Дно каналу, який прилягає до будівлі, повинно бути вищим від підошви фундаменту на величину не менше .

18.30 При величині просідання фундаменту будівлі більше канали на вводах у будівлі на відстані, що наведені в таблиці 17.2, слід приймати водонепроникними.

18.31 При проектуванні теплових мереж та споруд на них слід також дотримуватися вимог18.10.

Біогенні (торф) та мулисті ґрунти

18.32 Трасу теплових мереж слід передбачати на ділянках:

  • з найменшою сумарною товщиною шарів торфу, мулу та насипних ґрунтів;
  • з ущільненим або осушеним торфом;
  • з міцними ґрунтами, підстильним торфом.

18.33 При підземному прокладанні теплової мережі, крім зазаначеного у 18.4, безканальне прокладання приймати не допускається.

18.34 Для окремо розташованих опор та опор естакад слід приймати фундаменти на палях.

18.35 Фундаменти під канали та камери при підземному прокладанні теплової мережі слід приймати:

  • при товщині шару торфу до - із повним виторфуванням з улаштуванням піщаної подушки по всьому дну траншеї та монолітної плити під фундамент каналів та камер;
  • при товщині шару торфу більше 1м- фундамент на палях із влаштуванням суцільного залізобетонного ростверка під канали та у випадках попутного дренування під дренажні труби.

19 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

19.1 Безпечну експлуатацію теплових мереж слід забезпечувати шляхом розроблення в проектах заходів, що виключають:

  • контакт людей безпосередньо з гарячою водою або з гарячими поверхнями трубопроводів та обладнання затемператури теплоносія вище 70 °С;
  • надходження теплоносія в систему теплопостачання з температурою, вищою визначеної нормами безпеки;
  • зливання мережної води в непередбачених проектом місцях.

19.2 Температура на поверхні ізоляційної конструкції теплопроводів, арматури та обладнання не повинна перевищувати +40 °С.

19.3 Технологічні апарати промислових підприємств, від яких можуть надходити в теплові мережі токсичні та шкідливі речовини, повинні бути приєднані до трубопроводів теплових мереж через теплообмінники з додатковим проміжним циркуляційним контуром між агрегатом і трубопроводом теплової мережі при забезпеченні тиску теплоносія в проміжному контурі нижчого ніж у трубопроводі теплової мережі. При цьому мають бути встановлені штуцери для відбору проб токсичних та шкідливих домішок.

Системи гарячого водопостачання споживачів повинні приєднуватись до трубопроводів, що транспортують пару, через пароводяні теплообмінники (водопідігрівачі).

19.4 Функціонування систем теплопостачання не повинно призводити:

а)до перевищення гранично-допустимої концентрації шкідливих речовин (ГДК);

б)до тривалого порушення природного теплового балансу ґрунту на глибині розміщення кореневої системи зелених насаджень та на зовнішній поверхні ґрунту.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ВИТРАТ МЕРЕЖНОЇ ВОДИ

А.1 Розрахункову витрату води, т/год, визначають за формулами:

а)на опалення

;(А.1)

б)на вентиляцію

;(А.2)

в)на гаряче водопостачання у відкритих системах теплопостачання:

-середній

;(А.3)

-максимальний

;(А.4)

г)на гаряче водопостачання в закритих системах теплопостачання при паралельній схемі приєднання водопідігрівачів:

-середній

;(А.5)

-максимальний

; (А.6))

д)на гаряче водопостачання в закритих системах теплопостачання при двоступеневих схемах приєднання водопідігрівачів:

- середній

;(А.7)

-максимальний

.(А.8)

А.2 Сумарну розрахункову витрату мережної води, т/год, у двотрубних теплових мережах відкритих та закритих систем теплопостачання при якісному регулюванні відпуску теплоти належить визначати за формулою:

.(A.9)

Коефіцієнт k3, що враховує долю середньої витрати води на гаряче водопостачання при регулюванні за навантаженням опалення, належить приймати відповідно до таблиці А.1. При регулюванні за сумісним навантаженням опалення та гарячого водопостачання коефіцієнт k3 приймається нульовим.

