Страница 3: НПАОП 01.2-1.09-05. Правила охорони праці у тваринництві. свинарство (32445)

посіву однорічних та багаторічних трав.

1. Свинарські підприємства слід розміщувати із підвітряного боку до житлової зони, але з навітряного до складів мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин.
2. 1. Ветеринарні об'єкти, котельні, гноєсховища слід розміщувати із підвітряного боку до свинарників.
   2. На підприємствах, що використовують у корм свиням харчові відходи, кормоцех, склад харчових відходів слід розміщувати із підвітряного боку до виробничих будинків.

На території підприємства не повинні накопичуватися залишки корму, легкозаймисті матеріали. Сміття необхідно регулярно вивозити.

1. Кормоцех та майданчик для розвантаження харчових відходів повинні бути огороджені суцільною огорожею висотою не менше 2 м і мати окремий в'їзд. Майданчик повинен мати тверде покриття із ухилом для стоку рідини до системи каналізації або гноївкозбірника.
2. 1. Забійний пункт повинен розміщатися із підвітряного боку до всіх інших будівель і споруд та примикати до лінії огорожі, щоб внутріфермський транспорт не мав із ним спільних шляхів сполучення.
   2. Згідно з ВНТП СГіП-46-2.95 підстилка повинна зберігатися на території свинарського підприємства (ферми) в стогах, скиртах, під навісами, в сараях або на спеціально відведеному майданчику.
   3. Відстань між будівлями (фермами) до скирт та навісів необхідно приймати відповідно до ДБН Б.2.4-3-95.

Протипожежна відстань між складами підстилки і будівлями (фермами) повинна відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004 і повинна бути не менше 50 м.

1. Відстань від скирт соломи до лінії електропередач повинна бути не менше 15 м.
2. 1. Траншеї для комбісилосу повинні мати водонепроникні стіни і днище. В заглиблених і напівзаглиблених траншеях ухил пандуса не повинен

перевищувати 10°.

1. З боку в'їзду та виїзду з траншеї повинен бути рівний майданчик, достатній для маневрування транспортних засобів.
2. 1. Сховища, з яких вибирають або вже вибрали масу, повинні бути обгороджені. Траншеї, що не підлягають подальшому використанню, повинні бути засипані.
   2. Згідно з ВНТП СГіП-46-2.95 технологічні розриви між будівлями і спорудами повинні дорівнювати протипожежним розривам, якщо не виникає необхідності збільшення цих розривів у зв’язку з технологічними і планувальними вимогами (розміщення вигулів, рельєф ділянки, збереження природних вітрозахисних смуг та ін.).
   3. Протипожежні відстані від пункту приготування трав'яного борошна до будівель і споруд, цистерн із пальним повинні бути не менше 50 м, до відкритих складів грубих кормів - 150 м.
   4. Місткості з пальним необхідно встановлювати поза приміщеннями на вогнетривкому і водонепроникному фундаменті та заземлювати.
   5. Трап (естакада) для навантаження (вивантаження) тварин повинен знаходитися на границі території підприємства, щоб навантаження (вивантаження) здійснювалося без заїзду зовнішнього транспорту на територію.
   6. Відповідно до вимог ВНТП СГіП-46-2.95 споруди для зберігання та обробки гною повинні розміщатися нижче рельєфу із підвітряної сторони у відношенні до будівель й споруд свинарського підприємства. Гноєсховища повинні бути відокремлені від виробничих будівель та споруд санітарним розривом не менш 60 м.
   7. Гноєсховища, гноївкозбірники, траншеї, розміщені на території, повинні мати огородження висотою не менше 1 м і бути обладнані знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
   8. Приямки, оглядові колодязі й канали, а також монтажні прорізи повинні надійно закриватися міцними кришками на рівні землі (підлоги). При їх відкриванні слід установлювати бар’єрні огородження висотою не менше 1 м і триногу з попереджувальним знаком "Обережно! Можливе падіння" відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

Відкидні кришки обладнують пристосуваннями для надійної їх фіксації у відкритому та закритому положеннях.

1. Доступ на територію підприємства повинен здійснюватися у відповідності із встановленим роботодавцем порядку.
2. 1. На підприємстві повинні бути розроблені схеми руху тварин, транспортних засобів та працівників. Схеми руху повинні бути вивішені на видних місцях.
   2. Рух транспортних засобів повинен регулюватися встановленими дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 № 1306 (із змінами). Швидкість руху на території не повинна перевищувати 10 км/год.
   3. На території підприємства повинні бути передбачені пішохідні доріжки із твердим покриттям шириною не менше 1 м, що мають найменшу кількість пересікань із шляхами руху транспорту та тварин. У місцях переходу працівників через водостоки, відкриті трубопроводи необхідно встановлювати перехідні містки шириною не менше 1 м із перилами висотою 1 м.
   4. До будов і споруд повинен бути забезпечений вільний під'їзд внутріфермськоготранспортутапожежнихавтомобілів.

