Страница 4: НПАОП 01.2-1.09-05. Правила охорони праці у тваринництві. свинарство (32445)

електричне освітлення.

1. Приміщення, де розміщений котел, повинне мати природну й механічну вентиляцію, що забезпечує видалення шкідливих газів, подачу припливного повітря і підтримання нормальних температурних умов.
2. 1. Приміщення котельної необхідно оснащувати засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.
   2. Склади для зберігання підстилки повинні стояти окремо один від одного. У випадку розміщення підстилки в прибудовах до будівель, прибудови повинні мати глухі вогнетривкі стіни й перекриття, а виходи лише назовні.
   3. Виробничі будівлі й споруди в процесі експлуатації повинні знаходитися під систематичним наглядом інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження об'єктів.
   4. Всі виробничі будівлі й споруди повинні бути закріплені за виробничими підрозділами. Керівники підрозділів є працівниками, відповідальними за правильну та безпечну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт будівель і споруд.
   5. Згідно з ДБН В.2.2-1-95 будівлі і споруди повинні піддаватися періодичним технічним оглядам - загальним або частковим.

При загальному огляді обстежують усю будову або споруду в цілому, включаючи всі конструкції, в тому числі інженерне обладнання, різні види опорядження і всі елементи зовнішнього благоустрою.

При частковому огляді обстеженню підлягають окремі будівлі й споруди або окремі конструкції, або види обладнання (наприклад, ферми і балки будівлі, канали гноєвидалення, підлога, колодязі каналізаційних мереж).

1. Загальні технічні огляди будівель й споруд повинні проводитися два рази на рік - навесні та восени.

Весняний огляд проводять з метою опосвідчення стану будівлі або споруди, уточнення обсягу роботи з капітального і поточного ремонту будівель або споруд, що виконується у літній період.

Осінній огляд проводять з метою перевірки підготовки будівель і споруд до зими. До цього часу повинні бути закінчені всі літні роботи з поточного ремонту.

1. Відповідно до ДБН В.2.2-1-95 результати всіх видів оглядів повинні оформлятися актами, в яких відмічаються виявлені дефекти, а також заходи щодо їхнього усунення із зазначенням строків виконання робіт.

7.43. Пошкодження аварійного характеру, що утворюють небезпеку для працівників, повинні усуватися негайно.8. ВОДОПОСТАЧАННЯ І

КАНАЛІЗАЦІЯ

1. Внутрішні системи водопроводу і каналізації тваринницьких приміщень повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-1-95.
2. Підприємства повинні забезпечуватися достатньою кількістю води, необхідною для задоволення питних потреб відповідно до санітарних норм, господарсько-виробничих потреб та потреб пожежогасіння згідно з будівельними нормами і правилами “Внутренний водопровод и канализация зданий“ (із змінами) (СНиП 2.04.01-85), відомчими будівельними нормами “Сільськогосподарське водопостачання. Зовнішні мережі і споруди”, затвердженими Міністерством сільського господарства і продовольства України в 1996 році (ВБН СГіП-46/33-2.5-5-96).
3. Якість питної води повинна відповідати вимогам державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання".
4. Не допускається поєднання мереж господарсько-питних водопроводів із мережею водопроводів, що подають воду для технологічних потреб.
5. Водопідіймальні установки необхідно експлуатувати у відповідності із правилами безпеки при влаштуванні та експлуатації насосних станцій.
6. Колодязі, що розміщені на території підприємства, при будь-яких способах підйому води повинні бути закриті кришками і обгороджені. Взимку колодязі, розташовані на відкритих місцях, із навітряного боку потрібно захищати вітрозахисним щитом. Лід навколо них необхідно зрубувати, а

територію посипати піском.

1. Відігрівати замерзлі труби відкритим полум'ям (факелом, паяльною лампою) не допускається. Місця замерзання відігрівають гарячою водою або парою, вживаючи при цьому запобіжні заходи від опіків.
2. Відведення промивних вод до каналізації повинне здійснюватися закритим способом із розриванням струменя.
3. ОСВІТЛЕННЯ
4. 1. Відповідно до ВНТП СГіП-46-2.95 виробничі приміщення повинні мати природну і штучну освітленість. Освітлення також повинне відповідати вимогам будівельних норм і правил "Естественное и искусственное освещение" із змінами в 1986 році (СНиП ІІ-4-79).
   2. Робочі місця, на яких внаслідок відмови приладів штучного освітлення можуть виникати небезпечні ситуації, повинні мати системи аварійного освітлення, які автоматично включаються при виключенні струму в загальній електромережі.
   3. При розрахунку освітленості робочих місць операторів на пульті керування комбікормового цеху або кормоцеху необхідно враховувати розряд зорової роботи й розташування об'єктів спостереження.
   4. Світильники аварійного та евакуаційного освітлення (з обов’язковим відмінним позначенням) під’єднують до мережі, не залежної від мережі робочого освітлення, або до іншого джерела живлення.

