Робота на висоті — це робота, під час виконання якої працівник перебуває на відстані менше ніж 2 м від межі неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і більше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу, при цьому основним засобом індивідуального захисту є запобіжний пояс. У разі наявності похилої* робочої поверхні (наприклад, під час виконання покрівельних робіт) зоною роботи на висоті є вся робоча поверхня, тому за таких умов запобіжний пояс повинен використовуватись незалежно від відстані до межі перепадів по висоті та наявності їх огородження.

Аналіз виробничого травматизму на будівництві свідчить, що під час виконання робіт на висоті все частіше допускаються нещасні випадки, пов’язані з недодержанням вимог користування засобами захисту. Вимоги щодо експлуатації засобів захисту під час робіт на висоті визначені ГОСТ 12.4.089—86 «Пояса предохранительные», ГОСТ 12.4.107—82 «Канаты страховочные», Правилами охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07), Правилами безпечної роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.30-01), ДСТУ 4304:2004 «Пояс запобіжний монтерський» (замість ГОСТ 14185—77), Правилами експлуатації електрозахисних засобів (НПАОП 40.0-1.07-01). Зокрема, ГОСТ 12.4.089—86 поширюється на безлямкові і лямкові пояси, які застосовують для захисту працюючих при падінні з висоти під час ведення будівельно-монтажних робіт, ДСТУ 4304:2004 — на запобіжні пояси, які використовуються як опорний засіб утримування для захисту працівників у разі падіння з висоти під час виконання монтажних та ремонтно-відновлювальних робіт в енергетичній галузі, зокрема у відкритих розподільних установках та на повітряних лініях електропередачі, а чинний ГОСТ Р 12.4.184—95 — на пояси запобіжні, які застосовуються в будівництві для запобігання падінню людини з висоти або її евакуації з небезпечних зон (замкнуті простори, траншеї, котловани тощо) під час ведення будівельно-монтажних, ремонтно-відновлювальних чи інших видів робіт.
Згідно з п. 2.1 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07) «пояс запобіжний лямковий — засіб індивідуального захисту від падіння з висоти, призначений для підтримки людини під час роботи та в разі падіння»; «пояс запобіжний безлямковий — засіб індивідуального захисту, призначений для виконання функції тримання працівника на робочому місці під час виконання роботи на висоті, а також при підніманні (на щоглах, опорах повітряних ліній електропередачі тощо) до робочого місця та спуску з нього». ГОСТ 12.4.089—86 конкретизує конструкцію запобіжного пояса: «безлямковий пояс — це пояс, який має один елемент, що охоплює талію та грудну клітку людини», а «лямковий пояс — це пояс, який має два і більше елементів (лямок), що охоплюють тіло людини».
Для забезпечення безпечного виконання робіт, де існує ризик падіння працюючого з висоти, в Україні найчастіше використовують запобіжні пояси типу ПБ (безлямковий) та ПЛ (лямковий). Їх виготовляють різних розмірів, з урахуванням кліматичних умов, вони мають певну категорію (за ГОСТ 15150).

Модифікації запобіжних поясів безлямкових вітчизняного та російського виробництва
Характеристика запобіжного пояса безлямкового	Тип пояса
	«ПромСИЗ» (Україна)	«Торнадо» (Україна)	Росія
Без стропа	1ПБ2	ПБ	ПП-І
З ланцюговим стропом	2ПБ2	ПБ-1	ПП-ІГ
З канатним стропом (синтетичні або натуральні волокна)	3ПБ2	ПБ-3	ПП-ІВ
З тросовим стропом (стальним)	4ПБ2	ПБ-2	ПП-ІА
З коротким стропом, м (розмір пояса 1) Зі стропом середньої довжини, м (розмір пояса 2) З довгим стропом, м (розмір пояса 3)	Від 0,64 до 1,0 Від 0,85 до 1,3 Від 1,1 до 1,5	Від 0,64 до 1,1 Від 0,9 до 1,3 Від 1,2 до 1,5	Від 0,74 до 1,04 Від 0,94 до 1,24 Від 1,14 до 1,44
Строк експлуатації, років (з дня виготовлення)	7	7	5