Таблиця А.1

Системи теплопостачання

Коефіцієнт k3

Відкрита, з тепловим навантаженням, МВт:

100 та більше

0,6

менше 100

0,8

Закрита, з тепловим навантаженням, МВт:

100 та більше

1,0

менше 100

1,2

Примітка. Для закритих систем теплопостачання при регулюванні за навантаженням опалення та тепловим навантаженням менше 100 МВт за наявності баків-акумуляторів у споживачів коефіцієнт k3 слід приймати 1.

Для споживачів при відсутності баків-акумуляторів, а також із тепловим навантаженням 10 МВт і менше сумарну розрахункову витрату води слід визначати за формулою:

(А. 10)

А.3 Розрахункову витрату води, т/год, у двотрубних водяних теплових мережах у неопалю-вальний період слід визначати за формулою:

(A.11)

При цьому максимальну витрату води на гаряче водопостачання, т/год, визначають для відкритих систем теплопостачання за формулою (А.4) за температури холодної води в неопалювальний період, а для закритих систем при всіх схемах приєднання водопідігрівачів гарячого водопостачання - згідно з формулою (А.6).

Витрату води у зворотному трубопроводі двотрубних водяних теплових мереж відкритих систем теплопостачання слід приймати у розмірі 10 % від розрахункової витрати води, визначеної за формулою (А. 11).

А.4 Витрати води, т/год, у теплових мережах відкритих систем теплопостачання для розроблення гідравлічних режимів при максимальному водорозборі із подавального або зворотного трубопроводів визначаються згідно з формулою:

,(A.12)

де k4 - коефіцієнт, що враховує зміну середньої витрати води на гаряче водопостачання в залежності від температурного графіка регулювання відпускання теплоти та режиму водорозбору з теплової мережі, що визначається відповідно до таблиці А. 2.

Таблиця А.2

Режим водорозбору

Найменування трубопроводів

Значення коефіцієнта k4

при центральному якісному регулюванні за навантаженням опалення

при центральному якісному регулюванні за сумісним навантаженням опалення та гарячого водопостачання

Максимальний із подавального трубопроводу

Подавальний Зворотний

1

-1,4

1,4

-1

Мінімальний із зворотного трубопроводу

Подавальний Зворотний

0,6

-1,8

1,2

-1,2

У формулах (А.1) - (А.12):

с - питома теплоємність води в розрахунках приймається 4,187 кДж (кг °С);

- температура води в подавальному трубопроводі теплової мережі за розрахункової температури зовнішнього повітря tр.о.,°С;

- те саме, в зворотному трубопроводі теплової мережі, °С;

tr - температура води, яка надходить у систему гарячого водопостачання споживачів, °С;

- температура води в подавальному трубопроводі теплової мережі в точці зламу графіка температур води, °С;

- те саме, в зворотному трубопроводі теплової мережі після системи опалення будівель, °С;

- температура води після паралельно включеного водопідігрівача в точці зламу графіка температур води, рекомендується приймати = 30 °С;

- коефіцієнт, який враховує зміну середньої витрати води на гаряче водопостачання в неопалювальний період по відношенню до опалювального періоду, за відсутності даних приймається для житлово-комунального сектора 0,8 (для курортних та південних міст = 1,5), для підприємств - 1,0.

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

ВІДСТАНЬ ВІД БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ, СПОРУД ТА ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ

Таблиця Б.1 - Відстань по вертикалі

Споруди та інженерні мережі

Найменші відстані на просвіт по вертикалі, м

Підземне прокладання теплових мереж

До водопроводу, водозливу, газопроводу, каналізації

0,2

До броньованих кабелів зв'язку

0,5

До силових і контрольних кабелів напругою до 35 кВ

0,5 (0,25 у стиснених умовах) - за дотримання вимог примітки 5

До оливонаповнених кабелів напругою більше 110 кВ

1,0 (0,5 у стиснених умовах) - за дотримання вимог примітки 5

До блока телефонної каналізації або до броньованого кабелю зв'язку в трубах

0,15

До підошви рейок залізниць промислових підприємств

1,0

Те саме, залізниць загальної мережі

2,0

Те саме, трамвайних колій

1,0

До верху шляхового покриття автомобільних шляхів загального користування І, II і III категорій і внутрішніх доріг промислових підприємств