Внутрішньогосподарські автомобільні шляхи повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил “Внутрихозяйственные автомобильные пути в колхозах, совхозах и других сельскохозяйственных предприятиях и организациях" (СНиП 2.05.11-83). Планування під'їзних шляхів повинне забезпечувати кут повороту транспорту не менше 45°.

1. Під'їзди до пожежних водосховищ або гідрантів повинні мати тверде покриття.
2. 1. До споруд водопостачання повинен бути безпечний доступ як у нормальних умовах експлуатації, так і у випадках замету снігом або їхнього затоплення.
   2. Відповідно до державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.12.96 № 383 та зареєстрованих Міністерством юстиції України
3. за №136/1940 (ДСанПіН), навкруг джерела водопостачання повинна бути встановлена чітко регламентована зона санітарної охорони. Ділянка навколо водозабору і головних споруд водопроводу повинна бути обгороджена міцною огорожею висотою не менше 2 м і озеленена. В'їзні ворота повинні бути зачинені на замок.
4. 1. Територія підприємства повинна бути обладнаною водостоками. Водостоки (канави, кювети, лотки) повинні бути в справному стані, систематично очищатися і забезпечувати стікання води в місця, узгоджені із санітарно-епідеміологічними службами міста (району).
5. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ І ДОПОМІЖНИХ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД
6. 1. Виробничі будівлі та споруди свинарських підприємств основного і допоміжного призначення повинні відповідати вимогам ВНТП-СГіП-46-2.95, державних будівельних норм Будівлі і споруди для тваринництва (ДБН В.2.2-1- 95) і НАПБ А.01.001-2004.
   2. Номенклатура основних виробничих будівель та споруд і склад приміщень в них визначається відповідно до ВНТП-СГіП-46-2.95.
   3. Виробничі, допоміжні та складські будівлі і споруди слід обладнувати блискавкозахистом згідно з Инструкцией по устройству молниезащиты зданий и сооружений, затвердженою Міністерством енергетики СРСР 12.10.87 (РД 34.21.122-87).
   4. На дахах будівель за периметром зовнішніх стін потрібно встановлювати огородження із негорючих матеріалів заввишки не менше 0,6 м. На будівлях без внутрішніх водостоків ці огородження повинні бути решітчастими.
   5. Доступ на дахи приміщень, які не мають достатнього опору навантаженням, допускається за умови наявності на них пристроїв, що дозволяють безпечно виконувати роботи.
   6. Взимку дахи і карнизи приміщень повинні регулярно очищатися від снігу й льоду. Шар снігу не повинен перевищувати 30 см. При очистці потрібно застосовувати інструмент, що не викликає пошкодження покрівлі.
   7. Згідно з вимогами ВНТП СГіП-46-2.95 внутрішня висота основних приміщень для утримання свиней від рівня чистої підлоги повинна становити не менше 2,4 м до низу виступаючих конструкцій покриття (перекриття) та 2,0 м до деталей підвісного технологічного обладнання. Висота проходів повинна бути не менше 1,8 м, ширина - не менше 0,8 м.
   8. Опалювальні прилади, аспіраційні, транспортуючі трубопроводи, що розташовані у проходах, перехідних галереях, на сходових майданчиках, не повинні зменшувати допустиму ширину проходу.
   9. Кількість і розміщення евакуаційних виходів, відстань від робочих місць до виходів, розміри проходів, коридорів, дверей тощо для забезпечення евакуації людей з виробничих, складських та інших будівель і приміщень повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85.
   10. Кількість, розташування й розміри аварійних проходів і аварійних виходів визначаються з урахуванням властивостей використовуваного обладнання, розмірів і кількості робочих місць та найбільш можливої чисельності працівників у зміну.
   11. На прозорих дверях на рівні очей повинна бути нанесена позначка.
   12. Приміщення, в яких у процесі виробництва виділяються пил, пара чи гази, повинні бути ізольовані від інших приміщень.
   13. Сполучені між собою приміщення, які мають різко виражену різницю температури або вологості, розділяють тамбурами, коридорами, тамбур-шлюзами, шторами або повітряними завісами.
   14. Шляхи евакуації людей в будівлях і спорудах для тваринництва слід передбачати відповідно до СНиП 2.09.02-85.

Евакуаційні шляхи та виходи повинні:

у разі пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей і тварин, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. не мати сторонніх предметів та інших перепон;

забезпечувати вільний вихід із приміщень найкоротшим шляхом у будь- який час;

бути позначені відповідними знаками, нанесеними таким чином, щоб їх було видно з робочих місць;

бути обладнані аварійним освітленням, яке автоматично включається у разі відключення електроструму в мережі загального освітлення;

мати двері евакуаційних виходів які відчиняються тільки назовні (вони не повинні запиратися на ключ або мати запори, які ускладнюють їх відкривання та не бути розсувні чи обертові).