Світильники аварійного освітлення можуть використовуватися як евакуаційні.

1. В освітлювальних установках повинні використовуватися світильники, що задовольняють вимогам ПУЭ.
2. 1. Контроль освітленості повинен здійснюватися не рідше одного разу на рік, а також після кожної групової заміни світильників.

Вимірювання рівня освітленості проводять у площині робочої поверхні згідно з вимогами державного стандарту України "Будинки і споруди. Методи

вимірювання освітленості" (ДСТУ Б В.2.2-6-97).

1. Експлуатація освітлювального обладнання повинна проводитися згідно з чинними Правилами технической эксплуатации электроустановок потребителей, затвердженими наказом Головдерженергонагляду Міністерства енергетики СРСР від 21.12.84 із змінами в 1988 році (ПТЭ) і ДНАОП 0.00-1.2198.
2. 1. Усі роботи з технічного обслуговування, ремонту електромережі та очищення світильників повинні виконуватися електротехнічним персоналом тільки після зняття напруги електроживлення та остигання світильників.

Чищення світильників у приміщеннях загального призначення повинне проводитися не рідше одного разу на 3 місяці.

1. Чищення стекол світлових отворів і світильників загального освітлення, встановлених у свинарниках при сухій годівлі, в кормоприготувальних цехах, складах затарених кормів повинне здійснюватися у строки, визначені керівником відповідного підрозділу залежно від місцевих умов, але не рідше одного разу на місяць.
2. 1. Для обслуговування світильників повинні застосовуватися засоби доступу, що відповідають вимогам безпеки (драбини, несамохідні пересувні механізми і самохідні пересувні установки).
   2. У гаражах, майстернях, пунктах технічного обслуговування, хлівах, навісах монтується мережа напругою 12-42 В для підключення переносних світильників.
   3. У вибухонебезпечних приміщеннях застосовуються світильники у вибухозахищеному виконанні, а в пожежонебезпечних - світильники у закритому виконанні.
3. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ
4. 1. Системи опалення (охолодження) і вентиляції приміщень обладнують згідно з вимогами державного нормативного акту з охорони праці “Санітарні норми проектування промислових підприємств”, затвердженого

Міністерством охорони здоров’я СРСР у 1971 році (ДНАОП 0.03-3.01-71), Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, будівельних норм і правил "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (СНиП 2.04.05-91) та державним стандартом України “Системы вентиляционные. Общие требования” із змінами у 1988 році (ГОСТ 12.4.02175).

1. Гарячою водою будівлі необхідно забезпечувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01-85; витрату гарячої води слід приймати за нормами технологічного процесу; безпеку експлуатації трубопроводів пари і гарячої води слід забезпечувати згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 № 177 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.98 за № 636/3076 (із змінами) (ДНАОП 0.00

1.11-98).

1. Джерела з значним виділенням конвекційної теплоти (обпалювальні печі, варильні котли, автоклави тощо) в місцях можливого контакту працівників повинні бути ізольовані. Температура теплоізольованих поверхонь обладнання і огороджень робочих місць не повинна перевищувати 45оС.

Обладнання, в середині якого температура дорівнює або нижче 100о С, не повинне мати на поверхні температуру вище 35оС.

1. Прилади контролю температури і відносної вологості повітря встановлюються на видних місцях у всіх виробничих приміщеннях.
2. 1. Системи місцевої й загальнообмінної вентиляції повинні бути роздільними.
   2. Операторські, кімнати відпочинку, майстерні, лабораторії повинні мати автономну вентиляцію.
   3. Припливно-витяжна вентиляція з’єднаних між собою приміщень повинна унеможливлювати приплив повітря із приміщення з більшою концентрацією шкідливих газів, пари чи пилу у приміщення з меншим умістом цих речовин.
   4. Під час роботи в приміщенні машин із двигунами внутрішнього згорання слід проводити вентиляцію. Загальнообмінна вентиляція цих приміщень повинна забезпечувати такий обмін повітря, при якому концентрація шкідливих речовин у повітрі цього приміщення не перевищувала б гранично допустимих рівнів.
   5. Джерела із значним виділенням пари, газів, пилу повинні бути герметизовані й обладнані місцевими відсмоктувачами.
3. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ

11.1 Вимоги безпеки до виробничого обладнання

1. Обладнання, призначене для виконання виробничих процесів під час вирощування свиней, виробництва та первинної обробки продукції свинарства, повинне відповідати вимогам ВНТП-СГіП-46-2.95, державних стандартів “Оборудование производственное. Общие требования безопасности” (ГОСТ 12.2.003-91),“Машины и технологическое оборудование для

животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности” (ГОСТ 12.2.042-91),“Оборудование производственное. Общие эргономические

требования” (ГОСТ 12.2.049-80), “Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам”(ГОСТ 12.2.061-81,

СТ СЭВ 2695-80) та Правил.

