Страница 6: НПАОП 01.2-1.09-05. Правила охорони праці у тваринництві. свинарство (32445)

при напругах змінного струму 380 В, постійного 440 і вище - в усіх випадках;

при номінальних напругах 42-380 В змінного і 110 - 440 В постійного струму - тільки у приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в зовнішніх установках;

при будь-яких напругах змінного і постійного струму в вибухонебезпечних приміщеннях.

1. Всі роботи на стінах, панелях; перекриттях, підлогах, де можливе розміщення електропроводів, повинні виконуватися електротехнічним персоналом. При цьому повинні бути вжиті заходи щодо попередження появи на них напруги.
2. 1. Електроустановки в сільськогосподарських підприємствах підлягають щорічним лабораторним випробуванням.
   2. Вимоги безпеки під час ремонту і технічного

обслуговування машин та обладнання

1. Для підтримання машин і обладнання в технічно справному і безпечному стані роботодавець зобов'язаний організувати їхнє технічне обслуговування і ремонт.
2. 1. Ремонтні роботи і операції технічного обслуговування повинні виконуватися працівниками, які пройшли спеціальну підготовку. Працівники повинні бути забезпечені справним інструментом.
   2. 1. Періодичність і об'єм робіт з технічного обслуговування повинні відповідати вимогам експлуатаційної документації на машини або обладнання.
      2. Якість і повнота виконання операцій технічного обслуговування повинні контролюватися посадовими особами підприємства.
      3. Пуск обладнання в роботу після зупинок на технічне обслуговування може бути здійснений лише після перевірки:

правильності складання і надійності закріплення кріпильних деталей; відсутності в обладнанні сторонніх предметів; збалансованості вузлів, що обертаються; роботи систем змащення;

комплектності передавальних і приводних пасів; наявності огороджень і їхньої справності;

справності запірних і герметизуючих пристроїв, люків, кришок,

дверцят;

наявності і справності блокувальних і контрольних приладів.

1. Після випробування роботи обладнання на холостому ходу та усунення можливих дефектів і несправностей допускається випробування під невеликим навантаженням з поступовим збільшенням його до необхідного.
2. 1. Про виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту і заміні

деталей повинні бути зроблені відповідні записи у журналі.

1. На машини підвищеної небезпеки повинні бути складені річні графіки технічного обслуговування і ремонту (котли, теплогенератори, агрегати для сушіння трав’яного борошна, посудини і установки, що працюють під тиском, вантажопідйомні машини і механізми, охолоджувальні і газові установки). Графіки повинні бути затверджені роботодавцем або особою, відповідальною за їхній технічний стан.
2. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ
3. 1. Розміщення обладнання у виробничих приміщеннях (на виробничих майданчиках) повинне забезпечувати безпеку й зручність його використання за призначенням, під час технічного обслуговування й ремонту, а також передбачати можливість оснащення засобами захисту, що не входять до конструкції.
   2. Відповідно до ВНТП-СГіП-46-2.95 при розміщенні виробничого обладнання у приміщеннях необхідно дотримуватися таких норм проходів і відстаней:

між виступаючими частинами машин і огороджувальними будівельними конструкціями з урахуванням проходу - не менше 0,8 м, без урахування проходу - не менше 0,5 м, окрім випадків, коли огороджувальні будівельні конструкції використовуються для кріплення складників обладнання;

між обладнанням при розміщенні його фронтами одне до одного - не менше 1,5 м.

1. Обладнання повинне бути розміщене й встановлене так, щоб не закривати світлових і віконних прорізів і завдяки цьому не знижувати освітленості, не створювати місць, недосяжних для прибирання і дезінфекції.
2. 1. Підходи до обладнання і робочих місць не повинні завалюватися кормами, інвентарем і сторонніми предметами.
   2. Установлення котлів поза приміщенням допускається в тому

випадку, якщо котел спроектований для роботи в заданих кліматичних умовах.

