Бункери-накопичувачі повинні бути оснащені вертикальними гасителями лінійної швидкості розвантажуваних компонентів кормів.

Бункери (ємкості) для зберігання зерна і концентрованих кормів повинні бути закритого типу та підключені до аспіраційної системи.

  1. Затвори бункерів для їх регулювання повинні мати електричні або пневматичні механізми. За необхідності регулювання положення затворів вручну зусилля не повинне перевищувати 150 Н.
  2. Конструкція ємкостей, бункерів для накопичення, зберігання і видачі кормів повинна виключати утворення склепінь, або мати пристрої, які руйнують склепіння без застосування ручної праці; виключати злежування кормів або передбачати пристрої для його попередження (ворушилки); передбачати захист внутрішніх стінок від налипання кормів. У випадку неминучості налипання повинні бути передбачені засоби для очищення.
  3. Горловини ємкостей для зерна і концентрованих кормів розміром більшим ніж 300 мм повинні мати захисні огородження.
  4. Кришки бункерів-накопичувачів повинні бути обладнані упорами для їх фіксації у відкритому положенні.
  5. Ємкості для накопичування рідких кормів повинні бути обладнаними рівнемірами або приладами сигналізації, що попереджають про їх наповнення.
  6. Машини й обладнання для роздавання кормів
  7. Мобільний кормороздавач повинен відповідати вимогам експлуатаційної документації та мати:

страхувальний ланцюг; захисні кожухи;

пристрій для жорсткої фіксації карданного вала в транспортному положенні;

ручний привод гальм з фіксацією важеля; сигнальним електрообладнанням і світлоповертачами.

Трактори і автомобілі, що агрегатують з кормороздавачем, повинні мати іскрогасники.

  1. Мобільні кормороздавачі необхідно обладнувати механізмами розрівнювання корму в кузові при його завантаженні, приладами контролю завантаження й витрати продукту, аварійною сигналізацією на випадок неможливості візуального контролю.
  2. Бітерний механізм повинен мати пристрій для самоочищення при спеціальному режимі його роботи "Очищення".
  3. Стаціонарні кормороздавачі (скребкові, шнекові), розташовані поза зоною видимості працівника, повинні бути обладнані двосторонньою попереджувальною передпусковою (звуковою, світловою) сигналізацією, що автоматично вмикається до включення приводу конвеєра.
  4. Конвеєри, що мають довжину понад 15 м, повинні мати аварійні кнопки "Стоп", розташовані не більш ніж через кожні 10 м в легкодоступних й освітлених місцях.
  5. Конвеєри, які розташовані над проходами, повинні бути огороджені знизу суцільним настилом, що виступає за габарити конвеєра не менше ніж на 1 м.
  6. Стрічкові кормороздавачі повинні бути обладнані пристроями для запобігання буксування стрічки.
  7. Кормопровід конвеєра (транспортера) не повинен мати прим'ятин, задирок, тріщин.
  8. Бункер-дозатор повинен бути відрегульований щодо продуктивності конвеєра або транспортера.
  9. Не допускається забивання кормом випускних отворів й труб кормопроводу.
  10. Зазор між конвеєром (транспортером) й годівницею повинен забезпечувати вільне подавання корму і не допускати розпилення його. Годівниці повинні бути розміщені прямолінійно.
  11. Не допускається ослаблення кріплень кормопроводів, бункерів.
  12. Кормопроводи, виготовлені у вигляді жолоба, повинні закриватися кришкою.
  13. Для очищення робочих органів транспортера від налиплого корму повинні бути передбачені дерев'яні лопатки із подовженою ручкою.
  14. При транспортуванні кормів стислим повітрям необхідно дотримуватися таких вимог:

компресор, продувальна ємкість та ресивер повинні бути обладнані справними, опломбованими манометрами;

продувальна ємкість і ресивер повинні мати справні запобіжні клапани; продувальна ємкість повинна мати справний вентиль для скидання

тиску;

трубопроводи повинні витримувати тиск не менший вказаного в експлуатаційній документації заводу-виготовлювача. Перед здаванням в експлуатацію трубопроводи підлягають гідравлічному випробуванню.

  1. Відповідно до вимог державного стандарту "Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности" із змінами в 1987 році (ГОСТ 12.2.016-81) компресори повинні мати справні автоматичні регулятори тиску. Продувальні ємкості не повинні мати тріщин, здутин, підтікання у швах, заклепочних і болтових з'єднаннях. Кришки та люки повинні мати повний комплект кріпильних деталей.
  2. Продувальні ємкості повинні підлягати внутрішньому огляду і гідравлічному випробуванню у терміни, передбачені органами технагляду.
  3. Ручні візки, що застосовуються при роздаванні кормів, повинні мати справні колеса і осі, що регулярно змащуються для легкості обертання. Кріплення кузова повинне бути надійним, а ручки міцними.
  4. Парові, водогрійні котли, теплогенератори й посудини,