1. Приміщення, де виконуються вибухопожежонебезпечні технологічні процеси або зберігаються грубі корми, повинні відокремлюватися від інших приміщень негорючими стінами (перегородками) і перекриттями з межею вогнестійкості не менше 0,75 години, та мати безпосередньо вихід назовні.
2. 1. Отвори в зовнішніх стінах, крізь які здійснюється транспортування сипких кормів на кормороздавальні установки або вивантаження гною, повинні бути обладнані пристроями і приладами, що виключають протяги.
   2. Поверхні будівельних конструкцій всередині приміщень повинні бути пофарбовані в світлі тони і допускати застосування вологого прибирання та дезінфекції.
   3. Підлога в приміщеннях повинна бути неслизькою, малотеплопровідною, водонепроникною, стійкою проти впливу стічної рідини й дезінфекційних засобів.
   4. Для виключення крокового напруження керамзитобетонна підлога в станках для тварин повинна бути обладнана приладами для вирівнювання електричних потенціалів.
   5. Відкриті канали гноєвидалення, лотки повинні мати глибину не більш 200 мм, більш глибокі повинні бути перекриті решітками, а у місцях проїзду транспорту - суцільними щитами. Направлення планок решіток повинне бути впоперек основному напрямку руху.
   6. Мікроклімат у виробничих та допоміжних приміщеннях (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря) повинен відповідати ВНТП СГіП-46-2.95.
   7. Для зниження мікробної забрудненості повітря свинарських приміщень необхідно застосовувати фізичні та хімічні засоби знезараження повітря: опромінення бактерицидними лампами БУВ-15, БУВ-30, БУВ-60 з екранами, які запобігають прямому попаданню променів на людину і тварин, з розрахунку не менш ніж 2-2,5 вт/м2; зрошування стін за допомогою установок, змонтованих на шасі електрокара ЭП-106, установок УДС, ДУК або універсальної установки ЛСД-2 розчинами свіжогашеного вапна, розчином кальцинованої соди, розчином хлорного вапна і 2%-ним розчином активного хлору з розрахунку 1 л/м2. Для боротьби із запахами рекомендується застосовувати електричні та хімічні озонатори, дезодоранти (хлорне вапно, персульфат амонію та ін.)
   8. При механічній системі гноєвидалення кількість повітря, що видаляється з каналів гноєвидалення, повинна бути не менше 30% мінімального обміну повітря, а при самопливній - не менше 50%.
   9. Силові щити, шафи, ящики та пульти керування, розташовані в свинарниках, а також у приміщеннях для переробки корму, повинні бути встановлені в окремих приміщеннях або кабінах із дотриманням вимог "Правил устройства электроустановок" (ПУЭ).
   10. Всі будівельні елементи споруд системи видалення виробничих і побутових стоків на свинарських підприємствах повинні мати надійну гідроізоляцію, що виключає фільтрування стоків у ґрунт та інфільтрацію ґрунтових вод у споруди.
   11. При проектуванні гноївкозбірників, накопичувачів гною з метою охорони навколишнього середовища під днищем резервуару слід передбачати дренажну систему із контрольними колодязями для реєстрації можливого витоку продукту.

На поверхні землі необхідно передбачати вимощення.

1. Закриті резервуари (приймальні місткості) насосних станцій з перекачування рідкого гною й закриті сховища гною слід відносити до категорії вибухонебезпечних.
2. 1. Насосна станція повинна обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією із розміщенням пускового пристрою вентилятора зовні.
   2. Оглядові колодязі повинні бути діаметром не менше 1,0 м і обладнані пристроями для спуску (скобами, драбинами тощо).
   3. У кінці поздовжніх каналів у місцях примикання до магістральних каналів слід передбачати встановлення штор для виключення протягів і проникання шкідливих газів із магістральних каналів, а при гідрозмивній системі гноєвидалення - влаштування гідрозатворів.
   4. Будівлі і приміщення, де встановлюються стаціонарні котельні установки, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115о С, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 23.07.96 № 125 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції 05.11.96 за № 655/1680 (із змінами) (ДНАОП 0.00-1.26-96).
   5. Підлога котельних приміщень повинна бути з вогнетривких матеріалів із негладкою та неслизькою поверхнею, вона повинна бути рівною і мати пристрої для відведення води в каналізацію.
   6. Двері з приміщення котельної повинні відчинятися назовні. Із зовнішнього боку дверей повинен бути напис про заборону входу в котельну стороннім особам.
   7. Приміщення котельної повинне бути забезпечене достатнім природним світлом, а в нічний час - електричним освітленням. Місця, що не можна забезпечити природним світлом через технічні умови, повинні мати