Найпоширеніші модифікації запобіжних поясів безлямкових вітчизняного та російського виробництва наведено в таблиці. Для зручності використання запобіжний пояс безлямковий забезпечується необхідним спорядженням (приладдям) — карабінами, запобіжним стропом, регулятором довжини стропа, страхувальним канатом та іншими спеціальними елементами засобів страхування.
Запобіжний пояс безлямковий використовують під час зведення несучих конструкцій — з використанням страхувального каната або без нього.
Згідно з нормативними вимогами запобіжні безлямкові пояси повинні використовуватись тільки для фіксації працюючого на робочому місці в умовах, що виключають його падіння, але ці умови не є однозначними в чинному правовому полі. Так, інструкції з експлуатації підприємств-виготівників вказують на те, що спосіб закріплення стропом пояса повинен бути таким, щоб можлива висота вільного падіння людини не перевищувала 0,5 м. Одночасно з цим п. 4.2.6 НПАОП 0.00-1.15-07 допускає висоту вільного падіння людини не більше ніж 1 м у випадку кріплення стропа за опору, що перебуває на рівні ступнів ніг, а п. 8.5.3 ГОСТ Р 12.4.184—95 визначає, що способи закріплення стропом пояса повинні бути такими, щоб величина вільного падіння людини з висоти не перевищувала однієї максимальної довжини стропа (тобто не більше ніж 2 м).
На жаль, неоднозначними є вимоги щодо закріплення стропа запобіжного пояса за опори. Так, вимоги розділу 4.2 НПАОП 0.00-1.15-07 щодо порядку закріплення стропа запобіжного пояса за опори є незрозумілими. Пункт 1.4 ГОСТ 12.4.107—82 визначає, що страхувальний канат необхідно закріплювати на рівні площини опори для ступнів ніг, а при переході працюючого по нижніх поясах ферм і ригелях канат повинен закріплятися на висоті не менше 1,5 м від площини опори для ступнів ніг, а при переході по підкранових балках — на висоті не більше 1,2 м. Чинний у Росії ГОСТ Р 12.4.184—95 (п. 8.5.5) визначає, що під час роботи на висоті менше ніж 3 м від землі чи перекриття точка закріплення карабіном повинна бути розташована не менше ніж на 1,5 м вище рівня ступнів ніг. На думку автора, однозначно можна встановити, що під час виконання висотно-верхолазних робіт місце закріплення стропа запобіжного пояса повинно розташовуватись не нижче рівня пояса, в інших випадках строп не повинен закріплюватись за опору нижче від площини опори для ступнів ніг у положенні стоячи, а карабін стропа не повинен закріплюватись безпосередньо за строп після охоплення ним елементів конструкції або інших опор.
Необхідно зазначити, що згідно з п.1.3 ГОСТ 12.4.089—86 довжина стропа визначається технічними умовами на пояс конкретної конструкції. За результатами перевірок об’єктів будівництва та аналізу нещасних випадків, пов’язаних з використанням запобіжних поясів, найбільш поширені безлямкові запобіжні пояси з довжиною стропа до 1,5 м. Враховуючи вимоги п. 2.26 СНиП ІІІ-4-80* (НПАОП 45.2-7.02-80), працівник повинен використовувати запобіжний пояс на відстані не ближче ніж 2 м від межі перепаду по висоті, але безпечне виконання операцій «закріплювання-відкріплювання» стропа за опору, розташовану на монтажному перекритті, можливе лише за наявності стропа довжиною не менше 2 м. Таким чином, з метою підвищення рівня безпеки операцій «закріплювання-відкріплювання» стропа за опору повинен використовуватись безлямковий запобіжний пояс з довжиною стропа до 2 м, а безпечне використання безлямкового запобіжного пояса з довжиною стропа до 1,5 м можливе лише в парі зі страхувальним канатом, який дасть змогу здійснити закріплювання-відкріплювання стропа пояса на відстані 2 м від межі перепаду по висоті. До відома: п. 4.3.12 ГОСТ Р 12.4.184—95 встановлює нормативну довжину стропа від 1,2 до 2,0 м, а при довжині стропа понад 1,6 м повинна передбачатись можливість регулювання його довжини.