що працюють під тиском

  1. Встановлення, реєстрація, технічний огляд та експлуатація котлів із температурою води не вище 115оС і парових котлів з тиском пари не вище 0,07 МПа, повинні здійснюватися відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 № 254 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
  2. за № 318/2758 (ДНАОП 0.00-1.20-98) (якщо котли працюють на газовому паливі), експлуатаційної документації та Правил.
  3. У котлах, що працюють на рідкому паливі, автоматично повинне припинятися подавання палива в разі припинення подавання електроенергії або погасанні факелів пальників.
  4. Електроводонагрівачі та інші водонагрівні пристрої закритого виконання повинні мати арматуру, яка забезпечує розбір гарячої води шляхом витіснення її холодною.
  5. Не допускається установка вентилів та інших запірних пристроїв на трубі, яка відводить гарячу воду.
  6. Електроводонагрівачі необхідно обладнувати засобами контролю і захисту від підвищеного тиску і перегріву.
  7. Трубопроводи рідкого палива повинні під’єднуватися до пальників через пристрої, які захищають трубопроводи від можливої вібрації.
  8. Температура повітря, яке подається теплогенераторами в приміщення для утримання худоби, не повинна перевищувати 70о С.
  9. На живильному паропроводі необхідно встановлювати зворотний клапан й запірний вентиль.
  10. Контрольно-вимірювальні прилади та прилади безпеки парових і

водогрійних котлів повинні бути доступні для спостереження й обслуговування.

  1. Ділянки елементів котлів, водопідігрівачів й трубопроводів з підвищеною температурою поверхні, до яких можливий дотик працівників, повинні бути покриті тепловою ізоляцією, що забезпечує температуру зовнішньої поверхні не більш 45о С при температурі навколишнього середовища не більш 25о С.
  2. Теплогенератори повинні мати автоматичне і ручне керування та запобіжні клапани для гасіння вибухової хвилі. Розміщення клапанів повинне гарантувати безпеку працівників.
  3. Всмоктувальний повітропровід теплогенератора необхідно обладнувати захисною сіткою.
  4. Обладнання для утримання свиней
  5. Конструкція станків для утримання свиней повинна забезпечувати мінімальний контакт працівників із тваринами під час виконання виробничих процесів.
  6. Огородження станків повинне відповідати вимогам ВНТП-СГіП 46-2.95. Огородження станків, яке примикає до службового проходу, повинне бути решітчастим, що дозволяє вести спостереження і проводити огляд тварин без заходження у станок.
  7. Канал гноєвидалення повинен бути перекритий решітками. Ширина просвітів і планок решіток повинна відповідати вимогамВНТП- СГіП 46-2.95.
  8. Конструкція годівниць повинна дозволяти роздавання кормів з боку кормового проїзду. В індивідуальних станках для маток і кнурів рекомендується використовувати поворотні годівниці, які повинні мати отвори з заглушками для стоку промивальної рідини.
  9. При застосуванні локального обігріву та опромінення поросят установками інфрачервоного і ультрафіолетового опромінювання влаштування

їх повинне відповідати вимогам ПУЭ та ДНАОП 0.03-3.17-88. Установки інфрачервоного та ультрафіолетового опромінювання повинні мати монтажні кронштейни, захисні кожухи, тепло- і світлоізолюючі екрани. Комплект установки повинен дозволяти здійснювати дистанційне відключення (автоматичне або ручне).