1,0

До дна кювету або іншої споруди водовідведення чи основи насипу залізничного земляного полотна (при розташуванні теплових мереж під цими спорудами)

0,5

До споруд метрополітену (при розташуванні теплових мереж над цими спорудами)

1,0

Надземне прокладання теплових мереж

До головки рейок залізниці

Габарити "С", "Сп", "Су" згідно з ГОСТ 9238 і ГОСТ 9720

До верху проїжджої частини автомобільного шляху

5,0

До верху пішохідного шляху

2,2

До частин контактної мережі трамвая

0,3

Те саме, тролейбуса

0,2

Для повітряних ліній електропередачі при найбільшій стрілі провисання дроту при напрузі, кВ:

менше 1

1,0

більше 1, але не більше 20

3,0

35 - 110

4,0

150

4,5

220

5,0

330

6,0

500

6,5

Примітка 1. Заглиблення теплових мереж від поверхні землі або шляхового покриття (крім автомобільних шляхів І, II і III категорій) слід приймати не менше:

а) до верху перекриття каналів і тунелів - ;

б) до верху перекриття камер - ;

в) до верху оболонки безканального прокладання - . На непроїжджій частині допускаються виступні над поверхнею землі перекриття камер і вентиляційних шахт для тунелів та каналів на висоту не менше ;

г) на вводі теплових мереж у будівлі допускається приймати заглиблення від поверхні землі до верху перекриття каналів або тунелів - і до верху оболонки безканального прокладання - ;

д) при високому рівні ґрунтових вод допускається передбачати зменшення величини заглиблення каналів та тунелів і розташування перекриття вище поверхні землі на висоту не менше , якщо при цьому не порушуються умови руху транспорту.

Примітка 2. При надземному прокладанні теплових мереж на низьких опорах відстань на просвіт від поверхні землі до низу теплової ізоляції трубопроводів повинна бути, м, не менше: - при ширині групи труб до - 0,35; - при ширині групи труб більше - 0,5.

Примітка 3. При підземному прокладанні теплові мережі при перетині з силовими, контрольними кабелями і кабелями зв'язку допускається розташовувати над або під ними.

Примітка 4. При безканальному прокладанні відстань на просвіт від водяних теплових мереж відкритої системи теплопостачання або мереж гарячого водопостачання до розташованих нижче або вище теплових мереж каналізаційних труб слід приймати не менше .

Кінець таблиці Б. 1

Примітка 5. Температура ґрунту в місцях перетину теплових мереж з електрокабелями на глибині закладання силових і контрольних кабелів напругою до 35 кВ не повинна підвищуватися більше ніж на 10 °С по відношенню до вищої середньомісячної літньої температури ґрунту і на 15 °С - до найнижчої середньомісячної зимової температури ґрунту на відстані до від крайніх кабелів, а температура ґрунту на глибині закладання оливонаповненого кабелю не повинна підвищуватися більше ніж на 5 °С по відношенню до середньомісячної температури в будь-яку пору року на відстані до від крайніх кабелів.

Примітка 6. Заглиблення теплових мереж у місцях підземного перетину залізничних шляхів загальної мережі у ґрунтах, що спучуються, слід визначати розрахунком виходячи з умов, за яких виключається вплив тепловиділень на рівномірність морозного випинання ґрунту. За неможливості забезпечити заданий температурний режим за рахунок заглиблення теплових мереж, як правило, здійснюють вентиляцію тунелів (каналів, футлярів), заміну ґрунту, що спучується, на дільниці перетину або надземне прокладання теплових мереж.

Примітка 7. Відстань до блока телефонної каналізації або до броньованого кабелю зв'язку в трубах необхідно уточнювати за спеціальними нормами.

Примітка 8. У місцях підземних перетинів теплових мереж із кабелями зв'язку, блоками телефонної каналізації, силовими і контрольними кабелями напругою до 35 кВ допускається за відповідним обґрунтуванням зменшення відстані по вертикалі на просвіт при влаштуванні посиленої теплоізоляції та дотриманні вимог приміток 5, 6, і 7 цього додатка.