1. При встановленні котлів, що вимагають бокового обслуговування, ширина проходів між котлами або між котлом і стіною приміщення повинна бути не менше 1,5 м.
2. 1. Відстань від верхньої частини обмурування котлів і площадок, з яких обслуговуються арматура й гарнітура котлів, контрольно-вимірювальні прилади, вентилятори, електродвигуни, до найближчих елементів покриття або стельового перекриття приміщення повинна бути не менше 1,9 м.
   2. Згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71(ДНАОП 0.00-1.13-71) компресорну установку необхідно розміщувати в окремому утепленому приміщенні, що провітрюється.
   3. 1. У приміщенні компресорної ширина основного проходу повинна бути не менше 1,5 м, а висота - не менше 1,9 м. Прохід між частинами компресорів, що виступають, допускається шириною не менше 1 м, між стіною й компресором - не менше 0,8 м, якщо він не є проходом для обслуговування. Допускається установка компресорів біля стін без наявності проходів.
      2. Фундаменти під компресори і їхні електродвигуни не повинні бути зв'язані з фундаментами стін або колон будівлі, машинного відділення.
   4. Відповідно до вимог ВНТП-СГіП-46-2.95 канали гноєвидалення глибиною більш 200 мм необхідно перекривати решітками, а місця проходів, розміщення приводних валів і приямків контрприводів - дерев'яними щитами.
   5. 1. Приямки для скидання гною повинні огороджуватися захисними решітками, привідні агрегати й люк - перилами з сталевих труб висотою не менше 1,6 м, а отвори похилого транспортера в холодний час року повинні закриватися щитами або фартухами з щільної тканини.
   6. Згідно з будівельними нормами і правилами “Технологическое оборудование и технологические трубопроводы”(СНиП 3.05.05-84) вентиляційні канали, а також водопровідні і паропровідні труби та інші подібні комунікації, розташовані над робочою зоною працівника і над проходами, повинні мати теплоізоляцію і обладнуватися конденсатовідводами.
   7. 1. Нагрівальні прилади повинні мати решітчасті огородження, які виключають доступ працівників до гарячих поверхонь.
      2. Регулююча й запірна арматура систем опалення повинні бути встановлені в місцях, легкодоступних для обслуговування.
   8. Електроапаратура, встановлена на відкритому майданчику, повинна бути закрита кожухами, які запобігають попаданню на неї атмосферних опадів.
   9. Усі відкриті отвори в підлозі, переходи і містки через обладнання, трубопроводи повинні бути обгороджені перилами висотою не менше 1 м.
   10. Перестановку, заміну або установку додаткового обладнання необхідно здійснювати відповідно до затвердженої технічної документації.
   11. Робочі місця повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 і ГОСТ 12.2.033-78.
   12. При роботі сидячи робочі місця обладнуються сидіннями, стільцями з регульованою висотою, а при роботі стоячи-сидячи - відкидними сидіннями. В необхідних випадках робочі місця обладнуються підлоговими решітками (теплоізолюючим настилом); підібраними з урахуванням зросту працівника.
   13. При розташуванні робочого місця вище рівня підлоги повинні бути передбачені площадки, східці, огородження та інші пристосування, розмір і конструкція яких повинні забезпечувати зручне й безпечне виконання виробничих операцій і виключати можливість падіння працівника.
   14. 1. Вимоги до влаштування площадок і сходинок-підніжок повинні відповідати ГОСТ 12.2.042-91.
       2. Вимоги до влаштування переходів, містків, стаціонарних драбин повинні відповідати вимогам державного стандарту “Конвейеры. Общие требования безопасности” із змінами в 1986 і 1990 роках (ГОСТ 12.2.022-80), переносних - державному стандарту “Площадки и лестницы для строительномонтажных работ. Общие технические условия” (ГОСТ 26887-86).
       3. Площадки довжиною більш 5 м повинні мати не менше двох сходів, розташованих в протилежних кінцях.
       4. Площадки й східці драбин повинні бути виконані з матеріалів, що забезпечують протисковзання. Не допускається виготовлення східців із круглого металу з гладкою поверхнею.
       5. Переносні драбини й стрем'янки повинні мати пристрої, що запобігають можливості зрушення і перекидання під час роботи. Нижні кінці переносних драбин і стрем'янок повинні мати окуття з гострими наконечниками при встановленні на ґрунт, а при використанні на більш твердій основі - башмаки з гуми або іншого неслизького матеріалу.
       6. Вертикальні драбини, драбини з кутом нахилу більше 75о при висоті більше 5 м повинні мати, починаючи з висоти 3 м, огородження у вигляді дуги. Дуги повинні бути розміщені на відстані не більш 0,8 м одна від іншої і з'єднуватися між собою не менше, ніж трьома повздовжніми смугами.
3. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ
4. 1. Загальні вимоги до виробничих процесів
   2. 1. Виробничі процеси на свинарських підприємствах повинні відповідати вимогам державного стандарту “Процессы производственные. Общие требования безопасности” із змінами в 1980 та 1981 роках (ГОСТ 12.3.002-75, СТ СЭВ 1728-79) та Правил.
      2. Для забезпечення безпеки виробничих процесів на свинарських підприємствах необхідно:

дотримання безпечного режиму утримання тварин;

усунення безпосереднього контакту працівників із тваринами, виключення фізичних та нервово-психічних перевантажень шляхом заміни ручної праці механізованою або автоматизованою;

виключення шкідливого впливу на працівників продуктів життєдіяльності тварин, матеріалів, що мають небезпечні або шкідливі властивості, шляхом застосування дистанційного управління виробничими

процесами, використання засобів колективного та індивідуального захисту;

заміна виробничих процесів й операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих чинників, процесами і операціями, при яких указані чинники відсутні або вміст шкідливих речовин не перевищує гранично допустимих концентрацій, рівнів;

запобігання прояву небезпечних та шкідливих виробничих чинників у випадку аварії;

дотримання порядку експлуатації машин і обладнання у відповідності з експлуатаційною документацією;

використання сигнальних приладів, кольорів і знаків безпеки у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76;

своєчасне видалення, знешкодження і поховання виробничих відходів, що є джерелом шкідливих виробничих чинників;

застосування раціональних режимів праці і відпочинку з метою запобігання монотонності праці, гіподинамії, фізичних і нервово-психічних перевантажень;

захист від можливих негативних впливів небезпек природного характеру і погодних умов.

1. Під час експлуатації виробничого обладнання охорона праці повинна забезпечуватися:

врахуванням особливостей призначення, використання і умов його експлуатації;

наявністю автоматичного і дистанційного управління; застосуванням вбудованих у конструкцію засобів захисту, які убезпечують працівників від впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

можливістю використання засобів захисту, що не входять до конструкції обладнання;

урахуванням і використанням результатів аналізу небезпечних ситуацій, що мають місце під час експлуатації аналогічного обладнання; прогнозом можливого виникнення небезпечних ситуацій.

1. З метою гарантування безпеки праці під час догляду за свинями працівники, знаходячись поблизу тварин, повинні бути уважні і уникати безпосереднього контакту з ними.
2. За групою свиней певного віку та статі повинні бути закріплені постійні працівники, які ознайомлені із правилами безпеки праці під час обслуговування тварин та індивідуальними особливостями свиней.
3. При виконанні виробничих операцій з догляду за свинями слід дотримуватися режиму, встановленого технологічними картами, поводитися з тваринами спокійно та впевнено, не викликаючи відповідних агресивних дій з їхнього боку.
4. Із зовнішнього боку станків, де перебувають агресивні тварини, повинні бути вивішені попереджувальні написи: "Обережно! Злий норов", "Обережно! Кусається".
5. При догляді за кнурами й підсисними матками слід бути особливо обережними, як при роботі з агресивними тваринами і при вході у станок застосовувати засоби індивідуального захисту.
6. Працівники повинні бути забезпечені засобами захисту від можливого нападу тварин (електропоганялками, переносними щитами, захисними циліндрами). Захисні циліндри повинні бути виготовлені з тонкого металевого листа, фанери або міцного картону і бути підібрані до зросту працівника, щоб не заважали при ходьбі і надійно захищали нижню частину тіла.
7. Під час проведення масових зооветеринарних заходів або сортуванні свиней фіксують групами в загонах - розколах.

Індивідуально свиней можна фіксувати на розв’язках в станку, а поросят - на столі - станку або в руках. При відсутності станків тварин можна фіксувати накладанням мотузяної петлі на кінцівки або за верхню щелепу з використанням закрутки.

1. При утриманні свиней в приміщеннях без вікон необхідно влаштування чергового освітлення з автоматичним або ручним увімкненням.
2. Спосіб утримання підсисних маток і конструктивні особливості станків повинні дозволяти проводити опороси і вирощувати підсисних поросят без постійної присутності працівників у приміщенні.

Під час опоросу і роботи із підсисними свиноматками слід бути особливо обережними.

1. На вигульних майданчиках та в літніх таборах годівниці необхідно розміщувати вздовж огорожі, виключаючи заїзд транспорту і вхід працівників у зону перебування тварин.
2. Табори необхідно розміщувати поблизу природних водойм або обладнувати спеціальні душові установки і водойми для купання свиней.
3. Місця випасу повинні бути попередньо обстежені, очищені від сторонніх предметів, ями - засипані або огороджені.