  1. Вузли і деталі напувалок, що підлягають щоденному догляду (очищення, промивання), повинні легко розбиратися і збиратися без застосування інструменту.
  2. Кріплення напувалок повинне виключати зміну їхнього положення тваринами.
  3. Водопійні корита (на вигульних майданчиках, у літніх таборах) повинні бути виготовлені з водонепроникного матеріалу з гладкою поверхнею, стійкого до дезінфекційних засобів.
  4. Інвентар для ручних робіт з чищення годівниць, напувалок, прибиранню гною повинен мати гладко постругані держаки довжиною, достатньою для виконання робіт без заходу у станок.
  5. Ємкості для перенесення кормів і води під час роздачі кормів і напування тварин вручну повинні мати щільно прилягаючі кришки.
  6. Вантажно-розвантажувальні естакади, трапи повинні мати настил і огородження, розраховані на максимальне навантаження, рівне потроєній вазі тварин. Для працівників повинні бути передбачені огороджені проходи.
    1. Машини і обладнання для видалення гною
      1. Поворотні зірочки скребкових транспортерів повинні мати пристрій для самоочищення від налиплого гною.
      2. Для натягу ланцюга транспортера для видалення гною повинні бути передбачені типовий інструмент і пристрої. При натягуванні ланцюга транспортера з допомогою пружини повинен бути передбачений пристрій, що виключає різке зниження натягу ланцюга при руйнуванні пружини.
      3. Трос натяжного пристрою не повинен мати задирок, обірваних волокон.
      4. При застосуванні гідравлічної системи гноєвидалення шиберні засувки каналів гноєвидалення повинні мати прилади автоматичного дистанційного управління із дублюючим ручним керуванням.
      5. У місці примикання каналів гноєвидалення до колектора повинні бути влаштовані гідрозатвори, що запобігають проникненню газів із колектора у канал.
      6. Змивні баки повинні надійно кріпитися до опор. Ємкість для води, запірна арматура повинні бути справними і не допускати підтікання води.
      7. Приймальна лійка накопичувача гною повинна бути обладнана решіткою, що перешкоджає попаданню у нього довговолокнистих часток і сторонніх предметів.
      8. Накопичувач гною повинен бути покритий всередині та зовні антикорозійним матеріалом.
      9. Гноєнакопичувач у верхній частині (вище рівня заповнення) повинен мати патрубок для під'єднання трубопроводу скидання тиску.
      10. Пневматична установка для транспортування гною повинна мати запірну арматуру для відключення накопичувача від повітропроводів.
      11. На подавальному повітропроводі для контролю тиску перед накопичувачем на висоті 1,5 м повинен бути встановлений манометр зі шкалою, що має червону риску на поділці, відповідній робочому тиску.
    2. Електрообладнання
      1. Електрообладнання на свинарських підприємствах повинне відповідати вимогам державних стандартів “Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты” із змінами у 1986 році (ГОСТ 12.1.019-79, СТ СЭВ 4830-84), “Электробезопасность. Защитное заземление, зануление” із змінами у 1987 році (ГОСТ 12.1.030-81), “Испытания и измерения электрические. Общие требования безопасности” із змінами
  7. (ГОСТ 12.3.019-80), ПУЭ, ДНАОП 0.00-1.21-98 стосовно до особливо

небезпечних приміщень.

  1. Улаштування заземлювачів у місцях проходу свиней, на вході у приміщення та вигульних майданчиках не допускається.
    1. У свинарниках повинна застосовуватися спеціальна освітлювальна арматура закритого виконання на ізоляційної основі.
      1. Прилад вирівнювання електричних потенціалів повинен відповідати вимогам ПУЭ.
      2. Електропроводка і електродвигуни приводів машин у кормоцехах і приміщеннях для розмелювання зерна повинні бути виконані у пило- вибухозахищеному виконанні.
      3. Ділянки електропроводки, розташовані на висоті менш 1,5 м від підлоги, повинні бути захищені від механічних пошкоджень - прокладені у сталевій трубі або закриті кутником.
      4. Штепсельні рознімання повинні бути розміщені та захищені таким чином, щоб їхнє приєднання здійснювалося без ускладнень і виключалася можливість випадкового дотику до частин під напругою або штирів.
      5. Неструмоведучі частини установок (кожухи і корпуси електрокалориферів, електродвигунів вентиляторів, кожухи рубильників, магнітних пускачів, пускових кнопок) необхідно зануляти.
      6. У відгалуженнях від магістральних ліній водопроводу до автонапувалок, електроводопідігрівачів та інших електроприймачів, з'єднаних з водопроводом, необхідно передбачати ізолюючі вставки довжиноюне менше 1 м.
      7. Електричні проводи і водопровідні труби не повинні торкатися. Відстань між проводами і трубопроводом, які розташовані паралельно, всередині приміщень повинна бути не менше 100 мм.
      8. Живильна напруга для опромінювальних установок повинна бути не більш 250 В. Висота підвіски установок регламентується технологічними вимогами. Випромінювальні установки повинні мати огородження контактних частин ламп, патронів й пускорегулювальних приладів.
      9. Бак, насосний агрегат, реле тиску і станція керування автоматичної водопідіймальної установки повинні бути заземлені, а клеми електродвигуна ізольовані і закриті муфтою.
      10. Пересувні електричні дробарки, подрібнювачі, коренерізки напругою 220 В повинні бути заземлені відповідно до вимог ПУЭ; якщо немає такої можливості, слід застосовувати прилади захисного відключення.
      11. Захист працівників від ураження електричним струмом під час експлуатації ручного технологічного обладнання з кабельним або тролейним електроживленням повинен забезпечуватися шляхом застосування приладу захисного відключення, заземлення і занулення.
      12. Заземленню підлягають корпуси електричних машин, трансформаторів і апаратів, каркаси розподільних щитів і шаф, металеві корпуси освітлювальних приладів і оболонки кабелів, металеві труби електропроводки та інші металеві конструкції, з'єднані з установкою й огородженням електрообладнання; металеві корпуси пересувних і переносних приймачів струму.
      13. Відповідно до ПУЭ заземленню або зануленню підлягають металеві частини електроустановок, машин та обладнання, що можуть опинитися під напругою при порушенні ізоляції: