Трубопроводи зі спорудами на них, які забезпечують транспортування теплоносія від центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі або джерела теплової енергії до теплового вводу споживача.

4.3.3 Мережа гарячого водопостачання

Комплекс трубопроводів (теплопроводів), обладнання та споруд, що забезпечують подачу гарячої води від теплового пункту або від джерела теплової енергії до вводу гарячої води споживача.

4.4 Класифікація теплових пунктів

4.4.1 Індивідуальний тепловий пункт (ІТП)

ТП згідно з 3.13 для обслуговування одного споживача (будинку або його частин).

4.4.2 Центральний тепловий пункт (ЦТП)

ТП для обслуговування групи споживачів (будинків, промислових об'єктів).

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1 Розвиток систем теплопостачання населених пунктів, районів та інших адміністративно-територіальних утворень здійснюється згідно зі схемами теплопостачання, затвердженими місцевими органами виконавчої влади у встановленому порядку. Періодичність перегляду схем теплопостачання - один раз на п'ять років.

Схема теплопостачання має вибиратися на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням оптимального поєднання систем централізованого, помірно-централізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання.

Рекомендована схема теплопостачання повинна включати аналіз стану існуючої системи теплопостачання та заходи максимально ефективного її використання, а також визначати її розвиток з урахуванням приросту населення та перспективної забудови міста.

При розробленні схеми теплопостачання визначають потребу в тепловій енергії:

а)для існуючої забудови населеного пункту та діючих промислових підприємств і організацій – за проектними даними з уточненням за фактичними тепловими навантаженнями;

б)для перспективної забудови житлових районів - за питомими тепловими характеристиками будівель і споруд відповідно до генерального плану забудови населеного пункту;

в)для нового будівництва промислових підприємств - згідно з проектною документацією та чинними галузевими нормами щодо питомих теплових характеристик відповідного будівельного об'єкта.

5.2 Потребу в тепловій енергії визначають за видами теплоспоживання: на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання, технологічні потреби.

5.3 При проектуванні теплової мережі максимальні теплові потоки на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання житлових, громадських та виробничих споруд повинні відповідати проектній та конструкторській документації. Методика розрахунку максимальних теплових потоків наведена у додатку Л.

5.4 Максимальні теплові потоки на технологічні потреби та кількість зворотного конденсату слід приймати згідно з проектами промислових підприємств, що затверджені у встановленому порядку.

5.5 Втрати теплової енергії в теплових мережах слід визначати як суму теплових втрат внаслідок теплопередачі через ізольовані поверхні трубопроводів та величину середньорічних втрат теплоносія, пов"язаних з витоком його з трубопроводів.

5.6 При аваріях (відмові) джерела теплової енергії на його вихідних колекторах протягом усього ремонтно-відновлюваного періоду слід забезпечувати:

  • подавання 100 % теплової енергії споживачам першої категорії (якщо інші режими не передбачені договором);
  • подавання теплової енергії на опалення і вентиляцію житлово-комунальним, громадським та промисловим споживачам другої і третьої категорій в обсягах, зазначених у таблиці 1;
  • заданий споживачем аварійний режим витрати пари та технологічної гарячої води;
  • заданий споживачем аварійний тепловий режим роботи технологічних вентиляційних систем.

Таблиця 1 - Допустиме зниження подавання теплової енергії для споживачів другої та третьої категорій

Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення, to °С

-10

-20

-30

Допустиме зниження подавання теплової енергії, %, до

78

84

87

Примітка. Дані наведені у таблиці для температури зовнішнього повітря найбільш холодної п’ятиденки забезпеченістю 0,92.

5.7 При спільній роботі декількох джерел теплової енергії з єдиною тепловою мережею району (населеного пункту) повинно бути передбачене їх взаємне резервування через перемички із забезпеченням аварійної подачі теплової енергії споживачам згідно з 5.6.

6 ВИМОГИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ СХЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

6.1 Розроблення схеми теплопостачання міста (району) повинно проводитись з урахуванням:

  • даних про чисельність населення, житловий фонд міста та перспективу розвитку;
  • даних про перспективне будівництво об'єктів соціально-культурного та громадського призначення;
  • характеристики існуючої системи теплопостачання;
  • характеристики існуючих джерел теплової енергії;
  • характеристики існуючих теплових мереж;
  • існуючої схеми теплопостачання міста з нанесенням існуючого житлового фонду, джерел теплової енергії, теплових мереж (діаметр, протяжність, навантаження), запланованих до будівицтва житлових будинків, громадських споруд та об'єктів соціально-культурного призначення;
  • даних про існуючі системи газо-, електро- та водопостачання.

6.2 Додатки до схеми теплопостачання повинні містити:

  • аналіз стану існуючої системи теплопостачання;
    • аналіз потреби міста (району) в тепловій енергії на розрахунковий період;
    • пропозиції з впровадження заходів щодо модернізації і реконструкції існуючих джерел теплової енергії та теплових мереж із метою їх оптимальної роботи та ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;
    • рекомендації щодо теплопостачання міста (району) на розрахунковий період за можливими варіантами з використанням місцевих видів палива, нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії;
    • аналіз можливих варіантів схем теплопостачання міста (району) з точки зору зменшення викидів забруднюючих речовин від джерел теплопостачання в навколишнє середовище;
    • гідравлічні розрахунки теплових мереж;
    • розрахункову схему теплових мереж.

6.3 Вибір рішення з теплопостачання міста (району) при декількох можливих варіантах схеми теплопостачання повинен проводитись з урахуванням:

  • максимального використання існуючої системи теплопостачання та заходів щодо її модернізації;
  • надійного забезпечення джерел теплової енергії паливно-енергетичними ресурсами та водою;
  • вибору місця розташування нових джерел теплової енергії, прокладання теплових мереж та їх резервування.

6.4 Для кожного варіанту схеми теплопостачання повинні бути визначені капітальні та експлуатаційні затрати, термін окупності капітальних затрат.

6.5 Схема теплопостачання повинна бути затверджена у встановленому порядку органами місцевого самоврядування у сфері теплопостачання.

6.6 Термін дії затвердженої схеми теплопостачання має бути не менше п'яти років.

7 ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

7.1 Системи теплопостачання повинні відповідати вимогам щодо надійності функціонування; безпечної експлуатації; екології; енергозбереження.

7.2 Вибір системи теплопостачання згідно з 4.2 має проводитись на підставі погодженого та затвердженого у встановленому порядку техніко-економічного обґрунтування з урахуванням можливості поєднанням різних систем теплопостачання та із вжиттям заходів щодо охорони довкілля.

7.3 При проектуванні необхідно передбачати секціонування магістральних теплових мереж і відгалужень від них шляхом встановлення запірної арматури згідно з нормативною документацією, що затверджена у встановленому порядку. З'єднання розподільних мереж із магістральними мережами має проводитись через ЦТП, ІТП або камери для секціонування.

7.4 Надійність систем теплопостачання

7.4.1 Підвищення надійності системи теплопостачання, як правило, забезпечують за трьома основними методами (а також їх сумісним застосуванням):

-підвищенням надійності (безвідмовності) окремих елементів, що входять в систему;

  • застосуванням технічно обґрунтованого режиму роботи системи в цілому або її окремих ділянок;
  • резервуванням, тобто введенням у систему додаткових елементів, які можуть замінити (повністю або частково) елементи, які вийшли з ладу.

7.4.2 Здатність джерела теплової енергії, теплової мережі та в цілому системи теплопостачання забезпечувати протягом заданого часу вимоги режимів, параметри та якість теплопостачання систем опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, а також технологічних потреб підприємств парою та гарячою водою характеризується трьома показниками (критеріями):

-імовірністю безвідмовної роботи Р;

  • коефіцієнтом готовності Кг;
  • живучістю Ж.

7.4.3 Мінімально допустимі показники ймовірності безвідмовної роботи слід приймати для:

  • джерела теплової енергіїРдт = 0,97;
  • теплової мережіРтм= 0,9;
  • споживача теплової енергіїРст = 0,99;
  • системи теплопостачання в цілому Рст = 0,97 х 0,9 х 0,99 = 0,86.

Замовник має право встановлювати в технічному завданні на проектування вищі показники.

7.4.4 Для забезпечення безвідмовності теплових мереж слід визначати:

  • гранично допустиму довжину нерезервованих ділянок теплопроводів (тупикових, радіальних, транзитних) для кожного споживача або теплового пункту;
  • місця розташування резервних трубопровідних сполучень між радіальними трубопроводами;
  • достатність діаметрів, що розраховані при проектуванні нових або реконструкції існуючих теплопроводів для забезпечення подавання теплоносія споживачам при відмовах;
  • необхідність заміни на конкретних ділянках окремих елементів на надійніші, а також обґрунтованість переходу на надземне або тунельне прокладання;
  • черговість ремонтів та заміни трубопроводів, які частково або повністю використали свій ресурс.

7.4.5 Готовність системи до справної роботи слід визначати за числом годин очікуваної готовності: джерела теплової енергії, теплової мережі, споживачів теплової енергії, а також за числом годин нерозрахункових температур зовнішнього повітря в даній місцевості.

7.4.6 Мінімально допустиме значення готовності системи теплопостачання до справної роботи Кг приймають 0,97.

7.4.7 Для розрахунку показника готовності слід визначати:

  • готовність системи теплопостачання до опалювального періоду;
  • достатність установленої теплової потужності джерела теплової енергії для забезпечення справного функціонування системи теплопостачання при нерозрахунковому похолоданні;
  • здатність теплової мережі забезпечувати справне функціонування системи теплопостачання при температурі зовнішнього повітря, нижчій розрахункової;
  • організаційні та технічні заходи забезпечення справного функціонування системи теплопостачання на рівні заданої готовності;
  • максимально допустиму кількість годин готовності для джерела теплової енергії;
  • температуру зовнішнього повітря, за якої забезпечується задана внутрішня температура повітря будівлі та споруди.

7.5 Резервування систем теплопостачання

7.5.1 Допустимий період поновлення теплопостачання для споживачів другої категорії не повинен перевищувати значень, що наведені у таблиці 2.

Резервна подача теплової енергії у період поновлення теплопостачання повинна забезпечувати допустиме зниження подачі теплової енергії не менше зазначеної у таблиці 2 з урахуванням прийнятої для проектування опалення розрахункової температури зовнішнього повітря та діаметрів трубопроводів теплових мереж.

Таблиця 2

Діаметр труб

трубопроводів теплових мереж, мм

Допустимий період поновлення

теплопостачання, год, не більше

Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення to, °С

мінус 10 мінус 20 мінус 30

Допустиме зниження подачі теплової енергії, %, не більше

He більше

6

27

43

50

100

10

29

45

54

200

13

30

48

56

300

15

32

50

60

400

18

41

56

65

500

20

49

63

70

600

23

52

68

75

700

25

59

70

76

800-1000

35

66

75

80

1200-1400

до 50

71

79

83

  1. Для споживачів першої категорії повинно бути передбачено 100 % резервування з забез-печенням подачі теплоти тепловими мережами.
  2. Резервування систем теплопостачання необхідно виконувати одним або комплекснимвикористанням способів:

  • застосування на джерелах теплової енергії раціональних теплових схем, що забезпечуютьзаданий рівень готовності теплотехнічного обладнання;
  • установлення резервного обладнання - використання місцевих резервних джерел тепловоїенергії (стаціонарних або пересувних) згідно з вимогами СНиП II-35;
  • організації спільної роботи декількох джерел теплової енергії на єдину систему транспортутеплоносія;
  • організації взаємного резервування теплових мереж суміжних районів;
  • улаштування резервних насосних та трубопровідних сполучень;
  • установлення баків-акумуляторів.