1. Виробниче обладнання повинне задовольняти таким вимогам: бути вибухо- і пожежобезпечним відповідно до вимог нормативного

акту з пожежної безпеки “Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности" (із змінами) (НАПБ Б.07.005-86), державних стандартів “Пожарная безопасность. Общие требования.” (ГОСТ 12.1.004-91), “Взрывобезопасность. Общие требования” із змінами в 1983 році (ГОСТ 12.1.010-76, СТ СЭВ 3517-81), ГОСТ 12.2.042-91;

включати прилади (засоби) для забезпечення електробезпеки відповідно до ПУЭ;

не забруднювати навколишнє середовище викидами шкідливих речовин вище допустимих рівнів, встановлених санітарними нормами;

відповідати вимогам охорони праці протягом усього терміну експлуатації.

1. Вимоги до виробничого обладнання, що входить у технологічну лінію, повинні враховувати можливі небезпеки, викликані спільним функціонуванням одиниць обладнання.
2. Рухомі частини виробничого обладнання і ті, що обертаються (приводи, вали, бітери, ланцюги), повинні бути захищені кожухами, щитами, екранами та іншими пристроями згідно з ГОСТ 12.2.062-81, а зовнішні поверхні їх пофарбовані у відмітні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
3. Для обмеження швидкостей, тиску, температур та інших небезпечних чинників виробниче обладнання повинне мати запобіжні пристрої (клапани, розривні мембрани, штифти, що зрізуються і т. п.).
4. Обладнання, що розташоване поза видимістю оператора, повинне мати прилади для аварійної зупинки (гальмування), якщо у небезпечній зоні, утворюваній рухомими частинами обладнання, можуть знаходитися працівники.
5. Напрям руху чи обертання механізмів, машин, обладнання, запірної арматури повинен бути позначений червоними стрілками безпосередньо на рухомих деталях або огорожах.
6. Рухомі механізми обладнання, що підлягають мащенню, повинні бути обладнані безпечними змащувальними приладами або пристроями.
7. Пускові кнопки, рукоятки для пуску та зупинки обладнання необхідно розміщувати відповідно до вимог державних стандартів "Система "человек-машина".Сигнализаторы звуковые неречевых сообщений. Общие эргономические требования" (ГОСТ 21786-76), "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" (ГОСТ 12.2.032-78) і "Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования" (ГОСТ 12.2.033-78).
8. Виробниче обладнання повинне бути укомплектоване експлуатаційною документацією від заводу-виробника, яка містить вимоги щодо запобігання виникнення небезпечних ситуацій під час монтажу (демонтажу), при уведенні в експлуатацію та під час експлуатації.
9. Машини і обладнання для приготування кормів
10. Дробарки, вальцеві верстати, жорна та інші подрібнювачі встановлюють на фундаментах відповідно до експлуатаційної документації на обладнання. В разі використання цих машин у складі комплекту обладнання комбікормового або кормоприготувального цеху їхнє місце та спосіб установки визначають проектом.
11. Дробарки, призначені для подрібнення зерна, повинні мати справні та чисті магнітні сепаратори.

Скребки для очищення сепараторів повинні бути виготовлені з деревини або пластмаси.

1. Подрібнювачі коренеклубнеплодів повинні бути обладнані каменеуловлювачами, які регулярно очищаються та забезпечують повну очистку корму від металевих і кам'янистих включень.
2. Не допускаються до роботи подрібнювачі з незбалансованим ротором, незакріпленими ножами і молотками.
3. Оглядові люки дробарок і подрібнювачів повинні відчинятися і зачинятися без застосування інструменту, захисні кожухи - із застосуванням інструменту.
4. Дробарки та подрібнювачі, що входять до складу потокової лінії кормоцеху, повинні мати систему регулювання подавання корму.
5. Дробарки повинні бути обладнані вибухорозрядним пристроєм, з'єднаним із трубопроводом, виведеним за межі приміщення.
6. Гранулятори та екструдери повинні мати пристрої для полегшення пресування й заміни решіт і матриць.
7. Відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062-81 запарники-змішувачі та варильні котли необхідно обладнувати огородженнями та справними манометрами і запобіжними клапанами. Перевірка роботи манометрів, справності запобіжних клапанів повинна здійснюватися у порядку та у терміни, встановлені інструкцією з експлуатації обладнання.
8. Горловини запарників і варильних котлів повинні щільно зачинятися кришками та мати пристрої для безпечного їх відкривання.
9. Запарники-змішувачі, варильні котли повинні бути обладнані пристроями, що забезпечують очистку внутрішніх поверхонь без спуску в них працівників.