Крім безлямкових поясів, використовуються лямкові запобіжні пояси типу ПЛ-2 (виробник «ПромСИЗ») та ПЛ (виробник ТОВ «Торнадо»), а також їхній російський аналог — запобіжний пояс типу ПП-ІІ. Наприклад, запобіжні пояси лямкові типу ПЛ випускають у таких модифікаціях: 1ПЛ, 1ПЛ-К, 2ПЛ, 2ПЛ-К (їх використовують для всіх видів висотно-верхолазних робіт), 3ПЛ-К (для робіт методом промислового альпінізму). Лямковий запобіжний пояс забезпечується необхідним спорядженням (приладдям) — верхніми (наплічними) та нижніми (стегновими) лямками, ременем, D-кільцями, карабінами, амортизатором, регулятором довжини стропа та іншими елементами засобів страхування.
Під час виконання монтажних і ремонтно-відновлювальних робіт в енергетичній галузі, нафтогазовому комплексі та на залізничному транспорті використовується запобіжний пояс** (т. зв. монтерський пояс, наприклад, пояс російського виробництва типу ПМ-Н). Монтерський пояс використовується як опорний під час піднімання працівника на споруди за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, кігтів, лазів) або драбин, при цьому виконувати роботи на опорах ліній електропередачі, що перебувають під напругою, допускається тільки з монтерським поясом без амортизатора та з коротким стропом. Монтерський пояс може комплектуватися двома стропами (коротким — довжиною 1,2 м та довгим — довжиною до 2 м).
Кожен запобіжний пояс повинен мати інвентарний номер, випробовуватись перед видачею в експлуатацію та під час експлуатації кожні 6 місяців. Випробування запобіжного пояса здійснюється шляхом його витримування під статичним навантаженням протягом 5 хв підвішеного за пояс (через гак вантажопідйомного механізму) вантажу масою 400 кг (допускається навантаження здійснювати за допомогою лебідки, використовуючи динамометр ДПУ-1). Необхідно зазначити, що вимоги щодо випробування амортизатора стропа не є однозначними. Так, п. 4.2.5 НПАОП 0.00-1.15-07 вказує на те, що «амортизатори, які використовуються як елементи страхувальних систем, перед введенням в експлуатацію, а також під час їх експлуатації кожні 6 місяців проходять випробування статичним навантаженням 1470 Н протягом 60 с», але заводи-виготівники запобіжних поясів вказують, що амортизатор запобіжного пояса не підлягає експлуатаційним випробуванням, а лише періодичному візуальному огляду.
На підприємстві повинна бути розроблена інструкція з експлуатації запобіжних поясів (з урахуванням видів виконуваних робіт) та призначено особу, відповідальну за облік, проведення оглядів, випробувань, зберігання поясів і спорядження до них, з реєстрацією результатів випробувань та періодичних оглядів поясів у відповідному журналі (формулярі). Запобіжні пояси повинні зберігатись у підвішеному стані або укладеними в один ряд у провітрюваному приміщенні, захищеному від прямої дії сонячного світла. Разом з поясом не повинні зберігатись речовини, які можуть його забруднити або пошкодити.
Варто зауважити, що деякі запобіжні пояси мають обмеження в умовах використання. Наприклад, пояс з капроновим стропом (4ПБ2) не повинен використовуватись в умовах, де існує загроза ушкодження стропа (під час виконання вогневих робіт, наявності гострих країв на елементах конструкцій, використанні ріжучого інструменту тощо) — в подібних умовах повинен використовуватись запобіжний пояс із сталевим або ланцюговим стропом (5ПБ2, 2ПБ2 або ПБ-4, ПБ-1). Також не повинні використовуватись пояси, які зазнали динамічних дій або з самовільно внесеними конструктивними змінами. Крім того, працівник, який виконує будівельні або електромонтажні роботи на висоті, може забезпечуватись спеціальною переносною сумкою, виконаною з натуральної шкіри або її замінника, брезентової або джинсової тканини.
