтальний елемент.

14.5.8. Сходи площадки постійного робочого місця висотою понад 1.5 м повинні мати нахил відносно горизонту не більше 45 градусів, меншої висоти - не більше 60 градусів. Сходи на висоті 3-5 м повинні мати перехідну площадку.

Площадка повинна мати табличку з наведенням максимально допустимого для неї загального та зосередженого навантаження.

Виконання настилів площадок та сходів повинно виключати сковзання.

14.5.9. Для устаткування, яке не потребує постійного нагляду, допускається застосування приставних драбин або розсувних драбин-стрем`янок.

14.5.10. На підприємстві повинні бути опрацьовані та затверджені наказом роботодавця інструкції з безпеки користування драбинами приставними, стрем‘янками, пересувними площадками, помостами.

14.5.11. Драбини, стрем‘янки, помости та площадки допускаються до експлуатації за умови наявності актів приймальних випробувань.

14.5.12. Приставні дерев‘яні драбини повинні відповідати наступним вимогам:

- шабелі мають бути врізні, тетиви через кожні 2 м повинні скріплюватися стягувальними болтами;

- відстань поміж шабелями драбини не повинна бути більше ніж 0.25 м і менше ніж 0.15 м;

- нижні кінці повинні мати упори у вигляді гострих металевих шипів, гумових наконечників та інших улаштувань залежно від матеріалів і стану опорних поверхонь, а верхні кінці – крючки для закріплення до міцних частин устаткування;

- загальна довжина (висота) приставної драбини повинна забезпечувати можливість працювати стоячи на шабелі, яка знаходиться на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини, загальна довжина якої не повинна перевищувати 5 м.

14.5.13. Розсувні драбини–стрем‘янки повинні бути обладнані пристроями, що виключають можливість їх мимовільного розсування.

14.5.14. Під час виконання робіт з одночасним підтримуванням деталей повинні застосовуватись драбини–стрем`янки з верхніми площадками, огородженими у відповідності з п.14.5.2 цих Правил.

14.5.15. Драбини приставні, стрем’янки, пересувні площадки, помости повинні мати інвентарні номери та зберігатися у певних місцях, закріпленими до стінки або колони на замок. Ключі від замків повинні знаходитися у виконавця робіт та керівника цеху (дільниці).

14.5.16. До початку експлуатації і кожні півроку приставні драбини необхідно випробовувати статичним навантаженням 1180 Н (120 кгс), що прикладене до однієї із сходинок посередині прольоту драбини, яка встановлена під кутом 75 градусів до горизонтальної площини.

14.6. Монтаж та ремонт технологічного устаткування

14.6.1. Монтажні роботи з установлення технологічного устаткування та ремонтні роботи повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84, СНиП III-4-80*, стандартів та технічних умов.

14.6.2. Монтажні та ремонтні роботи повинні виконуватись у відповідності з проектом виконання цих робіт (ПВР), затвердженим роботодавцем.

14.6.3. Складові частини устаткування масою понад 16 кг повинні транспортуватись на робочі місця за допомогою вантажопідйомних засобів.

14.6.4. Під час монтажу устаткування повинен здійснюватись оперативний контроль якості виконуваних робіт. Виявлені дефекти підлягають усуненню до початку подальших операцій.

14.6.5. Монтаж, демонтаж та ремонт устаткування у приміщеннях категорій А, Б, В або устаткування, в якому знаходились вибухопожежонебезпечні, легкозаймисті та токсичні речовини, повинні здійснюватись за письмовим нарядом-допуском відповідно до додатка 8.

14.6.6. До початку ремонтних і монтажних робіт повинні бути від‘єднані трубопроводи пари, продукту, води. При цьому трубопроводи слід заглушити.

14.6.7. Устаткування до ремонту слід вимкнути від джерел енергоживлення, а на пускових пристроях повинні бути вивішені плакати " Не вмикати! Працюють люди!"

14.7. Розміщення устаткування

14.7.1. Під час розміщення устаткування необхідно забезпечити зручність обслуговування та безпечну евакуацію людей у разі пожежі чи аварійних ситуацій.

14.7.2. Під час розміщення устаткування слід передбачати:

- головні проходи за наявності постійних робочих місць - шириною не менше ніж 1.5м;

- проходи біля віконних прорізів, доступних з рівня підлоги або площадки - шириною не менше ніж 1.0 м;

- проходи між устаткуванням для обслуговування та ремонту, а також поміж устаткуванням та стінами - шириною не менше ніж 0.8 м, за наявності постійних робочих місць між ними - 1.4 м;

- проходи між ємкостями, збірниками, мірильниками та стінами - 0.5 м;

- проходи між насосами та стінами - 0.3 м;

- у складах безтарного зберігання борошна проходи між рядами силосів повинні бути не менше ніж 0.7 м, відстань між силосами і стінами - не менше ніж 0.7 м, відстань між суміжними у ряду силосами круглого перерізу - не менше ніж 0.25 м. Відстань від підлоги площадки обслуговування силосів до перекриття або низу виступаючих частин конструкцій повинно бути не менше ніж 2 м;

14.7.3. Відстань між вісями бункерів тістоготувальних агрегатів И8-ХТА слід приймати не менше ніж 5 м; висоту приміщення, не менше: для агрегатів И8-ХТА-6 – 4-8 м, И8 – ХТА-12 - 6 м.

Відстань між вісями тістомісильних машин з підкатними діжами ємкістю 330 л повинна бути не менше ніж 2.3 м, відстань попереду машини - не менше ніж 3 м.

14.7.4. Відстань між шафою для вистою і завантажувальним фронтом печі у разі ручного завантаження та вивантаження продукції слід приймати не менше:

- з установкою столу для поділу тіста – 1.3 м;

- з установкою конвеєра для готової продукції – 1.4 м;