Крім засобів захисту під час роботи на висоті, існують засоби захисту, що використовуються під час виконання робіт у колодязях, цистернах, ємкостях, інших наземних (підземних) замкнених просторах — це рятувальні пояси.*** Вони повинні мати як мінімум дві лямки. Використання під час виконання робіт у колодязях безлямкових запобіжних поясів є недопустимим. Тому універсальність пояса запобіжного безлямкового зі стропом з капронового каната типу ПБ-3 (підприємство-виготівник — ТОВ «Торнадо»), де в інструкції з експлуатації вказано, що пояс «застосовується для забезпечення безпеки при виконанні будівельних, монтажних, ремонтних, аварійно-рятувальних робіт на висоті або в колодязях, підземних та наземних резервуарах і комунікаціях, де існує ризик падіння робітників, які виконують ці роботи», — необхідно розуміти тільки як рекламний трюк і не більше.
До відома: японські будівельники під час виконання робіт на висоті мають можливість використовувати спеціальні рятувальні жилети фірми «Kajima Corporation», з вмонтованими сенсорами, що у разі падіння людини негайно реагують на непередбачене прискорення її падіння. За даними фірми, знадобиться всього 0,2 с для того, щоб надулась повітряна подушка, яка зробить м’якішим удар та захистить шию, хребет і поперек людини. Проблема полягає в тому, що вартість такого жилета становить 1500 $
(у цінах 2004 р.).
Будівельні роботи пов’язані з використанням засобів захисту під час роботи на висоті. Порушення технологічного регламенту, низька культура виробництва та недостатній контроль за використанням засобів захисту сприяють виробничому травматизму. На думку автора, оптимальною технологією будівельних робіт можна вважати таку, яка зводить до мінімуму тривалість, пов’язану з перебуванням працівників на висоті, в тому числі кількість працівників, залучених до робіт на висоті. Підтвердженням цього можуть бути вимоги чинного ГОСТ Р 12.4.184—95, де в п. 8.1 вказано, що запобіжний пояс потрібно застосовувати як засіб забезпечення безпеки робіт на висоті і запобігання падінню людини у випадках, коли для організації робочого місця встановлення засобів підмощування або огороджень неможливе, утруднене або недоцільне (робота виконується протягом короткого проміжку часу — до 30 хв)».

* «Похила поверхня» — це поверхня, що має кут нахилу до горизонтальної площини 20о і більше.
** У нормативних документах, крім терміну «пояс запобіжний», зустрічаються інші терміни. Наприклад, «пояс монтажний», «пояс монтерський», в інформаційному полі — «пояс для монтажників», «пояс для будівельників», «пояс для електриків», «пояс для залізничників»; крім того, поряд з терміном «пояс» використовується термін «ремінь», а з терміном «канат» — «мотузка», «фал» (хоча фал є елементом стропа).
*** У нормативних документах використовується термін «рятувальний пояс», в інформаційному полі — «пояс для колодязя»; рятувальні пояси та спорядження до них, а також страхувальні (рятувальні) мотузки під час експлуатації кожні 6 місяців проходять випробування статичним навантаженням 200 кг протягом 15 хв (пп. 7.69—7.71 Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98).

М. ФЕДОРЕНКО, головний державний інспектор
Київської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві

На знімках:
способи кріплення пояса
запобіжного безлямкового: за допомогою стропа;
за допомогою стропа з використанням страхувального каната.


До списку

---